Металобрухт, ковбаса та майонез: як Ефремов і Королевська заробляють мільйони доларів на контрабанді через ОРДЛО

Приблизно 3,9 тис. тонн брухту кольорових металів у 2016 році було вивезено в неконтрольовану частину Луганської області компанією, яка належить Наталії Королевській. Брухт вивозився нібито для переплавки. Однак компанія свою продукцію назад не завозить і, ймовірно, просто вагонами вивозить металобрухт у Росію, використовуючи ОРДЛО як своєрідний офшор для уникнення оподаткування. Такий висновок можна зробити на основі даних «Укрзалізниці». Деяке ПП «Ресурсинвест 1» протягом 2016 року відправило понад 100 вагонів брухту кольорових металів з Києва (станція Дарниця) одержувачу «ГОФ Алмазна» на територію так званої «ЛНР». «ГОФ Алмазна» — це не гірничо-збагачувальна фабрика, як може здатися з назви. Це один із найбільших трейдерів, який переміщує величезні партії товарів через лінію розмежування. Компанія зареєстрована на непідконтрольній території, у Червоному Луччі (нині Кристальний), і раніше у якихось резонансних справах помічена не була, оформлена на кіпрський офшор, і встановити реальних її власників досить складно.Однак зараз справа навіть не в цьому — у наказі СБУ, який регламентує перевезення вантажів через лінію дотику між Україною з одного боку та так званими ЛНР і ДНР — з іншого, таких компаній-пустишок десятки. Власником усіх 3,9 тис. тонн брухту кольорових металів, як випливає з транспортних накладних, які є в розпорядженні редакції, була компанія «Укрспецмет». «Укрспецмет» раніше був зареєстрований за адресою вул. Демехина, 18а у Луганську — це загальновідомий і публічний офіс Наталії Королевської — колишній дитячий садок навпроти Дому Профспілок біля Театральної площі. Також у деяких інтернет-довідниках «Укрспецмет» можна виявити за адресою вул. Краснодонська, 7г. Це — «гніздо» множини компаній Олександра Ефремова та його сина Ігоря, з якими Наталія Королевська багато років ведуть спільний бізнес. Наприклад, на Краснодонській, 7г були зареєстровані «ДС-8» (офіційний власник — Ігор Ефремов), «Схід-вугілля», «Грін-медіа» та «Групова збагачувальна фабрика Славяносербська». Усі ці компанії, крім того, пов'язані з офшором Ізікапітал, який контролюється сім'єю Ефремова.Після початку бойових дій «Укрспецмет» перебазувався у Київ на вул. Мостицька, 20, де по сусідству зареєструвалися «Українська металургійна компанія Солур» та «Юніон Трейд Групп» (про останню трохи докладніше — далі), а потім знову змінив адресу на вул. Межигірська. Обидві компанії — «Укрспецмет» та «Солур» — багаторазово згадувалися в ЗМІ як компанії Наталії Королевської та її чоловіка Юрія Солода ще задовго до війни. Відправлення вагонів з металобрухтом у 2016 році здійснювалося на 2 залізничні станції в «ЛНР» — Луганськ-Ліски (місто Луганськ, вул. Тимірязева, в районі кварталу Гаєвого) та Карахаш (місто Антрацит). Єдиний законний спосіб отримати дозвіл на вивіз сировини на непідконтрольну територію — це показати в СБУ, що вона є необхідною частиною виробництва, яке фізично розташоване на непідконтрольній території.Отже, що ж виробляє в ОРДЛО «Укрспецмет»? Він виробляє сплави з алюмінію. Якщо запросити дані про «Укрспецмет» у реєстрі юридичних осіб, то можна виявити, що в селі Колпаково Антрацитівського району за адресою вул. Лісна, 4 — розташоване підрозділення цієї компанії. За тією ж адресою розташоване й підрозділення «Української металургійної компанії Солур», якою володіє чоловік Наталії Королевської — народний депутат від «Опозиційного блоку» Юрій Солод. Фізично промплощадка розташована на відстані 10 км від ж/д станції Карахаш. Завод до війни виробляв алюмінієві профілі, радіатори з алюмінієвих сплавів та іншу продукцію. Раніше компанії Королевської вважалися одними з найбільших виробників продукції з кольорових металів і були досить відомими на ринку. У 2011 році компанія «Укрспецмет» була лідером з експорту алюмінієвих сплавів з України, обсяги експорту перевищували 33 млн дол. Більше того, сплави цієї компанії були найдорожчими на ринку. Зараз «Укрспецмета» немає в рейтингах експортерів, що свідчить про те, що вона не займається законним експортом сплавів у попередніх обсягах.