← Назад

Справа Циплакова. Як живуть спільники «кровавої сім'ї» донецького бізнесмена

2017-02-25 07:45 · ОРД · littoria82
Бізнес та корпоративні схеми · Держзакупівлі та тендери · Енергетика · Місцева влада · Освіта · Правоохоронні органи · Статки та декларації · Суди та судова система

Відкрити оригінал

Руслан Циплаков — непроста «птиця» в «сімействі пернатих» бізнесменів. Маючи вигляд звичайної шістки при Януковичі, «Ципі» вдалося накопити багатомільйонний стан, втекти за кордон і навіть за нової влади продовжити збагачуватися за рахунок України. Тому сумніватися в наявності покровителів Ципи серед нинішніх владних кіл не доводиться, пише на сайті SKELET-info Валерія Романова. Отже, хто ж із команди Петра Порошенка приховав під своїм крилом донецького «пташеня»?

Циплаков Руслан Петрович народився в Донецьку в 1975 році в сім'ї інженерів. Закінчив Донецький національний університет (магістр, спеціальність «управління персоналом та економіка праці»). У Великобританії пройшов навчання за програмами «Управління персоналом» та «Фінансовий менеджмент» при Інституті професійних фінансових менеджерів (IPFM). З 1997 року Циплаков виступав засновником низки компаній у сфері торгівлі кольоровими металами, займався експортом-імпортом. У 2003 році став Головою Наглядової ради групи ПАТ «КБ «Південнокомбанк», у 2004 році взяв на себе управління холдингом ЗАО «Донбасінвестгруп» (після перейменування — ЗАО «МЕТАЛ ЮНІОН»).

До того як Віктор Янукович став президентом, Україна не знала Руслана Циплакова, але 2010 рік допоміг малопомітному донеччанину злетіти в небеса, адже Циплаков — донецький підприємець, друг офіційно покійного Януковича-молодшого, і цим усе сказано. Українці найчастіше пов'язують ім'я Руслана Циплакова з ТОВ «Укрпластінвест», яким він колись керував, а також із вже згаданим нами «Південнокомбанком». І багато хто навіть не підозрює, чим ще розпоряджався донецький «пташеня».

«Я починав роботу в досить цікаві часи: деякі персонажі тоді кілька разів на рік умудрялися заробляти мільйони, збанкрутити, знову заробити, знову втратити все й знову встати на ноги. Спочатку наша компанія з торгівлі металопрокатом була зовсім невеликою, таких у країні були десятки, а то й сотні. Але одного разу мені вдалося підписати контракт із крупною німецькою компанією за досить велику суму грошей і вивести бізнес на новий рівень. Далі почалася робота вже на іншому рівні. Я в повній мірі усвідомив значення слова «відповідальність». Це не просто створення якогось продукту й очікування прибутку, це розрахунки й гарантії, які потрібно давати й за них відповідати», — так скромно в 2012 році розповідав Циплаков про початок своєї трудової кар'єри в лихі 90-ті.

Уже в 2008 році Циплаков міг дозволити собі козирний Rolls-Royce (вартість на 2008 рік становила близько 700 тис. доларів). У цей же час охорона бізнесмена їздила на Range Rover із донецькими номерами. Бізнесмен впевняє, що своє багатство нажив виключно особистою працею. Однак давно відомо, що без протекції Януковича-старшого не обійшлося. Адже Циплаков завдячує своїм багатством «сім'ї», збагачення бізнесмена проходило виключно тому, що він був пішаком у великій грі й допомагав виводити активи українських підприємств за кордон. Природно, з ним ділилися. Наприклад, до 2011 року КБ «Південнокомбанк» перебував у групі «малих» банків, по суті, являючись «кишеньковим банком» групи ділових партнерів донецького походження. Менш ніж за рік банк під керівництвом Циплакова завдяки команді Януковича вийшов на 9-ту позицію в топі «середняків» (усього в топі було 21 банк). За цей час його статутний капітал виріс до 300 млн грн. Уже в 2013 році «Південнокомбанк» став 36-м у топі 176 найбільших банків України.

Бізнесовій хватці донецького «Ципи» можна тільки позаздрити, адже навіть перебуваючи в вигнанні (про це трохи пізніше), він продовжує заробляти в Україні й на Україні. Так, у 2015 році в Києві з'явилася нова продовольча мережа. Компанія «Легіон 2015» відкрила два дискаунтери під брендом «Бджілка-маркет». Одним із засновників є Циплаков.

