Протягом часу проведення АТО на територію України було ввезено близько 1,8 кілограма гуманітарного одягу на кожного жителя країни, включаючи немовлят. При цьому 90 відсотків цієї так званої «гуманітарної допомоги» мають ознаки чистої контрабанди, яка потрапляє на прилавки. Благодійність служить ідеальною ширмою для ухилення від оподаткування та невиплати податків. Тисячі тонн фіктивної допомоги осідають, наприклад, на ринку «7 кілометр» в Одесі. Прибутки комерсантів, які освоїли цей бізнес, становлять мільйони доларів, які не надходять до бюджету. Рішення про те, де гуманітарна допомога, а де комерція, приймає спеціальна робоча група при Міністерстві соціальної політики. Останнім часом волонтери, на яких тримається армія, завдяки яким виживають переселенці та мирні громадяни в сірій зоні, бють на сполох. Торгівля фіктивною гуманітаркою гальмує справжню гуманітарну допомогу Україні. Чиновники створюють проблеми справжнім благодійникам, відвертаючи увагу від комерсантів-контрабандистів.
Україна стоїть з протягнутою рукою, очікуючи чергових траншів, тоді як західні донори відмовляються поставляти благодійні вантажі нужденним українцям за таких умов. Про проблеми, які створюють волонтерам, та фіктивну гуманітарку розповідають Оксана Сухорукова та Валентина Варава. Валентина Варава — координаторка проектів громадської організації «Ініціатива Е+», членкиня ради волонтерів при Міноборони. Оксана Сухорукова — виконавча директорка благодійного фонду «Свої».
«Була ситуація, коли нас запросили в Кабмін і запропонували створити асоціацію, через яку пропускати всі вантажі, обіцяючи платити нам непогану зарплату, але ми відмовилися», — розповідає Сухорукова. Варава додає, що волонтерам тепер важче допомагати армії, ніж два роки тому. «Ми займаємося вантажами, які потрібні військовим. Це джипи з довгою базою, які використовуються для евакуації поранених (за 2,5 року Міноборони не закупило жодного транспортного засобу для медичної евакуації). Ми також займаємося медичними вантажами, обладнанням і товарами медичного призначення для лікарень у зоні АТО та поза нею», — пояснює вона.
У листопаді 2015 року вони вперше растаможили немедичні машини для АТО. Раніше товари, призначені для військових підрозділів, проходили без таможенної очистки — їх реєстрували прикордонники та СБУ. Так був створений алгоритм. Оскільки таможенні служби та Мінсоц стикалися з цим вперше, виникли складності, але потім почалися зовсім інші проблеми. До Мінсоцу прийшли, як кажуть, «ліві люди». Не представивши верительних грамот, вони раптом почали зупиняти волонтерську допомогу.
Ця ситуація виникла після того, як 26 січня 2016 року Вараву та Сухорукову запросили на зустріч у Кабмін до уповноваженої Кабміну з антикорупційної політики Вери Сигріянської. Там було дивне зібрання. Їм запропонували створити якийсь орган, що об'єднує волонтерів з безупречною репутацією, через який спрямовувати потоки гуманітарної допомоги і при цьому отримувати зарплату. Але Варава підозрює, що на цьому дивному зібранні досвід роботи з гуманітарними вантажами та безупречну репутацію мали лише вони.
«Там зібралися люди, які вирішили з владою вирішувати свої питання втемну. Оскільки ми не розуміли, хто за цим стоїть, і оскільки це створювало нерівні умови для інших організацій, ми відмовилися», — говорить Варава. По суті, невідущі люди збиралися створювати закритий клуб. Після цього у лютому практично одразу представники Сигріянської прийшли до Мінсоцу і почали зупиняти їхні вантажі, очікуючи, що вони почнуть з ними «договорюватися».
«Ми зібрали документи протягом суботи та неділі, які підтверджували цільове призначення наших автомобілів та їх передачу за адресою, і наші автомобілі почали проходити. Зі скрипом, але проходити», — говорить Варава. Сухорукова вступає в розмову: «Їхні машини почали блокувати — саме машини Валі. І почав це робити чоловік, який увійшов під виглядом представника Сигріянської до робочої групи при Міністерстві соціальної політики. Причому його не було в наказі про створення робочої групи, але він мав вплив на рішення членів робочої групи, і за ним явно тягнеться російський слід. Тоді ми від громадської ради при Мінсоцполітиці вступили до моніторингової групи, щоб проконтролювати роботу цієї компанії».
На першому ж засіданні Сухорукову почали лякати тим, що посадять Валю (це було приблизно 17 лютого). «Посадять за що?» — запитує журналіст. «Та за що-небудь. Сказали, що на Вараву вже розпочато кримінальне провадження за фактом того, що її машини не поставлені на баланс у військових частинах. Я сказала, що у Валі є акт прийому-передачі, а далі йде відповідальність командира частини. А мені став загрожувати цей представник Сигріянської», — розповідає Сухорукова.
