Як закінчилася інформаційна атака проти Сергія Чеботаря: ще один «кіллер» Сергій Лещенко програв суд

Розповідають, що нині СБУ пропонує «подвійний тариф» за будь-який компромат проти Арсена Авакова та членів його команди. Політика — справа надзвичайно брудна. Особливо коли нею починають займатися спецслужби. Найцікавіше те, що спецслужби, як правило, залишаються в тіні, а їхнім платним агентам або просто тупим ретрансляторам доводиться розраховуватися. Ми вже писали про те, що учасник інформаційної атаки проти екс-заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря мутний нардеп Сергій Каплін програв суд і повинен спростувати всю ту чушь, яку йому давали озвучувати працівники СБУ Артюхов та Писний. Вчора програв суд ще один учасник цієї брудної історії — відомий «правдорубець» та «євроінтегратор», а також любитель дорогих квартир з незрозумілою історією — Сергій Лещенко. Програв, тому що не зміг надати жодних доказів тієї брехні, яку поширював про Сергія Чеботаря.Крайнє цікаво, чи буде знаменитий «європтиміст» Лещенко поводитися по-європейськи? Принесе чи публічні вибачення за свою брехню? Виступить чи зі спростуванням? Чи спробує зробити вигляд, що нічого не сталося й нічого спростовувати не буде? На жаль, наша виконавча служба в таких питаннях дивовижно боязка. Той же Каплін досі не принісся вибачення Сергію Чеботарю й не озвучив спростування своєї брехні. Хоча виконавча служба в таких випадках за невиконання судового рішення насамперед повинна була б арештувати все майно порушника. Але навіть цього, на жаль, не зроблено. Ще один цікавий момент у цій історії. І Каплін, і Лещенко, і гидота меншого калібру на кшталт Томенка, Черевакової та Іленка під час переслідування Чеботаря апелювали до якихось відеозаписів у кабінеті Сергія Івановича. Однак проблема полягає в тому, що ці записи існують виключно в інтернет-версії на YouTube. Їх немає ні в якій кримінальній справі. Більше того, те, що було викладено в інтернет «есбешниками» Артюховим та Писним, виявилося змонтованим. Звукова доріжка не збігається з відео.І на це так легко купився «супер-розслідувач» Лещенко? Чи його купили? Слід зазначити, що грошей на цю інформаційну війну не шкодували. Хто? Корпорація «ЕДАПС» та її керівники Василій Грицак та Юрій Сидоренко. Ті самі, яких Сергій Чеботарь відсунув від багаторічної корупційної кормушки в МВС. Грицак, до речі, підтвердив, що саме він оплачував усі «правдорубські» наїзди нардепів та журналістів проти Чеботаря. Але, мовляв, до отруєння він абсолютно не причетний. Цілком можливо. Отруєння — це більше по частині «конторі». Але, з часом, адже все одно правда розкриється. І сядуть і «тридневний» учасник АТО Василій Писний, і автомобільний магнат Артюхов. І доведеться відповідати тим, хто монтував компрометуючі записи й викладав їх в інтернет.«На все приходить час розплати» — чи не так? До речі, цікаве питання. Сергій Чеботарь уже виграв суди у всіх учасників клеветницької кампанії проти нього. Нагадаємо, що в розпал цієї кампанії, щоб не компрометувати Міністра та Міністерство, Чеботарь за власним бажанням пішов з посади заступника. Але якщо суди підтвердили, що жодних правопорушень з його боку не було, то чи справедливо його звільнення? Чому має бути так, що підлюки досягли своєї мети й усунули з посади людину, яка їм протистояла?