Голова Миколаївської обласної державної адміністрації Алексей Савченко за місяць до призначення заявляв, що ніколи не прагнув стати губернатором і не готовий до такої відповідальності. Проте він отримав цю посаду. Мультимільйонер, колишній оперативник УБОП, поет, учасник АТО, друг і компаньйон втікача Онищенка — Савченко як крупний державний службовець себе позитивно не проявив. Справи на Миколаївщині йдуть ні шатко, ні валко, позитивна роль Савченка в них не помітна.
Новий губернатор неодноразово публічно заявляв, що його головні завдання — боротьба з корупцією та зміцнення патріотизму в Миколаївській області, де 65% населення — сепаратисти. Посилення патріотизму виразилося в проведенні символічних заходів на кшталт надання допомоги АТО або масових патріотичних акцій. Однак 7 квітня на заході, присвяченому третій річниці розгону антимайдану в Миколаєві, Савченко не з'явився.
Боротьба з корупцією звелася до показових рейдів правоохоронців по ігровим закладам. Але подолати або хоча б очолити цю систему Савченко не зміг. Місцева еліта його не прийняла і всіляко протидіяла. Керівник ОГА зійшовся в протистоянні з обласною радою, і впертість депутатів йому зломити не вдалося.
Вскоре після призначення Алексей Савченко спробував змістити з посади голову Миколаївської обласної ради Вікторію Москаленко. Хоча вона й належить до однієї з Алексеєм партії БПП «Солідарність», вважається ставленицею колишнього миколаївського губернатора Вадима Мерикова. Цей номер не пройшов — депутати легко переграли неопитного керівника, не створивши в день голосування кворуму. Вікторія Вікторівна й досі очолює обласний орган представницької влади.
На кінець березня Алексей Савченко спробував довести, що може змусити обласну раду приймати потрібні йому рішення, як це раніше міг робити Мериков. З яких ще цілей за ініціативою Савченка до порядку денного сесії міг бути внесений питання «Про визнання Росії країною-агресором»? Адже за це миколаївські депутати вже голосували в 2015 році. У губернаторському пакеті було ще кілька питань, з яких найцікавіше — повторна видача дозволу миколаївському ТОВ «Південний кар'єр» на розроблення піску в родовищі Вознесенське-1.
У невидачі повторного дозволу «Південному кар'єру» міг бути зацікавлений голова фракції Опозиційного блоку в обласній раді Ігор Дятлов, сам маючи види на цю «золоту жилу». Такий собі договірняк: Оппоблок голосує за Савченка, а Савченко Дятлову — можливість спробувати відбити кар'єр. З правової сторони обидва питання були дуже сумнівними. На яких підставах переробляти вже зроблене? Цим не замедлили скористатися миколаївські депутати, 30 березня зняли губернаторський порядок денний з сесії за невідповідністю регламенту (питання не обговорювалися на депутатських комісіях). Причому за зняття, всупереч волі свого лідера, голосували навіть оппоблоковці, які отримали нагоління від київського партійного керівництва.
У загальному, нового Мерикова з Савченка не вийшло — спільної мови з депутатами він не знайшов. Дійшло до того, що голова Миколаївської ОГА публічно, через ЗМІ, закликав громадян повідомляти в правоохоронні органи про невідповідності в деклараціях чиновників. А 29 березня на своїй сторінці у Фейсбуці Савченко повідомив про затримання в Миколаєві за дачу хабара поліції працівника Оператора державних лотерей «М.С.Л.», який нібито займався організацією незаконного ігрового бізнесу.
Наступного дня Оператор поширив спростування, в якому розцінив пост миколаївського губернатора як навмисну дискредитацію. Чи була інформація від Алексея Савченка недостовірною або лише непровіреною, чи темнить Оператор, так і залишилося невясненим. Компетентних пояснень надалі не прозвучало. Ці випадки ніби натякають, що важелів боротьби з корупцією в регіоні, крім непідтверджених заяв, у губернатора немає.