«Це той чоловік, про якого ви говорите, що він має російське коріння? Ви можете його назвати?» — запитує журналіст. «Його звуть Вадим Петров. У нього тюнінговий бізнес у Росії. Є посилання від 2012 року, де він виступає як молодий бізнесмен. Він говорить, що у нього 53 сервісні центри, і лише 2 з них знаходяться в Україні, і він бачить тут, в Україні, величезні перспективи, а його основний бізнес за межами», — відповідає Сухорукова.
«І цей Петров вам загрожував?» — «Так. І мені, і Валі. Мені він говорив, що скоро до мене прийде СБУ, і коли прийде, не будьте агресивні», — вступає Варава. Сухорукова продовжує: «А мені він сказав, що будь-яке приміщення в Києві — будь-яке, на яке я вкажу пальцем — буде мені надано, якщо я піду на їхні умови. «Я зараз позвоню Кличку або його заступнику, і у тебе все буде». Пропонував крышу силових структур, пропонував очолити асоціацію, яку ми повинні були створити. З гідною оплатою праці за рахунок комерційних структур, які хочуть змін в Україні (так було сказано). Але був відправлений».
«Ви не повірили в можливість змін з цими людьми?» — запитує журналіст. Сухорукова сміється: «Можна говорити про прозорість і публічність структури — з крышуванням силових структур, з незрозумілими умовами входу та виходу, з загрозами: крок убік і ви сядете? Я думаю, що це не має нічого спільного з благом українського народу та змінами, які очікує суспільство».
«Але ви дізналися про масштаби контрабанди завдяки участі в моніторинговій групі?» — «Ми дізналися, що основна частина вантажів осідає в прикордонних областях України та на заході. І якщо ми вважаємо, що у нас на людину в країні завезено 1,8 кілограма одягу, на кожного — включаючи новонароджених, то Волинська область, яка займає 20-е місце за населенням в Україні, має 2-е місце за визнаною гуманітарною допомогою. Хоча вона не терпить жодних лих, там на кожного жителя Волині припадає по 8 кілограмів гуманітарних вантажів».
«Що ж було далі — після вашої відмови заробляти разом з чиновниками та після загроз?» — запитує журналіст. «Цирк», — відповідає Варава. Почали блокувати і машини Валі, і медичну допомогу для зони АТО, і допомогу онкохворим дітям — всю волонтерську та всю справжню гуманітарну допомогу. Тоді як весь «лівак» спокійно проходив.
«Наступним кроком стало позаконкурсне призначення на посаду керівника сектору протидії корупції в Мінсоцполітиці Олександра Привалова. Співбесіду на цю посаду проводили особисто Сигріянська та Петров, який не є працівником апарату Сигріянської, секретаріату Кабміну, Кабміну та Мінсоцу. Взагалі якийсь сторонній чоловік вирішував, кому протидіяти корупції в Мінсоцполітиці. Ми підняли галас, виступили на кількох телеканалах, зробили публічним його фото, і Петров пішов. Але ось його теза: «На ваших машинах (тих, які ми поставляємо в Україну для «атошників») відбуваються грабежі банків, зґвалтування жінок». А ще ми «допомагаємо сепаратистам».
«Немовлят розпинаєте теж ви?» — запитує журналіст. «Допомагаємо незаконним збройним бандформуванням. І все це було сказано не в кулуарах, а прямо на робочій групі в Мінсоцу. Але Система не здається: після піднятого галасу Петров все ж таки зник, а його місце зайняв Привалов».
Поводом для невизнання вантажів гуманітарними були неправильно заповнені форми звітності з гуманітарки, хоча як такої затвердженої форми досі не існує, як і порядку її заповнення — в природі немає. До речі, чому? Міністерство соціальної політики не потрудилося це розробити, хоча законом передбачено, що такий порядок звітності повинно було розробити саме Мінсоцполітики. А потім до цього тролінгу волонтерства включився пан Андрій Рева (міністр соціальної політики) з чудовою тезою.
23 серпня 2016 року на засіданні Кабміну Рева у відповідь на питання про штучні проблеми з гуманітарною допомогою, поставляємою в АТО, сказав, що з 152 завезених машин 1/5 не поставлена на баланс. Хоча — виходячи з офіційної відповіді центрального автомобільного управління — як гуманітарна допомога за цей період було поставлено всього 79 автомобілів, і з них 6 не стояли на балансі. Причому два взагалі не перетнули кордон України (їх планували завезти, але вони поламалися в дорозі), а доля 4-х невідома. І в будь-якому разі це не їхня справа: вони передали військовим і далі не втручаються в справи ЗСУ.
Вони, в принципі, знають, де їздять поставлені ними в АТО машини, але документальне оформлення — це компетенція командира частини. І тут у них виникає питання: з якою метою Рева увів розмову убік і чому солгав Гройсману? Чому переключив увагу з десятків тисяч тонн фіктивної гуманітарки убік, чому змістив акцент з реальної проблеми на волонтерів? Так був дан старт переслідуванню.
А на чолі всього цього безладу під назвою робоча група з гуманітарних питань Мінсоцполітики стоїть хтось Віктор Іванкевич — колишній керівник апарату міністерства, заступник міністра, а нині — новий держсекретар з усього лише 9,9 балами з 20 можливих на конкурсі, — говорить Варава.
