Колищак, Крупа, Мицик, Трембач. Судейсько-депутатський бізнес по-хмельницькому. Що хоче приховати Кирило Буданов? Консульський імунітет як щит: чому Микола Удянський опинився поза законом? Дмитро Басов — «силовик» Мідича.
Ось як все починалося. 1991 рік. Дмитро Фірташ працює пожежником. Зустрічається з Марією Калиновською. Вона бере його до своєї фірми КМИЛ водієм. Велика світла любов. Вінчаються в Ізраїлі. Поступово бізнес Калиновської стає бізнесом Фірташа. У 2005 році Калиновська захворіває, і Фірташ розводиться з нею заочно. Фірташ повинен був виплатити Калиновській 36 мільйонів доларів. Виплатив лише половину. Калиновська судилася з ним за 50 відсотків акцій — це близько 1,8 мільярда євро. А ще були Могилевич, Бакай, загадковий англієць Роберт Шелтер-Джонс, Кличко…
Не знаю, чомусь альфонси мені більш огидні, ніж пірати, які будували перші мільйони на крові. У Ахметова все написано на обличчі. І хуй стерти. І у Бені теж. А благообразний Фірташ або інтелектуал Пінчук можуть сійти за добропорядних людей, якщо бачиш їх лише на обкладинці журналу. Але, повторюся, було б цікаво, якби для балансу розгромили всіх наших «олів». І альфонсів, і піратів. Думаю, що насправді країна від цього не постраждала б. І у зв'язку з цим дуже гострим стає точне визначення слова «олігарх».
Роберт Шелтер-Джонс — перший персонаж цих спогадів. Офіційна біографія така: громадянин Великобританії, у 1991 році закінчив спеціальне відділення сучасних мов та міжнародних відносин у Університеті Сарей, Великобританія. Під час навчання двічі відвідав Київ — у 1989 та 1990 роках. Після закінчення університету в 1991 році заснував у Києві консалтингову компанію, переважно допомагаючи британським компаніям, які хотіли працювати в Україні. Пізніше займався інвестиціями в нерухомість. У 1996 році переїхав до Москви та працював у відділенні американського інвестиційного фонду у сфері торгівлі нерухомістю, курируючи розвиток проекту. Після російської фінансової кризи 1998 року повернувся до Києва та очолив компанію «Дніпровська пристань», яка працювала над організацією будівництва житлово-розважального комплексу на Рибальському півострові в столиці.
У 2000 році повернувся до Москви, ставши співзасновником британської компанії Sabre, яка займалася будівництвом мережі трьохзіркових готелів у Росії на кошти ЄБРР. Паралельно розвивав в Україні проекти, пов'язані з приватизацією. Є керівником та єдиним власником зареєстрованої в Німеччині компанії RSJ Erste Beteiligungs GmbH. Через цю компанію британець володіє 75 відсотками акцій публічної хімічної компанії ACI AG (Німеччина). У лютому 2004 року RSJ придбала 89,48 відсотка акцій Кримського содового заводу — найбільшого в Україні виробника кальцинованої соди. У вересні 2004 року за указом президента України компанія стала власником 50 відсотків мінус одна акція в статутному капіталі спільного підприємства «Кримський Титан», створеного на базі ДАК «Титан». ДАК «Титан» був найбільшим виробником двоокису титану в Україні. Поки перебуває в державній власності, але минулого року планувалося створити на його базі фірму «Кримський Титан» спільно з RSJ Erste Beteiligungs (Німеччина), а також цілісну титанову компанію на базі Вольногірського ГМК та Іршанського ГОКу.
RSJ Erste Beteiligungs пов'язували з іменем помічника Леоніда Кучми Сергія Левочкіна. У цій довідці багато чого пропущено. Милий посміхаючийся чоловік з нервами-канатами та повадками кадрового працівника спецслужб Шелтер-Джонс зараз активно піарить себе, найнявши для цього кількох відомих київських журналістів. Але наприкінці 90-х на початку 2000-го йому було не до піару. Моя фірма займалася збиранням компромату на його конкурента в боротьбі за нафтові свердловини Полтавської області — Давида Жванію. Боротьба йшла навколо українсько-британського СП «Полтавська газонафтова компанія» (ПГНК). Причиною боротьби був контракт Шелтера з Могилевичем, який він не міг не виконати, тому що від цього залежало його життя.
