Сергій Креймер — 28-річний німецький фінансист, який з'явився на українському бізнес-ринку у 2014 році. За кілька тижнів він вийшов на багатьох українських бізнесменів, інвесторів та стартаперів із надзвичайно вигідними пропозиціями щодо отримання інвестицій, виведення коштів з України та сприяння виходу на закордонні ринки. Крім того, він додався в друзі на Facebook до всіх ділових журналістів країни та став активно коментувати профільні дискусії. Його неймовірна мережева активність і заманливі пропозиції насторожили учасників ринку, і деякі з них звернулися до редакції AIN.UA з питаннями про те, хто такий Сергій Креймер і чи можна йому довіряти. Перевірка тривала не один день і не одну годину телефонних та Skype-розмов із жителями кількох європейських країн.
По запиту «Сергій Креймер» Google видав кілька сторінок зі посиланнями на його авторські колонки на українських порталах «ЛІГАБізнесІнформ», «Дело», «Обозреватель», «Кореспондент» та інших популярних ресурсах. Автор цих статей, безумовно, справляє враження експерта у своїй галузі. Але стоило акуратно поспитати знайомих, як редакція познайомилася з компанією білорусів, які представили Креймера зовсім у іншому світлі. За їхніми словами, вони досі намагаються повернути гроші, виплачені Сергію за різноманітні посередницькі послуги, які так і не були надані.
Як з'ясувалося, Креймер у 2012–2013 роках жив у Білорусі, де займався різного роду комерційною діяльністю — доставкою товарів із-за кордону, фінансовими та правовими консультаціями та багатьма іншими справами. Ось що розповідають його колишні клієнти.
Юрист із Бреста Микола Жоров згадує, що у 2012 році його компанія сплатила Креймеру близько $1200 за послуги щодо зняття тягача з розшуку за лінією Інтерполу. Про те, що машина в розшуку, компанія Жорова дізналася вже після покупки автомобіля та його постановки на облік у ДАІ. За словами Миколи, Креймер взяв передоплату за свої послуги, а спустя приблизно місяць заявив, що для зняття авто з розшуку потрібно сплатити судову гарантію розміром 30% від суми угоди щодо покупки тягача — на той момент вона становила близько 16 000 євро. «Після того, як ми навели довідки, з'ясувалося, що в судах Євросоюзу жодної заяви від імені нашої компанії не числиться. Креймер же у телефонних розмовах був наполегливий і просив передати 16 000 євро. Отримавши відмову та вимогу повернути гроші, він просто зник», — розповідає юрист. — «Пошуки не увінчалися успіхом, і вже пізніше я зрозумів, що нас просто кинули на гроші».
Подібна історія сталася ще з одним білорусом Максимом Верижниковим. Той розповів AIN.UA, що передав Креймеру передоплату розміром $11 000 за покупку вантажного автомобіля, отримавши натомість розписку та німецький паспорт Креймера як заставу. У Skype-бесіді Максим розповів, що з доставкою автомобіля виникли «складності» і він залишився без своїх грошей. Після цього він неодноразово їздив у Вільнюс та Київ, де зустрічався з Креймером, але, за словами Максима, той гроші так і не повернув. Креймер, у свою чергу, стверджує, що паспорт у нього вкрали, а всі розписки — підроблені.
Ще одну «автоісторію» розповів мінчанин Андрій Гордейчик, зі слів якого випливає, що він перевів Креймеру в Брест 1800 євро як передоплату за покупку авто в Німеччині. «Креймер годував мене «сніданками» та заспокоював близько двох місяців, після чого зник», — згадує Гордейчик. На обман з боку Креймера пожалівся редакції ще один громадянин Білорусі Валентин Кравченко — він розповів, що у березні 2013 року перевів на рахунок фірми Креймера у Вільнюсі близько $2000 передоплати за поставку партії офісного паперу. Ще $450 намагається повернути собі Володимир Новіков. «Креймер пообіцяв привезти дефіцитну фототехніку за хорошою ціною, але своїх зобов'язань не виконав», — говорить Новіков. За словами собеседників редакції, тоді до білоруської міліції було подано низку заяв про вчинення злочину, але через відсутність доказової бази справам не був дан хід.
Більшість клієнтів Креймера стверджують, що переводили йому гроші без документально зафіксованих гарантій.
