«Гроб, гівно, могила, Гітлер» — про корупцію в парламенті та продажність влади

Схоже, СБУ не дарма переслідувала флешку, влаштовуючи абсурдні обшуки в аеропортах і навіть розвертаючи літак з Білорусі. Флешка Онищенка, видається, буде потужніша за «Фауста» Гете. Вона цілком може спричинити не лише парламентську кризу, а й президентську. Пам'ятаєте, як обурювалися директором парламенту Волковим, Клюєвим, Рибаковим, які скуповували голоси парламентарів? Пройшла революція. І що? Президент особисто закуповує дівчат з еск-орту, тобто депутатів. І питання, за які голосували за гроші — аж ніяк не оборонного значення. І всю цю історію буде дуже важко втиснути в рамки операції «Шатун». Як каже Іван Семесюк: «Гроб, гівно, могила, Гітлер». Або коротко про сьогодення. Нова влада, як виконавча, так і законодавча, виявилися настільки ж продажними, що й попередні. Тільки з потужною відмазкою у вигляді «Не брешіть, а то Путін нападе». Але відмазка вже якось не спрацьовує. Зовсім. І головна проблема в тому, що іншої «еліти» у нас немає. Зовсім. І якщо завтра розігнати все це лайно — то не зовсім зрозуміло, де знайти нових і чесних.Звичайно, пара-трійка прізвищ є, але ми їх розумно не назвемо. І навіть не тому, що боїмося, що їх просто розстріляють, а тому що страшно знову помилитися. Власне матеріал з откровеннями Онищенка ви зможете прочитати нижче. Ймовірно, після прочитання у вас виникне кілька питань. Наприклад, у чому різниця Порошенка від Януковича, якщо Петро Олексійович грубо плював на закон, тупо підкуповує депутатів, наприклад, для призначення Шокіна на посаду Генпрокурора?Чим збіговисько лайна різної статі під куполом цирку на Грушевського відрізняється від лайна попереднього скликання? І головне питання — що нам усім з цим робити?Золоті голоси. Анатомія парламентської корупціїЛюдина в чорному костюмі з зброєю в кобурі несе в руках дві спортивні сумки. Заходить у вузький ліфт, що веде з залу очікування головного кабінету в Адміністрацію президента. Ліфтом користуються гості Першого, які не хочуть світитися через парадний вхід, і сам Перший. Звідти він веде прямо в гараж, де розташований автоесконт Петра Порошенка. Я був у цьому гаражі, бачив ліфт і весь процес. У кожній сумці — по півтора мільйона доларів. Їх несе представник охорони президента. Гроші в сумках кладуть у багажник і передають мені, посереднику, людині, яка взяла на себе функцію організатора голосування», — розповідає втікаючий олігарх Олександр Онищенко. У той день, про який згадує Онищенко, під куполом Ради звільняють високопоставлену людину.Звільнити або призначити когось на впливову посаду — затія не з дешевих. Про те, як будуються фінансові схеми управління парламентом, розповідає розслідування.Групові та індивідуальні«Є три способи вплинути на голосування депутата. Перший — комерційний (за гроші). Другий — кланово-олігархічний (за домовленостями та обміном) і кримінальний, коли на депутата заводять кримінальну справу, щоб шантажувати його», — розповідає політтехнолог Сергій Гайдай. При цьому всіх депутатів парламенту можна поділити на дві великі групи. Перші — ті, хто самі собі господарі. Другі — ті, хто підкоряються інтересам і волі різних політичних або фінансово-олігархічних груп (таких переважна більшість). Перші можуть дозволити собі розкіш приймати рішення і розпоряджатися своїм голосом самостійно (а тому з ними має сенс договорюватися). Другі голосують так, як їм наказують ті, хто завів їх у парламент і платить їм гроші. Іноді другим дозволяють підробити в індивідуальному порядку з якихось непринципових для господарів питань, але таке буває нечасто.Патрони переважно тримають своїх підопічних на короткому повідці. За голосами другої групи, природно, договорюються з господарями (з керівниками фракції або главою олігархічного клану) всіма трьома способами — і за гроші, і за преференції по бізнесу чи кадрові призначення, і за допомогою кримінального шантажу. З індивідуалами ж найчастіше працюють на гонорарній основі (за гроші). Так виходить дешевше, ніж давати преференції по бізнесу і набагато простіше, ніж морочити голову з порушенням кримінальних справ щодо конкретного депутата заради його одного грішного голосу.