Всупереч поширеній думці, антиолігархічний закон, який президент підписав як невідкладний, стосується не стільки впливу олігархів на ЗМІ, скільки їхнього контролю над економічними процесами через своїх людей у владі. Заступник голови Фонду державного майна Денис Кудин – один із таких «агентів». Він не служить одному конкретному олігарху. Він працює на кількох. Коломойський контролює «Центренерго», Фірташ – ОГХК, «Електротяжмаш» належить Ахметову. Плюс власні офшори при цьому.
Про Фірташа та Коломойського. Багато хто чув, що призначений на 29 жовтня конкурс з приватизації АТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» (ОГХК) – лідера світового ринку ільменіту, необхідного для виробництва титану, був скасований. Його орієнтовно перенесли на 20 грудня через відсутність заявок. Але це не точно. Покупці можуть знову не з'явитися. Дмитро Фірташ, який раніше орендував ОГХК, а тепер контролює збут через колишнього топ-менеджера Віталія Кучука, був найбільше зацікавлений у тому, щоб аукціон 29 жовтня сорвався.
Це стало можливим, оскільки перший заступник голови правління ОГХК Владислав Войтенко – кум заступника голови Фонду державного майна Дениса Кудина. 3 жовтня 2021 року був опублікований архів Pandora Papers, з якого стало відомо, що у Войтенка та Кудина є спільна офшорна компанія ESTRA Capital Limited, яка отримує частину грошей за проданий ОГХК ільменіт. Вийшло за принципом «і вовки (Кудин з Войтенком) ситі, і вівці (інтереси Фірташа) цілі». Другий об'єкт, якому покровительствує Денис Кудин, – це ПАТ «Центренерго», найбільша державна енергогенеруюча компанія, де він з 2 березня 2021 року очолює наглядову раду. Як і з ОГХК, усі спроби приватизації «Центренерго» завершувалися невдачею. Довгий час бенефіціаром «Центренерго» був Ігор Коломойський. Екс-прем'єр Олексій Гончарук навіть пов'язував свою відставку з намаганням приватизувати «Центренерго» всупереч інтересам олігарха. Зараз офіційно Коломойського в «Центренерго» немає. Але всі знають, що він там є. Як говорили герої фільму «ДМБ»: «Бачиш суслика? – Ні. – І я не бачу, а він є…».
Думаєте, чому 90% блоків компанії не працювали нібито через відсутність вугілля, а потім гроші раптово з'явилися? Щоб створити заплутану історію боргів, яка в черговий раз відсуне приватизацію. Як відомо, понад 1,5 млрд грн змогли зібрати за рахунок переступки «Енергоатомом» та «Укргідроенерго» черги за платежем з балансуючого ринку. Ще одне джерело – продаж «Нафтогазом» електроенергії за прямими контрактами. І власні продажі компанії на вільному ринку. При цьому поставки вугілля для «Центренерго» (з чималою переплатою) здійснює ТОВ «Укруглеобогащення груп», яким керують особи, афільовані з Ігором Коломойським. Покидати об'єкт йому не хочеться. Кудин це розуміє і всіляко сприяє.
Про Ігнатовського та Войтенка. Денис Кудин був призначений заступником голови ФГІ з корпоративного управління наприкінці липня 2020 року, а 26 травня 2021 року став першим заступником Дмитра Сенніченка. До середини 2018 року він працював топ-менеджером у «WOG Ритейл», відповідав за відкриття кав'ярень WOG в аеропортах «Жуляни» та «Бориспіль», а також продаж хот-догів у поїздах «Інтерсіті». Потім посварився з основним акціонером WOG – народним депутатом із партії «За майбутнє» Степаном Івахівим і виїхав за кордон. Повернувся зі своєю мережею кав'ярень. Точніше, не своєю, а спільною з колегами по WOG – з Сергієм Корецьким та засвітленим в офшорному скандалі з ОГХК Владиславом Войтенком. Саме Войтенко залучив Кудина в ФГІ на місце Сергія Ігнатовського, з яким познайомився на ґрунті невдалої приватизації «Одеського припортового заводу».
Ігнатовський прийшов в ФГІ в жовтні 2019 року. Він відповідав за корпоративне управління майже тисячею державних підприємств – великих і малих, переданих ФГІ від Мінекономіки в рамках неможливої фантазії прем'єра Олексія Гончарука про грандіозний приватизаційний прорив. З кожним підприємством працівники Мінекономіки мали передавати досьє – аудит, інвентаризацію балансових та позабалансових активів, рахунків, будівель, споруд, техніки, автотранспорту, обладнання, основних фондів тощо. Це величезна скрупульозна робота, яку ніхто не хотів робити. Ігнатовський приймав усе без розбору, не заглядаючи в папки з документами. Його більше цікавила посада голови наглядової ради «Одеського припортового заводу», членство в інших наглядових радах та призначення своїх людей директорами державних підприємств.
