Валерія Гонтарева — член корпоративної «Сім'ї» Петра Порошенка, перша в історії країни жінка, яка займає посаду голови Національного банку. Вона очолила головний фінансовий регулятор постмайданної країни через 12 днів після інавгурації Президента. Саме на Гонтареву посипалося найбільше критики. Її звинувачували в доведенні до девальвації української гривні, нардепи під час виступів у Раді то хотіли побити банкірку, то забрасували грошовими купюрами, а під будинком НБУ проходили мітинги вкладників, які вимагали для неї «сміттєвої люстрації». І все це супроводжувалося регулярними чутками про відставку голови Нацбанку, нібито навіть заява лежала на столі у Порошенка — чекали траншу від МВФ. Незважаючи на все це, Валерія Гонтарева перебувала на посаді більше 2-х років.
Хто ж насправді Валерія Гонтарева, бізнесвумен, яка керує фінансами України? Валерія Олексіївна Гонтарева народилася 20 жовтня 1964 року в місті Дніпропетровськ. Вищу освіту здобувала в Києві — в КПІ на факультеті приладобудування. Після закінчення ВНЗ деякий час працювала на Чорнобильській АЕС у бухгалтерії. Завдяки цьому отримала статус учасниці ліквідації наслідків аварії ЧАЕС. Розпочала свою кар'єру Гонтарева в 1993 році економістом на Українській міжбанківській валютній біржі. Незрозуміло, як вона отримала цю посаду. Справа в тому, що лише в 1995 році новоспечена економістка вирішує здобути фахову освіту. Гонтарева вступає до Київського національного економічного університету і в 1997 році закінчує його зі ступенем магістра економіки. Більше того, студентка за лічені місяці увійшла до складу правління українського дочірнього фінустанови банку АКБ «Сосьєте Женераль Україна» в 1996 році. Основним посадовим обов'язком Валерії Олексіївни була робота на ринках капіталу. У січні 2001 року Гонтарева перейшла працювати до дочірнього підприємства голландського банку «ING Банк Україна» на посаду першого заступника голови правління Олександра Писарука.
Літом 2007 року вона зайняла крісло в. о. передправління і одночасно була начальником управління фінансових ринків. Восени того ж року Писарук залишив посаду, Гонтарева стала одним із головних претендентів на його місце. Однак призначили Йоганнеса Францискуса Гризеля. Після цього фінансистка пішла з «ING Банка Україна» у вільне плавання.
Ера ICU. В одному з інтерв'ю Гонтарева сказала, що завжди думала про те, що буде найманою працівницею і ніколи не зможе займати керівні посади. Її життя змінилося в пресловутому віці 40 років, як і у героїні «Москва сльозам не вірить». У 2006 році на українському ринку з'являється фінансова група ICU. До неї входять: КУА «Інвестиційний капітал Україна» і однойменна інвестиційна компанія. У засновників КУА з моменту заснування значився чоловік Валерії Гонтаревої Олег. Групу ICU в 2007 році очолює Валерія Олексіївна. Саме вона стала головним ідейним натхненником і ініціатором створення інвестиційної структури. Протягом року ICU виходить на 6-те місце за обсягами інвестиційних угод в Україні.
У чому ж секрет успіху? Зв'язки з «банком Путіна». ICU тісно співпрацювала із заступником голови російського «ВТБ банка» (другий за величиною активів банк Росії, перший за розміром статутного капіталу; мажоритарний власник — уряд РФ) Юрієм Соловйовим, оскільки чверть структури належала його дружині — Галині Улютіній (ще по 22,74% було у керуючих партнерів — Костянтина Стеценка та Макара Пасенюка). Юрій Соловйов позичав Валерії Олексіївні десятки мільйонів доларів «на розвиток бізнесу» з своїх офшорних компаній. Багато хто, бачачи слово «російського», думає лише про «зраду», однак ця ситуація виглядає зовсім протилежною. Отже, Гонтарева довгий час приховувала ділові зв'язки з Юрієм Соловйовим. Правда розкрилася в 2016 році, коли розгорівся панамський офшорний скандал. Громадськості стали доступні документи панамської юридичної компанії Mossack Fonseca, яка спеціалізується на оформленні офшорних компаній. Спливла документація 2013 року, згідно з якою компанія Quillas Equities, офшор Юрія Соловйова, дала позику в 10 млн доларів іншому офшору Keranto Holdings Ltd (BVI).
