Про прихованої активності російських спецслужб на мирній території нашої країни, про озброєння населення та змінюваний у зв'язку з цим злочинний світ розповів у інтерв'ю начальник Департаменту кримінального розшуку Національної поліції України Сергій Князєв.
— Сергій Миколайович, восени минулого року під час колегії в МВС прем'єр-міністр пообіцяв суттєво збільшити фінансування кримінального розшуку, одночасно посиливши вимоги до роботи та результатів. Чи можете сказати, що злочинність зменшилася, а розкривати стали більше й швидше?
— Загалом кількість зареєстрованих злочинів минулого року зросла. За нашими прогнозами, цей рік не буде легшим. Якщо соціальне благополуччя населення погіршується, то прямо пропорційно зростає злочинна складова. Країна третій рік живе в стані війни, це також впливає на криміногенну ситуацію.
— Злочини стали жорстокішими? Кількість убивств зросла?
— У 2016 році скоєно 1655 убивств, це на 250 убивств менше, ніж у 2015 році. З них розкрито – 1428. Але зросла кількість убивств, скоєних із використанням вогнепальної зброї та вибухівки. Так, скоєно 286 убивств із використанням вогнепальної зброї (на 30 убивств більше, ніж у 2015 році) та 41 убивство, у якому використовували вибухівку (у 2015 році їх було 31). Всього у 2016 році розкрито 154,7 тисячи злочинів. Це менше, ніж у попередньому. На жаль, до осені рівень розкриття злочинів був вкрай низьким. Потім ситуація почала вирівнюватися. Завершилася переатестація, багато областей «встають з колін», розпочався процес відновлення втраченого. Почався ріст розкритих злочинів, ми почали набирати обороти й уже в листопаді обійшли за показниками всі місяці 2016 року. Розкрито всі злочини, пов'язані з нанесенням тяжких тілесних ушкоджень у Вінницькій, Волинській, Рівненській, Сумській, Харківській областях.
— Сергій Миколайович, справжнім шоком стало подвійне вбивство в Одеській області. Підозрюваний затриманий. Ви можете детальніше розповісти про цей випадок?
— А що конкретно ви хочете знати?
— Заявлялося, що, вбивши матір і дитину та відрізавши їм голови, він так хотів помститися роботодавцю. Чим він займався у цього роботодавця й за що хотів помститися? Проводилася експертиза? Він психічно осудний? Це єдине його вбивство? На його рахунку є якісь інші злочини?
— Він арештований, на всі інші питання передстоїть відповідати вже під час слідства. Попередню інформацію видало ГУНП в Одеській області. Більше мені до неї поки що додати нічого.
— Що вже відомо на сьогодні про вбивство бізнесмена в Києві, якого застрелили на Русанівці? Це замовне вбивство?
— Зараз ведуться активні слідчі дії. Трохи пізніше доповімо.
— У листопаді минулого року поліція затримала одну людину з групи кілерів, яких завербувала ФСБ Росії. Встановлені решта учасників групи, і які вбивства вони планували скоїти? Чи можете назвати їхні потенційні мішені й відомі інші подібні групи, що працюють в інтересах Росії?
— Спецслужби РФ справді ведуть проти нас війну не лише на сході України. Розкриття вбивства майора Івана Мамчура, який працював у рівненському СІЗО, це підтверджує. Можу сказати, що будь-яка інформація, надана в контексті цих питань, буде відома працівникам спецслужб РФ. Тому я б не хотів її розкривати. Але готовий підтвердити, що ваші питання мають відповіді. А ось які конкретно – давайте це залишимо таємницею слідства. Ми повинні ловити злочинців і відправляти їх у тюрму, а також притягувати до відповідальності й тих працівників іноземних спецслужб, які їх до цього спонукали.
— Яку частину в загальній кількості убивств становлять замовні? Які основні мотиви?
— Багато убивств все-таки ситуативні. Наприклад, недавній випадок у Полтаві. Люди стоять у черзі біля банкомата, щоб зняти гроші. Хтось затримався. Той, хто стояв позаду, почав підганяти. Так зачепилися, що називається слово за слово. Врешті-решт – у того, який прискорював, наскрізне ранення в живіт. Випадок з іншою сварою у черзі, вже в Харкові, закінчився вогнепальним ранением. Що стосується мотивів замовних убивств, то основних три: кримінальні розбірки при переділі сфер впливу, помста й фінансова складова.
