Табачна монополія в Україні: як «ТЕДИС» контролює ринок і впливає на владу

Антимонопольний комітет України офіційно заявив про існування монополії на табачному ринку країни у вигляді компанії «ТЕДИС Україна» та виписав їй астрономічний штраф розміром майже 430 мільйонів гривень. Ця малознана, але надзвичайно впливова компанія з річним оборотом близько 40 мільярдів гривень відіграє ключову роль у всій табачній індустрії. Її акціонери, як видається, мають вплив на оновлений після революції парламент, підказуючи депутатам «правильні» рішення щодо оподаткування всієї табачної галузі. Завдяки потужним постмайданним покровителям, створена в часи «сімейного» правління табачна монополія не лише пережила зміну влади та атаки патріотів на присутність серед акціонерів російських оружейних баронів, але й щорічно збільшувала свої доходи, укріплюючи позиції та вплив на ринок. Рішення АМКУ стало першим дзвінком можливого передалу ринку табачної дистрибуції, що відбувся на тлі послаблення позицій політичних покровителів «ТЕДИСА».Україна була однією з найбільш курящих країн світу. У 2006 році вона займала 6-те місце у світі за показником поширеності куріння серед населення. Пояснити таку популярність споживання тютюну досить просто. У перші роки незалежності країна з 52-мільйонним населенням у центрі Європи після розпаду СРСР відкрила свої вільні ринки для іноземних табачних компаній. Радянська табачна спадщина була ніцечною порівняно із західними гігантами, їхньою якісною продукцією, технологіями виробництва та, головне, маркетингом. Сьогодні в Україні зібрана ціла колекція світових табачних корпорацій-гігантів, яку ще називають «чудова четвірка». Це Philip Morris International, Japan Tobacco International, British American Tobacco — усі троє працюють в Україні приблизно з 1993 року. Четверта — Imperial Tobacco, формально представлена в Україні з 2002 року, але насправді вона просто поглинула німецьку корпорацію Reemtsma, яка в 1994 році купила Київську та Черкаську табачні фабрики. Контролюючи 99% українського ринку виробництва сигарет, ця «чудова четвірка» у 2015 році виробила близько 93 мільярдів сигарет, з яких 24 мільярди було легально експортовано в Японію, Грузію, Молдову та інші країни.Беручи до уваги імпорт, в Україні у 2015 році було продано 75 мільярдів сигарет. На піку популярності куріння у 2007–2008 роках виробництво становило близько 130 мільярдів сигарет, а продажі — 125 мільярдів сигарет, які формували колосальні доходи табачної галузі. Обсяг табачного ринку справді вражає: лише у 2016 році він становив близько 50 мільярдів гривень, а Державна фіскальна служба щорічно звітує про те, що табачні компанії є лідерами податкових відрахувань до бюджету. З одного боку, це так: формально всі табачні компанії щорічно входять у першу дюжину найбільших платників податків України. З іншого боку, це не зовсім так. Головний податок на сигарети — акцизний збір — платять не табачні компанії, а курильники. Табачні компанії просто сплачують акциз при виході пачки з фабрики, а потім закладають суму акцизу в вартість сигарет і повертають його з кишені споживача. Так, у 2015 році ДФС зібрала 22,2 млрд гривень акцизів з табачних компаній, які в свою чергу зібрали їх у покупців сигарет. Тому гучні заяви виробників сигарет про те, що вони платять у бюджет колосальні суми, є маніпулятивними.Єдине, що справді платять табачники, — це податок на прибуток. Але виявилося, що «найбільші платники податків» країни добре оптимізують свої податки. Дві з чотирьох фабрик, які грають на цьому полі, — збиткові. Так, ЗАО «Імперіал Тобакко Продакшн Україна» у 2015 році отримало чистий збиток розміром 718,81 млн грн, що на 13,5% більше порівняно з 2014 роком. Табачна фабрика «В.А.Т.-Прилуки» (виробництво British American Tobacco) у 2015 році задекларувала ще більший збиток — 1 291,676 млн грн, що в 2,5 раза більше порівняно з 2014 роком. Прибуток задекларував ПрАТ «Філіп Морріс Україна» — 5,44 мільйона гривень, що впав у 137 разів порівняно з 2014 роком. А «Джей Ті Інтернешнл Україна», ДП корпорації Japan Tobacco Inc., у 2015 році були найприбутковішими табачниками, задекларувавши 1,06 мільярда грн прибутку. За словами Костянтина Красовського, схема оптимізації податків проста. Транснаціональні табачні компанії мають філіали по всьому світу, і прибуток осідає в потрібних філіалах шляхом перепродажу сировини та матеріалів для виробництва через свої філіали, штучно завищуючи їхню вартість і осаджуючи прибуток у найвигіднішій на даний момент країні світу, але не в Україні.