Бюджет Мінздрава на 2017 рік: лоббізм та шантаж замість турботи про пацієнтів

Цим матеріалом «Обозреватель» розпочинає серію публікацій, у яких детально, на конкретних прикладах, покаже, як фармацевтичні компанії через недобросовісних лоббістів-громадськівців та корупціонерів від медицини формують собі багатомільйонний ринок збуту своєї продукції в державних закупках не лише Мінздрава, але й всієї системи охорони здоров'я. Це розслідування — певною мірою реакція на публічний конфлікт голови Мінздрава Ульяни Супрун та члена-кореспондента Академії медичних наук України Бориса Тодурова. Ми не збираємося ставати на чийсь бік, а поставили за мету показати: проблема значно глибша, ніж можна собі уявити на перший погляд. У першій публікації ми спробуємо розібратися в жахливій диспропорції у фінансуванні закупівлі препаратів для лікування різних захворювань та відповісти на питання, кому вигідна ситуація, коли потребу у фінансуванні закупівель медикаментів для лікування одного задовольняють на 120%, а іншого — лише на 14%.У наступних матеріалах цієї серії ми розкриємо «кухню» головної таємниці Мінздрава останнього часу — міжнародних закупівель — та покажемо, як можна отримати «бенефіти» за лоббізм щодо формування ринку для окремих препаратів, навіть не беручи безпосередньої участі в тендерних процесах. Також готові надати платформу як діючому міністру, так і одному з провідних кардіологів країни.Напис на воротах Мінздрава: «Кожному своє». Бюджет на закупівлю ліків Україною у 2017 році став сумним доказом давно відомого факту: на пацієнтів та їхні біди в Україні всім байдуже, і в першу чергу — людям, які професійно займаються «захистом їхніх прав». Саме завдяки околомедичній громадськості бюджет став абсолютно незбалансованим: напрями, які лоббювали з вигодою для себе організації з «групи Шабуніна», отримали кратне збільшення фінансування. Решта — залишилися в загоні. Значить, у 2017 році нічого не зміниться. Уряд уже повідомив, що видатки на охорону здоров'я, а точніше на централізовані закупівлі ліків для забезпечення пацієнтів, зросли.Але чи означає це, що пацієнти отримають більше ліків? Не обов'язково. Організація «Пацієнти України», що входить до групи Шабуніна, вперше цього року не виходить з пікетами під Кабмін та вважає свою місію виконаною: державний бюджет на закупівлю ліків збільшено цього року на 2 млрд грн. Правда, при цьому замовчують про те, що збільшення фінансування сталося лише за кількома програмами. При цьому забезпечення основних соціально значущих програм все одно нижче, ніж у «домайданівський» період, і не покриває навіть третину від об'єктивно існуючої потреби. — Ви бачите нас зараз під Кабмином? Ні, ви не бачите. Тому що нас там немає! Цього року не потрібно виходити з мішками на голові та петлею на шиї, тому що ми більше НЕ ЗАСУДЖЕНІ! Кабмін нас почув! — таку гучну заяву опублікували «Пацієнти України» на своїй сторінці в соціальній мережі.Чи почув при цьому Кабмін справжніх пацієнтів, чи лише однойменну організацію? За багатьма напрямами закупівель фінансування на 2017 рік дійсно серйозно збільшили. Далі — пряма витяжка з повідомлення на сайті «Пацієнтів України»: «Зокрема, збільшено фінансування для закупівлі ліків для ВІЛ-інфікованих пацієнтів (на 484 млн грн.), хворих на туберкульоз (на 323 млн грн.), дорослу онкологію (на 47 млн грн.), дорослу гемофілію (на 301 млн грн.), фенілкетонурію (на 39 млн грн.), вірусні гепатити (на 14 млн грн.) та серцево-судинні захворювання (на 43 млн грн.). На 100% вдалося покрити потребу у ліках для онкохворих дітей (збільшено фінансування на 205 млн грн.), а також додатково профінансовано програму вакцинації (на 71 млн грн.). Також вдалося збільшити бюджет для хворих із рідкісними захворюваннями: мукополісахаридоз (на 218 млн грн.), хворобу Гоше (на 34 млн грн.), ревматоїдний артрит (на 77 млн грн.), муковісцидоз (на 33 млн грн.) та дитячу гемофілію (на 104 млн грн.).»