Історія з п'яним заступником прокурора області, який їздив за кермом джипа вечірніми вулицями Дніпра, викликала великий резонанс у українському суспільстві та засобах масової інформації. З огляду на це, розберемося в деталях біографії прокурора Соскова.
П'яне ралі на Короленко
Був неділя, 26 лютого – і немає нічого криміналу в тому, що перший заступник обласного прокурора вирішив у цей день розслабитися. Інша справа, що садитися після цього за кермо неможливо. Якщо вже так сталося, потрібно скористатися послугами таксі або іншого водія. Інакше ти стаєш порушником правил дорожного руху. А якщо їзда в п'яному вигляді стане причиною ДТП з важкими наслідками – то й зовсім злочинцем. Подібних прикладів, на жаль, вистачає.
Один із таких випадків буквально через пару днів, 28 лютого, мав місце в Одеській обл., де п'яний працівник прокуратури збив і переїхав жінку, яка потім померла в лікарні. Тому насправді правопорушення, вчинене Р. Сосковим, – далеко не безневинна річ. Цілком імовірно, що поліцейський патруль, який зупинив його того дня на вул. Короленко в центрі Дніпра, таким чином запобіг набагато серйознішому інциденту. По суті, перший заступник прокурора Днепропетровської обл. повинен бути вдячний патрульним, які його зупинили. І без розмов сплатити штраф відповідно до складеного протоколу про адміністративне правопорушення. Тим більше що хто, як не прокурор, покликаний дотримуватися законності, повинен показувати іншим громадянам приклад у цьому питанні? Але в нашому випадку все вийшло інакше. Роман Миколайович чомусь навіть не визнався патрульним у своєму високому прокурорському статусі, вказавши в адміністративному протоколі, що він безробітний. Вірогідно, для того щоб не привертати підвищену увагу громадськості й по можливості приховати цей інцидент.
І саме така неприпустима поведінка прокурора повинна стати підставою для жорстких кадрових рішень з боку керівництва ГПУ і особисто Ю. Луценка. Адже якщо сам Роман Миколайович демонстративно намагається витерти ноги об Закон – як же він цьому Закону може тоді служити? Тим більше що це далеко не єдине «плямо» на службовому мундирі старшого радника юстиції.
На прицілі у ЗМІ
У себе в Дніпрі Р. Соскова добре знають завдяки різним скандалам, які періодично потрапляють у поле зору ЗМІ. Наприклад, після призначення у 2011 р. прокурором Амур-Нижньодніпровського р-ну Дніпра його звинувачували в потуранні тогочасному депутату Верховної Ради Євгену Морозенку, який забудував прибережну ділянку й позбавив жителів АНД-району громадського пляжу. До того ж періоду прокурорської біографії відноситься й скандал із незаконними похованнями на закритому кладовищі в районі вул. Петрозаводської. І знову Р. Соскова критикують за бездіяльність у питанні, яке загрожувало екологічною катастрофою не лише АНД, але й усьому Дніпру – як стверджували місцеві жителі, які писали прокурору численні звернення.
Які, втім, так і залишилися без належної реакції. Багато шуму в свій час наробила й забудова в історичному центрі Дніпра групою «Атлант» – у порушення чинного законодавства, яке забороняє будівництво на землях історико-культурного значення. Однак тогочасний прокурор Дніпра Р. Соскова чомусь закрив очі на цю обставину. Не взяв він до уваги й загрозу руйнування сусідніх будинків унаслідок будівництва, згідно з висновками експертів. Протести проти будівництва висотного житлового комплексу отримали широкий громадський резонанс у Дніпрі й знайшли відображення в місцевій пресі. Одним словом, далеко не випадково громадські активісти в липні 2014 р. називали Р. Соскова одним із головних кандидатів на люстрацію, до того часу встигнувши дорости до прокурора міста. Тим не менше люстрація так і не відбулася. Більше того, в серпні 2016 р. він отримав нове підвищення, ставши першим заступником прокурора області. Продовжуючи при цьому залишатися героєм публікацій у ЗМІ. За їхніми даними, на новій високій посаді Р. Соскова прикриває діяльність нинішнього мера Дніпра Бориса Філатова від розслідувань з боку силових органів.
Тому, як підкреслюється, досі немає руху в досудовому розслідуванні кримінальних проваджень, відкритих у зв'язку з розкраданнями у сфері ЖКГ і рейдерськими захопленнями об'єктів ЖКГ у Дніпрі. Те саме стосується й кримінальних проваджень щодо незаконного знесення МАФів, яке призвело до пошкодження й знищення приватного майна. Таких проваджень майже десяток, але жодне з них не розслідується належним чином – тобто немає ніякої впевненості, що винні в протиправних діях у підсумку постануть перед судом і понесуть покарання. Хоча ці провадження знаходяться на особистому контролі Р. Соскова. На думку місцевих джерел, знайомих із ситуацією, так відбувається тому, що переділом ринку вуличної торгівлі в Дніпрі під своїх людей займається сам Б. Філатов. А перший заступник обласного прокурора забезпечує невтручання силовиків у цей процес. У вину Р. Соскову ставлять і відсутність належної реакції прокуратури на рейдерські захоплення нічних автостоянок, які належали ветеранам АТО й були оформлені належним чином. За інформацією ЗМІ, «відбір» ведеться на користь Євгена Таранова – чоловіка секретарки міськради Дніпра Світлани Епіфанцевої, відомого в певних колах як Жека Таран.
Тобто знову простежується зв'язок з нинішнім керівництвом мерії – звідси й відсутність прокурорської реакції з боку Романа Миколайовича.