— У банду, яку затримали в Харківській області, входило двоє колишніх міліціонерів. Один із них не пройшов переатестацію. Відомі ще випадки, коли непройшли переатестацію правоохоронці приєднувалися до злочинних угруповань?
— Говорити про якусь стійку тенденцію, тим більше з прив'язкою до переатестації, я б не став. Випадки, коли колишні правоохоронці переходили на іншу сторону, виявлялися й раніше.
— Скільки епізодів на рахунку харківської банди? Які?
— Ми зараз оцінюємо вилучені речові докази, результати проведених обисків, аналізуємо оперативну агентурну інформацію. На їхньому рахунку точно не одне злочин. Об'єктом для них були багаті люди, що проживають у Харкові. Решта – пізніше.
— Складно спілкуватися з сищиком, який багато років працює в системі. Ви так старанно уникаєте прямих відповідей…
— Нас завжди вчили показувати результат, а не піарити кожен крок. Буде – розповімо.
— Яка ситуація з розбійними нападами по країні?
— Є про що розповідати. Ліквідовано низку організованих злочинних груп. Протягом минулого року загалом зареєстровано 3900 розбоїв, розкрито – 1900. На 59 розбоїв ми розкрили більше, ніж у 2015 році. Це говорить про те, що ми почали виходити з такого «крутого пікування». На жаль, із застосуванням вогнепальної зброї скоєно 196 розбоїв, з них розкрито – 65. Ось це біда. Але водночас я хочу сказати, що це динамічна цифра. Коли ми починаємо затримувати організовані групи, то автоматично розкриваємо злочини з використанням зброї, скоєні раніше. Тим більше що у нас є докази. На розбоях залишають більше слідів, ніж на інших злочинах. Тому в динаміці ця цифра буде зростати. Завдяки прийнятим заходам, виявлено на 20% більше розбоїв, скоєних у складі організованих груп. Основне завдання кримінального розшуку – затримувати такі групи, а ще краще – запобігати злочинам на стадії підготовки.
Почали з пікування піднімаються Дніпропетровська, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Львівська, Полтавська, Сумська, Черкаська, Чернігівська області саме в розслідуванні розбійних нападів. У цих областях ситуація краща, ніж минулого року. «Йде на поправку» робота в Запорізькій та Одеській областях. Звичайно, злочинці теж не стоять на місці, вдосконалюючи свої методи. Змінилося «знаряддя праці» у розбійників. Вже не дивує автомат Калашникова, пістолет, граната, якими вони не лише погрожують, але й які застосовують. До речі, використовують і «напрацювання» минулих років. Знову почали «гладити» жертв праскою. Такий собі привіт з 90-х. За 2017 рік, станом на 12 січня, зафіксовано 36 розбійних нападів на житло громадян, з яких 17 – розкрито, затримано 34 людини. Принаймні половину ми вже розкрили. Працюємо далі.
— Правда, що ціна на зброю на чорному ринку сильно впала?
— У нас найнижча ціна на зброю на чорному ринку, якщо говорити про європейський континент. Скажу вам цифру вкраденої й вилученої, ви зрозумієте, який оборот. З 1 квітня 2014 року було вкрадено 13361 одиницю. Зареєстровано 6807 злочинів, пов'язаних із незаконним обігом зброї. Вилучено 1352 одиниці вогнепальної зброї під час реалізацій та затримань. Зокрема, 39 гвинтівок, 71 автомат, 30 кулеметів, 538 пістолетів та револьверів, 47 гвинтівок та карабінів мисливських (це ті самі автомати, які стріляють поодинокими пострілами), 164 одиниці самодільної зброї, 1825 гранат.
Більше це чи менше порівняно з минулими роками? Не можна порівняти з 2010, 2005 чи 1995 роком. Тоді в злочинному світі не могло бути в обігу 1825 гранат та 23 міни. При цьому ми не можемо точно підрахувати зброю, привезену з РФ, яка теж є в нелегальному обігу. Вона може нами бути врахована лише в кількості тієї, яка вилучається. Постійно ведеться робота з перекриття каналів надходження вогнепальної зброї з зони АТО. Наші оперативні заходи є одним із видимих факторів. І про ціну. Ви ж розумієте, що вона формується залежно від попиту. Наприклад, зараз зростає ціна на легальну зброю, тому що зростає попит на покупку й реєстрацію. Так, минулого року кількість власників вогнепальної зброї зросла на 8,5 тисячи осіб. Водночас загальний масив зброї зріс на 13 тисяч стволів. Стільки купили й зареєстрували за рік.