Хто ж тоді заробляє? Колосальні обсяги реалізованих «чудовою четвіркою» в Україні сигарет — це, повторюся, близько 75 мільярдів штук на рік — останніми роками проходять через руки однієї компанії «ТЕДИС Україна», до травня 2016 року названої «Мегаполіс Україна». Її річний оборот, заробленої по суті на спекуляції сигаретами (купив-продав), становить близько 40 мільярдів гривень. Саме «ТЕДИС» є єдиним табачним дистрибютором, в обхід якого вам не вдасться купити сигарети у фабрики, будь ви гігант «Ашан» чи ФОП з Василькова. Як заявили мені в АМКУ, табачники аргументують роботу з єдиним дистрибютором тим, що «ТЕДИС» забезпечує першокласну дистрибуцію, гарантує належні умови зберігання та своєчасну доставку сигарет у точки продажу. Але якщо ці твердження ще можуть звучати переконливо щодо дрібної роздрібної торгівлі, то відмова прямих поставок таким мережам-гігантам як Fozzy, Ашан, Metro, які мають свої логістичні можливості не гірші за «ТЕДИС», пояснити складно. Готуючи матеріали про табачну індустрію, я спробував поговорити про «ТЕДИС» як з табачними компаніями, так і з крупними торговельними мережами, направивши їм письмові запити, але всі вони відмовилися говорити на цю тему, посилаючись на комерційну таємницю.Не на камеру торговці сигаретами пояснили, що весь табачний ринок країни знаходиться в ручному управлінні «ТЕДИСА» і, якщо розповісти про це зайве, будь-яка торговельна мережа може навлекти на себе як підвищення вартості поставок, так і значне зменшення обсягу товару. При цьому скаржитися їм нікому, так само як і заступників серед гравців на ринку не знайти. Що в цій ситуації виглядає досить дивно, так це те, що табачні компанії самі відмовляються укладати прямі договори поставок з мережами або іншими дистрибютерами. Табачники, заявляючи про їхню масову невідповідність високим вимогам дистрибуції, які, до речі, до появи «Мегаполіса-ТЕДИСА» в Україні легко відповідало кілька десятків компаній.Монопольне становище «ТЕДИСА», а також його маніпуляції з цінами та регулювання обсягів поставок за схемою «дам – не дам — дам, але менше» підтвердило майже півтораріччя розслідування АМКУ, завершене 16 грудня 2016 року. Резолюцією встановлено: за порушення у вигляді встановлення таких цін для оптових і роздрібних торговців, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку дистрибуції сигарет, на відповідача накладено штраф розміром 429 306 740 грн; за порушення у вигляді часткової відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел їх придбання на відповідача накладено штраф розміром 1 892 710 грн. Головною загадкою залишається, чому раптом «МЕГАПОЛІС-ТЕДИС» став всемогутнім, і під нього добровільно легли всі табачні компанії зі світовими іменами? Чому, борючись за кожну копійку прибутку, табачна «чудова четвірка» навіть будучи частково збитковою добровільно віддала монополісту всю дистрибуцію, втрачаючи на цьому гроші і напевно здогадуючись про цінові маніпуляції та ручне обмеження обсягів відвантаження?Невже табачні компанії зацікавлені в існуванні такого регулятора ринку, і якщо так, то які питання «ТЕДИС» вирішує для табачних компаній, які дорожать своєю міжнародною репутацією? Відповідь на це питання спробуємо пошукати в історії компанії та серед її акціонерів.«ТЕДИС-Мегаполіс» з'явився в Україні зовсім не випадково. Це дочка табачного монополіста Росії компанія Megapolis, яка за версією Forbes входить у ТОП-10 приватних компаній РФ з річною виручкою, наприклад, за 2015 рік у 12 мільярдів доларів. Основні акціонери російського «Мегаполіса» — це кремлівські олігархи Ігор Кесаєв та Сергій Кацієв, які крім ГК «Мегаполіс» є співвласниками багатьох активів, у тому числі й оружейного заводу ім. В.А.