Чи це правильно? Ця історія ще далеко не завершена. Війна продовжується. ЕДАПС намагається «повернутися в схеми» будь-якими способами. Писний продовжує опікуватися контрабандними потоками в СБУ. Але справедливість восторжествує. За це, власне, й боролися. Сергій Нікітін, «ОРД»У нинішніх ЗМІ дуже складно зрозуміти, де написана правда, а де — брехня. Де — справді топ-новина, а де — масована й добре оплачена інформаційна атака. Нашою свідомістю маніпулюють. І роблять це все хитріше, підліше й непомітніше. Однак відрізнити достовірну інформацію від недостовірної все ж таки можна. Шляхом судових розбирательств та шляхом власного аналізу. Але, на жаль, професійно роздутий інформаційний скандал, як правило, веде до кадрових рішень. І докази власної невинуватості об'єкту інформаційної атаки вже не допоможуть. Мета атакуючих досягнута й до жертви одразу ж втрачається інтерес. Саме за такою схемою відбувалася інформаційна атака на заступника міністра внутрішніх справ Сергія Івановича Чеботаря.Якщо ввести його прізвище в пошукач, то одразу кидається в очі величезна кількість сайтів (переважно російських), які «розганяють», наприклад, «новину» про те, що «в кабінеті Чеботаря при обшуку були знайдені золоті злитки». Або про те, що він був затриманий у Фінляндії з чемоданами грошей та під іншим прізвищем. Величезна кількість сайтів, які розганяють одну й ту саму сумнівну новину, описану одними й тими ж словами — ознака інформаційної атаки й… великих грошей. Даром сайти таке не перепечатовують. Та й взагалі, даром, як правило, нічого не перепечатовують. Ще більших грошей коштує «підкріплення» новини ньюсмейкером. Наприклад, народним депутатом. В інформаційній атаці на Чеботаря роль основного ньюс-мейкера грав нардеп Сергій Каплін.Сергій Каплін є засновником таких видань, як «Українсько-російська газета», «Іскра підприємця», «Іскра простих людей». Є також автором низки українсько-російських комерційних проектів. 1998–2002 рр. — голова громадської організації Українська ліга молодих підприємців. 2000–2004 рр. — член політради Партії промисловців та підприємців України, член правління Українського союзу промисловців та підприємців, радник голови Державного комітету з питань розвитку підприємництва та регуляторної політики. З 2006 року — засновник та голова громадської організації Союз вкладників. З 2008 року — член громадської колегії при Державній митній службі України, громадської колегії при Міністерстві закордонних справ України. З 2007 по 2010 рр. — радник президента УСПП Анатолія Кінаха (Народного депутата України від Партії регіонів). З 2012 року з цілком провладного та проросійського діяча перетворюється на захисника «простих людей» та опозиціонера. У 2012 році створив громадську організацію Рух простих людей, потім заснував Партію простих людей. У тому ж році стає нардепом від партії «Удар». Є підстави вважати, що саме в цей час він був внедрений в українську опозицію російськими спецслужбами, чим, зокрема, пояснюється його швидкий «політичний зріст».Допоміжними ньюс-мейкерами в інформаційній атаці на Сергія Чеботаря виступали також нардеп від БПП Ольга Черевакова, екс-нардеп та радник Президента Микола Томенко, а також два нардепи від «Свободи» Андрій Іленко та Юрій Левченко. Погодьтеся, досить непоганий і дорогостоючий набір. Якщо Каплін виконував свою функцію за наказом зовнішніх кураторів, то Томенко, Іленко та Левченко обійшлися нанимачеві досить недешево. Черевакова, можливо, обійшлася дешево, якщо й не зовсім даром. Ця дівчина, яка починала свою кар'єру в «Московському комсомольці», не перестала брехати й ставши за дивним непорозумінням нардепом. Зокрема, вона поширювала інформацію про те, що після того, як Чеботарь залишив свою посаду, на його місце був призначений його племінник — Олексій Тахтай. Природно, Тахтай не перебуває ні в якому ступені спорідненості з Сергієм Чеботарем, але чи це важливо, якщо потрібно відпрацьовувати замовлення? Однак серйозна інформаційна атака повинна супроводжуватися не лише купленими депутатами, але й «силовою підтримкою». Проти Чеботаря були найняті досить серйозні сили, а саме — ГПУ та СБУ.