Все дуже погано й зі звичайною злочинністю. Миколаїв залишається одним із найбільш криміногенних міст України, який продовжують трясти резонансні злочини зі стрільбою. Наприклад, 1 лютого невідомі здійснили замах на миколаївського бізнесмена Дмитра Макса, завдавши йому кількох вогнепальних поранень. 8 лютого, після екстреного засідання в прокуратурі з питання діяльності в місті криміналітету Ігоря Науменка («Наума»), Алексей Савченко заявив: «Побачите, що буде далі. На території області сталося багато резонансних злочинів. Є невідкладні заходи, які необхідно вжити в боротьбі з корупцією. І найголовніше, ніяких криміналітетів та інших подонків не повинно бути. Це моя державна позиція».
З тих пір пройшло два місяці, і державна позиція миколаївського губернатора ні в які відчутні справи не втілилася. Вийти на самоокупаємість не вдалося. Сам же Савченко виявився замішаний у низці сумнівних подій. 3 квітня на круглому столі у Верховній Раді він заявив, що необхідно провести ревізію приватизації Миколаївського глиноземного заводу (одного з найприбутковіших підприємств України). На це послідувала різка відповідна заява власника — російської компанії РУСАЛ, яка оцінила слова Савченка як політичні спекуляції та тиск на бізнес.
А 4 квітня на сайті From-ua було опубліковано інтерв'ю з Дмитром Горшуновим, генеральним директором компанії «Bunge Україна», яка займається перевалкою вантажів у Миколаївському морському порту. «Після призначення нового губернатора у нас участилися візити контролюючих органів. Услід за ними до нас стали звертатися, скажімо так, невідомі особи з пропозицією вирішити питання з перевірками. Взамін вони хотіли отримати для певних фірм перевалку, як вони це називають, за «льготною ціною» — по $5 за тонну», — заявив Горшунов.
Того ж дня інтерв'ю з портала видалили, пояснивши це погрозами від невстановлених осіб, що надійшли на адресу Горшунова та членів його сім'ї. Коментатори в соцмережах і на порталах ЗМІ розцінили це як спроби «відбити» ті 20 мільйонів гривень, які нібито коштували Алексею Савченку його нинішня посада.
Лише дуже наївні люди можуть вірити, що людина, яка входить у топ-100 найбагатших людей України і отримала 39 млн гривень офіційного доходу за 2016 рік, прийшла в Миколаїв боротися з корупцією. Говорили, що губернаторство стане для Савченка лише трамплином для стрибка в уряд. Поки його успіхи на ниві державного управління більш ніж скромні. Ні подолати, ні очолити миколаївську корупцію Савченку не вдалося: місцеві еліти виявилися непідатливими. Змусити їх поділитися виявилося складніше, ніж займатися сумнівними операціями зі столичними банками й сидіти в кріслі народного депутата.
Алексей Савченко — особистість виключно скандальна, одіозна й смішна. Точніше буде сказати забавна, адже людина з криміналітетом в минулому, яка обанкротила свій Авант-банк і змогла нагріти на 30-40 мільйонів усіх — від інвесторів до простих людей — просто смішною бути не може, априорі. Поки Алексей Савченко проходить під грифом забавний… Жаль лише, що забавлятися він буде з і без того настраждалими жителями неблагополучної області.
Миколаївщина — середньостатистичний український регіон, зі своїми особливостями, проблемами й потенціалом. На жаль, поки область фігурує більшою мірою як джерело скандалів: вбивства бізнесменів, хабарництво чиновників, ментівський беспредел… І це лише видима верхівка айсберга. Зі всім цим доведеться розбиратися новопризначеному губернатору-варягу Алексею Савченку. У нього вже є сумний досвід керівництва: півтора місяця на посаді заступника голови «Київгорстрою», він також три дні керував «Укрспиртом».
39-річний Алексей Савченко — людина без перебільшення з неординарною біографією й поглядами на життя. Де ви бачили доларового мультимільйонера без майна в декларації? А ви зустрічали екс-міліціонера в топ-100 найбагатших людей країни? А банкіра, який пішов в АТО у складі бойового загону спецслужби? До цього додамо: поета й шансоньє, КМС з боксу, учасника боїв без правил, людину глибоко віруючу… Ну й напевно ви не зустрічали губернатора, який отримав свою посаду, маючи «в шафі» таких «скелетів», як триденне керівництво «Укрспиртом» і буквально пару місяців — на посаді заступника голови «Київгорстрою».