Средства були переведені на рахунки Keranto на кіпрській «дочці» ВТБ — RCB Cyprus. У договорі про позику фігурує адреса Keranto, яка повністю збігається з «пропискою» центрального офісу групи ICU в бізнес-центрі Леонардо в Києві. Операцію курував Дмитро Недельчев, фахівець з операційного управління та член інвестиційного комітету ICU. У 2013 році ICU оголошує про придбання 100% активів банку «Авангард» зі статутним капіталом 120 млн грн. У угоді бере участь кіпрська компанія Westal Holdings, яка належить кіпрській ICU Holdings Limited. Частину останньої контролює Cordova Management Ltd. Власницею останньої компанії значилася Галина Улютіна. Таким чином, Валерія Гонтарева однією вигідною угодою змінює на посаді голови набсовету банку «Авангард» голову Українського аналітичного центру Олександра Охрименка.
Зачим такій величезній фінансовій структурі знадобився банк? Все просто: придбання дозволило здійснювати казначейські операції, які до цього були закриті для Гонтаревої. Крім Валерії Олексіївни до набсовету банку «Авангард» увійшли її прибічники: Володимир Демчишин, директор відділу інвестиційно-банківських послуг ICU, а також тандем керуючих директорів Костянтина Стеценка та Макара Пасенюка. І, звичайно, необхідно сказати кілька слів про Юрія Соловйова. У його діяльності простежується «благоговіння» до українського фінансового ринку. Цей діяч не має російського громадянства, він підданий Британії і живе в Лондоні. Свої офшори він використовував для фінансування діяльності нинішньої голови Нацбанку України Валерії Гонтаревої, а через неї, опосередковано, підтримував бізнес-імперію майбутнього президента України — Петра Порошенка. Співпраця між Гонтаревою та сім'єю Соловйова припиняється лише в 2014 році. Тоді вже Валерія Олексіївна керувала НБУ і вийшла зі складу ICU, оскільки, як «справжня патріотка», мала розірвати ганебні зв'язки.
Однак причиною розпаду тандему послужили секторальні санкції США та ЄС, введені проти держсектора Росії наприкінці липня. Тільки ось партнери не розгубилися: у вересні 2014 року група ICU викупила частку Галини Улютіної; а в грудні офшорна компанія Quillas Equities — донор ICU — дарується Наталі Улютіній, 65-річній пенсіонерці з Нікополя, матері дружини Соловйова. Більше російський держбанкір на Україну «впливу не має». Нині головне юридичне лице групи оформлено на компанію ICU holdings limited (Британські Віргінські острови). Відзначимо, що Україна і Нацбанк не мають претензій до українського філіалу банку «ВТБ».
Махінації для Порошенка. Валерія Гонтарева з початку 90-х років обертається в ділових колах, близьких нинішньому президенту Петру Порошенку. У той період майбутній Гарант активно розвивав свій банк «Мрія», який у 2006 році продає банку «ВТБ». Валерія Гонтарева та її інвестиційна компанія ICU з бізнес-партнером Олександром Писаруком супроводжували угоду. Крім цього, вона курувала угоди корпорації Roshen, яка належить Петру Олексійовичу, щодо залучення фінансування для розвитку бізнесу в Росії.
Це дуже цікава історія про геніальні фінансові махінації, які особисто створила Гонтарева. У ті роки Порошенко не метив у президенти, а був провідним олігархом, який розвивав свій бізнес і мав мету — обійти податки. Допомогла йому Валерія Олексіївна. Кондитерська корпорація «Рошен» здійснювала рух своєї продукції через фірму «Рошен-Трейд», яка, звичайно, належала Порошенку. Суми, виплачені за послугу, йшли в загальну вартість експортованого товару, а розмір ПДВ відшкодовувався з бюджету. Щоб не виникало від'ємного значення ПДВ, що підлягає відшкодуванню від «Рошена», товар реалізовувався через комісіонера — «Рошен-Прикарпаття». Більше того, Гонтарева підробляла документи угод, на основі яких з держбюджету відшкодовувалися величезні суми ПДВ КК «Рошен». По «дрібницях» Валерія Олексіївна підробляла податкові накладні, підсумки операцій з цінними паперами, включаючи векселі, між пов'язаними особами, маніпулювала цінами і створювала ніким не підтверджені грошові потоки. Ця інформація стала відома в 2013 році завдяки Олександру Клименко, екс-керівнику фіскального відомства та відданому члену «Сім'ї» Януковича.
