Відновлення Донбасу стало чорною дірою, в якій зникають державні кошти та щедрі внески міжнародних донорів. Паралельно зростає розчарування східних українців, які сподівалися на відмову від корупційних методів управління країною. Членам БПП стає соромно, коли вони дізнаються, що «вирішенням питань» займаються ті самі діячі з Єнакієва, але вже з партійними посвідченнями.
ОБЩЕЖИТІЯ ДЛЯ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ
У Слов'янську та Краматорську вже третій рік «реконструюють» гуртожитки для переселенців, на які місцева влада Слов'янська отримала 800 тисяч євро, а Краматорська — 2 мільйони євро за програмою Європейського Союзу «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні» (http://www.surdp.eu/). Фінансові експерти, на яких орієнтується грантодавець, складають звіти, від яких наворочуються сльози щастя, а переселенці, як і три роки тому, продовжують мріяти про дім.
У Краматорську реальність виглядає так: гуртожиток на вулиці Назаренко, будинок 3, та гуртожиток на вулиці Уральській, будинок 5. Аналогічна ситуація й у Слов'янську — на вулиці Вокзальній 8 (до декомунізації — Свердлова) та вулиці Світлодарській 28-А (колишня Чубаря). Реконструкцію в кожному випадку проводить одна й та сама столична фірма — ТОВ «Фінансово-будівельна компанія «Завод Луч» (Україна, Київ, вулиця Золотоустівська, 1, офіс 1), а за якістю робіт стежить КП «Міст» (Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Беляєва, 113).
Скандальна інформація про саботаж виплила 8 березня під час української прес-конференції високопосадовців з ЄС. Як тільки керівник Департаменту Європейської Комісії з питань гуманітарної допомоги та захисту цивільного населення Жан Луї де Брювер заявив, що «масштабних крадіжок не зафіксовано» і про жодну корупцію в грантових темах мови не йде, слово взяв колишній працівник проекту Леонід Ліщук. Він звинуватив у затягуванні проекту мера Слов'янська Вадима Ляха та його заступника Ігоря Шаповалова, а також працівниць «Проекту підтримки ВПО».
Ліщук зіткнувся з корупцією у сфері міжнародних грантів від ЄС у Донецькій області, коли шукав роботу. Він втік на північ області з окупованого Донецька, де «ДНРівці» вбили його батька. Працював над проектом реконструкції у Слов'янську, поки внаслідок місцевих виборів мера-майданівця Олега Зонтова не витіснив антимайданівець Вадим Лях, який прийшов під гаслом «любити Слов'янськ, як Штепа». Першим ділом Лях та Шаповалов викинули громадськість з тендерного комітету. Образлені активісти пам'ятають слова Шаповалова, від яких просто здивувалися: «Скоро Путін прийде, він вам влаштує». Незабаром стало ясно, що мер Вадим Лях та його заступник Ігор Шаповалов не дадуть проекту розвиватися без «прокладок» і відкатів. Реконструкція зупинилася більш ніж на рік. Така сама історія сталася й у Краматорську.
У кабінеті заступника мера Пальченка, як пригадує Ліщук, працівниця проекту Наталія Капуста завела розмову про гроші: «Грант виписаний так, щоб через виплату зарплати отримувати готівку, частину потрібно повернути. Ви ж з нашої команди? Ви Панкова (мера Краматорська) поважаєте? Є побажання з зарплати 14 тисяч гривень щомісяця віддавати від 5 тисяч гривень».
«Підставні конкурси на ключові посади проекту у Краматорську з одним учасником, при невідповідності вимогам самого Євросоюзу. Після цього некомпетентний підставний працівник отримав понад 300 тисяч гривень зарплати. Виплата за фіктивну роботу понад 5 тисяч євро як зарплата підставним працівникам. Відкати мерові Краматорська Панкову близько 30 тисяч гривень з тендера на проектування вартістю 300 тисяч гривень. Проведення тендерів без процедури «Прозоро», — перелічує Ліщук порушення.
Працівники київського офісу ЄС дивно не помічають, як кошти західних платників податків розбазарюються в Україні представниками «нової української еліти». Проте під тиском громадськості зрушилися навіть місцеві силовики: по Краматорську порушено кримінальну справу щодо міського голови Панкова, заступника міського голови, керівника реалізації проекту Європейського Союзу — Світлани Ніконенко, заступника керівника проекту — Наталії Капусти за частиною 2 статті 191 КК України («Розтрата»). Заступника голови Вадима Ляха — Ігоря Шаповалова затримали при отриманні хабара в 150 тисяч гривень. 10% від вартості об'єкта вимагав Шаповалов за надання переваги в конкурсі з відчуження комунального майна (будівлі колишнього дитячого садка).