Мало хто знає, що Україна не лише купує російський та туркменський газ, але й продає свій. Хитрість у тому, що газ українського видобутку дуже дешевий, і на його продажу за кордон можна багато заробити. У 2000 році, коли я працював на Шелтера, «Полтавська газонафтова компанія» видобувала 86 тисяч тонн нафти (у 1999 році — 102,26 тисячі тонн) та 256 мільйонів кубічних метрів газу (313,886 мільйонів кубічних метрів) і продавала цей газ Могилевичу.
У мене є копії контрактів (до речі, це відкрита інформація) між ПГНК та угорською Eural Trans Gas Kft на поставку 720 мільйонів кубічних метрів газу у 2004–2007 роках. Цей контракт діє досі. Більше того, JKX Oil & Gas уже на той момент домовилася з Benam Holdings Limited про намір придбати частку в Eural Trans Gas, а також про намір спільно видобувати газ в Україні, щоб вивозити його за кордон. Поясню: за Eural Trans Gas Kft стояли люди Могилевича, за JKX Oil & Gas, яка через компанію JP Kenny володіє 99 відсотками ПГНК, — Шелтер, а за Benam — Фірташ. У англійця була підтримка з боку Юрія Бойка та «Нафтогазу». Але видобувати газ і нафту хотів також Давид Жвання та його партнер Олександр Іоселіані — вихідець з дуже впливової грузинської династії. (Багато хто, мабуть, пам'ятає не лише режисера Отара Іоселіані, але й вора в законі та голову «Мхедріоні» Джабу Іоселіані). Почався судовий спір навколо акцій ПГНК. Структури Жванії — ТОВ «Науково-виробничий центр «Нафтогазгеологія» (СП було перереєстровано в ТОВ) програли. У цьому Шелтеру допомогли спецслужби.
Зокрема генерали Юрій Самойленко та Юрій Землянський. Вони зустрічалися з Шелтер-Джонсом як ділові партнери по черзі. Про це мені розповідали люди з обслуги англійця. Вони також повідомили, що на інших зустрічах з представниками спецслужб обговорювалися питання фізичного усунення Жванії або вислання з країни Іоселіані. За це СБУ було виплачено грошима то чи англійських спецслужб, до яких явно належить Шелтер, то чи Могилевича, зацікавленого в контракті. Але Іоселіані й сам намагався не з'являтися в Україні. А Жванію СБУ просто розорила, паралізувавши роботу його бізнесу. Кілька років потому я прочитав у статті Тома Уорнера, що Фірташ з'явився на вечері в Мэншн-Хаус, де королева Великобританії вручала нагороду президенту України Віктору Ющенку. 40-річний Фірташ сидів за одним столом не з українцями, а з представниками JKX Oil and Gas, британської компанії, яка представлена на Альтернативному інвестиційному ринку та має інтереси в Україні. Далі в статті сказано: «Фірташ заробив свій стан у 1990-х роках на поставках продуктів харчування та інших товарів до Туркменістану в обмін на газ для України».
Серед найперших ділових контактів Д. Фірташа у Великобританії був Роберт Шелтер-Джонс, з яким він познайомився через І. Фурсина (другий співвласник «РосУкрЕнерго»). Р. Шелтер-Джонс на початку 90-х років жив у Києві, а трохи пізніше в Москві. Він працював з багатьма компаніями у сфері нерухомості. Головою компанії є Лорд Пітер Фрейзер, колишній міністр торгівлі від консервативної партії. Виконавчий директор JKX Oil and Gas — Пол Девіс, людина, яка займається нафтовим бізнесом та має великий досвід роботи в колишньому Радянському Союзі. Д. Фірташ є одним з найбільших акціонерів компанії. Він контролює 9,7 відсотка акцій через холдингову компанію Benam. Крім осіб, які мають безпосереднє відношення до JKX, мало хто знав про значимість фігури Д. Фірташа. На цьому тижні він був названий ключовим власником акцій «РосУкрЕнерго», трейдингової компанії, яка поставляє газ з Середної Азії в Європу. «РосУкрЕнерго» наполовину належить російському газовому гіганту «Газпрому». Друга половина акцій поділена між Д. Фірташем (45 відсотків) та українським банкіром і партнером Д. Фірташа Іваном Фурсиним (5 відсотків).