Він провів операцію «Супутник». Її головна задача — збір компрометуючого матеріалу на кандидатів у депутати на вибори-2012 до ВР України. Про зібрану інформацію мовчали, а потім спробували видалити. Причина? По-перше, справа в тому, що напередодні виборів сторони, запеклі противники, змогли домовитися: Янукович гарантував благополучну діяльність бізнес-імперії Порошенка при правлінні «Сім'ї», а також отримання з бюджету (а фактично з рук екс-президента) величезних сум «намальованого» відшкодування ПДВ; а, у свою чергу, Янукович отримував повну владу і далі. Але саме цей «договір» фактично врятував Валерію Гонтареву від в'язниці. І пов'язав її з майбутнім президентом Порошенком назавжди. А по-друге, навіть Клименко з підтримкою Януковича не змогли виявити факти махінацій — все було зроблено, як кажуть, у межах закону. Правда, на посадових осіб ДК «Кондитерська корпорація «Рошен» було заведено ще за старим кримінально-процесуальним кодексом кілька кримінальних справ за ч. 5 ст. 191 КК України «Розкрадання з використанням служебного становища». Але справі не дали ходу.
До речі, Порошенко таки вирішив продавати свої активи «Рошена». Хоча Валерія Олексіївна заявила, що це не обов'язково. У якості супроводжуючих для операції Президент обрав компанію Rothschild & Cie. Українським партнером Rothschild у цьому процесі стане «Інвестиційний капітал Україна».
Облігації для Януковича. Історія з облігаціями розпочалася в 2013 році, коли перший віцепрем'єр України Сергій Арбузов та міністр фінансів Юрій Колобов («сімейний казначей» клану Януковичів) поїхали до США. До речі, Колобов і Гонтарева в свій час були топ-менеджерами банку «Сосьєте Женераль Україна». Під «неофіційним візитом» розумілася зустріч з представниками інвестиційного фонду Franklin Templeton, який скупував у той час українські євробонди. Сума найбільшого пакету, придбаного фондом на початку листопада 2013 року, напередодні Майдану, становила 5 млрд доларів. Можна припустити, що ці операції служили прикриттям для розміщення в Franklin Templeton грошей «Сім'ї» Януковича. Таким чином, Віктор Федорович міг би провернути таку операцію: він продає євробонди, а потім викупує їх за гроші платників податків.
Тим більше на підході був транш від Росії в 16 млрд доларів. Виходить, що «Сім'я» на відмитих мільярдах заробляє ще парочку мільярдів, але абсолютно легально. Операцію супроводжувала Валерія Гонтарева з групою ICU. У лютому 2014 року, коли крісло під Януковичем уже шаталося, компанія Гонтаревої проворачує угоду купівлі-продажу цінних паперів між Аграрним фондом і «Брокбізнесбанком» (нагадаємо, на той момент він належав Сергію Курченку). На перший погляд, нічого особливого — держструктура і комерційний банк провели абсолютно законну операцію. Якби не такий нюанс: Аграрний фонд передає фінустанові свої ОВГЗ на суму більше 2 млрд гривень, викуп коштів планувався через місяць.
Але! По закінченню часу фонд гроші не забирає, а кладе на довгостроковий депозит, щоб заробити на відсотках. І тут «Брокбізнесбанк» вирішує ще таку ж операцію провернути і з Нацбанком, отримавши в обмін на ОВГЗ готівку. Банк сдувається, до нього вводять тимчасову адміністрацію, гроші Аграрного фонду згорають, а кошти, отримані з НБУ, безслідно випаровуються. Ще одну аферу з валютними облігаціями Гонтарева провернула для «Сім'ї» в «Ощадбанку». Протягом 2012-2013 років банк продавав валютні облігації внутрішньої позики для населення. Брокером у операціях була компанія ICU. Угоди укладалися за «проханням» певного кола фізичних осіб (Юрія Колобова та Сергія Арбузова), в інтересах яких брокер купував у «Ощадбанку» валютні ОВГЗ. Потім права вимоги за цінними паперами переходили в руки офшорних компаній. Таким чином, трійка Гонтарева-Колобов-Арбузов крали гроші з бюджету, вкладали в валютні облігації уряду зі ставкою в 15% річних і виводили за кордон. Тепер цифри: було продано валютних ОВГЗ на суму близько 1 млрд доларів, трохи менше 300 млн доларів пройшло через ICU, прокладка — «Ощадбанк» отримав 130 тис. гривень.
За цю аферу Гонтареву за очима стали називати «Лерка-Облігація». Степан Кубів, попередник Гонтаревої, ініціював розслідування. Але тут на посаду прийшла сама Валерія Олексіївна, і справа загнила. Подібні угоди були проведені для клієнтів групи ICU: WONDERBLISS LTD (599,2 млн грн.), QUICKPACE LIMITED (919,8 млн грн.), SABULONG TRADING LTD (1 278,3 млн грн.), Akemi MANAGMENT LIMITED (82 млн грн.), KATIEMA ENTERPRISES LIMITED (1 827,6 млн грн.), LORICOM HOLDING GROUP LTD (4 485,0 млн грн.), FOXTRON NETWORKS LIMITED (1 521,2 млн грн.). Ці фірми фігурують у рішенні Печерського суду про арешт активів «Сім'ї» Януковича. 13 липня 2014 року Печерський суд Києва прийняв рішення про арешт рахунків 14 кіпрських компаній в «Ощадбанку», «Укргазбанку», «Укрексімбанку», «ЕКСПОБАНКУ» та «Фідобанку». На думку Прокуратури, вони мають відношення до Сергія Арбузова. На заблокованих рахунках знаходилися ОВГЗ на суму близько 1,02 млрд доларів і 1,5 млрд гривень.