Один із вищеперелічених собеседників познайомив редакцію з директором литовської компанії UAB Euromigracija Олександром Скубом. Той розповів, що у 2012 році Креймер переїхав у Литву з Білорусі, де у нього виникла низка проблем з міліцією та обманутими ним громадянами. «Креймер поселився в найдешевшому вільнюському хостелі на вулиці Соду та почав активно зондувати литовський ринок», — розповідає Олександр. На той момент у Литві закінчувалася програма фінансування від Євросоюзу, і багато бізнесменів сподівалися на те, що європейські банки виділять їм гроші на розвиток бізнесу. За словами Скуба, Креймер обіцяв литовським бізнесменам сприяння та фінансування через німецькі компанії.
«Він збирав передоплати під будь-яким приводом. Оснащення корабля, який поїде в Африку ловити та продавати рибу, будівництво сонячних та вітрових електростанцій, представництво німецької фірми, яка робить машини швидкої допомоги, завод з виробництва біопалива з тростини в казахському місті Атирау з подальшим продажем продукції в Німеччину, доставка вантажних та легкових автомобілів», — перелічує Олександр список ініціатив Креймера. При цьому він згадує, як Креймер намагався позичити у нього близько 100 євро «на життя» під приводом того, що банк заблокував його рахунок із сотнею тисяч литів — на той момент близько 30 000 євро. Скуб також згадує, що Креймер часто просив третіх осіб поставити підписи під його договорами, мотивуючи це тим, що він перебуває в стадії розлучення та боїться фінансових претензій з боку своєї дружини. За спогадами Олександра, Креймер залишився повинен йому 3300 євро за реєстрацію трьох юридичних осіб у Вільнюсі. Він розповідає, що на наполегливі прохання оплатити борг Креймер відповідав, що лежить у німецькій лікарні, хоча насправді перебував у Вільнюсі.
«Один обманутий ним українець довгий час відправляв листи в Німеччину кур'єрською службою, поки не з'ясував, що за вказаною Креймером адресою знаходиться звичайний супермаркет», — пише Олександр Скуб. UAB Euromigracija спустя якийсь час удалося списати витрачені гроші на збитки, але це забрало у них немало сил та часу. Компанія Креймера UAB Trasolit досі числиться в литовському реєстрі юридичних осіб з боргом соціального страхування в 479 євро.
У тому ж 2013 році українець Дмитро Кривенко, у якого на той момент був невеликий бізнес у Литві, передав Креймеру автомобіль BMW 525 1998 року випуску для подальшого продажу. За словами Дмитра, гроші він не отримав, після чого подав заяву на Креймера до литовської поліції. «Але оскільки договір укладався в усній формі, а я переписав авто на Креймера добровільно, то справа була закрита «за відсутністю складу злочину», — розповідає Кривенко. У процесі розбирання Дмитро отримав немало погроз від невідомої особи, яка представилася німецьким адвокатом Креймера та вимагала відмовитися від своїх претензій.
«Ваша заява повністю відповідає статті «неправдиві звинувачення» кримінального кодексу Литовської Республіки. Крім того, що на вас є: шахрайство в особливо великих розмірах, порушення податкового режиму, фіктивне підприємництво, службовий підлог, підробка документів. І повірте моєму багаторічному досвіду, цього буде достатньо для того, щоб ви в найближчі десять років бачили лише небо в клітинку», — такого змісту повідомлення отримував тоді Дмитро. Повний текст переписки перебуває у розпорядженні AIN.UA.
У 2014 році Креймер продовжив займатися комерційною діяльністю в Україні, де він є засновником та директором ТОВ «Амонд інвест». Судячи з німецького паспорта Сергія, саме в Україні він і народився — у селищі Каменогорка Вінницької області у 1986 році.
Про своє спілкування з Сергієм розповідає підприємець Ярослав Максимович, який відмовився від співпраці з Креймером. Той пообіцяв йому залучити інвестиції для проекту 2Event. «Сергій оперативно відзвонився, сказав, що його інвестори окажуть повне сприяння у виведенні компанії на європейський ринок. Правда, після пропозиції уточнити, що саме мається на увазі під виведенням, Сергій зник на два тижні», — розповідає Максимович. Вже тоді інвестора насторожило, що близько 95% часу розмови йшла про реєстрацію німецької юридичної особи, яку, за словами Креймера, дуже бажано було відкрити через нього за суму 2000 євро. При цьому, за словами Максимовича, про будь-які метрики зростання самої компанії розмова практично не йшла. «Згадав, що в минулому році один хлопець працював за подібною схемою і зібрав з десятка українських фармацевтичних та IT-компаній по $3000–4000 за реєстрацію юридичних осіб у Лас-Вегасі під обіцянку привести в ці компанії інвестиції. Наскільки я знаю, всі акуратно отримали свої юридичні особи у Лас-Вегасі, але інвестицій ніхто не отримав», — згадує Ярослав. Максимович у підсумку відмовився співпрацювати з Креймером, після чого той втратив до нього інтерес.