По такій же ставці (відкат не менше 10%) Шаповалов та Лях працюють на будівництві гуртожитків. Але різниця між жалюгідною реальністю та звітами осідає не стільки в кишенях цих друзів «російського світу», скільки в кишенях «київських» намісників Президента. Не лише гуртожитки для переселенців, а вся грантова проектна діяльність у регіоні — предмет розграбування БПП. Головним джерелом у Слов'янську та Краматорську називають народного депутата ВР 8-го скликання Олега Недаву (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_deputat?d_id=18122).
Це його, Недави, кишеньковий фонд «Громадська спілка «ДОНБАС» (http://gsdonbas.org.ua/?p=2280&lang=ru) поставив на потік оформлення інфраструктурних грантів від міжнародних донорів для подальшого спільного «розпилу» з групою партнерів. Відкат Недаві — обов'язкова умова «входу в місто» будь-яких коштів, включаючи державні.
Схема махінацій з грантовими коштами на прикладі Краматорська виглядає так: головою опікувальної ради «Громадської спілки Донбас» є народний депутат Олег Недава, секретарем — уже зовсім «великий чоловік» народний депутат Артур Герасимов. Вони домовляються про грант та оформлюють проектну документацію з «запасом» у півтора-два рази від вартості. Причому з деякими — як, наприклад, «Фонд «Північна ініціатива гуманітарної підтримки та енергоефективності (Україна)» (https://www.nefco.org/taxonomy/term/95?language=ru), який здійснюється за підтримки Північної екологічної фінансової корпорації (NEFCO) — Недава та компанія почали працювати за системою відкатів задовго до війни.
NEFCO засвітилася й у реалізації проектів з утеплення шкіл та садків у Донецькій та Луганській областях. Потім до керівництва проекту вводять представників фонду Недави «ДОНБАС», включають «своїх» постачальників обладнання та будівельників. Але оскільки в цьому випадку йдеться про Краматорськ, «вирішувати питання» Недаві допомагає народний депутат Максим Єфімов. Він проштовхує проект підтримки ВПО та впливає на Краматорський виконком, без якого не утворюється офіс ЄС з реалізації проекту у Краматорську.
У виконкомі Краматорської міської ради гніздиться група людей, які беруть участь у махінаціях, адже саме міська рада є грантоотримувачем. Тут у процес включаються голова Панков А.В., його заступники — Ніконенко С.Е. та Фільченко С.Р., управління справами Давискиба А.Н., начальниця юридичного відділу Кузина Ю.В., начальник ОЖХ Литвиненко А.П., комітет з реалізації проекту, тендерний комітет КП «Міст» та офіс проекту на чолі з керівницею Наталією Капустою. Усі ці люди несуть відповідальність за невдалу реконструкцію гуртожитків на вулиці Назаренко 3 та вулиці Уральській 5. А недавно виявилося, що «конкурс» організували й по третьому гуртожитку у Краматорську — на вулиці Рибинській. Його так само виграла «ТОВ Фінансово-будівельна компанія «Завод Луч».
Ця компанія «випадково» отримала й проект реконструкції гуртожитків для переселенців у Слов'янську. За таємний тендер з одним учасником «Луч» зобов'язаний працівникам Недави — Татяні Перебейнос та Ігорю Суручану, які створюють такі умови, щоб «чужі» не мали шансу. До того ж «ТОВ ФСК «Завод Луч» має ознаки фіктивності. Її статутний капітал становить аж… 2 тисячі гривень. Засновували фірму в жовтні 2014-го два киян — Леонід Воєйков та Артем Шахрай, кожен з яких вклав у статутний фонд по тисячі гривень.
Про досвід «Луча» відомо лише те, що раніше ця фірма за завищеною вартістю виконала якісь ремонтні роботи для столичного медичного університету імені Богомольця, і скандал вийшов на поверхню. Загальний сенс цієї грантової схеми зводиться до створення фірм на кшталт «Роги й копита» (таких як «Луч»), за допомогою яких можна покласти в кишеню 20% від кошторисної вартості.