Ах так, всі пам'ятають Савченка як героя УБОП, який «переміг» грозного столичного мафіозо «Прищика» — нібито саме Савченко впіймав його, який до того рік перебував у розшуку. Але тут є нюанси.
Міліцейську біографію Савченка всі пов'язують зі столичним підрозділом УБОП, який він покинув у 2004 році, пішовши з групою з семи колег у охоронний бізнес. Нібито причиною того стало розчарування в самій структурі БОП, яка до того часу перетворилася на організацію з відбирання бізнесу у комерсантів.
У дійсності Савченко починав службу в кримінальному розшуку Києва під керівництвом легендарного Петра Опанасенка. Початок 90-х — епоха розквіту рекет-руху й становлення служби з боротьби з організованою злочинністю — так звані «6-ті відділи». Материй розшукник Опанасенко ревниво ставився до створення «конкуруючої» організації. І щоб довести, що перемогти рекет цілком можливо силами кримінального розшуку, створив у структурі своєї служби «3-й відділ»: з боротьби з організованими злочинними групами, який очолив материй опер Володимир Щипковський. Той підібрав у відділ безпредельних борців з мафією, серед яких разом з Віталієм Яремою був і Алексей Савченко. За відгуками оперативників, це було високоефективне підрозділення. Але значною мірою опери давали результат завдяки безмежній «неуставності» поведінки й ігноруванню законів. Там було все: і порушення прав підозрюваних, і «відбирання» бізнесу, і… високі результати в роботі. Пізніше частина 3-го відділу перебралася в УБОП Києва, Савченко в їхньому числі.
З перших днів Алексей Савченко виділявся серед тоді ще голих-босих убоповців своїм матеріальним достатком: золоті годинники, «мерседес»… Звідки? — ломали голову старі опери, які стріляли в борг на сигарети… Проте Савченко в основному спеціалізувався на економічних злочинах, а «бехи» з радянських часів не бідствували. В УБОПі до Савченка прилипла кличка «інтелектуал». Деякі служивці вважають, що це саркастично відображало розумові здібності нашого героя. Але автору вдалося розшукати людину, яка нагородила Савченка цією кличкою. Все виявилося просто й безневинно. Майбутній банкір і губернатор завжди захоплювався спортом. Він регулярно займався в спортзалі й мав досить грозний вигляд, що для бійця УБОП було важливо. По міліцейських коридорах цей качок ростом під два метри ходив розвалюючись, ніби морський вовк, що сійшов на берег. І один із колег, жартуючи над ним, помітив, що той багато часу проводить у бібліотеці — інтелектуал, одним словом.
Що ж стосується інтелекту й освіти одного з найбагатших людей країни, тут все неоднозначно. У 1994 році закінчив Київське суворовське училище, у 1997-му — так звану школу підготовки кадрів Управління з боротьби з організованою злочинністю. Насправді самі убоповці стверджують, що це не освіта, а фікція — друкували красиві дипломи, забувши додати до них знання. У 2003-му в паузах боротьби з мафією Савченко закінчив Академію внутрішніх справ (кваліфікація — юрист), а у 2008-му — Міжрегіональну академію управління персоналом (МАУП) з дипломом магістра економіки. Щодо останнього вузу — без коментарів… Одна близька до Савченка людина стверджує, що особисто тримала в руках диплом Савченка то чи оксфордського, то чи кембриджського університету. Вірити важко. Але ми, справедливості ради, згадаємо про це. Хоча сам Савченко ніде про престижну освіту не згадує.
