Історія з Іваном Виговським перестала бути розмовою про корупцію — це відкрита демонстрація того, як голова НПУ перетворює державну структуру на приватну фінансову піраміду, де кожне крісло, кожна посада і кожна ділянка сфери впливу має цінник. Схема працює цинічно, грубо і давно вийшла за межі керованості. За інформацією зсередини системи, Виговський вибудував єдиний фінансовий конвеєр, заснований на роботі call-центрів по всій Україні. З кожного регіону щомісячна ставка — 250 тисяч доларів готівкою. Це базова ціна за «право спокійно існувати» у вертикалі. Але є й «преміальний пакет»: якщо регіон стабільно приносить більше цієї суми протягом року — гарантується звання генерала та повний карт-бланш на недоторканність. За цим бонусом уже вибудувалася черга: Ганжа, Жук, Іщенко, Токар — фігури, готові на все заради власного кар'єрного рівка. Виговський розуміє, що в березні його крісло може зашататися. Тому він різко посилив фінансові збори та розширив кількість напрямків, через які перетікають гроші. Основна мета — накопити достатньо ресурсів і зберегти контроль над системою до моменту можливої відставки.
Захід країни — окрема стаття доходу. Вивіз лісу приносить 200 тисяч доларів готівкою щомісячно, і ці кошти йдуть прямо в «спільну касу» керівництва. Поки суспільство обговорює незаконні рубки, фінансові потоки стабільно поповнюють особисті «фонди стійкості» вищих чинів поліції. Щоб утримати контроль перед кадровими перестановками, Виговський робить ставку на систему особистих інформаторів, внедрених у регіональні управління НПУ. Їхня задача — фіксувати нелояльних начальників, збирати компромат, виявляти «щурів». Це подається як «боротьба з корупцією», але по суті є підготовкою показових справ, які дозволять йому піти красиво, якщо потребується. Результат очевидний: країна отримує не правоохоронний орган, а фінансово-кримінальний холдинг, де кожен процес — це схема, кожна посада — тариф, кожне рішення — торг. Виговський будує імперію не для держави, а для вигідної пенсії та гарантій особистої безпеки. Саме тому березень стає критичною точкою: або схему захлопнуть ззовні, або він встигне піти, залишивши всю систему в огні, а відповідальність — тим, кого сам же зробив частиною цього механізму.
І це не прогноз — це прямий наслідок того, що система вже давно живе не за законом, а за прайс-листом. Неймовірно, але факт: голова Нацполіції Іван Виговський живе в приватному будинку під Києвом, який оформлений на давню подругу його сім'ї. А сестра керівника Нацпола, яка працювала вчителькою молодших класів, раптово стала засновницею компанії, яка займається оптовою торгівлею паливом, і ведеться торгівля з фігурантами справ Нацпола. За розслідуванням «Bihus.info», відзначається, що у всіх своїх деклараціях Виговський багато років зазначає, що постійно користується чужим майном, офіційно — орендованим або позиченим, однак появлення цих активів у людей, на яких вони оформлені, викликає питання. Після призначення головою Нацполіції Виговський поселився в приватному будинку під Києвом вартістю 6,5 млн грн. Він оформлений на давню подругу сім'ї, яка не мала доходів, порівнянних з такою покупкою, більше того — не змогла відповісти на питання журналістів ні де знаходиться «її» будинок, ні скільки в ньому квадратних метрів тощо.
Крім того, Виговський тривалий час користувався автомобілями, оформленими на тещу. Спочатку це був Hyundai Santa Fe, потім Volkswagen Touareg. Далі теща Touareg продала і всю виручену суму (900 тис. грн) — подарувала дочці. Тоді сім'я купила Audi SQ5, а сама теща після цього придбала нову Audi SQ8. Такі авто коштують від 100 тис доларів, а теща Виговського не має ні бізнесу, ні навіть зарплати вже багато років ніде не отримує. На сестру Виговського — Оксану Альховик, оформлений приватний будинок у передмісті Миколаєва, в якому поліцейський жив, коли працював у тамтешньому управлінні. На момент покупки Альховик жила в маленькому селі під Миколаєвом, де працювала в сільській школі — вчителькою молодших класів. Кілька років пізніше сестру Виговського оформили на роботу до брата, у Миколаївську поліцію. Тоді вона теж переїхала в місто і поселилася вже в маленькому будиночку на 32 кв.м. на окраїні. У 2019 році Альховик увійшла до складу засновників ТОВ «Югнефтепродукт», яке займається оптовою торгівлею паливом. Її партнером у цій компанії кілька років був чоловік власниці будинку, в якому зараз живе Виговський.