Лише на гуртожитках у Краматорську «Луч» заробить близько 28 мільйонів гривень (на слов'янських гуртожитках — дещо менше) — так що самі рахуйте. Крадіжка на будівництві відбувається на неякісних матеріалах та неякісному виконанні робіт. «За документами — нова цегла, а насправді — б/у, з розбірки. Дерев'яні конструкції покрівлі не обробили вогнегасними складами. На виконання робіт беруть непрофесійних робітників з різних міст, яким можна несвоєчасно платити зарплату (а іноді й не платити). Будівлі стояли без дахів всю зиму — промокли та обвалилися верхні перекриття, техніка безпеки на нулі, між керівництвом офісу проекту у Краматорську та КП «МІСТ» постійна лайка та дележ грошей», — розповів «ОРД» один із робітників т.зв. реконструкції.
Є й ще один (можливо — головний) інтерес схемщиків. Це можливість додаткового фінансування. За правилами проекту, 10% повинен взяти на себе місцевий бюджет. І надалі об'єкти-довгобуди перетворюються на ідеальні дири для необмеженого витягування коштів.
БПП ДОНЕЧЧИНИ — СІМЕЙСТВО № 2
З боку депутата «порошенківця» Олега Недави було кілька спроб пояснити ідеалісту Олегу Зонтову (якого на посаду градоначальника привів Майдан, і при якому була виконана проектна частина роботи з реконструкції гуртожитків для ВПО), що без «Громадської спілки Донбас» у Слов'янську не буде ніяких іноземних грантів. А без його, Недави, протекції не буде взагалі ніяких грошей «на відновлення Слов'янська».
Це правило не нове. За часів Януковича уряд Миколи Азарова допоміг його синочку Олексію Азарову вкрасти близько 22 мільйонів гривень через фіктивні фірми. Включаючи кошти на так і невтілений запуск нової фільтрувальної станції у Слов'янську (5,5 мільйона гривень). Оцініть глибину корупції: спеціальним постановою азаровського Кабміну Слов'янськові було дозволено перевести як передоплату сто відсотків вартості робіт, яким спочатку не судилося бути виконаними. Отримавши гроші, підрядники показали горожанам фігу.
А якби до фірм, які нарили по місту ями, але так і не зробили роботи, не мав відношення Олексій Азаров, передоплата не перевищила б 30%. «Ми не знайшли спільної мови з Недавою, і тому мене усунули з керівництва БПП на місцевому рівні та не підтримали на місцевих виборах. Я пішов самовисуванцем, БПП та «Наш край» об'єднали штаби, а в результаті переміг «Опоблок» з Ляхом. Що цікаво — з «регіоналом» Ляхом Недава одразу знайшов спільну мову», — розповів «ОРД» Олег Зонтов (тепер уже колишній член БПП «Солідарність»).
Зонтова просто повідомили, що він вільний, поставивши на його місце в керівництві міської «Солідарності» якогось Ігоря Жирова — представника того самого посередника-вирішувача під назвою «Громадська спілка «Донбас». Причини «непорозуміння», про які не хоче згадувати Зонтов, ми знайшли в наступній публікації (http://www.pravda.com.ua/rus/articles/2016/02/1/7097446/): «Прозвучала пропозиція завести в місто 10 мільйонів гривень на екологічні програми (від заступника голови комітету ВР з питань екологічної політики Олега Недави — прим. ред.) з умовою, що половину доведеться віддати як відкат». «Хлопці, я в такі ігри не граю», — відповів в.о. мера Зонтов. І екологічні гроші Слов'янськові не дісталися.
Нині на ключових посадах залишилися лише ті, хто не боїться замаратися в злочині. Сфери розграбування поділені. БППшник Артур Герасимов поставлений партійним «смотрящим» на всю Донецьку область. Він же, як було сказано вище, є секретарем «Громадської спілки Донбас». А про близькість Герасимова до Президента України говорить такий факт: він є ще й представником Петра Порошенка у Верховній Раді. «Порошенківець» Максим Єфімов розграбовує Краматорськ. Там ТОВ «будівельна компанія Крамгорстрой», яка належить одіозній сім'ї Анатолія Близнюка, орудує за масою бюджетних проектів. За допомогою свого лобіста Єфімова Близнюк збирається «освоїти» будівництво льодової арени за 60 мільйонів гривень. І цілком можливо, це буде повторенням історії зареною у Слов'янську, на яку в кінці 2012-го року місту виділили 50 мільйонів гривень, які були успішно вкрадені підрядниками Олексія Азарова за сприяння мера Нелі Штепи.