«Загалом у Раді продають свої голоси в індивідуальному порядку близько 70 депутатів. За знакових голосувань ціна їхнього голосу коливається від 20 до 100 тисяч доларів залежно від особистості депутата. По кожному окремому випадку потрібно торгуватися, чим я, власне, і займався протягом кількох років роботи з командою Порошенка. Торгувався і організовував комерційні голосування на користь президента. Витрачав переважно свої гроші, а трохи пізніше гроші, які мені передавали за вказівкою Порошенка», — говорить Онищенко.Потрібно докупувати голосиТут варто зазначити, що з самого початку функціонування нинішнього парламенту президент і уряд зіткнулися з необхідністю договорюватися з депутатами. І хоча правляча коаліція складалася формально спочатку зі 302 депутатів, а тепер — зі 230 (при необхідних 226), насправді майже під кожен знаковий законопроект або призначення на важливу посаду доводилося збирати голоси в ручному режимі. Особливо тепер, коли в коаліції залишилося всього дві фракції — БПП і Народний фронт, які ніколи не голосують у повному складі. Тим більше що й НФ, і особливо БПП, не є однорідними фракціями. Для частини їхніх депутатів більш вагомий наказ олігархічних груп, які за ними стоять, ніж власного партійно-фракційного керівництва. За відомостями опитаних парламентарів, протягом останніх років депутат Онищенко був одним із ключових посередників між президентом і парламентським залом, докуповуючи бракуючі голоси. Саме тому його «свідчення» про механізм парламентської корупції мають особливу суспільну важливість.«Наскільки я знаю, Онищенко неодноразово своїм «кешем» закривав ряд побажань президента, виконуючи роль комунікатора і фінансового посередника між АП і «Батьківщиною» Тимошенко в обмін на лояльність і преференції щодо свого бізнесу. Зокрема Онищенко отримав для свого менеджера Ігоря Шевченка посаду міністра екології за квотою «Батьківщини» і узгодив на Банковій», — уточнює депутат від Радикальної партії Андрій Лозовий. А лідер Радикальної партії Олег Ляшко більш категоричний у публічних інтерв'ю: Онищенко носив гроші на Банкову і виносив їх звідти. Водночас Ігор Шевченко спростовує твердження Лозового і стверджує, що він ніколи не працював на Онищенка, ніколи не мав з ним особистого бізнесу і не обслуговував ні його особисто, ні його фірми, коли займався юридичною практикою.Щоб забезпечити позитивний результат голосування, не обов'язково купувати всіх. «Традиційно на торгах близько 40-50 бракуючих голосів, які шукають у двох «комерційних групах», сформованих не за ідеологічно-партійним, а за комерційним принципом — «Воля народу» і «Відродження». Плюс за необхідності залучають голоси позафракційних депутатів», — розповідає колишній народний депутат від БПП Єгор Фірсов. Також до комерційних фракцій останнім часом ряд нардепів відносять і радикалів Ляшко. «У різні часи Ляшко був під патронатом Левочкіна, Коломойського, Яценюка, Ахметова. Але останнім часом став буржуа і перейшов до багатовекторної політики на комерційній основі», — говорить нардеп. Онищенко заявив, що останнім часом Ляшко виконує замовлення Банкової. У фракції «Батьківщини» вважають, що за це його інтереси нібито враховані в проекті бюджету на 2017 рік. Сам Ляшко і його фракція з гнівом відкидають такі звинувачення.За словами Фірсова, те, що влада платить депутатам, які не входять у правлячу коаліцію, а своїх змушує голосувати в наказному порядку, посилаючись на партійну дисципліну, неодноразово було причиною внутрішньофракційних образ і розколів. «Перевірити корупційність голосування можна за явкою — у дні, коли по Раді гуляють великі гроші, під куполом з'являються депутати, які в звичайні дні там ніколи не бувають», — говорить він.