«Сміття» для пенсійного фонду НБУ. Валерія Гонтарева та Сергій Арбузов здійснили ще одну шахрайську схему, яка дозволила витягнути з пенсійного фонду НБУ сотні мільйонів доларів за рахунок придбання «сміттєвих» цінних паперів за гроші вкладників. Про неї мало говорять, адже це не вигідно Уряду. Десь 10 тис. працівників Нацбанку довгий час перераховували до його пенсійного фонду частину своїх зарплат, щоб потім отримати надбавку до пенсії. Накопилося в фонді 1,7 млрд гривень. Звичайно, тандем Гонтарева-Арбузов не пройшли повз таку суму. На біржі «Перспектива» Валерія Олексіївна за підтримки компанії ICU (на вторинному ринку облігацій Мінфіну) вибудували схему, яка дозволила штучно завищити ціни на акції та облігації. Близько 2-х місяців пов'язані структури — продавець і покупець — «формували» ринкову вартість «фантиків». Потім у гру входять заздалегідь фальшиві фірми. Працівники пенсійного фонду через «Перспективу» придбавають облігації ТОВ «Ековіте» на суму більше 77 млн гривень. Про неліквідність паперів знали всі, оскільки фірму контролював Нацбанк. Отримані кошти йшли в обіг і виводилися через ряд приватних підприємств, які належали шахраям. Врешті-решт вкладення були визнані ризикованими та неліквідними, а НБУ під шумок списав цінних паперів на 300 млн гривень. Нюанс: «сміттям» стали лише ті папери, які проводилися через ICU.
Усього ICU у період з 2013-14 рр. придбало за рахунок пенсійного фонду НБУ цінних паперів на суму 447,4 млн гривень. Найцікавіше — Гонтарева продовжила множити «сміттєві» папери і після того, як стала головою Нацбанку. З 2014-15 рр. її компанія здійснила угоди приблизно на 100 млн гривень.
Як очолити Нацбанк. 17 червня 2014 року Гонтарева склала повноваження голови спостережної ради банку «Авангард», залишивши компанію ICU. 19 червня 2014 року Верховна Рада України затвердила її на посаді голови Національного банку України за «квотою Майдану». Просив особисто Президент. Валерія Гонтарева вступає в посаду.
Однак виявилося, Валерія Олексіївна не могла очолювати Головний регулятор країни. У неї не було необхідного стажу роботи на керівних посадах у банках, який обумовлює Закон «Про НБУ» — більше 10 років на держслужбі. Валерія Олексіївна працювала на керівних посадах виключно в комерційних фінустановах і лише 9,8 років. Щоб виправити ситуацію, Гонтарева спотворила анкетні дані. У біографії вона зазначила, що стала керівником у 1996 році. Згідно з трудовою книжкою БТ-1 № 5626468, Валерія Гонтарева з 19 серпня 1996 року по 1 січня 1998 року була керівником відділу управління ресурсами банку «Societe Generale Україна». А, згідно з законом, ця посада не є керівною.
Робота Гонтаревої обговорюється всіма, починаючи від політиків, закінчуючи простими українцями. Сама ж банкірка називає себе суворим, але справедливим управлінцем, а негативне ставлення до своїх рішень списує на заздрість. Розповідаємо про основні напрями діяльності Валерії Олексіївни.
Девальвація гривні. Прихід на посаду Валерії Гонтаревої ознаменувався девальвацією державної валюти, яку вона мала (за задумкою Президента) запобігти. Але її дії скоріше ще більше знецінили гривню. У березні 2014 року Степан Кубів підписав договір, за яким Нацбанк відмовився від політики регулювання валютного курсу. Відтепер його стали визначати валютні торги міжбанку. Миттєво з 8 гривень за доллар курс виріс спочатку до 10 гривень. Валерія Гонтарева почала діяти за намічену схему.