При Януковичі цей раніше непомітний бізнесмен Циплаков регулярно опинявся в центрі найгучніших скандалів. Природно, що всі скандали були пов'язані з фінансовими афірами. Все це тому, що на «Ципу» перекладали найбруднішу роботу, яку він, до речі, виконував добросовісно. Так, у лютому 2013 року в змові з сином президента Циплаков отримав від «Укртрансгазу» майже 2,5 мільярда гривень. Збагатитися бізнесменам допомогли успішні тендери, які виграли підконтрольні донеччанам компанії «Турболінкс», «Укртурборемонт», «Турботрейд», ТОВ «Трейд груп стиль» та «Промінвестаматика».

Основна маса грошей відмивалася через ТОВ «Трейд груп стиль». Примітно, що при реєстрації фірми її засновник указав телефон, який належав донецькому відділенню «Південнокомбанка». Після того як ця схема всплила в ЗМІ, Циплаков та його спільники почали викуповувати публікації у журналістів, причому за будь-які гроші.

Також відомо, що в січні 2013 року Ципловим та «сім'єю» була здійснена спроба «відібрання» ПАТ «Нафтогазвидобування», яким володіли тоді депутати ВР Нестор Шуфрич та Микола Рудьковський. До речі, акції Шуфрича раніше належали Петру Порошенку. Однак після скандалу з Віктором Медведчуком та братами Суркисами Порошенко був викинутий із цього бізнесу ударом під зад. Але повернімося до Циплакова. Отже, напередодні рейдерського захоплення невідомі викрали номіналу спів власника компанії — її директора Олега Семинського. Бізнесмена в результаті так і не знайшли. Припускається, що він був убитий людьми Циплакова за наказом «сім'ї». Буквально відразу після інциденту депутат ВР від «Батьківщини» Олександр Бригинець заявив, що Шуфрич прямо на засіданні в Кабміні звинуватив міністра енергетики Едуарда Ставицького в незаконному припиненні ліцензії «Нафтогазвидобування» та вимаганні 30% частки підприємства за відновлення ліцензії.

Відразу ж після цих подій різко змінилася фірма, яка здійснювала охорону підприємства. І на «Нафтогазвидобування» зайшли люди Циплакова з охоронного агентства ТОВ «Скат-ПКБ». Головою правління відразу ж був призначений Яків Проскуря. Його дружина на той момент була членом правління «МЕТАЛ-ЮНІОН». Як тільки підприємство перейшло під контроль Циплакова, Окружний адміністративний суд Києва скасував заборону на газовидобування, припинивши дію наказу Держслужби геології та надр від 22 листопада 2012 року № 565 і розв'язав руки донецькому бізнесмену. Але щастя Циплакова тривало недовго, спочатку він зіткнувся зі спів власником підприємства Рудьковським, а коли спроба витиснути того з бізнесу повністю провалилася, в справу втрутилася більша риба — 25% активів перейшли Ринату Ахметову.

Вартий згадки ще один гучний скандал за участю «Ципи». Відомо, що Циплаков був уличений у побитті соратника пастора Сандея Аделаджи. Сталося це в 2007 році. Двоє невідомих ворвалися в його офіс у Київському районі Донецька й побили товариша пастора Іносента Езуму до втрати свідомості. Уже через три дні невідомі напали на нігерійця вдруге. Прямо в лікарні вони били його сталевою арматурою, справа дійшла навіть до стрільби з автомата. Врятували бідолаху співробітники служби охорони «Титан». До речі, незважаючи на два факти нападу на нігерійця, МВС та прокуратура відмовилися порушувати кримінальну справу.

У свою чергу Езума стверджував, що напав на нього колишній партнер Ігор Деревльов та його спільник Руслан Циплаков. Причиною розбрату стала компанія «FSO Nigerian Limited» — засновниками якої були донеччанин та громадянин Нігерії. Після того як фірма почала приносити непоганий дохід, Деревльов вирішив ввести в частку Циплакова. «Ципа» у свою чергу вимагав призначити його директором та усунути Езуму. Оскільки фізичний тиск не дав результатів, Циплаков вирішив побороти за акції через суд, але справа не вигоріла.