За словами Онищенка, традиційно гроші передавали главі фракції, який розподіляв їх на свій розсуд. «З депутатами-індивідуалами доводилося зустрічатися і договорюватися окремо», — говорить Онищенко. Він перелічує поіменно нардепів, однак просить у публікації не називати їхні імена. На питання, як він передавав гроші і розраховувався з депутатами, Онищенко відповідає коротко: «За фактом голосування. Договорювався до, розраховувався — після». Чорну бухгалтерію по хабарам депутатам ніхто не вів. «Є лише непрямі ознаки, що підтверджують корупцію в Раді», — у свою чергу розповідає екс-голова Комітету виборців України, депутат від Радикальної партії Ігор Попов. І робить висновок з особистого спостереження: гонорар готівкою приймають лише старорежимні депутати. «Сучасне, технологічне покоління нардепів — це хлопці зі смартфонами, які вміють двома дотиками пальця перевіряти «надходження» необхідної суми — на офшорний рахунок», — говорить Попов. На це один із колишніх нардепів лише скептично зауважує: «молодь занадто самовпевнена. Будь-які гроші, які хоч раз пройшли безготівково в будь-якій юрисдикції, тут же відстежуються відповідними службами західних країн. І все. Ти вже у них на гачку. Тому якщо є можливість брати готівкою, то потрібно брати готівкою. Це надійніше. Подивіться на Віктора Федоровича Януковича — він вивіз свій кеш і почувається чудово, не звертаючи уваги на пошуки його міфічних мільярдів на якихось рахунках». До речі, за його словами, нинішні розцінки набагато нижче, ніж були до Майдану. «Тепер депутати готові продаватися за кілька десятків тисяч доларів», — говорить нардеп. — «За наших часів за таку суму могли разве що по морді настукати, вважаючи пропозицію образливою. Найситніші часи були в другій половині нульових, за Ющенка, коли йшла постійна війна всіх проти всіх. Тоді голоси купувалися за сотні тисяч доларів і навіть за мільйони».Клюєви нового часуОнищенко був тимчасовим і всього лише одним із проміжних ланок у машині парламентської корупції, на правах анонімності розповідають депутати, які встигли заробити на парламентському голосуванні. «За часів Януковича у влади за питання фінансової взаємодії з депутатським корпусом відповідав Андрій Клюєв», — говорить Сергій Гайдай. — «Тепер у Порошенка таких «Клюєвих» кілька. У плеяді нових людей, наприклад, Олесь Довгий. Він працює з колишніми регіоналами і командою Леоніда Черновецького, і один із ключових комунікаторів від влади в цьому середовищі. Такий собі координатор окремих процесів».Серед інших головних переговірників і фінансових посередників між президентом і депутатами Онищенко називає першого заступника голови фракції БПП Ігоря Кононенка. По окремих випадках президент делегував право домовленостей Сергію Березенку і екс-главі Адміністрації президента, а тепер радниці президента Борису Ложкіну. Про те, що Березенко грає роль медіатора між АП і парламентським залом по пошуку дефіцитних голосів, у коментарі підтверджує й депутат від БПП Віктор Чумак. За його словами, про це відкрито говорили на засіданні фракції. «Так, відкрито про це говорили. Про те, що Березенко з Довгим збирають бракуючі голоси. До того, як у Раду зайшов Березенко, цим же активно займався Кононенко. Депутат Олександр Грановський — вирішував по судах і прокуратурі. Депутат Вадим Денисенко — по контрагітації. Все, здав усіх…», — сказав Віктор Чумак.Сам Сергій Березенко в інтерв'ю назвав історії про купівлю призначень і голосувань у парламенті «повним бредом». «Невже ви дійсно вважаєте, що у президента немає інших аргументів для призначення того чи іншого чиновника? Тим більше по тих посадах, де прерогатива внесення належить главі держави згідно з Конституцією», — сказав він і уточнив: у залі й парламентських кулуарах постійно ведуться переговори між фракціями. «Кожна сила переслідує свій політичний інтерес. Земля і мораторій, прийняття держбюджету і компроміси, які в ньому закладаються. Однак все це — політичний, а не фінансовий торг. І президент у ньому точно не бере участі», — сказав Березенко, підкресливши, що ні він, ні його колеги з керівництва фракції ніколи не були замішані в комерційному голосуванні. «Принаймні зі мною це не обговорювали. Ваше питання звинувачувальне щодо АП, однак відповідати за корупцію у всьому парламенті я не можу», — додав Сергій Березенко. Отримати коментар Ігоря Кононенка і Олеся Довгого не вдалося.