Голова Генеральної прокуратури України Юрій Луценко оприлюднив інформацію про затримання на Львівщині прокурора Миколи Калифицького під час отримання хабара. Про це Луценко написав у понеділок, 27 березня, у своєму Facebook. За його словами, Служба безпеки СБ Львівщини спільно з Генеральною інспекцією ГПУ задокументували факт вимагання та отримання неправомірної вигоди розміром 12 000 гривень прокурором Львівської місцевої прокуратури № 1, юристом 1 класу Миколою Олександровичем Калифицьким від обвинуваченої в кримінальному провадженні за сприяння у застосуванні найм'якшої міри покарання. Під час отримання неправомірної вигоди розміром 12 000 грн корупціонера затримали відповідно до ст. 208 КПК України. Грошові кошти були виявлені та вилучені в повному обсязі під час проведення огляду місця події. На той момент проводилися невідкладні слідчі дії та обшуки за місцем роботи фігуранта.
Сума, звичайно, смішна, враховуючи масштаби діяльності батька — Олександра Калифицького, «дружба» з яким розпочиналася з 50 тисяч доларів.
Калифицький також виступав у ролі «політичного кота» Януковича у фабрикації політичних справ проти опонентів режиму. І робив це з великим задоволенням. І, слід припустити, не безплатно. Втім, не сумніваємося, що батько сина викупить і Микола Олександрович продовжить хабарництво в ГПУ. Або перейде на більш серйозні гроші в НАБУ чи САП.
Олександр Анатолійович Калифицький — начальник ГСУ ГПУ, стерв'ятник режиму Пшонки та Януковича. Івано-Франківська область — це мала модель України. Гарний край, який не перший рік обкрадається кількома силовими структурами: міліцією, СБУ, прокуратурою, податківцями. При цьому ці «рекетири в законі» не просто грабують місцевих жителів, але й відбирають у них нерви, здоров'я, а часто — життя. Низи просто хочуть грабити, а верхи розглядають область лише як трамплін у Київ. Місцеві їм глибоко байдужі — після них хоч потоп. Тому головна їхня мета — насобирати на хабар для призначення в столицю. А там уже й Монако не за горами. Олександр Калифицький донедавна вважався людиною Віктора Павловича Пшонки та сім'ї Януковича В.Ф.
Усі замовні справи лідерів опозиції розслідував Калифицький, причому так, як потрібно «господарю». Фабрикував, втім, теж досить топорно, взяти хоча б усі політичні процеси останніх років. Не виключено, що набагато серйозніші фабрикації «пера Калифицького» лежать у минулому. Наприклад, справа про вбивство журналіста Олександрова. Якимось дивним чином за нього та за фабрикацію «справи Вередюка», а потім його вбивство засудили лише бандитів та працівників міліції. Але жоден прокурор, включаючи тогочасного прокурора області Віктора Пшонку, який особисто підписав хибне звинувачення Вередюка, не постраждав.
По даних джерел: «Практично весь фінансовий потік бізнес-структур Прикарпаття сьогодні «крешується» прокурором Івано-Франківської області Олександром Анатолійовичем Калифицьким та його однодумцями, прибулими з Одеської області Олегом Олександровичем Кіпером, Сергієм Ігоровичем Чорним та іншими. Представник касти «недоторканних», адже прокуратура давно є повноправним членом названої касти, запровадив особистий прокурорський податок для підприємців Прикарпаття.
Непокірних карає кримінальними справами, покірні бізнесмени відкупляються величезними хабарами. Стартова ціна «податку» Калифицького «щоб дружити» починається з 50 000 доларів США. Ділові кола Івано-Франківської області такої репресивної опіки ще не знали за весь час свого існування. Однак сьогодні вони дуже добре, до болю відчувають, що прокуратура є їхнім партнером».