Але не диплом головне в житті справжнього міліціонера, а кількість посаджених за грати злочинців. У цьому зв'язку ім'я Савченка завжди пов'язують з фігурою нині покійного криміналітету Києва «Прищика» — Валерія Прищика. Нібито саме Савченко удосужився затримати Прищика, який до того був не по зубах столичному УБОПу. До моменту затримання він цілий рік перебував у розшуку. Не будемо перебільшувати роль Алексея Савченка в цьому подвигу. Мало кого затримував УБОП… Суть у тому, що після цього затримання «Прищ» не сів — його вбили через рік, злочин не розкритий. Справу з вбивства лідера ОПГ порушувала прокуратура, а супроводжував УБОП. Потім «Ліча» занес у ГПУ 800 тисяч доларів і генеральна забрала собі ОРД. Вскоре матеріали вимагало СБУ. А потім матеріали ОРД затерялися… Поговорюють, всі ці рухи неформально супроводжував Віктор Шокін. Нібито Чеботарев — права рука «Ліча», який заволодів бізнесом «Прищика» після смерті главаря — племінник Шокіна. Останній навіть одного разу попередив про небезпеку «Чебу», позвонивши тому на телефон, який перебував на прослуховуванні.
А ось саме затримання й наслідки, що послідували, потребують окремого описання, тим більше що знають про них одиниці. Власне, розробкою потужної групування Прищика в УБОПі займався зовсім інша людина, яка не брала хабарів і тримала удар навіть після скарг на захист «Прищика» нардепа Романа Зварича, чия дружина зі шкільних часів дружила з Прищиком. Зрештою, захисники столичного мафіозо добилися-таки звільнення цього рейнджера УБОПу, але за його матеріалами мафіозо перебував у розшуку, безперешкодно їздячи по Києву.
І раптом — бац — його затримав Савченко! Перемога! За це герою-убоповцю навіть достроково присвоїли звання капітана, що тоді було великою рідкістю. Тут дуже важливі обставини затримання грозного мафіозо. Прищика брали на київському пляжі — майже голого, у шортах. Цікаво, що в пляжному вбранні у затриманого знайшли громадянський паспорт і 10 тисяч доларів готівкою! Вас нічого не настороживає, читачу?.. Навіщо людині, яка перебуває в розшуку, возити з собою паспорт? Будь-який патруль пробиває по базі й — ласкаво просимо в ІВС! А навіщо стільки готівки людині на пляжі, та ще коли з тобою постійно перебуває бригада охоронців? Може для того, щоб в ІВС можна було оплатити комфортні умови перебування? Але навіщо за своєю волею лізти за грати?
Люди обізнані припускають, що таким чином Прищик вирішив закрити санкцію на арешт себе улюбленого, ймовірно, не без допомоги убоповців, які розробили хитромудру комбінацію. Попав в ІВС — підключилися адвокати — закрутилася машина — порішали питання з ментами й у суді — знову Прищик законослухняний громадянин! Цікаво, що саме так і сталося: «Прищика» не посадили. А через рік розстріляли, після чого, за відомостями ментівських і бандитських джерел, грандіозне господарство Прищика, передусім ринок «Троєщина», перейшло під тотальний контроль його компаньйона «Ліча» (депутата Київської ради Ліщенка) й безіменних ментів. Удові «Прищика» нібито дісталися лише крихти бізнес-імперії вбитого чоловіка.
Але хто ж ці міфічні менти? Цих відомостей немає у Вікіпедії. Але є розрізнені факти, зіставлення яких дасть правильну відповідь. Вскоре після виходу з міліції Савченко став багатою, а потім і дуже багатою людиною. За його визнанням, він очолював службу безпеки «Родовід-банка», а потім і сам створив банк: один, потім другий. Нібито стартовий капітал на перший банк йому дали ділові люди з Землі Обіцяної. Ми не будемо з'ясовувати ці незначні подробиці.
Для повноти картини залишається додати, що Алексей Савченко й Валерій Гелетей — у минулому колишні сослуживці-убоповці, одружені на двох дамах, які є сестрами. І в бізнесі вони є рівноправними партнерами, а Савченко аж ніяк не «людина Гелетея-Яремы». Але ми, здається, занадто далеко зайшли в розкритті нюансів подвигу Савченка в боротьбі з мафіозо «Прищиком». Якщо ж читач хоче зайти ще далі, наприклад, розібратися в зв'язках героя-АТО-шника з фінансистом-організатором титушок Чеботаревим за кличкою «Чеба», ми адресуємо його до нашої статті двохрічної давності.