— Скільки всього легальної зброї на руках у громадян?
— На сьогодні на руках у громадян 1,2 мільйона зареєстрованих стволів. І серед них є не лише ті, хто купив, щоб полювати, щоб захищати свою країну на сході, не лише ті, кому на всякий випадок, але й ті, хто за допомогою цієї зброї хочуть заробляти собі на життя. Хтось на безбідне, а хтось «на пожрати». Зброя стає знаряддям для вирішення суперечок. Наприклад, нещодавно в Дніпропетровській області працівники двох охоронних агентств влаштували перестрілку, у якій є потерпілі. Не змогли мирно поділити спірне майно. Взагалі 2016 рік уже не так стріляв, як 2015. Протягом 2016 року зареєстровано 576 злочинів, скоєних із застосуванням вогнепальної зброї, що на 52% менше.
— Експерти дуже люблять порівнювати те, що відбувається сьогодні, з 90-ми роками. На вашу думку, яким є сучасний злочинний світ? Що змінилося?
— Все динамічно, включаючи й злочинне середовище. Воно вдосконалюється, по-своєму поліпшується, включає в свої ряди розумних, освічених людей, яким не чужде використання нових технологій. Наприклад, група, затримана запорізькими працівниками кримінального розшуку в Дніпрі, використовувала для проведення розвідки об'єктів свого нападу квадрокоптери. Сучасні злочинці часто використовують спеціальні прилади, які придушують радіосигнал, мобільний зв'язок, що ускладнює їхню ідентифікацію й затримання. Угони елітного транспорту скоюються лише із застосуванням сучасної спецтехніки, яка використовується для придушення сигналізації, дозволяє завести автомобіль без ключа, в ходу також безконтактні засоби, завдяки яким відбувається зчитування інформації з чіпа ключа потерпілого – у це вкладаються серйозні гроші. Змінюються й самі злочинці. У класичному злочинному співтоваристві розбійники ніколи не були верхівкою злочинного світу. Зараз у нас зростає кількість насильницьких злочинів, розбійних нападів, часто застосовується зброя.
Але це не бандити, яких часто в кіно люблять окутати романтичним ореолом, показуючи, як вони дотримуються неписаних законів і живуть «за поняттями». Сьогодні злочини скоюють не лише люди, що дотримуються воровських законів, але й ті, хто хочуть жити краще, менше вкладаючи праці. І для них ніяких кодексів – ні кримінальних, ні воровських – не існує. Легше піти вкрасти, ніж учитися й щось створювати, займатися легальним бізнесом. У цьому й полягає динамічність злочинного світу. Тому ми вже не дивуємося, що група злочинців, наприклад, має своїх поінформаторів у якихось державних структурах, включаючи й поліцію. Якщо комусь здається, що злочинці – це якісь темні особистості, розчарую. Подивіться фото жінок, які вбивали людей, спаюючи їх клофеліном у Чернівцях чи Запоріжжі. Це красиві жінки, які манять до себе чоловіків із грошима. І їхні спільники теж дуже інтелігентні. Ось у Київській області буквально нещодавно затримали частину групи. Зараз ведеться активне розслідування. Громадянина однієї європейської країни спіймали на залізничному вокзалі й опоїли клофеліном. Він там купував квиток, щоб пересісти з одного поїзда на інший. Або візьмемо тих самих угонщиків автотранспорту. Живуть у елітних квартирах, їдять у дорогих ресторанах, їх одягають кутюр'є. Вони читають пресу, ходять на мітинги, а при цьому угоняють автомобілі й переправляють їх через кордон. Так що повірте, сучасні злочинці – це дуже ввічливі люди, які успішно інтегрувалися в суспільство.
— У новинах постійно повідомлення про квартирні крадіжки й грабежі приватних будинків у столиці й області. Працюють місцеві банди чи якісь залітні гастролери, скажімо, з того самого сходу?