Уже в серпні 2014 року гривня оновила мінімуми, і курс спрямувався на 15 гривень за доллар. Стримали стрибок, встановивши рівень у 13 гривень, позачергові парламентські вибори. Після них доллар продавали по 15,8 гривень. Згідно зі статистикою МВФ, Україна в жовтні 2014 року продала більше третини своїх запасів золота. На цій ситуації активно пропіарився Олег Ляшко. Найглибше падіння за всю історію гривні припало на 6 лютого 2015 року, цей день окрестили «чорною» п'ятницею. Тоді гривню пустили в «вільне» плавання і чекали допомоги від МВФ. Гривня потонула на позначці в 23,5 доллара, а допомога так і не прийшла. Через кілька днів офіційний курс перевалив за 30 гривень, а міжбанк досяг 33 гривень за доллар. Кількість курсів досягла максимуму: в Україні одночасно діяли офіційний курс НБУ, офіційний міжбанк, «сірий» міжбанк (за рахунок прикручування до офіційних міжбанківських котирувань різноманітних комісій), готівкові курси в відділеннях банків (незважаючи на відсутність у них валюти) та «чорний» готівковий курс (продавці та покупці залишали заявки та контакти в Інтернеті).
У квітні 2015 року курс «затих» на позначці 22 гривні за доллар. Новий виток послаблення нацвалюти розпочався в грудні 2015 року, і в новому році продовжувався навіть у святкові дні. Міжбанк не торгував, Нацбанк мовчав, а пункти обміну валюти самостійно підвищували курс на 10-20 копійок щодня. Коли розпочалися торги, безготівковий ринок просто вирівняв свій курс з готівковим.
У чому ж помилки Гонтаревої? У липні 2014 року Нацбанк за вказівкою Валерії Олексіївни почав скупувати валютну виручку експортерів, встановивши курс вище, ніж на міжбанківському валютному ринку. За 4 дні Регулятор викупив 80 млн доларів у державного Укрексімбанку. Угода здійснилася за ціною 11,7 за доллар — на 3 копійки дорожче відносно валюти на міжбанку. Ця операція привела до різкого підвищення вартості доллара. Пішов слух про те, що виручка скупувалася для олігарха Дмитра Фірташа, який тоді перебував під домашнім арештом в Австрії, з загрозою екстрадиції до США. Тут же до дестабілізації підключилися банки-спекулянти, які вирішили відкрити короткі валютні позиції, тобто продавати відсутню валюту, розхитуючи курс.
На початку 2015 року причиною головокружного стрибка стало лише одне рішення Гонтаревої — відмова від валютних аукціонів і дозвіл банкам вільно визначати курс валют на основі котирувань міжбанку. На початку 2016 року Валерія Олексіївна заявила, що у підвищенні винна «продажна преса» і полетіла в Давос. Підведемо підсумки: з 2015 по 2016 рік гривня девальвувала на 63%. Ті, хто рік тому купив доллар, а тепер його продав, отримав дохід у 63%. Це більше, ніж дохід від банківських депозитів та інвестицій у бізнесі. Для цієї спекуляції вигідні умови створив виключно Нацбанк. Сталий обвал валюти поступово став оцінюватися громадською свідомістю як непереборний наслідок війни, якого все одно не можна було уникнути. І Гонтарева вийшла з води сухою і майже незаплямованою.
Махінації на обороті готівки. На посаді голови Нацбанку Валерія Гонтарева змогла заробити ще одним способом на обороті готівкових коштів. Банкірка провернула геніальну схему. Оборот готівкових грошей в Україні відбувається за класичною схемою: зношені купюри утилізуються, а замість них випускаються нові під суворим контролем Національного банку.
Але є лазівка: утилізацію ніхто особливо не контролює, хіба що департамент грошового обігу НБУ, але з ним можна «домовитися», якщо попередніх працівників звільнити, а поставити своїх людей. Саме так Валерія Олексіївна і вчинила. За приблизними підрахунками, до центрального сховища НБУ щомісячно направляється не менше 5 млрд ветхих гривень. Серія та номер купюр не фіксуються, а значить і акти утилізації не складаються. Зазначається лише сума, що підлягає знищенню. Валерія Гонтарева з командою департаменту грошового обігу починає підробляти документи. На папері знищувалася нібито вся сума, а насправді лише 20% ветхих купюр. Від 5 млрд залишалося 4 млрд гривень. Залишок незаконно запускався в банківську систему за допомогою конвертаційних центрів. На ці гроші придбавалися кредитні портфелі тих банківських установ, які навмисне НБУ доводив до банкрутства.