Як порівняння можна навести дані щодо схеми роботи ще одного відомого донбаського бізнесмена Євгена Геллера — колишнього голови бюджетного комітету парламенту та почесного президента луганського футбольного клубу «Зоря». Його металургійне виробництво розташоване в Донецьку — «ТПК Укрсплав» також вагонами відправляє брухт зі станції Константинівка та приймає вантаж на станції Мушкетово в Донецьку. Але, судячи з даних транспортних накладних, компанія Геллера має набагато більші масштаби діяльності. У 2016 році він вивіз на територію ДНР щонайменше 8,5 тис. тонн брухту кольорових металів. Крім того, право на вивіз брухту кольорових металів на непідконтрольну територію мають також Єнакіївський металургійний завод, завод «Енергоремонт», Харцизький трубний завод, Докучаївський флюс-доломітний комбінат, Алчевський меткомбінат, кілька вугільних та енергетичних компаній структури ДТЕК, «Луганськтепловоз», «Донецькталь» та низка інших компаній. Частина з них мають право на ввіз алюмінію та його сплавів назад в Україну, частина — вивозять цей метал у складі готової продукції.А ось «Укрспецмет» та «Солур» Королевської і Солода не фігурують ні в дозволах на вивіз брухту, ні в списку тих, кому дозволено ввозити готову продукцію з «ЛНР» в Україну. «ГОФ Алмазна», яка вивозить брухт для компаній Королевської, назад в Україну ввозить лише вугіль антрацитової марки для «Донбасенерго». При цьому біметалічні радіатори під брендом Solur можна виявити в магазині «Нова лінія». Чи сумірні продажі радіаторів з масштабами ввезення брухту кольорових металів на територію ЛНР компанією Королевської? Напевно, ні.Єдиний спосіб вивезти щось з України так, щоб Україна цього не знала — це вивезти через ЛНР/ДНР у Росію. Законний експорт брухту з України регулюється експортним мито в розмірі 15% від вартості вантажу. При цьому брухт алюмінію на майданчиках приймають приблизно по 1100–1200 дол. за тонну, латуні — 3500 дол., міді — 5000 дол. за тонну. У більшості транспортних документів написано «брухт навалом», тому точно встановити вміст вагона може або експерт, або зацікавлена особа, якою не є солдат на кордоні України та ОРДЛО.Якщо скласти обсяги вивезення брухту кольорових металів компаніями Королевської та Ефремова, а також Геллера на непідконтрольну територію — буде щонайменше 12 тис. тонн. Якщо рахувати в середньому по 3 тис. дол. за тонну, то, якби цей обсяг брухту був законно експортований з України, лише мита в бюджет потрібно було б сплатити 6 млн дол. 1 вагон з брухтом міді — це приблизно 300 тис. дол. Україна не контролює приблизно 400 кілометрів російського кордону. Що й як перетинає цей кордон, встановити неможливо. Зате можна прикинути логічно — вже у Краснодарі, наприклад, компанія «Ферратек» за готівку приймає брухт міді мінімум по 5500 дол. за тонну (дорожче, ніж в Україні приблизно на 500 дол.), алюмінію — по 1300 дол. (на 100–200 дол. більше). Металобрухт у більшості випадків купують просто за готівку у фізичних осіб. При вивезенні вантажу з України на територію ЛДНР не потрібно платити ні ПДВ, ні експортне мито — достатньо оформити документи на провіз брухту на непідконтрольну територію. Що далі відбувається з дефіцитним брухтом на території ЛНР, з'ясувати неможливо.Чи вивозиться він у Росію, чи продається вагонами за готівку одразу в ЛНР? Чи проходить через виробничий процес на заводі й повертається на ринок України, чи законно експортується? У цій «чорній дірі» Україна втрачає не лише мільйони доларів податків, але й цінну сировину, через яку на грані зупинки балансують українські заводи з переробки кольорових металів, які платять податки в бюджет і дають роботу громадянам України. Відзначимо, що падіння законного експорту металобрухту та загадкове «зникнення» металобрухту в Україні в минулому році вже відзначав ряд українських ЗМІ. До речі, у 2016 році парламентський комітет з питань економічної політики, який очолює бізнес-партнер Арсенія Яценюка Андрій Іванчук, розглядав питання про можливість заборони вивезення на непідконтрольну територію брухту кольорових металів, однак жодного конкретного рішення прийнято не було. Якщо держава шляхом введення мита намагається мінімізувати експорт брухту кольорових металів з України — то чому дозволяє безконтрольно вивозити його в ЛДНР, а фактично — у Росію?Адже давно вже зрозуміло, що лінія розмежування — це фактично російсько-український кордон.