Олегу Недаві віддана на розграбування місто Слов'янськ, яке місцеві журналісти вже жартома називають Недаваградом (http://slavgorod.com.ua/News/Article/15560). Апетити цього продовжувача справи «азарових» грандіозні. На думку працівників Славкурорту, «план розвитку», який за завданням Недави вже розробляє для них «Громадська спілка Донбас», має завдання довести Славкурорт до банкрутства та викупити за безцінь. За виконання завдання взявся виконавчий директор «Спілки» — якийсь Олександр Зіновкін, який був членом спостережної ради «Південкомбанку» та причетний до виведення мільярдів гривень через підставні структури (факт, який намагається розслідувати ГПУ).
Створення сміттєперевантажувальної станції за 16 мільйонів гривень (з обласного бюджету) — черговий проект Недави. Сговірливий та партнерський Лях уже підтримав — виділив землю. Хоча горожане проти. Причому ходить чутка, що аналогічну станцію пов'язана з Недавою фірма вже будувала десь в Україні за ціною, яка за час реалізації проекту виросла в 3-4 рази.
Характерно, що навіть обурені крадіжницькими схемами місцеві чиновники бояться Недави до жаху та називають саме його, а не президентського «смотрящого» Герасимова — тіньовим губернатором Донецької області. Вони впевнені, що до Недави бігають на паралельні з Жебривським наради. Про методи Недави складають легенди та анекдоти. Ось один із них: нібито представнику Недави у Слов'янську хтось погрозив за махінації з тендерами цілим замом Генпрокурора. А той відрізав: «Та й Сакварелідзе пакет на голову наденемо, і пустимо вниз по річці». Так само у Слов'янську впевнені, що Недаву прикриває фіскальна служба. Він був автором законопроекту, який наділив податківців статусом УБД (http://nedava.info/?p=2369&lang=ru). А головна прикол цього закону — в додаткових можливостях, які Недава «подарував» відомству Романа Насирова в частині контрольно-дозвільних процедур з переміщення вантажів в АТО (боротьба з «контрабасом» — тема не менш вигідна, ніж «відновлення Донбасу»).
Вряд чи у Порошенка не розуміють, що молва перетворює його на Януковича № 2 саме завдяки ставці на таких людей, як Олег Недава. Місцеві жителі вважають Недаву не «донецьким» та не «єнакіївським», а представником т.зв. київської влади, яку клянуть. Але величезні гроші та необхідність поповнювати партійну касу затьмарюють очі та розум.
У 2015-му році Недава «вибив» остатки коштів місцевих бюджетів з неконтрольованих територій, що зависли на рахунках Казначейства України. 3,2 мільярда гривень Донецької та 886 мільйонів гривень — кошти Луганської області були перекинуті на пресловуте «відновлення». У 2016 році, за словами Павла Жебривського, на відновлення інфраструктурних об'єктів у Донецькій області загалом було витрачено 2,4 мільярда гривень з різних джерел.
НЕДАВА — ПОЛІТИК ТА ЙОГО ПАТРОН ЮРА ЄНАКІЇВСЬКИЙ
Добре питання: хто більш важливий патрон Недави — Порошенко чи Іванющенко? Собака вилиця хвостом чи хвіст керує собакою? Олег Недава представляє інтереси обох — і дає гроші в БПП-шний «общак», і захищає Іванющенка в Україні. Він пройшов у В. Раду по обривку окупованого мажоритарного округу № 53 (Торез та Єнакієво), який спеціально для нього був нарізаний «смотрящим» за виборами на Донеччині Артуром Герасимовим.
До початку окупації ім'я Олега Недави було нікому не відомо навіть у Донецькій області. Цей екс-депутат Єнакіївської міської ради, як гласить офіційна біографія, працював у чималій кількості підприємств Юрія Іванющенка (http://nedava.info/?page_id=2069&lang=ru). Але найближче до сьогоднішніх подій ця строка: «2012-2014 роки — директор з зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Карпатибудінвест» (зареєстрована у Донецькій області, місто Дружківка, вулиця Машинобудівців 34 Б).