Готівка, безготівка і небрендовані сумкиЗа словами Онищенка, головні по фінансах з такого типу делікатних питань у Порошенка два люди: Ігор Кононенко і Макар Пасенюк. «Ну й начальник служби охорони Федоров, коли потрібно пронести готівку в чорних небрендованих сумках. У особливо складних і дорогих випадках — гроші перечисляли безготівково. На підтвердження Онищенко надає платіжку, з якої видно перечислення на рахунок Онищенка майже 12 млн євро. «За домовленостями, після обналічення мені довелося половину кешу повернути в АП — знову ж таки через Федорова. І залишену частину, а це рівно половина — мені довелося витратити на призначення по облсоветам. Тобто крім голосування, мені потрібно було розрахуватися за призначення по багатьох обласних радах. Гроші були розподілені по депутатам місцевих рад, які потім обирали представників БПП, наприклад, по Київській, Житомирській, Чернігівській, Херсонській, Львівській облрадам. Там один голос коштував дешевше, ніж у Верховній Раді», — сказав Онищенко. Сам Макар Пасенюк у коментарі сказав, що нічого не знає ні про платіжку, ні про трансакцію. І підкреслив, що ні він, ні група ICU не беруть участі в політичних процесах у країні. Водночас Онищенко уточнює, що готовий представити скріншот електронної пошти, де видно, що платіжка йому відправлена з пошти Макара Пасенюка.Лідери за витратамиСеред найдорожчих комерційних голосувань Онищенко називає кілька: проекти держбюджетів 2015-2016 років, призначення і відставка Генпрокурора Віктора Шокіна, нове призначення Юрія Луценка, відставка з посади голови Служби безпеки Валентина Наливайченка. Найдорожчим за цю каденцію Ради, за його словами, виявилося голосування по відставці Наливайченка. «За моїми оцінками, тоді це коштувало 2-2,5 млн доларів. Через мене проходив мільйон», — говорить він. На думку опитаних депутатів, найдорожчим за весь період цієї каденції стало голосування по призначенню Шокіна, що обійшлося Порошенку в суму, близьку до трьох мільйонів. «Так, це правда. Тільки через мене пройшло 1,5 мільйона», — уточнює Онищенко. На підтвердження він дає прочитати переписку з політиками, які вели з ним переговори в той момент, і на прохання дозволяє саморучно зробити скріншот з телефону.І уточнює: його мобільний пройшов експертизу за замовленням британської BBC. «Я підготувався», — уточнює Онищенко. — «Зберіг ворох переписок за кілька років роботи з командою Порошенка, віддав телефон на експертизу, яка підтвердила автентичність цих переписок. Більше того, у мене є запис, на якому Порошенко дає вказівки щодо того, як, кому і за що голосувати. Я записав його на наручний годинник. Через що тепер з міністра МВС Арсена Авакова і всіх гостей АП знімають годинники. Ще можна знімати запонки, а з жінок — сережки й кулони. Я готовий надати вам цей запис. Але всьому своя пора».Ігор Попов просить не засмучуватися і уточнює, що голосами торгують не лише в українському парламенті. «У кулуарах Європарламенту обговорюється випадок, коли видний український лобіст привіз чемодан грошей для євродепутатів. Почав роздавати долари десь у підсобному приміщенні центру парламентаризму Євросоюзу. Так ті образилися — на долари. Ну не може євродепутат їздити в обмінниках такий обсяг готівкових доларів міняти», — розповідає Попов.Наслідки откровень ОнищенкаНа думку депутата від БПП Сергія Лещенка, інформація про корупцію в парламенті може спричинити серію розслідувань і початок кримінальних проваджень, а в результаті приведе до засудження цілої групи осіб. Принаймні так би сталося в будь-якій цивілізованій країні, вважає він. «Згадайте скандал у Румунії з колишнім євродепутатом від групи соціал-демократів Андріаном Северином, якого в лютому минулого року засудили до трьох років тюрми за хабар у 100 тисяч доларів», — проводить аналогію Лещенко. — «У нас такими злочинами повинно займатися НАБУ». Втім, позиція АП щодо заяв Онищенка зрозуміла вже після першої серії откровень втікаючого нардепа. На Банковій вважають, що нардеп оговорює президента, щоб політизувати розслідування злочинів, у яких Онищенко проходить як підозрюваний.