НАБУ розпочало розслідування корупції суддів Вищого господарського суду, які виконують рейдерські замовлення Пшонки

НАБУ розпочало досудебне розслідування корупційної діяльності суддів Вищого господарського суду Удовиченка, Білошкап, Куровського у зв'язку з прийняттям заведомо неправосудних рішень у відомій справі «Бобнев–Бабушкін». Це судова справа тягнеться досі, все більше перетворюючись на корупційну кормушку для безпринципних суддів. 15 лютого того року колегія суддів Вищого господарського суду України під головуванням Удовиченка своїм рішенням фактично спробувала узаконити рейдерську схему відібрання власності у громадянина Бабушкіна на користь громадянина Росії з мутною біографією, певного Бобнева — ділового партнера Артема Пшонки, втікача сина екс-генпрокурора Віктора Пшонки. Нагадаємо історію питання. Поки скандальні «політемігранти» кричать у Росії про повернення на батьківщину, їхні сини давно вже повернулися в Україну до звичних рейдерських захоплень. Нині судді всіляко допомагають синові колишнього генпрокурора Артему Пшонці «відбирати» елітну нерухомість, а завтра, можливо, втихаря відновлять і самого Віктора Пшонку на посаді.Відомий архітектор Сергій Бабушкін теж не вірив, що після зміни влади в країні та втечі в близьке зарубіжжя одіозна родина знову позариться на його власність. Йдеться про елітний дім на вулиці Десятинній, 11 та бізнес-центр на Дніпровському спуску, 1, у зелених склах якого відбиваються куполи Києво-Печерської лаври. Обидві будівлі належать ТОВ «Ліра 2000», співвласником якого є колишній головний архітектор столиці. На ці лакомі шматки «родина» кинула око ще у 2010 році, з тих пір судові тяжби не припинялися. Поки Бабушкін займався своєю улюбленою справою, робив «цукеркою» з цих будівель, юридичні питання вирішував його давній діловий партнер росіянин Ігор Бобнев. Саме він шляхом фальсифікацій, нехитрих маніпуляцій із розмиванням пакета акцій та збільшенням статутного капіталу взяв під повний контроль «Ліру 2000». А потім вивів активи в кіпрський офшор, підконтрольний Артему Пшонці. Але архітектор не здався, продовжуючи всі ці роки боротися за свій бізнес. Використовуючи всілякі ресурси, підключаючи знаючих людей, він все ж не домігся бажаного.Однак революційні події кардинально змінили ситуацію, дозволивши Сергію Бабушкіну підписати «миру» з «родиною». Після виснажливих взаємних звинувачень та судових тяжб у листопаді 2015 року він викупує частину акцій у кіпрського офшору, збільшуючи свою частку до 75,2% статутного капіталу, і за рішенням суду стає повноправним учасником діяльності «Ліри». Більше того, собі повертає свою законну частку і його дружина, яку теж колись «витиснули» з цього бізнесу. Правда, фактично відновити свої права архітектор не встиг. Щоб цього не сталося, власник решти пакета акцій 24,8%, ТОВ «Ойлсі», вирішив просто розпочати ліквідацію «Ліри». Причому зроблено це було незаконно, адже для прийняття рішень на загальних зборах необхідна присутність тих, хто володіє понад 50% статутного капіталу, а Бабушкіна туди не запросили. Зрозуміло, що таким чином можна було відразу убити двох зайців: не дати Бабушкіну відновити свої права та прикарманити щойно сплачені ним гроші. Дізнавшись про спробу ліквідації «Ліри», він звернувся до суду, добиваючись скасування незаконного рішення загальних зборів.27 вересня Господарський суд міста Києва прийняв до розгляду позов Бабушкіна, заборонивши держреєстраторам та нотаріусам вносити до Держреєстру будь-яку інформацію про ліквідацію «Ліри». Побачивши, що ліквідаційна процедура заблокована, а незаконне рішення ось-ось буде скасоване судом, 5 жовтня «Ойлсі» проводить ще одні фіктивні збори, звичайно, без участі Бабушкіна. На цей раз йшлося про подання заяви про банкрутство, однак 13 жовтня Господарський суд своїм постановою відмовив «зачинщикам». ВІП-обслуговування від ВІП-судді. І тут знову вилізли «вуха» скандальної «родини». За справу взявся суддя Павло Чебер'як, який колись обслуговував клан Януковича у справі про відчуження «Межигір'я». Спокійно пройшовши люстрацію, він працює в Господарському суді міста Києва, не забуваючи й колишніх господарів. Знаючи про підписання в стінах свого ж суду «миру», про відновлення прав Бабушкіна, про належні йому 75,2% статутного капіталу, про заборону вносити будь-яку інформацію по цій справі до Держреєстру, він приймає заяву про банкрутство «Ліри». Причому робить це 21 жовтня 2016 року, а оприлюднює лише 27-го, порушуючи всі строки подання інформації.Природно, суд вирішив Бабушкіну про це не повідомляти й до розгляду не залучати. А 31 жовтня одіозний суддя вже порушує справу, офіційно повідомивши про це лише 9 листопада. У цей же день Чебер'як блискавично своєю постановою визнає «Ліру 2000» банкротом і розпочинає ліквідаційну процедуру. Усього за 19 днів компанію зі статутним капіталом у 30 млн грн. зробити банкротом міг лише такий «злий геній» від Феміди. Колись навіть знаючому всі тонкощі рейдерства юристу з Адміністрації Президента Януковича не вдалося позбавити мантії цього судді. Так, той самий Андрій Портнов у 2011 році вже намагався звільнити Чебер'яка з Госуду за порушення присяги судді при винесенні 22 судових рішень по земельних афер у Києві. Однак Вищий совіт юстиції відмовив, а голова суду Артур Ємельянов запевнив, що Павло Петрович «став більш відповідально ставитися до роботи».