Конвертація валюти. Валерія Олексіївна не змогла впоратися з спокусою підзаробити, сидячи в кріслі голови Регулятора. Літом 2014 року вона обрала «обраних» для торгівлі валютою на чорному ринку за реальним курсом — 14 гривень за доллар. Решту від імені Нацбанку зобов'язала торгувати валютою за «правильним» курсом — 13 гривень за доллар. Природно, за цією ціною в умовах кризи ніхто не продає і не купує валюту. Результат цього — валютний ринок йде, підконтрольний НБУ, у «тінь». За чутками, «чорні» валютники несли в Нацбанк 10% від маржі. Страшно уявити суму, якщо їхній дохід може становити близько 100 млн доларів на день.
Просування російських банків. Поки Європа та США муштрують російські фінустанови жорсткими санкціями, Україна, в особі Нацбанку та Валерії Гонтаревої, ставиться до «дочок» російських банків більш ніж лояльно. Вони отримують рефінансування, відстрочки щодо надання необхідної інформації тощо. Яскравий приклад — «Проминвестбанк», материнською структурою якого є російський державний «Внешэкономбанк». У 2015 році «ПІБ» отримує 200 млн гривень від НБУ як рефінансування; у 2016 році — ще раз таку ж суму через проблеми з ліквідністю. Більше того, «Внешэкономбанк» не вкладає гроші в «Проминвестбанк», оскільки сам перебуває під санкціями США, і заявляє про намір ліквідувати українську «дочку».
Російська фінустанова оцінила проблеми «ПІБ» в 650 млн доларів. Таку суму «Внешэкономбанк» не вложить. Так що «дочка» на плаву виключно завдяки Нацбанку. Тільки ось питання — якщо «ПІБ» оголосять банкротом, то хто ж повернути гроші в казну України? За чутками, «Проминвестбанк» задовжив не 400 млн гривень за рефінанс, а 2,7 млрд гривень. Однак регулятор проявляє дивну лояльність — дозволяє дочірній фінструктурі виводити за кордон величезні валютні кошти. Наприклад, «Проминвестбанк» нещодавно оплатив борг компанії «Сонячна» Андрія та Сергія Клюєвих, оголошених у розшук Інтерполом, у розмірі 160 млн євро за поставлене з Китаю обладнання. Це типовий варіант виведення коштів з проблемного банку. Операції проходять на очах у Нацбанку, а Валерія Гонтарева їх курує.
«Відкати» з PR. Не лише мільйонам рада Гонтарева, але й тисячам. Після початку її роботи в регуляторі багато провідних банкірів почали скаржитися, що до них почали заходити представники деякого «фінансового клубу». Вони пропонували підтримати круглі столи з участю Валерії Олексіївни за… 30 тис. доларів на місяць.
Банкрутство банків. Ще одна схема заробітків Валерії Гонтаревої та її підопічних — банкрутство банків і розпродаж їхніх активів. У 2016 році кількість закритих банків наблизилася до 80-ти. Це третина банківської системи України. Валерія Олексіївна називає це «чисткою банківського сектора». Правда, останнім часом «чистка» переросла в «зачистку».
Найяскравіші історії: «Дельта Банк». У березні 2015 року НБУ віднес «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних. Виплати за кредитами зупинені. Через деякий час стає відомо, що за місяць до цієї заяви Антон Гонтарев, син голови Нацбанку, і сама Валерія Олексіївна зняли зі своїх депозитних рахунків у «Дельта Банку» 12,5 млн гривень. Виявилося, у Гонтаревої за станом на 03.03.2014 було відкрито 5 банківських рахунків. Загальна сума: 406,0 тис. гривень. На момент введення в банк тимчасової адміністрації було 169,9 тис. гривень. У Антона Гонтарева був рахунок з 800 тис. гривень, отриманих нібито від продажу квартири дідуся. Валерія Олексіївна заявила, що син своїх грошей не отримав. Йому виплатять, як і всім 200 тис. гривень, решта пропаде.
Однак за документами Антон усі гроші зі свого рахунку в «Дельта Банку» вивів у лютому 2015 року. На момент введення тимчасової адміністрації на його рахунку залишок становив близько 2 тис. гривень. І найцікавіше, в «Дельта Банку» тримала свої гроші і дружина Антона Гонтарева. На перегляд її рахунків стоїть заборона. Правда, є деталь: у лютому дівчина здійснила операцію, за яку була комісія — 125 тис. гривень. Загальновідомий факт, що комісія становить 1%. Значить, невістка Гонтаревої припустимо забрала з банку майже 12,5 млн гривень.
Чому сім'я головного банкіра України обрала «Дельта Банк» для зберігання своїх активів? Все просто. Через «Дельта Банк» проходили всі операції з облігаціями НАК «Нафтогаз України» при їхній монетизації. Схема була такою: Кабмін вкладав гроші в капітал «Нафтогазу», даючи йому облігації, коли «Нафтогазу» потрібні були живі гроші, він продавав облігації «Дельта Банку», а фінустанова перепродавала їх Нацбанку. Брокером на вторинному ринку була компанія Валерії Гонтаревої ICU. Гонтарева пов'язана з Миколою Лагуном (екс-власник «Дельта Банка»), вони щільно співпрацювали. Тому Валерія Олексіївна віддала свої гроші старому другові та його банку. За цим інцидентом на Гонтареву було заведено кримінальну справу.
