Ми продовжуємо розповідь про впливових людей українського охорони здоров'я. Сьогодні на цю роль претендує міністр Кабінету міністрів Олександр Саєнко. Його вплив на процеси, що відбуваються в Кабміні — від кадрових питань до фінансування урядових програм — є, якщо не визначальним, то принаймні дуже вагомим. У низці питань його вплив значно перевищує вплив віце-прем'єрів. Особливо після того, як державним секретарем Кабміну, внаслідок гострої боротьби з кандидатом від Тимошенко Федорчука, став заступник і довірена особа Саєнка — Володимир Бондаренко. Таким чином, Саєнко — це своєрідний тіньовий господар Кабміну та альтер его Гройсмана. Медицина цікавила Саєнка ще з часів роботи у «Фонді економічних реформ в Україні» у Левочкіна. Може здатися, що для людини з юридичною освітою медицина — це темна сфера, яка не підлягає дослідженню. Але це не так. Ось Оксана Корчинська закінчила лише 9 класів — і нічого, працює першим заступником голови комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я. Або, скажімо, тричі судимий рецидивіст Дима Шермбей — повернувся з рейсу — і потрапив до Національної ради МОЗ з питань протидії ВІЛ та туберкульозу.
І колегу свого зі Мережі ЛЖВ туди ж влаштував — випускника харківського ПТУ Сергія Дмітрієва. Тепер вони сидять за одним столом з віце-прем'єром Розенко та в.о. міністра Супрун. Чим же, скажіть на милість, Саєнко гірший? Навіть кращий. Він закінчив Національну академію державної податкової служби. І навіть пройшов курс навчання за Програмою розвитку лідерства в Канадській школі державної служби та в Центрі креативного лідерства США. І, звичайно, став після цього креативним лідером. Спочатку у Левочкіна, потім у Гройсмана. Але кожному креативному лідеру потрібні помічники. Люди, які будуть нести факел по темних печерах державного бюджету й показувати, де що погано лежить. І таким провідником для Саєнка став Олег Спіженко. Як ми пам'ятаємо з кіноверсії «Собачого серця», головна подія життя Шарикова була попереду. А ось головною подією в житті Олега Спіженка стало одруження з дочкою академіка Спіженка Наталею, власницею однойменної онкологічної клініки та Ювелірного дому. Прізвище новобрачний, як і Шариков, був готовий прийняти й прийняв спадкове — Спіженко.
Так що в сім'ї Спіженко скандали відбуваються дещо в інверсивній формі, і сакраментальну фразу «Розлучення й дівоче прізвище» вигукує не дружина, а чоловік. Для Наталі союз з молодим, але вже багатообіцяючим Олегом став четвертим або п'ятим шлюбом, а для Олега — воротами великих можливостей. Беззаперечним талантом молодого юриста була найтонша чутливість, що перевищувала характеристики найточнішого осцилографа. Олег серцем бачив коливання силових полів навколо себе й умілий інтегрувався в ці поля. Першою такою крупною інтеграцією став шлюб з Наталею й входження в бізнес сім'ї Спіженко. Надалі Олег продовжив робити правильні ставки. У 2014 році він став адвокатом і радником одного народного депутата — після його обрання до Ради. Сьогодні приймальня цього депутата знаходиться в квартирі, що належить сім'ї Спіженко. У цьому ж році Олег починає плідно розвивати стосунки з радником Гройсмана, що набирав сили, Олександром Саєнком. Після приходу в МОЗ грузина-реформатора Квіташвілі Спіженко став одним із найчастіших відвідувачів приймальні першого заступника міністра — Олександри Павленко.