Причому були задіяні силовики високих рангів. Наприклад, у СБУ «війною» з Чеботарем займався цілий перший заступник голови СБУ Юрій Артюхов за прізвиськом «Юра-Мерседес». Яким чином вузький спеціаліст з контрабанди автомобілів став першим заступником голови СБУ під час цієї війни — це окреме питання. Замовник платив хороші гроші за усунення Чеботаря з посади будь-якими способами — і Артюхов, природно, від такої можливості заробити не міг відмовитися. Крім того, у «війні» з Чеботарем був і політичний підтекст. Замовник хотів не лише «збити» Чеботаря, але й розрушити команду міністра Авакова. Для виконання замовлення Артюхов найняв «крота» в середовищі керівництва МВС. Ним став Василій Писний, за прізвиськом «Антибіотик», який займав посаду керівника Департаменту з боротьби з економічними злочинами. Писному вже було відверто нудно в МВС, оскільки під керівництвом та наглядом Сергія Чеботаря не вдавалося займатися улюбленою справою життя — крадіжками та контрабандою. А Артюхов сулив не лише гроші, але й переведення в СБУ. І Писний вирішився. Організував прохід у будівлю центрального офісу МВС «спеців» з СБУ, які без зайвих розмислів встановили прихову відеокамеру в кабінеті Чеботаря.Писний та Артюхов чудово знали, що компрометуючих розмов Чеботаря записати не вдасться, через їхню відсутність. Та вони й не були потрібні. Потрібні були кілька десятків годин запису з кабінету Чеботаря, щоб «спеціалістам» іншого заступника голови СБУ — Фролова, було що монтувати. «Жучка» з часом знайшли, Писного звільнили, а відеозаписи з кабінету… що ж сталося з ними? У процесуальному плані — нічого. Тому що спочатку на них не було жодного компромату й використовувати їх легально було неможливо. І записи використовували як елемент інформаційної війни з Чеботарем. Артюхов просто почав викладати змонтовані записи на YouTube, супроводжуючи їх власними коментарями. Власне, епізодів вийшло два. Обидва жахливої якості відео й звуку (спеціально погіршеної, оскільки сучасна техніка дозволяє записувати у високій якості), оскільки нібито погана якість мала приховати монтаж. На одному відео заснято нібито сина Арсена Авакова та Чеботаря, які домовляються про якусь безглузду поставку рюкзаків. На другому — невиразні розмови невідомо кого про продаж або купівлю піску.Обидва епізоди були розслідувані прокуратурою. І обидва — підтвердження не знайшли. Яким чином оперативна зйомка СБУ потрапила на YouTube? Цим нині займається слідство. Для чого це було зроблено Артюховим? Для нагнітання хвилі істерії в пресі щодо Сергія Чеботаря. Своєї мети Артюхов досяг, хвиля в пресі була піднята. Для її підтримання Артюхов, Каплін та компанія регулярно забрасували в пресу чергові «фейки». При обшуку в кабінеті Чеботаря були знайдені золоті злитки!!Чеботаря затримано у Фінляндії з чемоданами грошей та під іншим прізвищем! Чеботарь втік з України!! Природно, дуже скоро з'ясовувалося, що озвучена інформація не має з дійсністю нічого спільного. Але… так само природно, що жоден із депутатів-брехунів, на кшталт Каплина та Черевакової, не збирався приносити вибачення. Робота проти Сергія Чеботаря велася одночасно по кількох фронтах. Депутати та ЗМІ озвучували фальшивий «компромат», СБУ займалася «прослуховуванням», «спостереженням» та монтажем записів, а ГПУ спробувала вибити компромат на Чеботаря шляхом тиску на пов'язані з МВС фірми. Наприклад, більше року ГПУ тиснула на директора ДП МВС України «Спецсервіс» Петровського, щоб той оговорив Сергія Чеботаря. Причому ці непристойні пропозиції слідчі прокуратури вже не соромилися висловлювати в присутності адвоката. Слід зазначити, що в кінцевому підсумку інформаційна війна проти Чеботаря досягла своєї мети. Штучно була роздута шумиха в пресі, продажні депутати сипали заявами й в кінцевому підсумку це почало заважати роботі міністерства.