Своїми підозрами з AIN.UA поділився й CEO стартапу Luckyprice Влад Лішафай. Він розповів, що Креймер запропонував йому реєстрацію юридичної особи в Німеччині вартістю 4400 євро — для виходу на європейський ринок. Влад згадує, що Креймер також запропонував його другові перевести гроші з ФОП на рахунки в європейських банках за курсом НБУ та Visa — 16 грн. за доллар + 1,6% за послуги, тоді як ринковий курс був близько 20 грн. «Аукціон невиданої щедрості викликав підозри, і товариш знайшов посилання на форум, яке я розмістив у Facebook. Сергій наполягав, що це вихідки шантажистів, яких він не може знайти, натомість погрожував засудити мене за наклеп», — розповідає Лішафай.
Ще одну історію до редакції надіслав киянин Максим Слізькоух, якому Креймер обіцяв допомогти з участю в європейських тендерах. «Через деякий час ми дійшли до питань складання контракту, але контактів прямих замовників він не давав і розповідав, що вигідніше робити все через нього», — пише Максим. Він розповідає, що Креймер спочатку надіслав непрофесійне технічне завдання та попросив внести для участі в тендері 5% гарантійного внеску «для впевненості партнерів». Одночасно з цим Максим знайшов в інтернеті спільноту «колишніх клієнтів» Креймера та зв'язався з редакцією AIN.UA, щоб розповісти свою історію.
У процесі підготовки матеріалу редакція неодноразово зв'язувалася з Сергієм Креймером та просила його прокоментувати інтернет-чутки та підозри на його адресу. Той запевнив, що все написане на інтернет-форумах — анонімні підробки і не мають нічого спільного з дійсністю. Він також розповів, що вважає все те, що відбувається, шантажем, який виходить від колишнього чоловіка його дівчини — Віктора Косенко. Крім того, Креймер стверджує, що подав на Максима Слізькоуха заяву до МВС та прокуратури з вимогою розпочати кримінальне провадження за звинуваченням у шантажі.
Коментар киянина Віктора Косенко редакції вдалося отримати вже після виходу матеріалу. Раніше він відмовлявся говорити про Креймера. «У Креймера два позашлюбні дитини від різних жінок, цих дітей він не визнає. Він продав бізнес моєї колишньої дружини та новий японський джип, вони прожерли всі ці гроші», — пише Віктор. Він додає, що Сергій використовує жінок для своїх махінацій. «Разом з моєю колишньою дружиною вони прожерли гроші від продажу 4-кімнатної квартири і зараз живуть у її мами. У них є ще дві квартири, боюся, і ті піддуть в оборот, і вони в підсумку залишаться на вулиці», — ділиться Віктор подробицями життя Креймера. Сам Косенко при цьому розповідає, що ним не рухає почуття помсти чи заздрості до Креймера. «Я щасливо одружений уже другий рік, у мене успішний бізнес і мені немає ніякої справи до них», — резюмує він.
Редакція також провела невеликий експеримент і попросила Креймера допомогти вивести з системи Moneybookers приблизно $350. Креймер видав гроші спустя півтора місяця після трансакції після численних наполегливих нагадувань, прохань та пропозицій підїхати в зручне для нього місце. AIN.UA також відомо про кілька фактів отримання Креймером передоплати за свої послуги від учасників українського стартап-ринку, які попросили не згадувати їх у статті. Крім вищеперелічених фактів, у розпорядженні редакції є додаткові документи, які підтверджують слова собеседників, з кожним із яких редакція спілкувалася по телефону або через Skype. Крім того, редакція навмисне відмовилася від публікації інформації з інтернету — все вищевикладене учасники подій розповіли спеціально для цього матеріалу та дали згоду на згадування їхніх справжніх імен.