Дегтярева. Цікавий факт, який можливо й вплинув на посилення позицій «Мегаполіса» в Україні, полягає в тому, що у 2013 році акціонерами ГК «Мегаполіс» стали знайомі нам табачні компанії з числа «великої четвірки» Japan Tobacco Inc (JTI) та Philip Morris International (PMI). Вони купили за 1,5 млрд доларів по 20% акцій «Мегаполіса», увійшовши таким чином у дистрибюторський бізнес РФ.Саме з цієї дати — 2013 року — АМКУ й зафіксував початок монополії «Мегаполіса» та контроль 99,43% ринку сигарет в Україні. Чи мають вплив ці табачні акціонери на роботу українського «Мегаполіса-ТЕДИСА» і якщо так, то який саме, залишається лише гадати. Всі учасники табачного ринку проігнорували мої прохання про інтерв'ю. Але повернемося в Україну. Монополізувавши ринок продажу сигарет у Росії, «Мегаполіс» вийшов у 2010 році й на український ринок. Це збіглося з початком президентства Віктора Януковича. Стартовою покупкою панів Кесаєва та Кацієва стала компанія «Поділля Тютюн», яка на той час володіла приблизно 20% часткою дистрибуції сигарет в Україні. Її співвласники на той момент Андрій Ярема та Сергій Лавренюк увійшли до складу акціонерів «Мегаполіс-Україна». Після покупки «ядра» майбутнього монополіста за відпрацьованим у Росії сценарієм «Мегаполіс» скупив основних табачних дистрибютерів, сформувавши таким чином монополію на дистрибуцію сигарет в Україні.Від «сім'ї» Януковича (без особистого схвалення якої таке підприємство не могло з'явитися в принципі) в акціонери «Мегаполіс-Україна» увійшов одеський бізнесмен Борис Кауфман та, за деякими відомостями, опублікованими в інтернеті, бізнес-партнер Кауфмана бізнесмен Олександр Грановський. Вважається, що близькі стосунки Бориса Кауфмана та екс-глави АП Бориса Ложкина (екс-глава АП Ложкин колись продав Кауфману журнал «Фокус») забезпечили стабільність роботи «Мегаполіса» після Майдану. Бізнесмен Борис Кауфман був навіть помічений журналістами «Радіо Свобода» в нічних візитах до АП для вирішення своїх питань, яких, хто знає? Єдине, що завдало удару по репутації компанії, — це хвиля антиросійської блокади. Як представника російського бізнесу, акціонери якого причетні до ВПК Росії, склади та офіси Мегаполіса по всій території України були заблоковані активістами. Але Мегаполіс вийшов з цієї передряги з мінімальними втратами. Монополіст публічно відмежувався від росіян, заявивши, що сьогодні «Мегаполіс-Україна» не має жодного стосунку до російської ГК «Мегаполіс».За цим приводом керівник «Мегаполіс-Україна» Іван Бей навіть дав розлогий інтерв'ю liga.net. Ось його фрагмент: «Щодо структури власності наша позиція вже озвучена в офіційних релізах. Кінцевими контролюючими бенефіціарами компанії є громадяни України, Ірландії та Великобританії. — Тобто ніякого стосунку між російським Мегаполісом та Мегаполіс-Україна сьогодні немає? — Немає. — Коли ж відбувся вихід російського капіталу? Адже про те, що Мегаполіс-Україна створений росіянами, відомо всім. — За інформацією, якою я володію, закриття всіх структурних змін відбулося у 2015 році, однак почалися вони ще у 2013-му. Структурування відбувалося досить довго». Щоб закрити всі питання, у травні 2016 «Мегаполіс-Україна» був навіть реструктуризований у «ТЕДИС Україна». Але документ, який потрапив до мене в руки, схоже, руйнує всю теорію пана Бея та ставить під сумнів вихід російського капіталу з «Мегаполіса-Україна».Наскільки правдивий цей документ, судити не беруся, але виходячи з написаного, у 2015 році не російські акціонери вийшли зі складу українського Мегаполіса, а українці Сергій Лавренюк та Віталій Ярема схоже продали свою частку в кіпрському офшорі Megapolis Holdings (Overseas) Limited на користь решти акціонерів панів Кацієва, Кесаєва, Кауфмана та Грановського. Ціна угоди вражає — 105 мільйонів доларів. Розрахунок за нею, судячи з написаного, йде з 2015 року й закінчиться лише до 2018 року. Так що схоже, що склад акціонерів з часу утворення Мегаполіса не змінився. До речі, компанії МЕГАПОЛІС ХОЛДІНГЗ (ОВЕРСІЗ) ЛІМІТЕД та МЕГАПОЛІС ЮКРЕЙН ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД, які фігурують у цій угоді, сьогодні є офіційними засновниками «ТЕДИС Україна». Цікаво, що у вересні 2016 року російська компанія «Megapolis» потрапила в оновлений список санкцій РНБО. Нещасливим для табачників виявився номер 113. Причиною цьому можливо стала причетність акціонерів ГК «Мегаполіс» Ігоря Кесаєва та Сергія Кацієва до забезпечення армії РФ та можливо поставок їхньої продукції «шахтарям Донбасу».