Необхідно визнати, що оперативна обстановка в місті Київ та області пов'язана зі скоєнням квартирних крадіжок, грабежів та розбоїв. Нині в цих регіонах розкривається лише кожен третій-четвертий такий розбій, грабіж, але це загальна статистика. А якщо дивитися на найближчий передмістя, то там ситуація набагато гірша. У Київ-Святошинському, Броварському, Бориспільському, Вишгородському районах. Знаєте, як кажуть: у одного зарплата 10 тисяч гривень, у іншого дві, а в середньому виходить – 5000. Це неправильно. У 2015 році в країні скоєно 709 квартирних розбоїв, у 2016 – 906. Якщо рівень розбоїв взагалі падає, то розбоїв на квартири – зростає. У Київській області рівень таких злочинів зріс з 61 до 101. Ось вам і обстановка в Київській області. Будемо вважати, що це найближче передмістя. У столиці з 20 розбоїв до 45. І ось всього ми маємо 150 розбоїв на квартири громадян у Києві та області. При цьому розкрито в області кожне 7 такого злочину, а в столиці – кожне 4.
Київська область «пасує» в цій ситуації. Ненабагато краща ситуація з квартирними крадіжками. Розкрито всього 20%, кожна 5. У Києві – 5800 у 2015 році, у 2016 році – 7500, тобто на 2500 крадіжок стало більше. Це не нормально, ми це розуміємо й готуємося до цього. У Київській області ріст крадіжок – на 40%. При цьому столиця розкриває кожну 14 крадіжку, а область – кожну 11. В області ще діє фактор сільської місцевості, де простіше затримати злочинця. Аналіз роботи з протидії кваліфікованим майновим злочинам свідчить про те, що такі злочини не в меншій мірі скоюються групами гастролерів. Беремо кількість затриманих і дивимося, звідки вони. Вже немає чистих етнічних формувань – вони між собою перемішуються не за ознакою нації чи раси – а за напрямом діяльності. І це вже інтернаціональні групи.
— Правда, що після появи в публічному доступі е-декларацій більше грабують суддів?
— На мою думку, грабують не тому що там живе суддя. А тому що зовні гарний дім, слабка система охорони, відсутність міжсусідської комунікації. Бандитам все одно, куди вони приходять. Справді є кілька фактів, де потерпілими або членами їхніх сімей є працівники суду, прокуратури, СБУ, поліції, адвокати. У режимі онлайн мені доповідають про всі правопорушення такого характеру. Їх не стало більше. Але на жаль, і менше теж не стало. Але знову ж – не думаю, що об'єктом посягання була їхня професія. Йдуть грабувати, насамперед багатої людини. Наприклад, у грудні було скоєно правопорушення щодо народного депутата. Мені здається, що бандити навіть не знали, що він політик. Їх привабило майно.
— Яке?
— Неважливо.
— Прізвище, звичайно, не скажете…
— Ні.
— Розкрили?
— Поки ні.
— Давайте повернемося до питання якості роботи. Коли сталася трагедія в Княжичах, Геннадій Москаль заявив, що про банду, яка орудувала в Київській області, знали не один місяць у всіх кабінетах. Чому не реагували? І чому операція не була спланована й узгоджена? Не було єдиного оперативного штабу?
— Поки прокуратурою проводиться розслідування того, що сталося в Княжичах, коментувати щось некоректно. Питання ж не в банді. Кожен день у регіонах України відбуваються аналогічні злочини. Кримінальний розшук працює, підлаштовуючись під норми КПК. Діємо з максимальною обережністю, щоб не піддавати життя громадян небезпеці під час затримання злочинців.
— При чому тут КПК?
— Зміна КПК привела до того, що можна назвати синдромом Княжичів. Давайте поговоримо не про кінець, а про початок. По-перше, нині чинний Кримінально-процесуальний кодекс не дає нам у повній мірі використовувати оперативні можливості, зокрема проводити розшукові заходи. Багато часу йде на узгодження. Крім того, дуже розширився круг поінформованих про наші дії, а це, як ви розумієте, означає збільшення ризику витоку відомостей. По-друге, ми не можемо затримати підозрюваного, як раніше, на три доби, щоб за цей час зібрати докази й тягти його в суд, уже вимагаючи арешту.