Протягом 2010-2013 років ТОВ «Карпатибудінвест», яка належала дружині Іванющенка, «виграла» державних тендерів на суму понад півмільярда гривень. Включаючи — будівництво полігонів відходів у Запоріжській області, очищення річки Луганьки, утеплення об'єктів соціальної сфери у Луганській області та ремонт рідної школи Віктора Януковича в Єнакієві за 20 мільйонів гривень. А в 2015-му ТОВ «Карпатибудінвест» сама ініціювала своє банкрутство (http://antikor.com.ua/articles/72273-liderom_sponsirovanija_separatistov_stanovitsja_stavropolj).
ТОВ «Карпатибудінвест» фігурувала в «кіосковій справі», головним фігурантом якої був Юрій Іванющенко. Дивно, звичайно, що Єнакіївському не пред'явили звинувачення у вбивствах на Майдані, хоча саме в його київському офісі базувалися вбивці. І, до речі, старожили кримінального світу Єнакієва Юрця Малого (саме так Іванющенка називають земляки) частіше згадують як кілера.
Саме з «нехороших справ» ще у складі ОПГ Долідзе починалася кар'єра майбутнього жителя Монако. Але згадали колишньому нардепу з ПР не «мокруху», а освоєння «кіотських грошей» — 650 мільйонів гривень на утеплення шкіл та лікарень. Вникаючи в подробиці, розумієш, що досвід роботи Недави в «Карпатибудінвесті» не пропав даремно. Це справа Іванющенка — зразок того, чим Недава займається сьогодні: розпоряджатися японськими мільярдами, переданими Україні.
Назначили державне підприємство «Госекоінвест», яке через липові тендери визначило одинадцять підрядників, пов'язаних з Юрієм Іванющенком. «Прокладки» наймали десятки субпідрядників, які завищували кошторисні видатки, але частіше — не робили нічого.
Але чи даремно криміналітет делегував своєї людини в президентську фракцію? При БПП-шному Генпрокурорі Юрії Луценко було остаточно знищено звинувачення щодо Іванющенка. Важко сказати — безкорисливо чи й тут не обійшлося без відката, але ГПУ ровесно нічого не робила по справі, не залишивши суддям вибору (http://reyestr.court.gov.ua/Review/55234417).
Публіч ним обелюванням бізнесмена та політика (ні, вже не криміналітету) Юри Єнакіївського займався саме депутат Недава. І ось цей апофеоз впевненості в безкарності ошелешив усіх: навіть БПП «Солідарність» зробила з приводу «брифінгу» Недави на захист Іванющенка заяву «про зраду» на своєму офіційному сайті. «Ну-ну-ну, — як би сказала фракція своєму депутату, — Все-таки Іванющенко причетний до вбивств героїв Небесної сотні, нехорошо оправдувати, знаєте» (http://solydarnist.org/?p=95383).
Але незабаром після цього лицемірного кривляння одіозного Іванющенка зняли з міжнародного розшуку та повернули управління рахунками з вкраденими грошима. На тій простій підставі, що Генпрокуратура провалила роботу. Пару років Іванющенко був дещо стиснений у коштах та пересуванні, але завдяки соратникам з президентського блоку й у цей період «позбавлень» не втрачав можливості керувати процесами. А тепер почуває себе настільки впевнено, що вже виграє позови про захист честі та гідності. Зокрема, апеляційний суд Києва визнав недостовірними твердження нардепа Сергія Лещенка про те, що Іванющенко «був смотрящим від Януковича. На Укрспирті, на зерновій корпорації, на госрезерві, у нього були частки скрізь, і він був причетний до підвозу титушок, які вбили в результаті журналіста Веремія на Михайлівській площі» (https://www.facebook.com/leshchenko.ukraine/posts/1282148351855830).
Вплив Юрія Іванющенка відчувається не лише у Слов'янську. Наприклад, на державному підприємстві «Артемсіль», яке зараз доводять до банкрутства, вважають, що це його директор відправив в РФ українську сіль задарма (понад 35 мільйонів рублів прострочених боргів мають перед «Артемсіллю» росіяни, і це прямий збиток Україні).
А з точки зору Олега Недави все нормально — адже він виступає за налагодження зв'язків з «братською Росією». На фото: Нардеп Сергій Мельничук назвав Недаву агентом ФСБ, показавши цю посвідчення вже неіснуючої громадської організації. Проте є інформація про те, що Недава все-таки проходив певний курс підготовки в РФ.
Почекайте трохи, і побачите, як «білий та пухнастий» Юрій Іванющенко з подвійним запалом виводить мільярди з України, яку він та його соратники повергли в стан війни та нищети.