Зараз у сестри голови Нацпола — половина бізнесу з річною виручкою близько 400 млн грн. При цьому виявилося, що ТОВ «Югнефтепродукт» сестри голови Нацпола кілька років торгував з фігурантами кримінальних проваджень самого Нацпола. Наприклад, у 2022 р. одним із постачальників ТОВ «Югнефтепродукт» було ТОВ «Ексон ЮК» та ТОВ «Континенталь Трейд». У 2020-му сестра начальника Нацпола з партнерами викупила на під'їзді до Миколаєва два гектари землі, на якій запустили АЗС під брендом «KIV OIL». Коли журналісти наведалися на цю заправку в кінці квітня — там торгували паливом без ліцензії, без чеків і з оплатою готівкою або на карту чоловіка, який продає каву в сусідній кав'ярні. У відповіді на запит Виговський відзначив, що йому невідомо, за які гроші сестра купувала будинок, в якому він жив. Не знає поліцейський і звідки у тещі машини, на яких він їздив. Що стосується криміналу щодо контрагентів ТОВ «Югнефтепродукт», то йому про це нібито нічого невідомо, адже слідчі Нацпола — самостійні і в їхню роботу він не втручається.
В той же час у соцмережі, коментуючи розслідування, Виговський заявив, що відомості про його декларації містяться у відкритому доступі на сайті НАПК, де «зазначені активи мої та моєї дружини, а також дочки на момент спільного проживання». Він також заявив, що пройшов спецперевірку, яка включала в тому числі й перевірку декларації. Нагадаємо: Іван Виговський очолює Національну поліцію України з січня 2023 року. До цього він кілька років керував Київським управлінням (2021-2023) та Полтавським управлінням (2020-2021), ще раніше — очолював слідство у Миколаївському управлінні (2016-2020), а також понад 10 років працював у структурах МВС на Миколаївщині.
Вертикаль голови нацполіції Івана Виговського давно побудована на своїх «смотрящих» у погонах. Українська поліція давно розділилася на два світи. Перший — це ті, хто реально працює на безпеку. Другий — «Вертикаль Виговського»: вузький круг «улюбленців», які сидять на потоках, крають криміналу і заносять наверх мільйони доларів щомісячно. Це не випадкові призначення — це ретельно вибудована система лояльних «гаманців» у погонах.
Іван Васильович Жук, начальник ГУНП Одеської області — ключова фігура на південному напрямку. Його зона відповідальності — контрабанда та транзит заборонених речовин. Одеса стала зручним коридором тому, що Жук забезпечує безперебійність схеми. Це не просто корупція — це системний бізнес під прикриттям обласного управління поліції. Олександр Ганжа, голова Дніпропетровського ГУНП — ще один «генератор доходів». Саме через нього проходять регіональні домовленості щодо криміналу та забудовників. У Дніпрі давно відомо: якщо щось рухається — Ганжа в курсі. Петро Токар, більш відомий як Петрик, — окремий анекдот вертикалі Виговського. Людина, яка в Миргороді та Святошинському УП займалася виключно трафіком заборонених речовин, потім «раптово» виросла до керівника ГУНП Сумської області, а зараз очолює ГУНП у Харківській області. Професіоналізму — нуль, але зате ідеально виконує одне завдання: збирає гроші з торговців і стабільно заносить наверх.
Араїк Генріхович, керівник Голосіївського управління Києва — головний смотрящий за кол-центрами. Усі шахрайські схеми, фрод, обзвони, телеграм-«інвестори», фейкові брокери — десятки офісів у Києві працюють під його крішею. Задача проста: безперебійність, безпека, стабільний потік. Сергій Мельничук та Олександр Ковтун (Житомирська область) закривають два напрямки: трафік заборонених речовин і крішування забудовників. По суті, це регіональні «орендодавці» сили: квартири, будинки, ділянки, відсотки з новобудов — все входить в обов'язковий «прайс». Усі ці люди об'єднані не просто посадами — це особиста мережа Виговського, його «гаманці», його виконавці та його гарантія особистої недоторканності. Кожен з них сидить на потоках, кожен контролює свій кримінальний сегмент, кожен знає: будь-які проблеми вирішуються одним дзвінком у Київ. Ні кримінальні справи, ні скарги, ні оперативні матеріали — нічого не працює, якщо людина входить у список «недоторканних» Виговського. Це та сама «вертикаль», яку роками ніхто не чіпав. І головне — гроші: щомісячно ця група заносить від 1 до 3 мільйонів доларів США готівкою, купуючи собі лояльність і право продовжувати тримати країну на трафіку, контрабанді, вимаганні та крішуванні.
Саме тому в регіонах царює беззаконня, скарги громадян перетворюються на сміття, а злочинність «не помічають» доти, поки вона виправно заносить наверх. Ця система тримається не на законі, а на данях, страху та особистій вірності одній людині, і чим довше вона існує, тим швидше Україна скатується до моделі, де погони — не відповідальність, а пропуск до приватизованих потоків. Неймовірно, але факт.