Сергій Іванович подав у відставку. Але війна для нього на цьому не закінчилася. Чеботаря вирішили знищити фізично. І це бандитам майже вдалося. Після відставки Чеботаря інформаційна атака припинилася протягом одного дня. Мета була досягнута й про Чеботаря можна було забути. Виникає закономірне питання, хто оплачував цю досить дорогу інформаційну атаку? І що послужило її причиною? Чеботарь заважав дуже багатьом. Насамперед корпорації ЕДАПС, яка багато років «доїла» МВС та український держбюджет. Відверто кримінальна організація, очолювана розшукуваним за вбивство громадянином Сидоренком, природно не могла простити Чеботарю знищення такого прибуткового бізнесу. Крім того, в результаті внутрішніх перевірок у МВС, проведених Сергієм Чеботарем, щодо консорціуму ЕДАПС розслідується кримінальна справа про отримання останнім неправомірної вигоди розміром 96,6 мільйона гривень. Природно, що за такі гроші можна найняти й депутатів, й заступників голови СБУ… І просто вбити.Хто ще міг взяти участь у переслідуванні Сергія Чеботаря? Вигнані ним з МВС казнокради, щодо яких також проводяться слідчі дії з приводу розкрадань сотень мільйонів гривень. Внутрішні перевірки Чеботаря виявили розкрадання загальною сумою понад 442 мільйони гривень! Жахлива цифра. Сергій Іванович не лише ламав старі «схеми» крадіжок, але й не давав побудувати нові. В результаті МВС закуповувало паливо, обмундирування, зброю дешевше за інші силові структури України. І це теж ламало схеми. Вже в цих самих «інших» силових структурах. Наприклад, СБУ дані про свої закупівлі просто засекретила. Щоб не була така очевидна «штучність» тендерів, в результаті яких те саме паливо, обмундирування та зброя в СБУ закуповувалися значно дорожче, ніж у МВС. За підсумками діяльності Чеботаря можна сказати лише одне. На відміну від ЗСУ, МВС та Нацгвардія якісно одягнені, берці не псуються від води, форма не рветься через тиждень і не горить факелом. І це тому, що Чеботарь не дав нажитися різноманітним охочим, не піддавався тиску різноманітних нардепів і не продавав посад.Чи потрібен такий керівник сучасній Україні? Як виявилося — ні. Він небезпечний тим, що не хоче брати участь у «схемах» і не дає їх будувати. А що ж бойкі правдорубці-нардепи? Чеботарь, природно, подав позови проти депутатів та ЗМІ, які його порочили. Усі суди виграв. На руках виконавчі листи, в яких чорним по білому наказано судом опублікувати й озвучити спростування. Але навіть це не виконується. Тому що нардепи в нас — священна каста, яка може абсолютно безкарно брехати й системно шкодити країні.А що ж решта учасників переслідування? Артюхов за свої контрабандні схеми був знятий з посади й нині займається розвитком мережі своїх автосалонів. Як і належить бізнесмену від СБУ. Василій Писний служить у СБУ, але там йому не довіряють, хто його знає, кому й за чиїм замовленням він поставить «жучка» наступного разу? Був публічно й по справедливості опозорений народним депутатом Володимиром Парасюком. ЕДАПС відсунена від будь-якого бізнесу в Україні.Чи вдасться стягнути з неї вкрадене? Невідомо. Яка мораль цієї історії? Ми живемо в часи професійних інформаційних маніпуляцій, інформаційних атак та воєн. Атак як з боку ворожої держави, так і з боку корупціонерів та інших злочинців усіх мастей. І держава в цілях самозахисту повинна виробити методи боротьби з подібними інформаційними атаками. Інакше, використовуючи штучно «розігріту» громадську думку, наші вороги поступово повивибивають з влади й без того небагатьох чесних людей та професіоналів. І ще одне. Сергія Чеботаря «вибивали» з тим, щоб послабити Арсена Авакова. Нині, судячи з усього, спробують «вибити» вже самого міністра внутрішніх справ. Навіщо? Видимо, для того щоб досягти абсолютної й тривалої влади. Апетит приходить під час їди.