Всього виділено 5,9 млрд грн., а це за поточним курсом близько 220 млн дол., що поки ще не дотягує до «докризового» рівня в 260 млн доларів бюджету 2014 року, розробленого та прийманого в останньому довоєнному 2013 році. Найбільше збільшили фінансування на закупівлі протитуберкульозних препаратів (виділено 552,5 млн грн. або в 2,4 раза більше, ніж у 2016 році) та за програмою ВІЛ/СНІД (виділено 851,5 млн грн., або в 2,3 раза більше минулого року), а також закупівлі препаратів для дітей, хворих на мукополісахаридоз (до 218 млн грн.). При цьому за багатьма напрямами обсяги фінансування на 2017 рік набагато менші від самого необхідного мінімуму та менші від «докризових» обсягів фінансування (звичайно, якщо перерахувати в доларах). Серед постраждалих чомусь опинилися трансплантація, донорство, вакцинація, онкологія та багато інших напрямів. Наприклад, трансплантація фінансується лише на 23% від потреби, при цьому в доларах порівняно з 2014 роком обсяг фінансування знизився в 1,4 раза, онкологія — фінансується на 14,8% від потреби (зниження обсягу фінансування порівняно з 2014 роком у 2,1 раза).Дещо краще забезпечується робота станцій переливання крові (програма «Донорство»), фінансування яких перебуває на рівні 59% від потреби, при цьому й за цим напрямом порівняно з 2014 роком реальне фінансування зменшилося в 1,3 раза. Наскільки важливо забезпечити безпечне переливання крові, зрозуміло навіть тим, хто далекий від медицини: лікарні повинні мати можливість забезпечити контроль над тим, щоб переливана кров не була заражена вірусними інфекціями (СНІДом, туберкульозом, гепатитом). Абсолютно немотивованим виглядає й урізане фінансування імунопрофілактики, тобто вакцинації — забезпечення на рівні 41% від потреби при зниженні обсягу фінансування в доларовому еквіваленті порівняно з 2014 роком у 1,5 раза). Тим часом охоплення щепленнями постійно падає, батьки та лікарі, у тому числі представники ВООЗ, уже втомилися бити на сполох, а в Мінздраві постійно наголошують, що вакцинація дуже важлива, і… чомусь режуть їй фінансування.Чому? Таков головний принцип Кабміну та Мінздрава у фінансуванні закупівель препаратів за окремими напрямами: «улюбленцям» 100% необхідного фінансування, решті крихти з барського столу. Це означає, що, поки хворим на ВІЛ/СНІД та гепатит збільшують фінансування вдвічі, люди продовжують умирати від набагато поширеніших онкозахворювань, не отримуючи ніякої державної допомоги. При цьому в останній час «улюбленцями» стають напрями, які пролоббювали «Пацієнти України».У чому секрет впливовості цієї організації? Секрет дуже простий: ніякої впливовості взагалі немає, просто організація займала свою нішу в узгодженому бізнесі на держбюджеті, який можна назвати лоббізмом, а можна — наглим крадіжством та обиранням безпорадних смертельно хворих пацієнтів.Схема фармацевтичної корупції. Що змусило «Пацієнтів України» говорити про перемогу тоді, коли слід було вийти на захист засуджених хворих людей? Хто платить, той замовляє музику. Свою піар-активність «Пацієнти України» вже давно вибудовують відповідно до інтересів «спонсорів», а на реальні проблеми закривають очі. У бюджеті 2017 року на закупівлю препаратів за улюбленими «Пацієнтами України» напрямами ВІЛ/СНІДу, туберкульозу та гепатиту фінансування збільшено в рази. Це означає, що їхні основні спонсори, компанії «Еббві» та «Янссен» (група «Джонсон і Джонсон»), заробитимуть сотні мільйонів на надзвичайно дорогих ліках. «Пацієнти України» добре відомі як лоббісти закупівель препаратів.Наприклад, відомо про зв'язок співзасновника «Пацієнтів України» Дмитра Шеремб'я з компанією «Еббві» (громадськівець отримував гроші та успішно лоббював препарати цього виробника, прикриваючись турботою про пацієнтів) та про гроші від компанії «Джонсон і Джонсон Україна», які перераховувалися на рахунок «антикорупціонера» Володимира Курпити, пов'язаного з «Пацієнтами України». Займалися «Пацієнти України» й лоббіюванням препаратів для лікування гепатиту: при їхній безпосередній участі до номенклатури закупівлі потрапили препарати, монопольно виробляні тією ж компанією «Еббві».