Правильні слова мають не менше значення, ніж зброя. Гурт «Севастопіль» випустив відеокліп із піснею «Кровавий Пастор». Він потужний за енергетикою і, що найголовніше, за позиціонуванням. Протягом століть сусіди-поневолювачі, та й ми самі культивували образ хитрого й боязкого «хохла», що живе в тіні «старшого брата» і не здатний на опір. Образ відверто брехливий. Адже українці опиралися «совку» аж до 60-х років у вигляді загонів УПА. Найпотужніше антирадянське підпілля існувало в Україні до розпаду СРСР. УГКЦ була єдиною Церквою на території колишнього СРСР, яка, незважаючи на жорстокі репресії, жила, розвивалася й діяла протягом усієї кривавої історії «совка». І ось тепер настав час знищення цього образу й появи образу нового українця — сміливого, воїнственного, дерзкого. Українця-переможця. Українця, здатного відстояти свою незалежність від величезної Орди, підлої Орди, що намагалася вкрасти в нього історію, мову, майбутнє. Кровавий Пастор — один із символів нового українця. Спокій, завжди іронічна й дещо зловісна напівусмішка Турчинова — і посилювана з кожним днем українська армія.І впевненість у неминучій перемозі. І безкомпромісність щодо ворога. І дивні смерті Мотороли та десятків інших негідників. І Стрілков-Гіркін, що тремтить і розуміє, що прийдуть і до нього. Рано чи пізно. Як і до всіх, хто пролив кров українців. Ми любимо нарікати. Але згадайте. Коли втік Янукович і державу очолював в.о. Президента Турчинов — у країні взагалі не було боєздатних армійських підрозділів, здатних захистити державу. Все свідомо й планомірно знищувалося. Була абсолютна беззахисність. Але дух нового українця створив добробати й реанімував у найкоротші терміни армію. А потім створив армію нову, потужну, таку, якої в Україні ніколи в її історії не було. Незважаючи ні на що. Ні на відсутність грошей. Ні на відсутність реальної серйозної підтримки від усього світу. Ні на непорівнянність наших можливостей із Росією. Без надії й страху, з вірою в перемогу — створили армію, яка поки що не зможе захистити Україну від непорівнянно більшої російської армії, але зможе завдати їй невідновлюваної шкоди. І це вже тепер є нашим головним захистом від Росії.Не кажучи вже про те, що тисячі людей в Україні вже професійно готові до такої партизанської війни, якій могли б позаздрити герої УПА. Веселої ненависті до ворога дозволяє нам говорити про те, що рано чи пізно ми відвоюємо свої землі. Ми назавжди відіб'ємо в козломордих сусідів бажання вважати нас братами. І лізти до нас зі своїми іудиними обійманнями. Польща пережила п'ять розділів і стала незалежною державою. Ми не маємо наміру чекати так довго. Ми дочекаємося розділу, розпаду Росії. І лише тоді житимемо мирно й спокійно. По сусідству не з варварською імперією, а з множеством невеликих, але цивілізованих держав. Кровавий Пастор уже увійшов в українську історію як виразник українського воїнственного й незалежного духу. А ти? Станіслав Речинський, «ОРД»
«Кровавий Пастор» як символ нового українця
Земля та забудова · Місцева влада · Суди та судова система