Щоб однозначно відправити злочинців у тюрму, потрібно їх затримати лише на місці скоєння злочину або в дуже короткий строк після його скоєння, по «гарячих слідах». Ось таку нам вивели ідеальну формулу творці кодексу. Вже не працює теза: «вкрав, випив – у тюрму». Зараз інакше – вкрав, випив і пішов додому. Адвокати вносять заставу й злочинці, вийшовши на волю, починають її одразу відпрацьовувати. Єдиний ефективний варіант – швидкий, «на хлопок», на нього багато хто й йдуть. Емоції Геннадія Геннадійовича передбачувані. П'ятеро загиблих… Не знаю, чи почує мене суспільство, але ми тут у себе всередині служби посекундно розкладали цю ситуацію. Не втручаючись у слідство. Слідство оцінить те, що сталося. А нам потрібно було виявити болючі точки, на які необхідно давити, щоб подібне не повторилося. Але ж є й не лише негатив. Чому журналісти нічого іншого не помічають. Чому, скажімо, ви не розкручуєте публічно ситуацію в Славутичі?
— Ви про що?
— Це було в грудні. Офіцер поліції на вулиці побачив, як злочинець намагається угнати автомобіль. Йому було некому телефонувати, кричати, свистіти. Прийняв рішення затримувати. Злочинець почав стріляти. Ранив його й кинувся тікати. Ранений поліцейський побіг за ним. Бандит злякався. Він почав сумніватися, що ранив поліцейського. І сам себе застрелив. При ньому знайшли зброю, з якої в жовтні були ранені двоє поліцейських. Розумієте, для нас важливо, щоб покарання було невідворотним. Злочинці теж повинні це розуміти. Ми ще не готові жити, як у Швейцарії, де тюрми на вихідні закривають і відпускають засуджених додому. Декриміналізація Кримінального кодексу, введення в Україні інституту заставу на вибір судом міри запобігання, на практиці привели до того, що збільшується кількість розшукуваних злочинців. У нас зросла етнічна злочинність, змінилася внутрішня міграція. Як можна відпускати під особисте зобов'язання людину, яка не має постійного місця проживання? Але так, на жаль, відбувається. Давайте подивимося на інші цифри. Візьмемо 2010 рік. Початок економічного спаду. Коли ще все як би більш-менш. Так ось, за 2010 рік було скоєно 4200 розбійних нападів. Затримано 4400 злочинців. У 45% випадків було прийнято рішення про арешт. Зараз ситуація інша, не на нашу користь – кількість арештів.
Повертаючись до початку нашої розмови про розкриття й якість розслідування, хочу звернути вашу увагу на ще один із об'єктивних факторів, про який мало говорять, але він теж впливає на те, що відбувається. Йдеться про експертні установи, які в процесі реформування вивели з-під прямої юрисдикції Національної поліції. Вони стали незалежні. До чого це привело? Від нас пішли фахівці з досвідом. Були набрані нові працівники, необучені в повній мірі, які, приїжджаючи на місце події, не могли спочатку якісно зібрати матеріал, який ляже основою документування дій злочинця. Аналізуючи матеріали, ми звернули увагу на те, що кількість вилучених на місці злочину предметів і слідів різко й у рази впала. І це пов'язано з професіоналізмом криміналістів, яких були набрані в терміновому порядку. Хорошого експерта навчають 5 років, потім він нарощує практику. У нас немає стільки часу для розгону, злочини скоюються щодня, так що й навчання разом із практичним досвідом відбувається з ходу. Я розумію, що люди хочуть, щоб їхнє життя, їхнє майно були в безпеці. Вони навряд чи станут вникати у всі ці нюанси, які ми зараз обговорюємо. Як казав Жеглов: «Неважливо, що шуби крадуть. Важливо, що правоохоронні органи в особі держави швидко знаходять злочинця». Від цього залежить рівень довіри до поліції.
— Скільки ОПГ було затримано за минулий рік?
— Зусиллями підрозділів кримінального розшуку знешкоджено 61 організована група, до складу яких входило 214 людей. Всього по Україні працівниками поліції знешкоджено 102 організовані злочинні групи, у тому числі, 16 – з міжрегіональними зв'язками, 20 – з транснаціональними, 7 – сформовані на етнічній основі, 5 – із незаконним обігом зброї, 3 – із незаконним обігом наркотиків. Розкрито 741 злочин на 61 ОПГ, у тому числі, 719 – тяжких та особливо тяжких. Серед цих банд 10 було озброєних (на одну банду більше, ніж у 2015 році). Задокументовано 3 групи, які здійснювали умисні вбивства, у тому числі, 1 група – на замовлення. Не багато, але це факти, суходільні цифри.
— Ви сказали, що штат укомплектований у багатьох регіонах. А де недокомплект?