«Фінанси та кредит». Від рук Валерії Гонтаревої постраждав банк українського олігарха Костянтина Жевага «Фінанси та кредит». У 2009 році НБУ влив у нього 6,4 млрд гривень. Однак, за словами Валерії Олексіївни, гроші пішли на будівництво промислової імперії Жевага. Незважаючи на це, банк продержався 7 років. Але в 2015 році головна фінансистка позбавила фінустанову шансу і визнала її неплатоспроможною.
«Хрещатик». На початку весни 2016 року у головного столичного банку — «Хрещатик» (належить олігархам Василю Хмельницькому та Андрію Іванову, які «перекидають» між собою його контрольний пакет) виникли серйозні проблеми з платоспроможністю. 1 квітня банк встановив обмеження на зняття готівки, а через 4 дні його визнали неплатоспроможним. До фінустанови увійшла комісія НБУ і відразу ж порадила крупним клієнтам змінити його. Нагадаємо, банк обслуговував 24 бюджетні установи, близько 19 тис. юридичних осіб та 304 тис. вкладників. На його рахунках знаходилися досить великі кошти — близько 450 млн гривень. З «Хрещатика» пішли такі стратегічні підприємства, як «Київводоканал», «Київпастранс», «Київський метрополітен» та інші. Після цього про докапіталізацію мови не було. До речі, у 2015 році в капітал фінустанови двічі намагалися залучити кошти іноземних інвесторів і продати його, але безуспішно — НБУ блокував угоди.
«Платинум Банк» та «Михайловський». Історії цих банків пов'язані між собою. «Михайловський» з'явився на ринку в 2014 році. І відразу ж став вести себе агресивно: заявляти про скупку проблемних банків, навіть тих, у яких уже була введена тимчасова комісія НБУ. Ясна річ, такі фінустанови продавалися за копійки. Активи банку виросли за рік до 1,9 млрд гривень. Кому належав «Михайловський» довгий час приховували. Було відомо, що 100% акцій банку оформлено на ТОВ «Екосипан», основним власником якого виступав Ярослав Бондаренко, колишній топ-менеджер Terra Bank. Керівництво світилося неохоче: голова правління Ігор Дорошенко, а власник Віктор Поліщук.
Віктору Поліщуку номінально належить торговий центр Гулівер (власником висотки називають екс-міністра доходів та зборів Олександра Клименко), мережа «Eldorado», страхова компанія «Форте». Так що «Михайловський» пов'язують з Олександром Клименко. Про це говорить ще один факт: старший брат екс-чиновника Антон Клименко колись був директором страхової компанії «Юнісон-гарант». Вона, однойменний банк «Юнісон» та «Михайловський» знаходилися в Гулівері. Більше того, акції бізнес-центру оформлено на офшорну компанію Unicon Development Ltd, назва якої дуже созвучна з «Юнісон». У 2015 році НБУ визнає «Михайловський» неплатоспроможним за сумнівні операції з депозитами фізичних осіб. Нібито банк відкрив окрему компанію, яка залучала вкладників — це підсудна справа. Фінустанова обмежує доступ до баз і виводить гроші. За даними Нацбанку, бізнесмен Віктор Поліщук не повертає банкам України більше 23 млрд гривень кредитів, серед яких 1,3 млрд — у його ж банку «Михайловський». Сьогодні арештований лише Дорошенко, слідство продовжується.
За виявлення махінацій Гонтарева обіцяла нагородити працівників НБУ подякою. Але чи все так просто? На арену виходить «Платинум Банк». За даними слідства, Ігор Дорошенко «вступив у попередню змову з головою спостережної ради Platinum Bank Григорієм Гуртовим, з акціонерами банку Дмитром Зінковим, Борисом Кауфманом, а також в. о. голови правління НБУ Катериною Рожковою, яка також є одним з акціонерів «Платинум Банка», щоб «вивести активи банку «Михайловський» шляхом розтрати та доведення його до неплатоспроможності». Насправді ж, скоріше за все, «Платинум Банк» запропонував перестрахувати вкладників «Михайловського» з подальшим поглинанням установи. Представники «Платинума» з протекцією Гонтаревої цілеспрямовано банкротили «Михайловський». «Платинум Банк» має погану репутацію, але за нього горою стоїть Валерія Олексіївна. У фінустанови проблеми розпочалися ще рік тому. «Платинум», який має статус «ощадного», з великими труднощами повертає вклади населення. Але Гонтарева стоїть на своєму — банку жити. Її позиція викликана тісними зв'язками з фактичними власниками та топ-менеджерами банку.
