Ми вирішили привернути увагу громадськості до вопиючих і безпрецедентних судових процесів, у яких син втікача «Цезаря» та хрещеник Януковича Артем Пшонка та його партнери за допомогою так званих «вирішувачів» і корумпованих зв'язків у судовій владі намагаються здійснити рейдерський захват дорогоцінного об'єкта нерухомості в центрі Києва.
Передісторія «відбирання»
Ця історія бере початок у 2000 році, коли два партнери Сергій Бабушкін (колишній головний архітектор Києва) та Ігор Бобнєв вирішили створити бізнес, побудувавши офісний центр у серці столиці на Днепровському спуску, 1. Бабушкін та Бобнєв тоді заснували ТОВ «Ліра-2000», у якому кожному з учасників належало по 50% статутного капіталу. На балансі цього підприємства перебував зазначений об'єкт, який складається з нежилих приміщень загальною площею 8 232,80 кв. м та третього рівня крытої автостоянки загальною площею 4 539,5 кв. м. Статутний капітал підприємства, що становив номіналу вартість об'єкта, — 30 000 000 гривень. У 2010 році, коли Янукович утвердився при владі, представники так званої «сім'ї» почали здійснювати витончені спроби взяти під контроль ТОВ «Ліра-2000», якому належала елітна нерухома власність.
Схема «відбирання» реалізувалася через тогочасного співвласника фірми, громадянина РФ Ігора Бобнєва, який почав вести свою гру, намагаючись взяти під контроль підприємство в інтересах третіх осіб. Шляхом хитромудрих юридичних багатоходових маніпуляцій російянину вдалося отримати повний контроль над «Ліра-2000». За допомогою колишньої дружини Сергія Бабушкіна Ольги Солоневич Бобнєв шляхом обману накопичив у своїх руках 75,2% акцій підприємства. Після цього активи були виведені на кіпрську офшорку «Бредвін Трейдинг Лімітед», яка за даними численних ЗМІ контролюється Артемом Пшонкою, сином екс-генпрокурора України. Природно, що Сергій Бабушкін не хотів просто так віддавати нажите ним за довгі роки наполегливої праці майно якимось авантюристам, навіть облеченим владою. Розпочалися судові тяжби та розбирання, які тягнулися роками, акції переходили від однієї компанії до іншої, від одного акціонера до іншого. Власне, судові процеси тривають і донині.
Мирова угода та тиск на нотаріуса
Починаючи з 2013 року і по листопад 2015 року навколо ТОВ «Ліра-2000» відбувалися численні судові розбирання. Учасниками цих судових спорів були Бабушкін С.В., компанія «Бредвін Трейдинг Лімітед» (Кіпр), Бобнєв І.Ю., ТОВ «Ліра-2000», а згодом ТОВ «Ойлсі» та ТОВ «Арт-Систем». Вже після трагічних подій Майдану, у 2014 році, втративши колишній вплив після зміни влади, представники «клану Пшонки» вирішили піти на мирову угоду з колишнім головним архітектором столиці Сергієм Бабушкіним. Сторони домовилися повернути законну частину акцій як самому Бабушкіну, так і його колишній дружині Ользі Солоневич. Як наслідок, 17 листопада 2015 року рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/15792/14 затверджена мирова угода, згідно з якою на Бабушкіна С.В. були передані всі права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу частки, укладеним 30 липня 2013 року між Бобнєвим І.Ю. та компанією «Бредвін Трейдинг Лімітед», за умовами якого Бобнєв І.Ю. продав, а компанія «Бредвін Трейдинг Лімітед» купила частку в статутному капіталі ТОВ «Ліра-2000», яка становить 75,2% статутного капіталу. На момент звернення до суду з позовом Бабушкін вніс на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва грошові кошти в розмірі 22 581 025 гривень, які за договором купівлі-продажу частки від 30 липня 2013 року повинен був сплатити покупець.
Після затвердження мирової угоди судом кошти в розмірі 22 581 025 гривень, які перебували на депозитному рахунку Господарського суду міста Києва, були передані на користь компанії «Бредвін Трейдинг Лімітед». Таким чином, мировою угодою, затвердженою Господарським судом міста Києва від 17 листопада 2015 року, Бабушкін Сергій В'ячеславович став власником частки 75,2% в статутному капіталі ТОВ «Ліра-2000», яка становить 22 025 000 гривень. Мирова угода — ключова точка у всій цій історії. Сергій Бабушкін викупив свою частку, угода була проведена через рахунки судового установи. По суті, «клан Пшонки», який раніше претендував на об'єкт, відмовився від усіх своїх вимог, визнавши повне право власності за Сергієм Бабушкіним. Здавалося б, конфлікт повинен був бути вичерпаний. Якби судові процеси відбувалися в цивілізованій країні, де верховенство права — не порожня фраза, на цьому вся історія б і закінчилася, але не тут-то було. Далі «юридичні каруселі» запустилися з новою силою. Головною метою цих нових судових тяжб було прагнення деяких осіб позбавити Бабушкіна Сергія В'ячеславовича його частки в розмірі 75,2% в статутному капіталі ТОВ «Ліра-2000».