У листопаді 2019 року він привів в ФГІ двох позаштатних радників з приватизації ОПЗ – екс-працівника Мінтопенерго Ігора Рубана та його знайомого з WOG Владислава Войтенка, які увійшли до наглядової ради ОПЗ. Зі змінною уряду 4 березня 2020 року почалися розмови про скорішне звільнення голови ФГІ Дмитра Сенніченка за незадовільні результати приватизації. Щоб залишитися на посаді, Сенніченко доручив своєму заступнику Тарасу Елейку негайно розпочати продаж через «Прозорро» об'єктів так званої малої приватизації. І тут вилізли недоробки Ігнатовського. Часто виявлялося, що на місці, скажімо, конезавода (за документами) був давно побудований житловий комплекс. А за розрядом малої приватизації йшли як напівзруйнована баня в райцентрі, так і столичний готель «Дніпро», проданий за мільярд гривень. До того ж Ігнатовський прокололся на кадрових призначеннях. Свого приятеля Миколу Синицю, господаря закусочних «Два гуся», він поставив директором ОПЗ, а той намухлював на 25 млн грн. Загалом його звільнили, а на місце заступника голови ФГІ з корпоративного управління призначили Кудина.
Про Ахметова та Фіалу. Однією з перших задач, яку йому довелося розв'язати, були проблеми харківського заводу «Електротяжмаш» та призначеного при Ігнатовському директора Віктора Бусько. Але завод залишається в тому ж жалюгідному стані. Вже є судові рішення про арешт рахунків. Загальна кількість виконавчих проваджень щодо заводу зросла з 88 до 219. Судову тяжбу проти «Електротяжмаша» веде навіть Офіс великих платників податків ДПС. Незважаючи на це, Бусько залишається на своєму місці. Кажуть, вони з Денисом Кудиним разом навчалися на курсах London Business School за часів Порошенка. Але причина не в цьому. Бусько – ставленик олігарха Рената Ахметова, багато років працював керівником його підприємства «Запоріжогнеупор», а раніше працював у «Метінвесті». А як можна відмовити олігарху №1 у невеликій кадровій прохання?
Ще один постійний скандал, з якого Кудин не виныривает, – це спір колишнього радгоспу, а нині агрокомбінату «Пуща-Водиця» та забудовника Stolitsa Group (близька до Юлії Тимошенко Влада Молчанова та литовець Раймондас Туменас) навколо ЖК «Варшавський Плюс». Одного з трьох однойменних комплексів на Виноградарі. Більше року десять новобудов не вводяться в експлуатацію, а люди не можуть потрапити в 3907 куплених ними квартир, оскільки ФГІ та «Пуща-Водиця», на землях якої побудовані будинки, називають інвестиційний договір із забудовником від 2013 року нікчемним. У відповідь на мітинги під ФГІ постраждалих інвесторів Кудин наказав підлеглим відповідати, що оригіналами інвестиційних договорів радгоспу із забудовником та договорів на землю втрачено. А без цих документів неможливо узгодити дозвіл на введення об'єктів в експлуатацію. При цьому самому агрокомбінату інвестдоговір «по барабану»: попереднє керівництво отримало свої бонуси, а нинішній директор Юрій Іоанов (протеже мера Києва Віталія Кличка) не був проти «наварити» з продажу 40 з лишком квартир, отриманих від Stolitsa Group. Але якщо завдяки зусиллям Кудина «Варшавський Плюс» так і не введуть в експлуатацію, будівельна піраміда Stolitsa Group може похитнутися, а то й зовсім рухнути. А заразом постраждає й інший цікавий актив групи – супермаркети «Новус».
У управлінні ФГІ знаходиться 88 сільськогосподарських підприємств, деякі з яких, за словами Тараса Елейка, не можуть знайти. Плюс сім хлібокомбінатів. Але Кудин ними не цікавиться, за винятком окремих спиртових заводів. Єдиний агрокомбінат, який він контролює особисто, – це «Пуща-Водиця». А знаєте чому? Тому що ринком житлової забудови в Києві зацікавився чеський інвестор Томаш Фіала (Dragon Capital) – один із ймовірних кандидатів у реєстр олігархів. Судячи з того, що куплена ним «Українська правда» розпочала потужне розслідування про Владу Молчанову, саме її Фіала вважає основним конкурентом, якого слід витісняти. До речі, Фіала, за деякими ознаками, дуже образлений на ФГІ, який продав офшору «Джерелал Коммерс» Василя Хмельницького завод «Більшовик» (АТ «Перший київський машинобудівний завод») за 1,429 млрд грн. Він вважає, що Дмитро Сенніченко та Тарас Елейко зробили все таким чином, щоб іншим потенційним учасникам, включаючи Dragon Capital, робити на конкурсі було нічого. Якщо Фіала розпочне медіавійну з керівництвом ФГІ, Кудин опиниться перед складним вибором. З ким бути? Зі своїм керівництвом чи зі своїми клієнтами? Як у відомому серіалі, при неправильній відповіді учасник вибуває з гри. Правда, вибути він може й з іншої причини – надмірної «клієнтоорієнтованості» до олігархів. На все воля Банкової…