У 2013 році інвестиційна компанія Гонтаревої проводила угоду щодо продажу банку нинішнім власникам. У ній довіреною особою Валерії Олексіївни був Макар Пасенюк. Він увійшов до набсовету «Платинум Банка». Пасенюк представляв інтереси Бориса Кауфмана, співвласника банку, який придбав «Платинум» спільно зі своїм партнером Олександром Грановським (їх звинувачують у співпраці з Олександром Януковичем). Продавали банк — компанії Horizon Capital та East Capital, які тоді очолювали нинішні міністри фінансів та економіки Наталія Яресько та Айварас Абромавічус. Зв'язки з «Платинум» у Гонтаревої настільки сильні, що вона вирішила прикрити в. о. голови правління банку Катерину Рожкову, яку звинувачують у спотворенні фінансової звітності установи, виведенні коштів рефінансування, фіктивному кредитуванні. З грудня 2013 по лютий 2014 року вона вивела в офшори 75 млн доларів. Валерія Олексіївна взяла до себе в НБУ Рожкову через 2 місяці після того, як правоохоронці відкрили кримінальну справу за фактом розкрадання коштів у ПАО «Платинум Банк».
Підмочена репутація. Брошура Тарути. З 6 по 10 жовтня 2016 року у Вашингтоні проходила зустріч країн-членів Міжнародного валютного фонду та Світового банку. Валерія Гонтарева представляла державу як голова офіційної делегації України. За кілька годин до зустрічі бізнесмен Сергій Тарута розповсюдив брошуру під назвою «Загроза економічній безпеці України», яка присвячена махінаціям Валерії Олексіївни. Брошура справила фурор, а Нацбанк попросив відкрити кримінальну справу у зв'язку з розповсюдженням «провокаційних матеріалів з голослівними звинуваченнями голови НБУ Валерії Гонтаревої». Скандал набув таких масштабів, що крісло під Гонтаревою дійсно зашаталося. Щоб врятувати імідж країни і обличчя перед Європою, Порошенко дійсно може відправити головного банкіра у відставку.
Ванна з вина. Старший син Валерії Гонтаревої — 26-річний Антон на початку року засвітився в непривабливому світлі. Хлопець виклав у соцмережу фото з гулянки, де він купається в наповненому вином басейні.
Декларація про доходи. Валерія Гонтарева задекларувала 1,8 млн доларів та 62 тис. гривень заощаджень за 2015 рік. Усі вони знаходяться на депозитах у українських банках. Уся сім'я переважно тримає депозити в банках на суму 200 тис. гривень. Це максимальний розмір, виплату якого гарантує держава у разі краху банку. Виключення становлять два вклади в державному «Ощадбанку» (500 тис. гривень та 61,9 тис. доларів). Варто відзначити, що у Гонтаревої просто хороші стосунки з головою Ощадбанку Андрієм Пишним, який не гірше неї вміє розпоряджатися державними грошима на свою користь. Але в цьому банку держава повністю гарантує виплату всієї суми. Найбільшу суму Гонтарева тримає в державному «Укрексімбанку» — 1,8 млн доларів.
За рік у НБУ Гонтарева отримала заробітну плату у розмірі 1,7 млн гривень. Або ж 146,1 тис. гривень на місяць. Крім цього, Валерія Олексіївна заробила 1,7 млн гривень, ще 1,5 млн отримала на відсотках від ПАО «Державний Експортно-Імпортний Банк». Плюс до цього 23,5 млн гривень доходу Гонтаревій принесла продаж корпоративних прав у компанії «ICU Holdings Limited». У неї є квартира в Києві площею 106 кв. м., земельна ділянка в 900 кв. м. за 656 тис. гривень, садовий будинок (дача) площею 250 кв. м., а також два автомобілі: Porsche Panamera 2012 року випуску вартістю 919 тис. гривень та ще один Porsche Cayenne 2013 року за 857 тис. гривень.
Декларація Валерії Гонтаревої викликала резонанс. Виходить, поки вся країна бігала і купувала 200 доларів з паспортом, главі НБУ вдавалося купувати в середньому по 3192 доларів на день. Цей підрахунок зробив журналіст Олександр Дубинський. Саму ж Валерію Олексіївну пильна увага до декларації привела в здивування. Якби Сонька Золота Ручка жила в наш час, то, безперечно, попросила б кілька уроків у Валерії Гонтаревої.