Серед контактів Р. Шелтера-Джонса був Віконт Реймонд Асквіт, член ради директорів JKX, який займав дипломатичну посаду в посольстві Великобританії у Києві. Спілкування Д. Фірташа з Р. Шелтером-Джонсом досягло своєї кульмінації у 2003 році, коли було укладено комплексну угоду, яка зблизила Д. Фірташа та JKX. Компанія Benam придбала частку в JKX, яка в свою чергу купила невелику кількість акцій Eural Trans Gas. На той час Eural Trans Gas була основною компанією Д. Фірташа, яка продавала газ. JKX видала кредит Benam і таким чином допомогла їй отримати від України дозвіл на експорт газу. Очевидно, особиста прив'язаність багато значить для обох бізнесменів. Р. Шелтер-Джонс сидів поруч з Д. Фірташем, коли той давав на цьому тижні інтерв'ю газеті Financial Times. Д. Фірташ згадав про атмосферу таємниці, яка його оточувала до цього тижня. Він сказав: «Одного разу я запитав у Роберта: «Невже ти не боїшся того, що я можу поставити тебе в скрутне становище?» Він відповів: «Ні, я дуже добре тебе знаю». Д. Фірташ сказав, що Р. Шелтер-Джонс — це «мій партнер і фінансовий консультант. Він зібрав [британську] команду». Р. Шелтер-Джонс заявив, що незабаром він докладніше розповість про свої плани на майбутнє.
Про його плани я можу розповісти й сам. Фірташ хоче стати другим Романом Абрамовичем. Домогтися визнання в Європі. Для цього він дає інтерв'ю Financial Times. Розповідає там, що збирається продавати акції на Лондонській фондовій біржі, стверджує, що зустрічався з Могилевичем кілька разів, що співвласником його фірми деякий час була дружина Могилевича, а сам він ніколи не був партнером. Для цього він завів офіс у Найтсбриджі. З цією ж метою Шелтер-Джонс приписав Фірташу володіння титановими та содовими активами в Україні. Але замовчав про ПГНК. Ще одна цікава деталь: у деяких інтерв'ю Фірташ розповідає, що саме він найняв адвоката Зева Гордона зареєструвати в Румунії Eural Trans Gas. Те саме говорить й адвокат. Це неправда. Фірма дійсно належала Могилевичу. Відносини з нею підтримував Шелтер-Джонс.
У свою чергу Могилевич був знайомий з Фірташем через Ігоря Макарова («Ітера»), але спільного бізнесу не вів до 2002 року. 20 травня 2002 року в Ізраїлі була зареєстрована компанія Highrock Properties Ltd., частина Highrock Holdings Ltd., зареєстрована та очолювана Дмитром Фірташем. Фінансовий директор ізраїльської компанії Ігор Фішерман одночасно є віце-президентом компанії Arigon Ltd., яка вважається ключовим компонентом «комерційної» імперії Могилевича. Раніше Фішерман працював консультантом у Павла Лазаренка, колишнього прем'єр-міністра України, який перебуває під арештом у Каліфорнії. Highrock Properties відкрила офіс у Туркменістані та задіяна в розповсюдженні товарів українських та угорських виробників, які є частиною плати за поставки туркменського природного газу. Цю частину угоди також управляв Фірташ (він багато років жив у Ашгабаті), була запропонована Макаровим і дозволила їм утрьох з Шелтером запустити компанію «Зангас», яка будує нафтопроводи в Туркменістані в оплату за поставлений газ. Партнером Фірташа в Highrock Properties була одна з дружин Могилевича.
Не впевнений, але думаю, що Шелтер приклав свою руку до того, щоб переконати «Газпром» у прибутковості проекту під назвою «РосУкрЕнерго». Він також підставив своїх людей до Ахметова та Кучми, включивши президента України до списку осіб, які отримують прибуток від бізнесу Могилевича.