У лютому 2016 року заступник голови парламентського комітету з питань економічної політики Юрій Соловей (БПП) подав запит в СБУ та фіскальну службу. У запиті він стверджував, що компанії «Укрспецмет», «Солур» та «Юніон Трейд Групп» займаються махінаціями з ПДВ через завищення експортної вартості — показують брухт кольорових металів у документах як готову продукцію (брухт не обкладається ПДВ, а готова продукція — обкладається). У запиті Соловей описував схему поставок продовольства в ЛНР від імені компанії «Юніон Трейд Групп» через схему фіктивного експорту. Компанія підписує контракти на поставку продовольства в Іран, Азербайджан та Росію, що дозволяє сформувати зобов'язання держави щодо відшкодування ПДВ за фактом перетину кордону. Але, виїхавши з України у Росію, вантаж благополучно прибуває в ЛНР через непідконтрольний Києвом участок кордону в Луганській області, і там їжа продається за готівку. Жодних податків, жодних зобов'язань.«За рахунок незаконно отриманого ПДВ «Юніон Трейд Групп» закуповує брухт кольорових металів і передає його на переробку «Укрспецмет», «Укрспецмет» виробляє продукцію у вигляді алюмінієвих сплавів, профілів та катанки з давальницької сировини «Юніон Трейд Групп», яку потім «Юніон Трейд Групп» продає українським підприємствам, формуючи податкове зобов'язання, яке не оплачується у зв'язку з тим, що існує податковий кредит від закупівлі продуктів харчування», — писав Соловей у своєму запиті.Паралельно в кампанію проти «Укрспецмета» та «Юніон Трейд Групп» включився й народний депутат Валерій Дубіль («Батьківщина»). У своїх запитах в СБУ та прокуратуру він писав приблизно про те ж — що 2 зазначені компанії завищують ціни на експортований товар, отримуючи компенсації ПДВ, але описував також участь у схемах компаній «Краснолучський машзавод» (також компанія Ефремова), «Трансдем» та інших. За даними Дубіля, вартість тонни продукції «Укрспецмета» завищувалася приблизно на 1 тис. євро, що вимило з державного бюджету лише у 2013 році понад 160 млн грн. ПДВ. У квітні 2014 року проти посадових осіб «Укрспецмета» було розпочато кримінальне провадження за фактом розкрадання бюджетних коштів.Але, судячи з усього, провадження ніяк не завершилося. 19 грудня 2016 року — тобто майже через рік після подання запиту Соловьєм — Генеральний прокурор Юрій Луценко заявив про те, що прокуратура та СБУ задокументували діяльність злочинної групи, яка у 2015–2016 рр. організувала фіктивний імпорт продуктів харчування з України в Азербайджан, Іран та Грузію. Сума контрактів — 1,5 млрд грн. При цьому товар, виїжджаючи з України в Харківській області, жодного разу до пункту призначення за документами не доїхав — благополучно неподалік заїжджав у Луганську область через непідконтрольну частину кордону України та Росії й там продавався за готівку. Такий фіктивний експорт давав компанії можливість отримувати компенсації ПДВ — понад 260 млн грн. За результатами обшуків 14 грудня 2016 року 5 осіб отримали підозру за статтею «фінансування тероризму» та були арештовані, накладено арешт на 160 автомобілів, які поставляли продовольство в ОРДЛО, арештовано 201 банківський рахунок, вилучено 1 млн грн. готівки, документи, комп'ютери та так далі. У вилучених документах були накладні з печатками митниці ЛНР, товарно-супровідні документи та так далі — доказів поставки товарів в ЛНР більш ніж достатньо.У повідомленні Луценка йшлося про «Юніон Трейд Групп». 17 грудня суд арештував директора компанії Наталю Толок. У судовому рішенні говориться, що вона фактично також керувала роботою ТОВ «Альтрейд», яка також поставляла продукти в ОРДЛО за тією ж схемою. У рішенні суду щодо арешту Толок говориться, що в справі фігурують суми поставок на 58 млн грн. по кожній компанії, що істотно менше, ніж заявляв Луценко, але самого факту поставок це не скасовує. До речі, термін арешту Толок закінчився 11 лютого й, судячи з реєстру судових рішень, продовжений не був. При обшуку ГПУ та СБУ вилучено також близько 500 тонн металопродукції, вивезеної з ЛНР. І ось тут починається найцікавіше.Звідки взялася металопродукція? Враховуючи біографію компаній, можна припустити, що, якщо ГПУ добре пошукає — не лише ковбасу та майонез — виявить ще й сліди компанії «Укрспецмет» та, можливо, «Солур». Усі вони, звичайно, оформлені на кіпрські офшори. Однак, як показує практика, якщо перед силовиками дійсно стоїть мета довести корупційні зв'язки та з'ясувати, хто стоїть за тією чи іншою схемою, проблем з цим не виникає. При цьому 7 лютого 2017 року стартувала процедура банкрутства «Юніон Трейд Групп».