Кстаті, цю інформацію буквально дослівно пізніше підтвердив міністр Арсен Аваков. Правда, досі не чути про арешти фігурантів цієї справи. «Чеба», як і Савченко — глибоко віруюча людина, що не завадило йому через багатомільйонні афери на водочних підприємствах обкрадати бюджет України. А також «Чеба» не морнув оком, засилаючи титушок проти безоружних студентів у Маріїнському парку. Немає ніяких сумнівів, що Савченко в свій час очолив «Укрспирт» при сприянні Чеботарева. А через три дні він позбувся посади з однієї причини: не знайшов спільної мови зі смотрящим за галуззю Іванющенком… Але не будемо повторно бередити старі революційні рани. Як відомо, в нашій країні організатори не відповідають за вчинене в тому кривавому протистоянні народу з гопотою, в кращому разі — рядові «беркутці». Куди важливіше, як поведуть себе люди, наділені владою сьогодні. Тут щодо нашого героя більше питань, ніж відповідей.
Савченко прийшов на посаду губернатора в результаті конкурсу на випробувальний термін у три місяці. Ми не будемо стверджувати, що праві ті, хто заявляє, ніби результати конкурсу були заздалегідь визначені й що перемога коштувала Савченку кругленьку суму. Важливіше, що він може й що готовий робити на Миколаївщині, яка, як і будь-який інший регіон, погрузла в масі невирішених проблем.
Автору вдалося поспілкуватися з обізнаними миколаївцями. Ті впевнено заявляють, що це призначення для Савченка — лише трамплін для стрибка в уряд. І що керувати областю він буде максимум півроку. При цьому потрібно проявити здібності кризисного менеджера й гарно пропіаритися. Поки Савченко відомий лише завдяки своїм шансон-кліпам, підтримці ФК «Десна», який після нього очолив Чеботарев — водочний король, який перебуває в бігах. І ще Савченко асоціюється з військовою формою, яку він любить одягати в парламент. До речі: в АТО він виявився в складі загону спеціального призначення «Булат», який діє в структурі Управління держохорони, яке очолює бізнес-партнер і родич по дружині Валерій Гелетей.
На жаль, але перші новини після вступу Савченка на посаду не можна віднести до позитивного піару. У Миколаєві зірвано початок опалювального сезону: у багатьох школах діти навчаються у верхньому одязі, виникла загроза закриття дитячих садків, досі не всі лікарні опалюються. Мер міста вилетів у командування в Європу, а штабом з аварійного опалення півмільйонного Миколаєва керує губернатор Савченко. На цій темі він активно піарить себе й обіцяє все оперативно «порішати». Але після опалення виникнуть нові невідкладні проблеми: з медициною, дорогами, всякою соціалкою, рейдерством, криміналом… Управління областю — це не боксерський поєдинок: тут потрібно бути «в темі». Господарського досвіду у Савченка немає, команду він з собою не привіз. Місцеві аксакали до нього йти не бажають. Все, на що вирішився Савченко — це створити раду колишніх керівників області, серед яких — крайньо одіозні рожі, організатори Антимайдану й казнокради. Миколаївці ахнули: ось вона, спадкоємність — значить цей буде дерибанити, як і його «консультанти».