Сухорукова запитує: «Ви теж брали участь у конкурсі на держсекретаря при Мінсоцполітиці, Оксано. І не пройшли. Була корупційна складова в проведенні конкурсу?» — «Складно сказати — я ж до 3-го туру не дійшла. Але хочу відзначити, що на завданнях 1 туру я набрала 95% (там переважно питання на знання законодавства), 2-й тур — це були ситуативні завдання, в яких оцінюється вміння приймати рішення — і там мою професійну придатність оцінили низько».
Завдання були побудовані так, що той, хто не знає структуру держуправління та не має досвіду роботи в міністерстві, не впорається із завданнями. Приклад: «Якщо на вашу думку політична ініціатива міністра несе ризики — ваші дії?». А вона не розуміє, що таке політична ініціатива міністра і з якої позиції до цього підходити. Але якщо врахувати, що Іванкевич зайняв 3-е місце за балами з 4 претендентів на 3-й тур, то основні бали він добрав на співбесіді. Випадковість? Не думаю. У 11 випадках з 15 конкурси виграли та стали держсекретарями керівники апарату або заступники міністра.
«І я ось думаю: якщо у нас все добре — тоді чому вкладати гроші в цю реформу? У нас же, виходить, і так потрібні люди на потрібних місцях, у нас все чудово. Всі держсекретарі виявилися старими людьми», — розмірковує Сухорукова.
«Я правильно розумію, що новий держсекретар Мінсоцу Віктор Іванкевич (той самий, до речі, хто в 2014-му назвав переселенців барижанами, і цим прославився: https://www.youtube.com/watch?v=3PjxN7xyn6k) прикриває фіктивну гуманітарку?» — запитує журналіст. «Він голова робочої групи Мінсоцполітики і вся фіктивна гуманітарка проходить саме через нього».
При цьому міністерство розповідає, що воно тут ні при чому і на контрабанду не може вплинути, але з останніх реєстрів кримінальних проваджень видно, що… Сухорукова читає, дивлячись на планшет: «Службові особи МінСоцполітики за попередньою змовою зі службовими особами юридичної особи Благодійна організація «Християнська гуманітарна місія «Єдність 1» (код за ЄДРПОУ 35642417), умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для БО, використовуючи всупереч інтересам служби своє службове становище, шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, які є підставами визнання вантажу гуманітарною допомогою та прийняття відповідного рішення (наказу), щодо набувачів з фактичного отримання вантажів, зокрема набувача РГ «Християнська Реформаторська Церква», незаконно здійснюють отримання пільг при розмитненні вантажів, чим спричиняють тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, на суму близько 600 000 гривень».
«Ось така інформація. Тому Мінсоцполітики даремно робить вид, що вони не причетні. Самі бачите, що говориться про кримінальне провадження», — говорить Сухорукова. «Привалов — це той, хто вирішував?» — запитує журналіст. «Ні, його роль — створити ситуацію, при якій людям потрібно йти і договорюватися».
«А вирішував у нас інший — вже є про нього інформація, але я поки її перевіряю. Привалов керує сектором протидії корупції, і був призначений головою сектору через лазівку в законодавстві. Прийнятий на посаду, яка не вимагає конкурсу, а потім переведений на посаду голови сектору протидії корупції в Міністерстві соціальної політики».
«Правда, що деякі благодійні фонди, які пропускають через себе комерційні вантажі під виглядом гуманітарки, отримують по 20-40 тисяч доларів за контейнер?» — запитує журналіст. «Такі пропозиції є. Гуманітарні організації їх отримують. Нашому фонду пропонували 20% від вартості вантажу та гроші за те, щоб допомогли комерсантам потрапити до єдиного реєстру гуманітарних організацій».
«І такий існує?» — «Існує. Якщо правильно подати пакет документів, необґрунтованої відмови в визнанні організації гуманітарною не буде. Але я припускаю, що хтось міг погоджуватися працювати на цих умовах. Варіантів (хитрощів) багато. Або ти растамачуєш, передаєш їм, а вони тобі — 20%. Або другий варіант — були пропозиції вплинути на робочі групи і протягнути чиїсь вантажі. Але я одразу посилаю на 3 букви — не запитуючи про «вартість послуги»».
«А хто в підсумку стоїть на вершині контрабандної піраміди в Мінсоцу? Сам міністр, або, може, пан Розенко (автор репресивної політики щодо ВПО, герой наших публікацій)?» — запитує журналіст. «Враховуючи заходи з секретаріату Кабміну, я думаю, що хтось з Кабміну», — говорить Сухорукова. «Сигріянська була уповноваженою Кабміну, в уряд з антикорупційної політики вона прийшла фактично на місце Тані Черновол. З 23 серпня Гройсман скасував цю посаду. Однак Сигріянська нікуди не зникла — ми її бачимо в Кабміні постійно. І я вважаю, що хтось з Кабміну прикриває контрабанду, яка йде під виглядом гуманітарки. Стоять за цим і нардепи, але хто саме — я поки не можу сказати».
Бесіду провела Тетяна Заровна.