Адже крім табачної монополії, як я писав вище, вони є співвласниками оружейного заводу ім. В.А.Дегтярева, на базі якого планувалося створити перший у РФ приватний військово-промисловий концерн «Дегтярев». Чи торкнеться потрапляння під санкції російського Мегаполіса якось українського «Мегаполіса-ТЕДИСА», поки не ясно. Цікаве збіг обставин, але всі проблеми «ТЕДИСА» з владою почалися одразу ж після відставки близького до Бориса Кауфмана голови АП Бориса Ложкина. Так, спустя місяць після відставки Ложкина, у вересні 2016 року в офіси та на склади «ТЕДИСА» по всій Україні нагрянула з обшуками ДФС, звинувативши монополіста в ухиленні від сплати податків. Як заявляли в асоціації Ритейлу України: «Не виключено, що обшуки та вилучення документів у TEDIS-Україна пов'язані з розслідуванням ДФС щодо можливого ухилення від сплати податків виробників табачної продукції. Зокрема, у травні цього року податкова повідомила про претензії до Філіп Морріс Україна на суму близько 4 млрд грн.» Журналісти порталу ГОЛОС.UA навіть внесли цю подію в ТОП-5 податкових скандалів 2016 року. До речі, податковий борг «ТЕДИС Україна» на 1 січня 2017 року за даними ДФС становив цілих 483 364 250,00 грн.Але глава ДФС Роман Насіров, який сьогодні рве на частини й «ТЕДИС» і табачні компанії, ще в минулому році був не так уважний до беззаконня в табачній сфері. Як пишуть у мережі, напередодні прийняття бюджету на 2016 рік разом зі співвласником «ТЕДИСА» Борисом Кауфманом Роман Насіров активно брав участь у табачному лоббізмі, допомагаючи протискати в парламенті вигідні та блокувати невигідні табачним компаніям зміни в податковий кодекс.Тютюн — легальний наркотик, присутність якого у вільному продажу держава аргументує одним тезисом: бюджет на ньому багато заробляє, збираючи з кожної пачки сигарет акцизний збір, і цілком очевидно, що прагне збирати більше, щорічно піднімаючи ставку акцизу. Так, у 2016 році після піднесення специфічної ставки акцизу на 40%, а адвалорної — на 20%, за перші 11 місяців зібрали вже 30,4 млрд, на 10,7 млрд більше, ніж за 11 місяців 2015 року. Але для табачних компаній піднесення акцизів означає падіння обсягу продажів, а відповідно й прибутку, адже підвищення ставки акцизу веде до зростання ціни, а чим дорожче будь-який товар — тим менше його споживання.До речі, піднесення акцизів — також найрезультативніший інструмент у боротьбі з курінням. На прикладі нашої країни, переважно завдяки зростанню акцизу, продажі сигарет впали зі 125 мільярдів у 2008 році до 75 мільярдів у 2015. Тому табачні виробники роблять все, щоб зупинити піднесення акцизів. Одну з головних ролей у табачному лоббізмі, судячи з опублікованої в інтернеті переписки, схоже, грає один з акціонерів «ТЕДИСА-Мегаполіса» — Борис Кауфман. У діалозі, що спливав, деякий Кауфман з деяким Насіровим обговорюють прийняття парламентом потрібних для табачників змін у податковий кодекс. Як пише АНТИКОР, допомагали в організації голосування вигідних для табачників змін у податковий кодекс: деякий Луценко (людина з такою фамілією в грудні 2015 очолювала фракцію БПП у Парламенті); деякий Південина (людина з такою фамілією числиться головою податкового комітету ВР); деякий Максим Курячий (людина з таким іменем та фамілією є депутатом від БПП і числиться членом податкового комітету ВР).У рамках підготовки матеріалів на табачну тему я звертався з проханням підтвердити або спростувати факт подібних розмов, направивши фігурантам з однаковими прізвищами акціонеру «Мегаполіса-ТЕДИСА» Борису Кауфману та главі ДФС Роману Насірову запити. Борис Кауфман запит проігнорував, а ось Роман Насіров заявив, що не знає про існування такої переписки й що у нього таких розмов з Кауфманом не було, правда підтвердив давнє знайомство з Борисом Рафаїловичем. Ще один однофамілець фігуранта переписки, голова податкового комітету Ніна Південина, так само спростувала факт цих подій, заявивши нам, що взагалі не знає, хто такий Борис Кауфман і чим він займається. Можливо, такого діалогу справді не було, але судячи з того, що всі прийняті парламентом податкові зміни в грудні 2015 за хронологією повністю відповідають описаним у переписці процесам, були багато в чому на користь інтересів табачної галузі та суперечать позиції Мінфіну, вважаємо можливим усумніватися в щирості відповідей фігурантів. Щоб зняти всі питання щодо цієї переписки, я відправив журналістський запит у НАБУ з проханням перевірити факт її автентичності, але відповідь поки не отримав.