У середині серпня 2016 року приватним нотаріусом Сазоновою О.М. за заявою Бабушкіна, яка ґрунтувалася на мировій угоді, були здійснені реєстраційні дії змін у ЄРДР юридичних та фізичних осіб, якими Сергія Бабушкіна включили до складу акціонерів ТОВ «Ліра-2000» з часткою 75,2%. Потім було скасовано рішення про призупинення юридичної особи, змінено місцезнаходження, а також був зареєстрований новий директор ТОВ «Ліра-2000». Після цього почалося найцікавіше: клан Пшонки раптом передумав і вирішив знову включитися в боротьбу за об'єкт. У хід пішли відверто злочинні методи. Наприклад, 19 серпня 2016 року в офіс до нотаріуса Сазонової ворвалися невідомі люди, почали чинити психологічний тиск, метою якого було змусити нотаріуса скасувати реєстраційні дії, що згодом і було здійснено. Про це стає відомо з копії пояснень, які нотаріус направила до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Службові особи ТОВ «Ліра-2000» незаконними способами перешкоджали внесенню відповідних записів до ЄРДР щодо прав Бабушкіна С.В. на частку в розмірі 75,2% в статутному капіталі ТОВ «Ліра-2000», а згодом через Міністерство юстиції України та адміністративні суди, знову ж таки застосовуючи незаконні методи та корупцію, спотворили умови цієї мирної угоди всупереч Конституції України та чинному законодавству України, ігнорували рішення Господарського суду міста Києва, яким було затверджено цю мирову угоду і яке набрало законної сили. Таким чином, унаслідок незаконних дій, завдяки підкупу суддів та прийняттю несправедливих рішень, певні посадові особи ТОВ «Ліра-2000» та особи, які за ними стоять, фактично позбавили Бабушкіна конституційного права на володіння та розпорядження своїм майном у вигляді 75,2% в статутному капіталі ТОВ «Ліра-2000», за яку він, відповідно до умов мирної угоди, сплатив 22 025 000 гривень. Сьогодні цю справу (№ 826/14920/16) про визнання незаконним анулювання 4-х реєстраційних дій розглядає суддя Чорпицька у Вищому адміністративному суді України. 6 лютого поточного року було відкрито кримінальне провадження.
Представники Бабушкіна відзначають, що на попередніх стадіях цього процесу вже було прийнято кілька вопиючих рішень, тепер же вони небезпідставно побоюються, що на суддю можуть вплинути.
50 000 доларів за рішення: «У процес включаються «вирішувачі»
Відомо, що сьогодні існує близько десяти судових процесів навколо зазначеного об'єкта, які затіяли наближені до Пшонки юридичні аферисти. Ряд рішень представників Фемід дивують своєю абсурдністю та ангажованістю. По всьому видно, що вони мають відверто замовний характер. Втім, про це ми розповімо більш детально далі. За станом на сьогодні всі перелічені вище компанії, які беруть участь у судах, як повідомляють ЗМІ, перебувають під контролем представників Артема Пшонки, а Сергій Бабушкін виступає скоріше як фізична особа. Після ангажованих дій деяких суддів ситуацію вдалося так переграти, що оспорюваний об'єкт нерухомості де-юре перебуває у власності ТОВ «Арт-Систем». Якщо номіналу вартість будинку на Днепровському спуску, 1 — 30 000 000 гривень, то реальна — близько 25 000 000 доларів США.
У складі засновників ТОВ «Арт-Систем» присутня дуже примітна особа — деякий Сергій Коровченко. На думку численних ЗМІ, за прізвищем Коровченко криється Артем Пшонка, який є негласним бенефіціаром цієї рейдерської атаки. Примітно, що сьогодні Артем Пшонка перебуває в розшуку за низкою кримінальних проваджень. За часів Януковича пан Коровченко очолював ГУ юстиції в Криму, його називали «сімейним» юристом. Сьогодні цей громадянин претендує на посаду голови Верховного суду України, у якому, ймовірно, буде розглядатися справа в кінцевому підсумку. У цьому контексті було б дуже цікаво, щоб комісії та відповідні правоохоронні органи поцікавилися, звідки у претендента на таку високу посаду частина прав на об'єкт, які оцінюються приблизно в 20 000 000 доларів США? Безсумнівно, «клан Пшонки» робить велику ставку на цього персонажа.