До речі, у вільний від фінансових афір час Циплаков часто брав участь у гонках у команді Ferrari Team Ukraine, почесним президентом якої був В. Янукович-молодший. Спів власниками ж команди були обидва товариші. Крім того, з 2010 року Циплаков був засновником «Федерації мотоциклетного спорту в Донецькій області», а з грудня 2011 року він та Віктор Янукович були членами Президії Федерації автомобілістів України.

У 2014 році, коли втеча Януковича вже була питанням часу, почали всплювати факти участі Циплакова в подіях на Майдані. На одному з українських інформаційних сайтів з'явилася інформація, що цей Руслан Циплаков причетний до роздачі зброї «титушкам». За інформацією джерела, масові розстріли українських активістів мали розпочатися 21 лютого, однак обійшлося «малими» жертвами — «гвинтівка» в фіналі не вистрілила. У свою чергу ГПУ навіть записала Циплакова в фігурантів справи про розстріл майданівців… тільки воз і нині там… Махницький, Шокін, Луценко…. Ніхто не зміг, а вірніше не захотів, ощипати «Ципу».

Але на початку поточного року Генпрокуратура України таки активізувалася навколо фігури донецького бізнесмена. Обороти почало набирати слідство у справі про вивід мільярдів гривень із «Південнокомбанка», за яким стояв Руслан Циплаков. Так, у січні Печерський районний суд Києва за клопотанням ГПУ санкціонував вилучення документів у низці українських банків. Весь сир-бір був затіяний з метою виявити осіб, винних у доведенні фінустанов до банкрутства. Серед цих персон фігурує й Циплаков.

У ГПУ впевнені, що «Ципа» винен у хищеннях коштів зі счетів ПАТ «КБ «Південнокомбанк» протягом 2011–2014 років. А пропало, до речі, чимало — понад 3,3 млрд гривень. Схему Циплаков використовував досить просту — фірми-однодневки та офшори. Так, ПАТ «КБ «Південнокомбанк» надав фірмам-однодневкам баснословні кредити. Основна їх маса була видана напередодні втечі Януковича. До речі, цікавий той факт, що в цей же час НБУ видав стабілізаційний кредит «Південнокомбанку» на суму 180 млн гривень, і ці кошти відразу ж були розпиляні фірмами-однодневками та компаніями з сумнівною репутацією. Серед них такі донецькі компанії як «Сплав Фінанси» та «Спектр-Енерго-Дон». Крім того, наприкінці березня 2014 року компанія «Навігатор Н» отримала кредит розміром 163 млн грн., гарантом позичальника виступив «Південкомбанк», у якому нібито зберігалися депозити власника фірми — жителя донецького гуртожитку Владислава Ткаченка. Усі 163 млн грн. в результаті були виведені через сімейний банк Януковича — «Радикал Банк».

Подібних прикладів можна нараховувати мінімум десяток. Схема скрізь використовувалася однакова. Не будемо приховувати, що Ципловим був обворований не один український банк. Наприклад, у 2014 році Національний банк України прийняв рішення остаточно ліквідувати «Автокразбанк» (АКБ Банк). Банк був віднесений до категорії неплатоспроможних. Уже здогадалися, хто контролював банк? Природно Циплаков.

Природно, коли в 2014 році запахло жареним, щоб не опалити пір'я, «Ципа» втікав з України. Сталося це після того, як у ЗМІ з'явилася інформація про його нібито затримання правоохоронцями за підозрою в участі в розстрілі майданівців. Спочатку Циплаков спростував факт свого арешту, а пізніше зник з поля зору медійників. Тим не менше, за даними SKELET-info (ймовірність — 90%), Циплаков таки був арештований, але зміг відкупитися й виїхати за межі України. За відомостями СБУ, Циплаков ховається в Росії. У SKELET-info є інша інформація. Але про це трохи пізніше.

Уличений Циплаков й у розворовуванні сотень мільйонів гривень «Укртрансгазу». Хищення коштів здійснювалося структурами близькими донецькому бізнесмену. До речі, ГПУ вже понад два роки розслідує цю справу, правда як звичайно, безрезультатно.