Видимо, керуючись відомим принципом, що два юристи — це сила, Павленко та Спіженко готували великий план щодо входження в Інститут раку. Під патронатом Саші та Олега там були проведені вибори, на яких було обрано «правильне» керівництво. У Інституту раку були апетитні активи — майже новий корпус і котлован для радіологічного корпусу, а також дороговартісне обладнання для нього, поставлене фондом Ахметова ще до Майдану. Спіженко та Павленко готували проект «приватно-державного партнерства» щодо добудови й подальшої спільної експлуатації корпусу. Однак цим амбіційним і обіцяючим великі фінансові перспективи планам не судилося здійснитися. За однією з версій — через грубі проектні порушення, допущені при будівництві колишнім директором Інституту Щепотиним. За іншою, набагато ймовірнішою — через те, що в Інститут прийшли структури, афільовані з компанією «Добробут», представники якої дружелюбно натякнули Саші та Олегу, що їм тут не місце. Ну а ще одним завданням, аж ніяк не менш важливим, цієї майже успішної спроби встановлення контролю над Інститутом раку кланом Спіженко був моніторинг платоспроможних і операбельних клієнтів та перенаправлення їх у Клініку Спіженко.
Прочім, за такою схемою хотіли б працювати багато приватних онкоклінік. А деякі вже працюють, як, наприклад, кіровоградський томоцентр депутата Костянтина Ярини. Незважаючи на невдачу з Інститутом раку, у 2015 році клан Спіженко зміцнив свої позиції, і вже наприкінці цього року на тусовках молодий глава сім'ї Олег переконливо розповідав, що «скоро Наташа стане міністром». Причому настільки переконливо, що хтось навіть з цього приводу занепокоївся й випустив у ЗМІ статті про те, що компетентність Наталі в ювелірному бізнесі набагато більша, ніж у охороні здоров'я, і це можуть підтвердити члени профільного парламентського комітету, які є постійними відвідувачами магазину Ювелірного дому Спіженко. А також про серйозні звинувачення, висунуті незадоволеними пацієнтами клініки. Важко сказати, який вплив мали ці публікації, однак міністром Наталя не стала. Справи, проте, у клану Спіженко йшли й без цього непогано — продовжувалася масштабна добудова корпусів клініки, будівництво вів батько Олега, в онкологічній клініці навіть побудували ресторан — так би мовити, олл інклюзив.
Ну а чому б і ні, якщо у хворих є гроші на лікування, то чому ж у їхніх родичів і відвідувачів не повинно бути грошей на ресторан? Ну а навесні 2016 року розіграна ще одна ставка Олега — прем'єр-міністром був призначений Володимир Гройсман, який однією з умов свого призначення назвав квоту на крісло міністра Кабінету міністрів для свого радника Саєнка. Це був зоряний час Олега. Саєнко зробив його своїм радником. Однак спочатку окрилений відкритими можливостями Олег представлявся навіть не як радник Саєнка, а як радник самого Гройсмана. А Наталя Юріївна з гордістю розповідала знайомим про стрімку адміністративну кар'єру чоловіка. На посаді радника Спіженко активно втручався у всі ситуації, які сулили хоч найменшу можливість фінансової вигоди або нарощування можливостей впливу. Хоча, нагадаємо, що статус радника обмежується виключно повноваженнями щодо видачі рекомендацій. Незважаючи на це, Спіженко намагався впливати на багато чого — наприклад, на призначення голови ГЕЦ у серпні минулого року. А на багато чого — таки вплинув.
Про ці успіхи Олег, як обдарований маркетолог, повідомляє ринку — своїм діючим і потенційним контрагентам та клієнтам. За словами Олега, саме він курує 500-мільйонну програму реімбурсації та запровадження референтних цін. І саме він був тим змішувачем, через який проходили фінансові потоки від Хомутинника-Яворського за призначення голови Держлікслужби Наталі Гудзь та клану «Індара» за призначення державним секретарем МОЗ Наталі Шолойко. Не знаємо, чи сам міністр знає про промови, які веде в його світлі його радник, але підозрюємо, що яким поп, таким і приход. Ну а система смотрящих, творчо впроваджена злочинним режимом Януковича, цілком процвітає й при «демократичній» владі. Тільки тепер смотрящих називають радниками.