Олександр Анатолійович Калифицький народився 10 листопада 1962 року в місті Котовськ Одеської області. У 1993 році закінчив Інститут внутрішніх справ МВС України, у 2001 році — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова. Освіта вища юридична. Працював слідчим Котовської міжрайонної прокуратури Одеської області з 1997 по 2000 роки. Згодом отримав підвищення — старший слідчий Котовської міжрайонної прокуратури Одеської області. На цій посаді працював протягом двох років, а саме з 2000 по 2002 рік. З 2002 по 2003 рік займав посаду слідчого з особливо важливих справ відділу розслідування кримінальних справ про злочини у сфері економіки управління Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України. У 2003 році став старшим слідчим з особливо важливих справ відділу розслідування кримінальних справ про злочини у сфері економіки управління Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України. На цій посаді перебував до липня 2010 року, коли отримав посаду начальника Головного управління розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури України.
З червня 2011 по вересень 2011 року займав посаду першого заступника начальника Головного управління нагляду за дотриманням законів при здійсненні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства Генеральної прокуратури України. З 29 вересня 2011 року — прокурор Івано-Франківської області. На його ім'я за адресою: Київ, вулиця Анни Ахматової, 31, 173 зареєстровані мотоцикл-крузер «KAWASAKI VULCAN» 1600 чорного кольору та «MERCEDES BENZ» S 550 чорного кольору. Згідно з офіційною декларацією про доходи за 2011 рік його сукупний дохід становив 487 тисяч 103 грн, у тому числі заробітна плата розміром 348 тисяч 556 грн, пенсія — 138 тисяч 547 грн. Крім того, він є власником квартири площею 107,3 квадратних метра, дачного будинку площею 365 квадратних метрів, гаража площею 17,8 квадратних метра. Офіційна декларація зазвичай співвідноситься з реальною у пропорції 1 до 5. У особливо безсовісних випадках — як 1 до 10. Яка пропорція застосовна до Калифицького — невідомо.
У своєму трудовому доробку прокурор мав справи як з представниками кримінального світу, так і з чиновниками найвищого державного статусу, разом з якими працював на особисте збагачення. Опозиція насамперед звинувачує Олександра Калифицького в незаконному кримінальному переслідуванні людей з активною громадянською позицією. Зокрема, його звинувачують у причетності до розгону мирних акцій протесту (йдеться про податковий Майдан), а також незаконному арешту та утриманню за гратами політичних діячів. Його безпосереднє керування провадженням кримінальних справ проти Юлії Тимошенко та Юрія Луценка викликало обурення не лише в Україні, але й за її межами. Колеги по роботі відзначають «особливий цинізм Калифицького».
Публіцистична інформація про протизаконні методи роботи Калифицького відкрито з'являється в ЗМІ у контексті справи братів Карпенко та Жемова, а також вбивства журналіста Ігора Олександрова в місті Краматорськ. У вбивстві журналіста були звинувачені працівники міліції Краматорського РВ. На основі матеріалів розслідування Калифицького кількох працівників міліції було засуджено.
Однак згодом судова колегія під головуванням Олега Дутова прямо в суді звільнила з-під варти підполковника міліції Ігора Криволапова, якого звинувачували у фальсифікації справи про вбивство тележурналіста Ігора Олександрова та організації низки вбивств. Інших міліціонерів — Альберта Винничука, Сергія Шломина та Олександра Герасименко — також відпустили. Суд визнав, що в державного обвинувачення не виявилося достатніх доказів їхньої вини, слідство проведено з грубими порушеннями КПК та Конституції України. У судовому документі зазначено, що «під час досудового слідства Калифицький практикував незаконні методи збирання доказів, тиск на обвинувачених та свідків, маніпулював громадською думкою. Крім того, працівник Генпрокуратури Калифицький погрожував підсудимим прямо в суді, чим виявив неповагу до суду».