«У результаті впливу вищих посадових осіб держави та їхнього оточення, протягом 2010–2014 років керівниками ДК ПАТ «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» спільно з керівниками ТОВ «Промінвестаматика», ТОВ «Турботрейд», ТОВ «Турболінкс», ТОВ «Юнас Груп», ТОВ «Трейд Груп Стиль», ТОВ «Аква Модерн», ТОВ «Стайл-Торг», ТОВ «Європром 2012», ТОВ «Іртек», ТОВ «Іспірит ЛТД» здійснено хищення державних коштів, шляхом організації закупівель товарів, робіт та послуг указаних підконтрольних підприємств ДК ПАТ «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» за значно завищеними цінами», — відзначають у ГПУ.

Кримінальне провадження було відкрито ще в квітні 2014 року. У матеріалах справи сказано, що хищення здійснювалися «шляхом організації закупівель товарів, робіт та послуг у підконтрольних підприємствах за значно завищеними цінами, чим були завдані збитки державі». Усього було вкрадено близько 650 млн грн. Слідство вказує, що в якості підозрюваних фігурують посадові особи «Укртрансгазу», які діяли в інтересах деяких компаній-підрядчиків, пов'язаних з ім'ям Циплакова. Усі ці компанії оформлені на підставних осіб, студентів, малозабезпечених, бездомних. Але що примітно, підрядчикам вдалося обворувати Україну двічі. Уже за нової влади вони добилися рішень судів про стягнення в свою користь сотень мільйонів гривень з «Укртрансгазу».

Ще один скандал розгорнувся навколо імені «Ципи» в 2014 році на тлі «донбаської революції». Тоді Ципловому приписували спорідненість з відомим донецьким сепаратистом Сергієм Ципловим, який іменував себе заступником «народного губернатора Донецької області». Однак, згідно з інформацією SKELET-info, ніякого зв'язку між лідером націоналістичної організації «Російське національне єдність» (РНЕ) та «Ципою» немає. Так, у Руслана Циплакова дійсно є брат Сергій, однак він ніколи не був «заступником народного губернатора» Павла Губарева.

Тим не менше, білою плямою в біографії Циплакова залишається цікавий момент. У 2014 році в період «російської весни» Руслан Циплаков продав свій «Терра-банк». Угода обійшлася в кілька десятків мільйонів доларів. Покупцем виступив фінансист Сергій Клименко. Однак напередодні угоди співробітники СБУ та МВС здійснили обшук у двох регіональних відділеннях іншого банку Циплакова — «Південнокомбанка». Тоді нібито були вилучені кілька мільйонів «чорних» гривень. У ЗМІ пов'язали цю подію з підозрою Циплакова у фінансуванні «нашестя росіян».

І ось, незважаючи на все вищеперелічене, навіть сьогодні Циплаков продовжує робити гроші в Україні. Хоч він поспішно й вийшов зі складу акціонерів своєї холдингової структури, фірми продовжують безперешкодно приносити «Ципі» гроші. Як впевняють у бізнес-колах, не обходиться без гарних відкатів.

Де ж звив гніздо беглий «Ципа»? Ми вже відзначали, що за версією СБУ, Циплаков ховається в Росії, а саме в Москві. Однак SKELET-info вдалося раздобути іншу інформацію. Так, донецький бізнесмен облаштував сімейне гніздо в Женеві. У 2014 році він переїхав у резиденцію разом із дружиною та двома синами. Старший син Циплакова Владислав — активний користувач соціальних мереж, хоча часто намагається сховатися за різноманітними нікнеймами. Молодший син донецького бізнесмена Олександр ще школяр. Його життя в соціальних мережах менш активне. Тим не менше, обидва сини засвітили беглого папочку. А саме, у своїх профайлах хлопці відзначили своє місце проживання — це Женева. При цьому старший син Владислав запостив фото свого автомобіля зі швейцарськими номерами. Перше фото датується ще 2013 роком.

Ще один цікавий факт нам вдалося раздобути, вивчивши профіль у соцмережі племінниці Руслана Циплакова — Яни Ципакової (Колосової — за чоловіком). Примітно, що дівчина разом зі своїм чоловіком Віталієм Колосовим проживає в Донецьку. І судячи з фото, сімейна пара є активними учасниками «російської весни». До речі, заробляє на життя Віта Колосова виготовленням бісутерії та продажем її не на території «ДНР», а на території України. У цей час її батько, Сергій Циплаков, продовжує де-факто керувати підприємствами брата на території України.

#Циплаков #Янукович #корупція #Південнокомбанк #хищення #Донецьк #ГПУ #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування