Замість історії про посаджених рекетирів у погонах доводиться говорити про те, що винні у вимаганні та отриманні хабарів (і у грубому «віджимі» майна тих, хто не заплатив) чудово почувають себе на волі й продовжують терористувати підприємців ринку «7 кілометр». Покровитель усієї корупційної схеми навіть отримує нове призначення. Варто задуматися: заступника міністра оборони з тилу Ігоря Павловського, на якого вказують образені підприємці як на автора й керівника схеми вимагань, переводять на посаду… заступника міністра оборони з озброєння!
У країні, що воює! Але на випадок, якщо з озброєнням сильно «нагрітися» не вийде, йому залишили в функціональних обов'язках кураторство «Військторгом». Чи ніщо не навчило на прикладі Насирова? Дарма. Справа не просувається? У перших рядках хочеться запитати у міністра оборони Степана Полторака: чому «Військторгом» керує заступник міністра з озброєння? Чи ми збираємося одягти якихось своїх «ввічливих людей» у форму з військторгу й відправити їх визволяти Крим і Донбас?
Що це за покарання для чиновника – призначити заступником з озброєння? І тому ж міністру повідомляємо, що Павловський особисто приїжджав в Одесу 15 грудня, після чого на волі опинився один із головних фігурантів справи – працівник ділянки № 6 Одеського філіалу «Військторгсервіс» Олександр Томченко. А його начальнику Вадиму Кутовому, вважають підприємці, допоміг знову обрести волю керівник Південного оперативного командування Андрій Грищенко. В обох випадках договорюватися потрібно було зі скандальним суддею Віктором Попревичем. І вуаля: суддя зменшує суму залогу з понад 4 мільйонів гривень до смішних для фігурантів 480 тисяч гривень. Це менше 18 тисяч доларів, а з кожного з півсотні підприємців вони вимагали (а з деяких і отримали) по 20 тисяч доларів.
У НАБУ вже направлені заяви щодо дій судді, але чи підключиться й СБУ? Коли військові керівники такого рангу корумпують суддів – це вже дуже серйозна справа. У Міноборони, виявляється, навіть є свій «спільний фонд»: до нього йде, наприклад, різниця між офіційними й реальними орендними ставками за армійську землю й об'єкти по всій Україні. Тут доречно буде нагадати: «земляки хороброго Степана Полторака з тієї ж Одеської області якось прийшли до нього зі скаргою щодо того, що одним Міноборона здавала в оренду свої землі по 5000 гривень, а іншим офіційно лише по 60 гривень за гектар і плюс деяку суму готівкою (але все одно дешевше 5 тисяч виходило). «Чому така несправедливість?», – запитали земляки-селяни у міністра. Той викликав тодішню начальницю КЕУ МО, деяку Грузинську, і запитав про цю ситуацію. Та, не змигнувши, відповіла, що готівка йде в «спільний фонд» і додала: «а ви, товаришу міністре, думаєте, як ми в судах справи виграємо?»!» Обох цих діячів, Кутового й Томченко, затримали 25 листопада минулого року працівники СБУ й військової прокуратури.
Через 3 дні вони вже були арештовані. Але далі слідство буксує – всю справу звалили на одного прокурора, який хоч і намагається, але фізично не може потягнути розслідування з величезною кількістю потерпілих, свідків і підозрюваних. Тим часом знову на волі не лише два безпосередніх вимагачі, а навіть далеко не всі причетні до справи допитані. Ні до якої відповідальності досі не притягнутий, наприклад, деякий Андрій Ратушняк, який разом з Кутовим і Томченко отримував хабарі від підприємців. Немає поки реакції правоохоронців і на факт виявлення при обшуку у Кутового гранати, а в кабінеті його начальника Короля – патронів. Ну й такий штрих: навіть перебуваючи в СІЗО, Кутовой постійно керував діями своїх спільників, які продовжували вимагати гроші за право торгувати на тій частині ринку «7 кілометр», якою розпоряджаються військові. Деякі торговці не витримували й давали гроші (у кого їх не було – віддавали машини й інше майно), але їх просто «кидали». Але більшість підприємців все ж продовжують відбиватися від вимагачів, хоча у багатьох уже відібрали їхній маленький бізнес.