Нові «схеми» Пшонки. Вражають масштаби й кількість залучених людей у реалізацію корумпованого ланцюга, що веде до Пшонки. Це не лише судді, але й реєстратори та держчиновники. Схоже, саме нині на очах у всіх нахабно відпрацьовується явно рейдерська схема: спочатку умисно або під тиском нотаріус як держреєстратор скасовує своє рішення. На нього подають скаргу до Комісії з питань розгляду скарг у сфері держреєстрації при Мінюсті, яка більшістю непідкупних голосів приймає потрібне рішення. Саме на його основі заступник міністра своїм наказом анулює дії держреєстратора. Отже, зі всіма необхідними документами, що підтверджують право власності, Бабушкін звернувся до приватного нотаріуса Олени Сазонової. 12 серпня 2016 року вона внесла до Держреєстру зміни, якими виконувалася мирова угода. Але вже 19 серпня раптом скасувала своє рішення. Як пізніше нотаріус пояснить суду, у цей день у її офіс ворвалися невідомі люди «міцної спортивної статури» й змусили зробити це «під психологічним тиском». Пікантність у тому, що до Мінюсту скарги на незаконні дії нотаріуса подали й «Ойлсі», й Бабушкін. Тільки ось перші вимагали визнати недійсним внесення змін, а другий — їх анулювання.Як ви думаєте, кому назустріч пішов Мінюст, дотримуючись рекомендацій Комісії? Наказом замміністра Павла Морозу на користь «Ойлсі» були скасовані внесені Сазоновою дані до Держреєстру, а Бабушкіну відмовили через інформацію про розгляд цього спору в суді. То чи за гроші, то чи з дурості та некомпетентності чиновники стали маріонетками в руках Пшонки-лялькаря. Як би там не було, але незаконне втручання до Держреєстру вже не приховаєш. Залишається лише сподіватися, що розпочата кримінальна справа раз і назавжди припинить діяльність цієї злочинної групування. Нині ситуація така, що суд 30 листопада задовольнив позов архітектора про незаконну ліквідацію «Ліри», але історія ще дуже далека від свого завершення. Якщо Бабушкіну з його можливостями досі не вдалося впоратися з судовим свавіллям, що вже говорити про простого українця? Наскрізь прогнила судова система, де за великі гроші можна вирішити все, добре почувається при будь-якому Президентові. Жахливіше за все те, що, бачачи безкарність корумпованих суддів, нині в Україну повертаються одіозні «смотрящі» минулого режиму та їхні менеджери. Звичайно, у них є потужна підтримка в судах, яка вже нині блокує арешт рахунків у банках «синів», проводить афери з нерухомістю. Вбачаючи в чудовищних діяннях судді Чебер'яка ознаки корупції, Сергій Бабушкін та народні депутати, що його підтримують, уже звернулися з проханням розслідувати цю справу до Національного антикорупційного бюро. Питання в тому, витримає воно «випробування Чебер'яком» чи буде, як із люстрацією? Не повернуть ліс духом інші одіозні судді, назавжди поховавши чергову судову реформу разом із черговим Президентом? P.S.: Відомі адвокати досі цитують слова свого вчителя, колишнього заступника голови Верховного Суду України Чебер'яка Петра Архиповича: «Вирішуйте справи «по-людськи», а потім підбирайте під них закон». Отже, як бачимо, нині крім Чебер'яка «покормитися» на «справі Бабушкіна» вирішив і Олександр Удовиченко. Це — особистість настільки ж одіозна в українському суддівському корпусі, як і легендарний Артур Ємельянов. Всій Україні він став відомий завдяки платиновим годинникам Vacheron Constantin вартістю у 50 тисяч доларів. Однак багатьом підприємцям Удовиченко був відомий як людина, що прикривала рейдерські схеми Артема Пшонки та «Родини». З 2004 року він працює суддею Вищого господарського суду України. У 2010 році був обраний членом Вищої ради юстиції. Очолював Раду суддів господарських судів України, був членом Ради суддів України. За Януковича спеціалізувався на юридичній легалізації рейдерських схем відібрання власності, якими займалася «Родина». Після Революції гідності Вища рада юстиції розпочала дисциплінарне провадження проти судді Вищого господарського суду, колишнього заступника голови цього суду Олександра Удовиченка, оскільки він підпадає під дію закону «Про очищення влади» (люстрацію). Удовиченко займав посаду члена Вищої ради юстиції протягом 2010–2014 років і, відповідно, підпадає під люстрацію. Так як у якості члена ВРЮ брав участь і в підготовці «диктаторських законів» і в цілому в процесі узурпації влади екс-президентом України Януковичем. Однак з невідомих причин Удовиченко люстрований не був. І нині благополучно продовжує виконувати замовлення своїх господарів, все тієї ж «Родини», лише що змінила місце проживання. Серед тих, хто взяв участь у рейдерській схемі Пшонки, не лише суддя Удовиченко, але й такі начебто серйозні юридичні контори як адвокатське об'єднання «Алексєєв, Боярчуков та партнери». І малознані, але перспективні громадяни, такі, наприклад, як той, що нині балотується до Верховного суду України, громадянин Сергій Коровченко. Але про це ми розповімо в наступній частині. (Продовження буде) Олег Зайцев, для «ОРД»