Особливість Миколаївщини — мафіозно-криміналітетні зв'язки. Тут все тісно переплетено з владою й чистою уголовщиною. І ця мафіозна мережа не дає розвиватися бізнесу, спокійно жити людям. Можливо, тому екс-убоповець Савченко в один із перших днів свого губернаторства зустрівся з авторитетним у місцевих колах «Наумом». Чому саме з ним? Цього не знає ніхто. Справа в тому, що насправді грозний на вигляд «Наум» мало що вирішує в області: воровське товариство його не визнає. Всім заправляє зовсім інша людина — його непримиренний ворог. Ось до кого повинен уважно присмотритися Савченко й його єдиний сьогодні однодумець — головний обласний поліцейський Юрій Мороз за кличкою «Юрець». Але місцеві аксакали з сумом прогнозують, що це завдання Савченку й Морозу не по зубах, як виявилася не по зубах і обласному прокурору Дунасу…
Четирьох квітня на сайті From-ua було опубліковано інтерв'ю з Дмитром Горшуновим, генеральним директором компанії «Bunge Україна», яка займається перевалкою вантажів у Миколаївському морському порту. Горшунов розповів про тиск на його компанію після призначення нового губернатора. «Що стосується Миколаївського порту, то після приходу нового начальника місцевого філіалу АМПУ, після призначення нового губернатора у нас участилися візити контролюючих органів. Услід за ними до нас стали звертатися, скажімо так, невідомі особи з пропозицією вирішити питання з перевірками. Взамін вони хотіли отримати для певних фірм перевалку, як вони це називають, за «льготною ціною» — по $5 за тонну», — сказав Горшунов.
Він підкреслив, що «Bunge Україна» вже заявила про тиск у правоохоронні органи. «Зрозуміло, що ми на це не піддемося й будемо вирішувати проблему в межах закону. Відповідні сигнали були відправлені», — заявив генеральний директор Дмитро Горшунов. При цьому він відзначив, що за 15 років роботи в Україні компанія інвестувала в економіку країни близько $500 млн і ніколи не брала участь у сумнівних угодах. «Принципи ведення бізнесу Bunge категорично забороняють нам брати участь у будь-яких непрозорих схемах. «Bunge Україна» ніколи не йде на так звані «договірняки», як би нас до цього не спонукали. Повірте, це неможливо… За півтора десятка років роботи ми інвестували в Україну близько $500 млн. Більше половини цих коштів — у проекти в Миколаївському морському порту. У 2011 році ми побудували там сучасний перевалочний термінал, що збільшив експортні можливості України більш ніж на 3 млн тонн на рік. У 2016 році завершився другий етап, і термінал став частиною сучасного виробничо-перевалочного комплексу. Ми також інвестували кошти в елеватори в чотирьох областях — Одеській, Дніпропетровській, Вінницькій і Кіровоградській, а також у маслоекстракційний завод у Дніпропетровській області», — повідомив Дмитро Горшунов.
Того ж дня інтерв'ю з портала видалили, пояснивши це погрозами від невстановлених осіб, що надійшли на адресу Горшунова та членів його сім'ї. На редакційну пошту від прес-служби Миколаївської обласної адміністрації надійшло спростування від імені директора юридичного департаменту ДП «Сантрейд» «Bunge Україна» О. Бігдана. У листі стверджується, що генеральний директор «Bunge Україна» Дмитро Горшунов не давав ніякого інтерв'ю такого змісту ні сайту From-ua, ні якому-либудь іншому виданню.
На самому сайті From-ua редакція принесла вибачення Дмитрію Горшунову за публікацію не призначених для оприлюднення фрагментів диктофонного запису розмови. «Після публікації матеріалу на адресу членів сім'ї Дмитра Горшунова стали надходити погрози. Щоб не піддавати небезпеці життя й здоров'я Дмитра Горшунова та членів його сім'ї, які перебувають у Росії, редакція прийняла рішення видалити матеріал. За проханням прес-служби просимо розцінювати опубліковану інформацію як недостовірну. Ми приносимо свої найглибші вибачення Дмитрію Горшунову. Редакція вважає неприйнятним публікувати інформацію, яка загрожує безпеці героїв наших інтерв'ю й може стати приводом для застосування фізичного насильства щодо близьких їм людей», — значиться в офіційному повідомленні сайту From-ua.
Алексей Савченко був призначений головою Миколаївської ОГА 6 жовтня 2016 року з випробувальним терміном три місяці. До цього він був народним депутатом від «Блоку Петра Порошенка». Віктор Козонак був призначений головою Миколаївського філіалу АМПУ в березні 2017 року. До цього з вересня попереднього року він керував АМПУ в Миколаївському порту в статусі виконуючого обов'язки начальника адміністрації. Раніше він працював директором Харківського броньованого заводу.