Генеральний директор ПАО «АрселорМиттал Кривий Ріг» Парамжит Калон під час брифінгу розповів про вимагання з боку прокуратури, збитки, завдані «Укрзалізницею», залізничні «відкати» та інвестиційні плани. Кореспондент БізнесЦензор записав найгостріші висловлювання іноземця про роботу в Україні.
Пресконференція генерального директора ПАО «АрселорМиттал Кривий Ріг» Парамжита Калона, яка відбулася 9 грудня, була присвячена початку будівництва другої машини безперервного лиття заготовок. Однак більшість виступу індійця стосувалася тиску державних органів та проблем з рухомим складом «Укрзалізниці». «АрселорМиттал Кривий Ріг», колишній «Криворіжсталь» — найбільший металургійний завод у країні. Після реприватизації у 2005 році завод дістався міжнародному металургійному холдингу ArcelorMittal індійського бізнесмена Лакшмі Міттела. Комбінат завершив 2015 рік з чистим прибутком 1,38 млрд грн та збільшив виручку на 25,9% — до 46,26 млрд грн. 95% акцій комбінату належить компанії Mittal Steel Germany GmbH, яка входить до складу міжнародного холдингу ArcelorMittal.
«АрселорМиттал Кривий Ріг» — найбільший виробник сталевого прокату в Україні, спеціалізується на виробництві довгомірного прокату, зокрема арматури та катанки. БізнесЦензор наводить тези з виступу Парамжита Калона.
Завод у 2016 році випустить 7 млн тонн сталі. Це на 10% більше плану та на 12% більше, ніж у 2015 році. Останній раз таку кількість випускали в докризовому 2007 році.
Завод розпочав спорудження другої машини безперервного лиття заготовок (МНЛЗ). Потужність МНЛЗ становитиме 1,4 млн тонн на рік. Будівництво завершиться у другому кварталі 2018 року. Машина обійдеться у 100 млн доларів США. Ще 25 млн доларів США буде вкладено в блюмінг №2 — високопродуктивний потужний прокатний стан великих розмірів. Усього за 10 років Arcelor інвестував у завод (включаючи суму покупки) 10,4 млрд доларів США, будучи таким чином найбільшим інвестором в Україну за всю історію.
80 керівників комбінату були викликані на допит до прокуратури. «Це тиск, який оказується на нас, щоб ми чимось поділилися з цими людьми… Більшість з них є працівниками правоохоронних органів», — сказав Калон. Він не назвав зацікавлених осіб, лише зазначив, що це правоохоронці, зокрема прокуратура. Керівництву комбінату був переданий письмовий перелік вимог від цієї групи правоохоронців. У атаці також беруть участь деякі квазіспільнотні організації, які допомагають вимагачам. Зокрема, ці сили нещодавно влаштували платний мітинг перед центральним входом завода.
Калон повідомив про вимагання прем'єру Володимиру Гройсману та отримав від нього вербальну підтримку. За словами індійця, про вимагання також поінформована Генеральна прокуратура.
Нездатність ПАО «Укрзалізниця» організувати перевезення завдає комбінату істотних збитків. На експорт припадає 88% продукції. Переважно метал вивозиться через порти, куди доставляється залізницею. Через хронічний дефіцит вагонів експорт становив менше, ніж міг би, оскільки товар нечим вивозити. Також існують проблеми з перевезенням імпортної сировини: коксу та вапна.
Збитки завода лише за перше півріччя оцінюються у 217 млн грн. З цих коштів могло бути сплачено 45 млн грн податків. «Ми могли б купувати вапно на Західній Україні. Але не робимо цього, оскільки воно до нас не приїде. Замість цього вапно закупляється в Об'єднаних Арабських Еміратах», — сказав Калон. Закупівлю вапна в Криму він спростував.
У зв'язку з «поганим сервісом» Arcelor виступає проти підвищення залізничних тарифів. Власні вагони Arcelor закуповувати не збирається. «Ми — один з найбільших клієнтів Укрзалізниці. Мене дивує їхнє ставлення. У відповідь на запит про надання вагонів УЗ часто відповідає відмовою, посилаючись на їхню відсутність. Однак після офіційної відмови УЗ з Arcelor зв'язуються «приватні особи та малознані фірми» з пропозицією надати вагони. Але вже на 5–20% дорожче, ніж за офіційним тарифом. Ми — європейська компанія. Підкреслю: ми ніколи не піддамося таким схемам», — заявив Калон. За його відчуттям, за схемою з додатковою платою за надання вагонів стоїть регіональне керівництво УЗ.
Ситуація з поверненням ПДВ помітно поліпшилася. Якщо повернення за грудень відбудеться своєчасно, то проблем не буде взагалі.
За час володіння комбінатом Arcelor викиди пилу впали на 45%, а забруднення води — на 70%.
Інвестиційний клімат у Казахстані вищий, ніж в Україні. При тому, що сума інвестицій у Казахстан менша, ставлення влади там краще: не вимагають хабарів, багато вкладають у інфраструктуру, будівництво портів, автомобільних та залізних доріг. Парамжит Калон одночасно очолює казахстанський актив групи «АрселорМиттал Темиртау». «АрселорМиттал Темиртау» переважно працює на внутрішній ринок, експортується менше половини продукції.
Експорт у Російську Федерацію існує, але вкрай малий. Причина — мита. Розрив Зони вільної торгівлі СНГ привів до встановлення мита на експорт у розмірі 5%. Антидемпінгове розслідування проти українського металу — ще 9,3%. У результаті вигідні пропозиції виникають рідко, при сприятливих коливаннях курсу рубля та світових цін.
Arcelor готовий інвестувати в порт «Октябрськ». Але компанія не розуміє, коли це буде. У минулому році Arcelor висловив інтерес до інвестування у спеціалізований морський порт «Октябрськ» (Миколаїв). Був підписаний меморандум з міністерством інфраструктури. Однак процес застопорився. Міністерство передумало здавати причали в оренду, а хоче укласти договір концесії. Але лише після того, як парламент прийме новий закон про концесію.