Калифицького також пов'язували з фальсифікацією справи проти слідчого ГПУ Віктора Сандиги, який розоблачив крупні розкрадання, вчинені донецькими вугільними генералами з шахти «Макіїввугілля». Калифицький звинуватив Сандигу у крадіжці мобільного телефону заступника директора «Макіїввугілля», який проходив у його справах обвинуваченим. Слідчого з 22-річним стажем Сандигу в результаті звільнили з Генеральної прокуратури України. На щастя, згодом він довів свою невинність.
Олександр Калифицький запам'ятався й під час розслідування кримінальної справи щодо членів злочинної групування Гіві Немсадзе. На рахунку банди понад двадцять замовних вбивств. Завдяки оперативним заходам у свій час порушили кримінальну справу проти самого Немсадзе. Керував групою розслідування донецької злочинної групування пан Калифицький. Завдяки його роботі низка фігурантів кримінальної справи уникли затримання, а сам лідер банди Гіві Немсадзе виїхав до Росії, де переховувався до 2010 року. А у 2010 році суд міста Донецька виправдав Немсадзе. Слід припустити, що пан Немсадзе та його бригада «кілерів» з тих пір до гробу вдячні пану Калифицькому та готові виконати будь-який його каприз. Включаючи й в Івано-Франківській області.
Олександр Калифицький має власний почерк. По-перше, він переважає, щоб усю важку роботу виконували підлеглі, активно підтримує тих, хто хоче й, головне, вміє підсиджувати колег. Він в досконалості володіє мистецтвом створювати конфлікти в середовищі підлеглих. Помилки своїх колег використовує в власних інтересах. Однак, незважаючи на все це, Калифицький зумів таки створити власну команду однодумців.
Устранення «команди» Калифицького з Генеральної прокуратури України розпочалося навесні 2010 року. А завершилося призначенням Олександра Калифицького на посаду прокурора Івано-Франківської області у вересні 2011 року. Сьогодні найближчими «соратниками» прокурора є його перший заступник Владислав Грищенко, заступник Олег Кіпер. У коло близьких також потрапили друзі Кіпера панове Назаренко та Вербицький, серед них і заступник прокурора Івано-Франківська Войченко. Щоб розширити власні масштабні повноваження, прокурор Прикарпаття посилив своїми людьми й міліцейські ряди. Зокрема, на посаду начальника УБОП УМВС України в Івано-Франківській області призначений кум Калифицького Ігор Вакуленко, начальником сектора в відділі «К» УСБУ області — ще один кум Ігор Сорочинський. Заступником начальника УГСБЕП УМВС Прикарпаття також людина прокурора — Жуков. Голову Івано-Франківської області Михайла Вишиванюка прокурор схилив до «співробітництва» в середині 2012 року. Видимо, зробивши йому вигідну пропозицію.
Лобіюванням призначення Олександра Калифицького прокурором Івано-Франківської області займалися окремі бізнес-структури під керівництвом кримінального авторитета Богдана Копитка (вихідець з Львівщини). Власне щедра фінансова допомога Копитка надійшла Калифицькому саме на момент його призначення прокурором Франківщини. Прокурор у свою чергу мав допомогти в отриманні оренди території центрального продуктового ринку в місті Івано-Франківськ, розташованого на вулиці Дністровській. Слід зазначити, що тривалий період земель місцевого ринку орендувало ТОВ «Торговий сервіс», власником якого є кримінальний авторитет Прикарпаття Ігор Халаменда, лідер злочинної групування «БУРА». З завершенням терміну оренди підприємство «Торговий сервіс» втратило свої позиції на території ринку. На поле з'являється вже інший гравець — ТОВ «Горганы», яке патронує Богдан Копитко.
Розподіл території став причиною ворожнечі між кримінальними авторитетами. Кожен з них неодноразово «замовляв» один одного. Під час війни вбили друга Копитка, засновника ТОВ «Горганы» Олійника. Безпосередньо довести, що замовником вбивства виступив Ігор Халаменда, поки не вдалося. Однак наближений до Ігора Халаменди Віталій Войцеховський був затриманий за вчинення умисного вбивства. До речі, ДТП зі смертельним наслідком, яке вчинив Халаменда, так і залишилося без відповідного покарання за сприяння прокуратури. Сам кримінальний авторитет досі перебуває на волі.