Натомість отримав позицію ініціатора податкових змін Мінфіну щодо прийнятих змін у податковий кодекс, які, як виявилося, прямо суперечать взятим Україною перед ЄС зобов'язанням. Законом України від 24.12.2015 № 909 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» Уряду надано повноваження встановлювати мінімальні ціни на тютюнові вироби. Водночас запровадження мінімальних цін на тютюнові вироби суперечить міжнародним зобов'язанням України. Україна, відповідно до Угоди, має імплементувати до 1 листопада 2016 року положення Директиви Ради ЄС 2011/64/ЄС від 21.06.2011. У Директиві визначено право виробників самостійно встановлювати ціни на тютюнові вироби. Дивним чином виявилося, що винесені податковим комітетом Парламенту на голосування рішення суперечать не лише позиції Мінфіну, але й європейському векторові руху країни. Натомість повністю відповідають побажанням табачних компаній.Навряд чи після цього я вас здивую тим, що діти деяких українських чиновників, які брали участь у акцизних перипетіях табачної галузі, працюють як у самих табачних компаніях, так і в табачному монополісті «ТЕДИС-Україна». Так, наприклад, син нинішнього Генпрокурора Юрія Луценка, однофамілець якого ще вчора нібито збирав голоси за введення мінімальної ціни на сигарети за відмашкою деякого Кауфмана, працює в компанії «ТЕДИС-Україна». Дочка голови акцизного підкомітету податкового комітету ВР, яка бере участь у визначенні та обговоренні ставок табачного акцизу, Михайла Кобцева працює в табачній компанії Філіп Морріс. А дочка багаторічного секретаря податкового комітету Сергія Шоломицького Катерина Іванова спочатку працювала в українському, а тепер у швейцарському офісі табачного гіганта JTI. Про це писало видання «Четверта влада». Ну а як, за чиєю квотою в податковий комітет потрапив Павло Балога, представник закарпатського «клану Балог», неодноразово підозрюваний ЗМІ в організації контрабанди сигарет у ЄС, зрозуміти взагалі складно. Адже підвищення ставки акцизу прямо впливає на зменшення «контрабандної маржі».Можливо, всі ці конфлікти інтересів і приводять до того, що податковий комітет Верховної Ради України більше опікується саме інтересами табачної галузі, а не інтересами держави, її доходами та здоров'ям нації? Так ще з травня 2015 року податковим комітетом гальмується внесення в стіни Парламенту проекту закону № 2820 «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров'я населення від шкідливого впливу тютюну». Коротко його головна суть у наступному: запретити табачним компаніям використовувати смакові добавки та ароматизатори в сигаретах, які розраховані на привернення молоді; зобов'язати виробників щорічно звітувати про склад сигарет; змінити дизайн пачки з розташованою на 65% попереджувальною написом та відштовхуючим зображенням з обох боків. Здавалося б, цілком нормальний і потрібний для країни закон, який захищає від сигарет майбутнє покоління. Але у табачних лоббістів своє бачення майбутнього наших дітей.Під час нічного прийняття бюджету на 2017 рік у частині змін ставок акцизу ініціативи табачників знову одержали верх над Мінфіном, зумівши зарубати в податковому комітеті піднесення адвалорної ставки акцизу на дорогі сигарети до 15%. З великими труднощами новий склад Мінфіну Данилюка в грудні 2016 року з таким же боєм, як і Мінфін Яресько, з трудом відстояв піднесення специфічної ставки акцизу на 40%, яку в рамках Асоціації з ЄС ми повинні піднести в 6 разів, а з такими темпами й помічниками в парламенті нам на це знадобиться близько 8 років. Так що не варто дивуватися тому, що Президент Литви Даля Грібаускайте наприкінці третього постмайданного року заявила, що корупція у вищих ешелонах влади шкодить Україні більше, ніж війна на сході держави.