— У Миколаївській області недокомплект 29% працівників кримінального розшуку й 31% – у слідстві. Донецька область – 30% сищиків й 17% слідчих. Одеська – 22% оперативників й 18% слідчих. Є й інші області. На сьогодні 15% всього складу кримінального розшуку відсутня. А значить, машина працює в холостому ході. Машина – це чергова частина. Вона реєструє-реєструє злочини, а їх некому переробляти й перетворювати на щось.
Люди з досвідом, як правило, йдуть. Відсіялися, злякалися, образилися, не зрозуміли. Різні причини. Залишається молодь. Це не погано, будемо вчити. У нас в Одеській області був випадок, коли банду затримали завдяки спостережливості працівника групи швидкого реагування, який раніше працював у ДАІ. Два години ночі. Ще немає повідомлення про злочин. Наряд, у якому один молодий працівник і цей колишній гаішник. Бачать, що повз проїжджає автомобіль, з малою швидкістю, дуже акуратно, щоб не порушувати. Колишній гаішник звернув увагу, що на місці, де номерний знак вішається, залишилися сліди скотчу. І він каже колезі: «Слухай, треба зупинити цю машину». Той спочатку не хотів, порушень ж не було. Але все-таки вони її наздоганяють, зупиняють. У машині четверо громадян, посміхаються, показують документи й одразу пропонують гроші. Ночі, нічого не порушуючи… Виявилося, у багажнику у них весь джентльменський набір: маски, зброя. З'ясувалося, що банда скоїла напад у сусідньому селі на фермера. Там ще потерпілі лежать зв'язані, а тут уже злочинці затримані.
— Як вирішуєте проблему з кадрами?
— На нараді керівництва Національної поліції я виступив із пропозицією відкрити шлюзи. Звідки раніше живилася кримінальна поліція й слідчі підрозділи? Половина – з вузів. І друга половина – з патрульно-постової служби, ДАІ, охорони. Людина приходила в міліцію на рядову посаду. До неї присматрювалися. Якщо вона за своїми діловими якостями підходила, їй пропонували роботу, вона переходила. Зараз змінюється інститут освіти поліцейських. Понад 70% поліцейських, які приходять у патрульну поліцію, мають вищу освіту. Велика частина з яких – вища юридична освіта. У нас тепер патрульний на вулиці стоїть у чині лейтенанта. Я запропонував розробити систему запрошення на роботу в слідчі органи й кримінальний розшук із патрульної поліції. Щоб вибір був усвідомлений і ті, хто прийде, не хотіли через три місяці звільнитися. Тим більше, є й фінансова мотивація. Він отримував патрульним 8 тисяч, а зарплата оперативника зараз 10, слідчого – 12.
— Крім зарплат, на що ще отримали додаткові кошти від уряду?
— На модернізацію матеріально-технічної бази. Для нас це дуже важливо.
— А що з агентурною роботою? Такі зв'язки в спадщину не залишають. Будете формувати заново?
— Ви праві, системи передачі джерел інформації в принципі не існує. У тих, хто залишився, немає такої розгалуженої мережі збору інформації. Визнаю, що робота з агентурою повинна бути в рази краща. Але ми змінюємо підхід, напрацювали нову модель.
— Цю статтю видатків теж збільшили?
— Фінансова складова оперативної роботи на сьогодні реально краща, ніж на початку 2016 року. Більше я нічого не можу сказати.
— Припускаю, що навряд чи відповісте, але все одно запитаю. Не розкрадають ці гроші на місцях?
— Соромно визнати, але до недавнього часу нічого було розкрадати. Все, давайте поставимо на цьому крапку.
— Сергій Миколайович, вам не було страшно погоджуватися на цю посаду? Адже, крім амбіцій, є й відповідальність…
— Страшно, Тетяно, тим, хто зараз на сході. Там люди кожну секунду ризикують життям. А я тут сиджу в теплому кабінеті, з крісло, що крутиться, і помічницею, яка приносить каву. Це що, зіставні речі? Тому я погоджусь із вами, але лише в тому, що ми всі несемо відповідальність. Особливо перед ними. Я 22 роки працюю в кримінальному розшуку, вчився у професіоналів, до кожного, хто був моїм наставником, ставлюсь із повагою. Може, не все найкраще запам'ятав. Давайте зустрінемося через півроку, щоб були приводи для критики. Якщо знайдете в моїй роботі крупні просчети, готовий вибачитися, встати й піти.