До слова, перехід Калифицького на Прикарпаття одразу викликав занепокоєння серед депутатського корпусу облради. Депутат Юрій Романюк (фракція «Батьківщина») навіть окреслив ділянки роботи прокурора: «Київська влада призначила нового «смотрящого» за Прикарпаттям. Мета призначення — посилити вплив донецьких на події в області та беспрекословного виконання злочинних примх на Прикарпаттю. Слід очікувати, що з приходом нового прокурора в області розпочнеться тиск на підприємства та бізнес, незаконний «дерибан» землі в особливо крупних розмірах у рекреаційних зонах».
Депутат влучив у ціль. Тому що власне все, що він прогнозував, стало реальністю. До того ж недавно прийнятий КПК тільки сприяв цьому. Новий кодекс дав практично необмежені повноваження прокурору. Відтепер лише прокурор організує та здійснює нагляд у кримінальному провадженні з моменту реєстрації в судовому реєстрі. Обвинувальний акт затверджує прокурор, у суді державне обвинувачення також підтримує прокурор. Він має право давати вказівки на проведення негласних заходів. Зрозуміло, що пан Калифицький скористався таким правом у власних інтересах на повну потужність.
Прокурор розпочав із земельних питань. Зокрема з виділення земельних ділянок у рекреаційних зонах Прикарпаття. За сприяння у справі про привласнення державних коштів земельні ділянки Яремчанської міської ради перейшли під контроль прокурора. На даний момент поблизу міста Яремча планується забудова котеджів з подальшим продажем нерухомості. У цьому Калифицькому допоміг особисто прокурор Яремчанського району Мартинюк. Наступний підлеглий Калифицького, прокурор Коломийського району Олександр Іванов, через кілька місяців після призначення вже отримав земельну ділянку поблизу міста Коломиї.
Калифицький працює виключно в кабінеті, його команда носить йому документи та чергові «подарунки». При цьому подяку прокурор приймає грошима, землею, квартирами. Нарешті, всім матеріально цінним, на всякий випадок на «чорний день». За перекваліфікацією справи, де фігурував представник ВО «Свобода», який з рушниці завдав людям тяжких тілесних ушкоджень, прокуратура отримала 50 000 доларів США. Посередником у цій справі виступив Михайло Вишиванюк. Справа, де фігурує засновник турецької деревообробної фірми, з самого початку мала кримінальний характер, адже велася за замовленням партнера засновника фірми. Однак за 100 тисяч доларів США прокуратура все «спустила на гальмах». Позитивно вирішив прокурор за суму 50 000 доларів США й справу забудовників Івано-Франківська, яких звинувачували в даванні хабара керівнику міського управління архітектури. Наступна справа — справа юриста-реєстратора прав на нерухоме майно, де йшлося про отримання хабарів працівником комунального підприємства, так і не була офіційно порушена. Звичайно, грошовий «внесок» розміром 50 000 доларів США став вагомим аргументом, щоб поставити в ній крапку ще до початку.
Сьогодні всі нафтові свердловини — як діючі, так і законсервовані — під «крешею» прокуратури. Без узгодження з прокуратурою жоден житловий проект, який затверджує управління архітектури та містобудування, не здається. Практично всі власники автосалонів Прикарпаття платять разовий внесок розміром 100 000 гривень за невтручання в їхній бізнес.
Цілком логічно виникає питання: «Чи буде притягнутий до кримінальної відповідальності прокурор Прикарпаття»? Безумовно, це скоріше було б винятком із правил, адже на сьогодні жоден прокурор навіть віддаленого району, не кажучи вже про область, не понесли покарання. Тим часом представники касти «недоторканних» все ж таки сідають за гарати. Хочеться вірити, що «справа Калифицького» стане таким же прецедентом у прокурорській середовищі, як і «справа Зварича» — у судійській.