Сьогодні головна задача для підприємців – не допустити зняття арешту на їхні контейнери. «Військторгсервіс», не маючи ніяких законних підстав, вимагає в суді скасувати рішення про арешт на контейнери, які якраз і є об'єктами злочинних посягань і саме для збереження речових доказів рішення про арешт було прийнято. Дивно, що рейдери в погонах не соромляться навіть до суду йти з незаконними вимогами заради головної мети: оволодіти ще не «віджатими» контейнерами, що перебувають під арештом. Цю задачу покладено на начальника Одеського філіалу «Військторгсервіс» Сергія Короля.
Борба продовжується. У попередній статті розповідалося, що за непотрібністю армії земельну ділянку, де тепер розташована частина ринку «7 кілометр», у 2000 році передали Авангардівській селищній раді. Але Міноборона за договором про вилучення земельної ділянки зберегла за собою право аж 99 наступних років безплатно й на свій розсуд використовувати півсотні місць під 20-футові контейнери на території «Промтоварного ринку».
Як це повинно зміцнювати обороноздатність країни? Незрозуміло. Зате це принесло стабільний дохід не лише в казну у вигляді орендної плати. Набагато більші суми перекочували від торговців у кишені військових за те, щоб посадові особи укладали (а точніше – продовжували) договори оренди саме з ними. Ні в попередню хвилю обдирання (кілька років тому) підприємці не змогли захиститися, ні тепер: у тих, хто не дає хабара, відбирають приватне (!) майно – контейнери – і передають в оренду разом з земельною ділянкою під ним іншим підприємцям. Часто оформляють на підставних осіб, а фактично самі ж вимагачі й хабарники заробляють на бойкій торгівлі на «віджатих» ділянках. При тому, що у всіх підприємців є чинні договори оренди до 2019 року, жадібні військові почали знову тривожити торговців ще в середині 2016 року. Куди вони тільки не звертались зі скаргами – мовчання. Лише Ігор Павловський після скандалу з затриманням підлеглих, як уже сказано, був звільнений з посади заступника міністра оборони з тилу, але тут же призначений заступником міністра оборони з озброєння.
Але «Військторгсервіс» чомусь так і залишений за ним, а не за КЕУ МО (квартирно-експлуатаційне управління). Є гарна приказка «пусти козла в город» – це якраз той самий випадок. Отже, нині вийшли під залог Кутовой і Томченко спокійно продовжують займатися тим, за що були арештовані, а тепер лише випущені під залог! Вони продовжують вимагати хабара за перезаключення договорів, тобто тиснуть на потерпілих, які тепер навіть не знають уже до кого звертатися за захистом. Тиснуть вони й на свідків, хоча не мають права цього робити за умовами виходу під залог. Вже відомо, що зникли багато документів і цінностей, які мали стати доказами на майбутньому процесі.
Але буде він, цей процес? До речі, військовому прокурору, можливо, буде цікаво дізнатися, що є прямий доказ причетності Павловського до схеми поборів на ринку «7 кілометр». Він не захотів засвітитися й запитувати в архіві Міноборони копію договору про вилучення земельної ділянки для передачі її Авангардівській селищній раді, тому запитав його в Овідіопольській райадміністрації. Видати нотаріально засвідчену копію він потребував невідомому представнику Міноборони за довіреністю.
Що це за обхідні маневри? Хто отримав ці документи й що тепер ще придумають Павловський і компанія для скорішої перемоги військових над підприємцями? До речі, у нових договорах оренди, які тепер нав'язуються торговцям, є пункт «7.3», за яким кожна зі сторін може в односторонньому порядку розірвати договір у будь-який час. Тобто орендарів підвішують за цей гачок, щоб нескінченно вимагати хабара знову й знову за те, щоб продовжений договір не розривати. Ну як нескінченно – до 2099 року, але здається, що наші «герої» мають намір дожити до кінця цього терміну, щоб вичавити по максимуму з кусочка колишньої армійської землі, де тепер розташовані скандальні 50 торгових контейнерів. Правда, після арешту голови ДФС Насирова у підприємців з'явилася надія, що й жадібних генералів зможуть поставити на місце: згаданого Павловського, керівника ЮОК Андрія Грищенко, генерального директора «Військторгсервіс» Анатолія Здора й одеських тиловиків. Але куди потрібно пожалітися підприємцям на цей беззаконня? Безпосередньо в посольство США?..