Механізм лоббювання закупівель препаратів «громадськівцями-антикорупціонерами» відпрацьований «на відмінно». Фармкомпанії охоче платять і за те, щоб їхні препарати потрапили до номенклатури державних закупівель (це гарантований багатомільйонний ринок збуту), і за збільшення обсягів бюджетного фінансування на закупівлі цих препаратів. «Пацієнти України» їм у цьому охоче допомагають. Як правило, йдеться про нові лікарські засоби, яких до цього не було на українському фармринку. Такі препарати презентуються як інноваційні, без аналогів, надзвичайно ефективні.Потім, щоб посилити резонанс, громадськівці влаштовують публічні виступи та акції: звідси й постійні перформанси «Пацієнтів України» та їхніх колег. Заручитися громадською підтримкою в цьому випадку легко, адже прагматичні лоббісти грають на почуттях тяжкохворих пацієнтів, вимагають поставок «спасительного» препарату та збільшення обсягів фінансування подібних закупівель. У результаті виробник отримує гарантований ринок збуту, який принесе надприбуток від реалізації схеми. «Відкати» громадськівцям за таку лоббістську діяльність становлять 2-5% (потрібно ще виплатити хабарі чиновникам, які теж задіяні в афері), але суми, з яких вони перераховуються, величезні. Підкреслимо, що в цій схемі навіть не важливо, хто закуповує: некорумповані міжнародні організації чи недобросовісні чиновники МОЗ. У будь-якому разі закупівлі проходять відповідно до номенклатури, і перелік препаратів у ній уже закладений, так що автори схеми все одно отримають свої гроші.З цієї статті видно, що зростання цін порівняно з 2014 роком при закупівлі у 2015 році через міжнародні організації монопольних АРВ-препаратів виробництва компанії «Еббві» становило 133,4%, а компанії «Янссен» — 95,96%. Сумарно це привело до прямих втрат українського бюджету на цих закупівлях у 2,9 млн дол. Природно, можна припустити, що деяка частина з цих коштів перекочувала в кишені громадськівців-лоббістів. Про те, що фармкомпанії не шкодують на виплати впливовим фахівцям в галузі, добре відомо. Так, за право вийти на ринок на монопольних умовах міжнародні виробники щедро одаровують і керівництво «Пацієнтів України», і працівників «Державного експертного центру» (щойно були опубліковані гучні розслідування про отримання грошей від фармацевтичних компаній корумпованими експертами Федором Лапієм, Сергієм Крамаревим та Борисом Манькавським). Закриваючи очі на конфлікт інтересів, ці експерти заробляють мільйони, принісши в жертву здоров'я українських пацієнтів та завдавши шкоди державному бюджету.Яким є результат такої роботи? Мінздрав закуповує препарати дорого, в обмеженому обсязі, а часто ще й сумнівної якості. Однак здоров'я пацієнтів мало хвилює учасників схеми. Так, головний вакцинолог Києва Федір Лапій, не соромлячись, отримує гроші від виробників вакцин, а потім проводить експертизу цих же вакцин та вакцин-конкурентів (гадаємо, результати такої перевірки можна прогнозувати заздалегідь), а після ще й «розслідує» випадки прояву побічних ефектів. Виплати від фармвиробників врачують совість експерта: доля вакцинованих пацієнтів його хвилює мало. Серед фармкомпаній, які «спонсорують» безтурботне життя Лапія, — «ГлаксоСмітКляйн», «Пфайзер», «Біотекс Україна» та «МСД Україна». Після цього стає очевидною причина, з якої «Пацієнти України» підтримують дружні стосунки з Федором Лапієм, виступають з ним разом на телеефірах: учасники одного великого «бізнесу» повинні триматися разом.На фото: корумпований експерт Федір Лапій та голова «Пацієнтів України» Ольга Стефанішина, спільно взявши участь у програмі Шустер LIVE.Незважаючи на високу професійну кваліфікацію, Федір Лапій зараз проходить за справою про закупівлю в роки роботи екс-міністра Раїси Богатирьової неякісних вакцин, використання яких стало причиною смерті 11 дітей. Чи можуть громадські організації бути настільки «всеїдними» у виборі союзників? Ворон ворону очей не виклює, поки грошей від фармкомпаній вистачає на всіх, обличати ніхто нікого не буде.