Деньги прокурора
В одній із публікацій зі посиланням на джерела в днепровській мерії стверджується, що нібито Р. Соскова отримує від Б. Філатова «надбавку до зарплати» розміром 30 тис. дол. на місяць. Так це чи ні – повинні дати відповідь генеральна інспекція з кадрів ГПУ, а також Національне антикорупційне бюро України. Але принаймні можна відзначити, що ситуація, коли деякі зацікавлені особи беруть на утримання потрібного чиновника – вже давно не ноу-хау в оточенні днепровського градоначальника. Наприклад, у листопаді 2015 р. повідомлялося, що при обшуках офісу партії «Укроп» була виявлена «тіньова» бухгалтерія. З неї випливає, що заступник голови ЦВК Андрій Магера щомісячно отримував 50 тис. дол. від партії Геннадія Корбана, старого соратника Б. Філатова, який також є членом політради «Укропа». Так само звертають увагу на явні невідповідності в задекларованих доходах і способі життя старшого радника юстиції.
Ще до призначення райпрокурором АНД він придбав джип Toyota Prado, ціна якого залежно від комплектації коливається в межах 80–100 тис. дол. При цьому в декларації за 2010 р. Р. Соскова вказує повну відсутність якогось майна. Ні житла, ні авто, ні грошей у банку – нічого на той момент у прокурора не було. Лише зарплата 5782 грн. на місяць та ще доходи членів сім'ї 5892 грн. на місяць. Нескладно підрахувати, що за тогочасним обмінним курсом йому потребувалося б приблизно 10 років, щоб на свою зарплату купити такий автомобіль. І це за умови, що весь цей час Роман Миколайович сидітиме на шиї дружини й іншим родичам, які його годуватимуть і поять. Втім, формально той джип належав прокурорському тестю Валентину Скатову – викладачу технікуму, а нині пенсіонеру, який отримує аж 2390 грн. на місяць. Нескладно підрахувати, що якщо самому прокурору потребувалося б 10 років без їжі й напитків, збираючи гроші на «понтовий» джип, то його тесть не зібрав би потрібну суму й за 20 років. Якесь майно прокурор вирішив заявити лише 5 років потому, але й цей документ дає неповну картину.
У декларації за 2015 р. вказується, що сам Р. Соскова володіє лише ВАЗ-2103 1980 р. випуску, натомість у його батька-пенсіонера – Toyota Prado 2011 р. Але звідки у Соскова-старшого доходи, які дозволяють купівлю машини «преміум»-класу при щомісячній пенсії 2817 грн.? Знову питання до НАБУ й НАПК. Видається, що у цих структур, які отримали великі авансові платежі щодо боротьби з корупцією, є всі підстави зацікавитися яскраво вираженими автомобільними пристрастями першого заступника днепропетровського обласного прокурора. І запитати, чому він надає перевагу Prado всім іншим позашляховикам. Адже той вищезгаданий Prado 2007 р. через 7 років був перереєстрований на маму прокурора – пенсіонерку, яка отримує 1385 грн. На його батька з 2012 р. зареєстрований Toyota Prado 2011 р. випуску, і ще один Prado 2014 р. оформлений на прокурорського тестя – викладача коледжу, також пенсіонера. Є в сім'ї Романа Миколайовича й ще один, четвертий за рахунком Toyota Prado – він зареєстрований на сестру, колишню працівницю Нацбанку. Для читача, який, можливо, заплутався в обширному гаражі старшого радника юстиції, уточнимо: він був затриманий на Toyota Prado 2011 р., зареєстрованому на батька.
Але версія «тато дав покататися» у цьому випадку не може вважатися вичерпною. Тим більше що вона не дає відповіді на питання, за які, наприклад, кошти, при таких скромних сімейних доходах, відпочивав на Канарах Соскова-молодший у вересні 2015 р. З усіх більш-менш близьких родичів лише чоловік сестри прокурора Анатолій Горобець оформлений як фізична особа – підприємець, профіль якого – науково-технічна діяльність. Але при цьому слідча практика показує, що часто при детальному вивченні питання обґрунтування походження грошей високопоставлених чиновників виявляється шитим білими нитками. Фірми їхніх успішних бізнесменів-родичів зазвичай мають ознаки фіктивності: складаються з 1–2 осіб, не мають основних фондів у вигляді торгових приміщень, складів, виробничих цехів, зареєстровані або в житловій квартирі, або за адресою, яка збігається з реєстраційними даними ще кількох десятків подібних фірмочок-прокладок. І справді, ніякої діяльності А. Горобець як ФОП не ведеться. У зв'язку з цим згадується епізод, який мав місце в травні 2016 р., коли Ю. Луценко нагрянув з позаплановою перевіркою в Суворовську райпрокуратуру Одеси.
Тоді голова ГПУ обурився невідповідністю способу життя прокурорів їхньому заробітку. Зокрема, він поцікавився у заступника райпрокурора обставинами й вартістю придбаного ним автомобіля Toyota Avalon, вартість якого не відповідає офіційній зарплаті прокурора. «З таким підходом або задекларуйте, де взяли гроші, або звільняйтесь. Я не проти дорогих автомобілів. Але для цього є в нашій країні поважна професія – бізнесмен. Але бізнес-прокурор – це не поважна професія, це заборонена професія», – заявив тоді Ю. Луценко. У підсумку скандальний прокурор був звільнений з органів.
Буде ли продовження процесу реформ і очищення в прокуратурі Днепропетровської області? Чи вийде як у відомій приказці про бревно в оці: вопиючі, здавалося б, епізоди з біографії першого заступника прокурора Днепропетровської області Романа Соскова залишатимуться без належної реакції з боку керівництва ГПУ. Але можливо, останні пригоди старшого радника юстиції в Дніпрі станутимуть останньою краплею, коли подальша бездіяльність вже ніяк не можна пояснити й виправдати?