Особливу увагу привертає той факт, що велику активність у цій справі проявляє народний депутат України Сергій Алексєєв, колишній адвокат (партнер юридичної компанії «Алексєєв, Боярчуков та партнери»), який був неодноразово викритий у чиненні тиску на суддів при прийнятті рішень, а також підозрювався в відмиванні багатомільйонних сум через банківські установи. Ось, наприклад, відео, де голос, дуже схожий на голос Алексєєва, пропонує хабар у 5 000 доларів судді Господарського суду міста Києва Дідченко. А ось відео, де голос, схожий на голос Алексєєва, дає вказівки безпосередньо щодо справи про «відбирання» об'єкта на Днепровському спуску, 1 суддям Вищого адміністративного суду України. За інформацією з відкритих джерел, саме Алексєєв є головним комунікатором між бенефіціарами «відбирання» та судовою владою. Повідомляється також, що саме через нього проходять усі платежі суддям за «правильні» рішення. Стратегія та тактика представників Пшонки ґрунтується, видимо, на тому розрахунку, що ринкова вартість об'єкта на сьогодні — близько 40 000 000 доларів США.
Виходячи з цього, їм навіть вигідно витратити кілька мільйонів доларів на підкупи суддів та адвокатів, лише б відібрати об'єкт. Більше того, щомісячні надходження від оренди становлять приблизно 50 000 доларів США, що істотно спрощує завдання вирішення питань у судах різних інстанцій. На сьогодні один з найважливіших процесів, пов'язаних з нерухомим майном Сергія Бабушкіна, буде розглядатися деяким суддею Вищого господарського суду Удовиченко. Раніше «Обозреватель» повідомляв, що цей суддя любить розкішні аксесуари — фотографи запечатлили на руці цього вершителя правосуддя хронограф класу люкс від Vacheron Constantin вартістю понад 40 000 доларів США. Як повідомляли ряд засобів масової інформації, Олександр Удовиченко тісно пов'язаний з паном Алексєєвим і нібито неодноразово був помічений у вирішенні питань на користь нардепа. З'явилася інформація, що судді Удовиченко вже нібито запропонували 50 000 американських доларів за позитивне рішення для «клану Пшонки». Втім, ми вирішили перевірити цю інформацію та зв'язалися з помічницею судді, яка повідомила нам, що пан Удовиченко захворів, а розгляд справи відкладається. На рахунок хабара помічниця, посміхаючись, сказала, що «навряд чи таке можливо».
Виходячи з цього, ми беремо під особистий контроль цю справу і будемо пристально стежити за цим судовим процесом (справа № 910/18823/16), до чого закликаємо й інші ЗМІ. До речі, у цьому процесі представники «рейдерів» хочуть визнати ТОВ «Ліра-2000» банкротом. Ще один судовий процес (справа № 910/28375/14), за яким ми будемо пристально стежити, стосується скасування рішень загальних зборів акціонерів ТОВ «Ліра-2000» та визнання права власності на об'єкт за учасником з часткою 75,2%, буде розглядатися колегією суддів Київського апеляційного суду (судді Мальченко, Дикунська, Жук) 22 березня 2016 року о 11:45. Також хочеться привернути особливу увагу громадськості до справи (№ 910/15792/14), яка 7 березня буде розглядатися Київським апеляційним господарським судом (судді Мальченко А.О., Жук Г.А. та Дикунська С.Я.). На засідання запрошуються всі небайдужі засоби масової інформації. З достовірних джерел відомо, що щодо неправомірних рішень суддів була відправлена ціла низка заяв у різноманітні правоохоронні органи України, включаючи НАБУ, але належної реакції поки не було.
Найнеприємніше в цій всій історії те, що після Революції гідності, у той час, коли українські хлопці гинуть на фронті, відстоюючи незалежність та територіальну цілісність України у війні з агресором, судді не гребують приймати незаконні рішення на користь тих, хто, власне, до цієї війни й привів. Однак ще жива надія, що представники Фемід передумають і не дадуть таким особам, як Артем Пшонка, рейдерським шляхом захоплювати майно. Продовження слідує…