Дорогі ліки: вигода для фармацевтів, але не для пацієнтів. Однак повернімося до затвердженого бюджету закупівель. Варто уважніше вивчити номенклатуру для лікування мукополісахаридозу, фінансування якої було збільшено на ті самі 218 млн грн, щоб зрозуміти, чому бюджетні кошти розподілили саме так. Особливу увагу «Пацієнтів України» та їхніх роботодавців до орфанних захворювань викликано тим, що для лікування рідкісних захворювань використовуються інноваційні препарати, виробники яких при сприянні лоббістів можуть обосноватися на українському ринку мінімум на 10-15 років, продаючи їх за величезними цінами в умовах монополії.Розрахунок холоднокровний та правильний: дайте відчайдушному пацієнту з рідкісним захворюванням надію на одужання, і підтримка вам гарантована; скажіть, що препарат надзвичайно дорогий, і ніхто не змутиться, адже аналогів йому немає. Серед затвердженої Мінздравом номенклатури лікарських засобів є три такі препарати: — препарат «Елапразас» (діюча речовина Idursulfase) виробництва компанії Шайєр; — препарат «Наглазим» (діюча речовина Galsulfasum); — препарат «Альдуразим» (діюча речовина Laronidase) виробництва компанії Genzyme, яка входить до групи Sanofi. «Санофі» не шкодує грошей на оплату роботи лоббістів. Достатньо згадати історію з корумпованим експертом Борисом Манькавським, який лише за два роки отримав 4 млн грн від фармвиробників. Так щедро йому платили за те, що він поєднує відразу три посади: головного позаштатного фахівця Мінздрава з ендокринології, члена консультативно-експертної групи та члена науково-технічної ради ДЕЦ. Від вищезгаданої «Санофі» за лоббізм при призначенні препаратів інсуліну та забезпечення його монопольного становища на ринку він лише за один рік отримав 993 тис. грн.Що ж, затверджений бюджет для Мінздрава — ще один привід «Пацієнтам України» та іншим учасникам схеми не хвилюватися про своє благополуччя. Ходити під Кабмін дійсно цього разу не довелося: коль уж у 2,3 раза збільшили фінансування закупівель АРВ-препаратів, то й у громадськівців-лоббістів прибутки виростуть серйозно. Також серйозно виростуть і втрати держави: можна очікувати, що за результатами закупівель у 2017 році вже не 2,9 (як у 2015 році), а 6,6 млн доларів осядуть у кишенях фармацевтичних дельців та пов'язаних з ними корумпованих лоббістів, як громадськівців-антикорупціонерів, так і різного роду експертів.Чи можна щось зробити в цій ситуації? Скоріше за все, уже ні. Після драки кулаками не махають, і затверджений бюджет перегляду вже не піддається. Залишається лише спостерігати, як державні гроші знову піду на надмаржу для фармкомпаній, а не на забезпечення пацієнтів життєво необхідними препаратами. Але, незважаючи на всі песимістичні прогнози, схоже, у українців з'явилася можливість позбутися лоббістів-громадськівців. Днями стало відомо, що Міністерство юстиції США розпочало активну діяльність щодо розоблачення корупційних схем, за якими працюють закордонні фармкомпанії, у тому числі в Україні. Першою ластівкою став штраф у 520 млн дол., який виплачує корпорація Teva за корупційні діяння в Росії, Мексиці та Україні. Конкретно в нашій країні — за підкуп чиновників Мінздрава з метою реєстрації інсулінових препаратів власного виробництва. Сподіваємося, що інші фармкомпанії теж чекає перевірка Міністерства юстиції США. Судячи з опублікованих декларацій українських чиновників, з яких зрозуміло, які компанії здійснювали підкуп українських експертів, багато фармгігантів цю перевірку не пройдуть.Подібна доля вряд чи минула й громадськівців-лоббістів: «Пацієнти України», як і інші організації з «групи Шабуніна», живуть, по суті, на американські гранти, але при цьому не соромлячись пилять бюджетні кошти та отримують відкати від фармкомпаній. Але якщо від українських перевірок ще можна відкупитися, то закон США про корупцію за кордоном — один для всіх, і виконавчі служби там працюють набагато суворіше.