Вже не лише митники та брокери говорять про те, що масштаби розкрадання на митниці за Мирослава Продана стали такими, що навіть Калетник у Москві дивується. Не менш серйозний корупційний безлад панує й у системі ДФС загалом. І все це господин Продан зумів налагодити в найкоротші терміни. Справедливо вважаючи, що набуїни — набуїни, а крастися потрібно дуже швидко, так само як потім і втікати.
21 квітня 2017 року в агентстві УНІАН відбулася прес-конференція народного депутата України Андрія Немировського, під час якої депутат звернувся до керівництва НАБУ, ДФС, ГПУ, СБУ та НАЗК щодо шахрайських схем в.о. начальника Київської міської митниці та начальника митного поста «Столичний» Сергія Тупальського. Зокрема, Андрій Немировський заявив про відсутність реакції з боку правоохоронних органів щодо фактів протиправної діяльності Київської міської митниці, виявлених та висвітлених ЗМІ під час журналістських розслідувань.
Діяльність цього високопосадовця привертає увагу не тільки тому, що останнім часом багато корупційних схем за його участю було опубліковано в ЗМІ, а й тому, що завдяки зв'язкам цієї людини з керівниками правоохоронних органів, заяви громадськості, журналістів та народних депутатів нахабно ігноруються цими органами, які не хочуть помічати очевидні факти і схеми корупційної діяльності», — зазначив Андрій Немировський.
Депутат нагадав, що у 2010 році Сергієм Тупальським разом з рідним братом Олександром Тупальським було засновано митно-брокерську компанію ТОВ «Тріумф-СВ». «Схема роботи дуже проста, — розкриває подробиці нардеп. — Як тільки Сергій Тупальський приходить керувати черговим митним постом, він намагається перенаправити усі найприбутковіші підприємства та організації оформлювати документи саме через фірму свого брата.
Народний депутат зазначив, що згідно із Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» рідний брат відноситься до близьких осіб, а конфліктом інтересів вважається суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами особи чи близьких їй осіб та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.
За словами А. Немировського, це не єдиний факт, який було викрито ЗМІ в журналістських розслідуваннях, і за яким зазначені особи звертались до органів, які займаються протидією корупційним злочинам. Зокрема, одна із схем викрита журналістами на посту «Столичний» (ТОВ «Софія пром тех»), за якою однією із фірм не зазначалася реальна вага та замінювались в документах реальні якісні показники товару, змінилася на більш цікаву схему.
За даними розслідування, в митній декларації тепер вказують реальний товар (описують, наприклад тканину, яка вона є). Але митну ціну вказують мінімально можливу. Як приклад, тканина може мати ввізне імпортне мито в 0%, 1%, 2%, 5%, 8%. Митна ризикова ціна для неї складає 3,3 дол/кг і 3,75 дол/кг на всю тканину. В декларації заявляють тканину зі ставкою мита 8%, а ціну ставлять 2,2 дол/кг, а то й 0,5 дол/кг при реальній ризиковій ціні 3,75 дол/кг.
Для того щоб визначити справжні характеристики товару та ціну ввізного мита, товар направляється в лабораторію. Лабораторія винесе рішення про те, який це саме вид тканини, щоб потім правильно визначити суми ввізного мита. Тільки після того, як лабораторія визначила, що це за вид тканини, декларація відправляється в тарифний відділ для визначення ціни. В підсумку митниця за результатами експертизи знає, який це товар і може визначити на нього ціну. У наведеному вище випадку з тканиною необхідно дати ціну не нижче, ніж ризикова ціна, тобто підняти її необхідно з 2,2 дол/кг до 3,75 дол/кг.
Але в чому ж полягає хитроумна схема? За той період — це приблизно 30–45 днів — поки лабораторія виносить рішення з визначення «Що це за товар?», юридична особа, яка цей товар завезла (імпортер по митній декларації), просто припиняє своє існування і закривається. Таким чином, мито до бюджету платиться набагато менше, ніж необхідно, за рахунок доплати. А компанія по суті вже не існує і доплату стягнути нема з кого.
Андрій Немировський також повідомив, що аналогічна схема недоплати діє й по взуттю. За його інформацією, тільки за березень 2017 року шістьма фірмами–примарами, як їх називають у Києві, було оформлено близько 200 контейнерів з тканинами за такою ж схемою. Це спричинило бюджетних втрат приблизно на 50 млн грн!
Загалом, за інформацією депутата, збиток від оборудок на Київській митниці лише за два місяці цього року нараховує більше 9 млн доларів США, або близько 270 млн гривень!
Депутат підкреслив, що про всі ці схеми добре відомо правоохоронцям, які все це, напевне, й покривають, тому що реакції на публічні заяви журналістів поки що немає. Також під час розслідування справи з'ясувалось, що заступник директора НАБУ Анатолій Новак і Сергій Тупальський є кумами. Може саме цей факт і є поясненням небажання НАБУ реагувати на кричущі факти корупції?
«Навіть навпаки, — говорить А. Немировський, — тиск іде з боку правоохоронних структур на тих людей, які займаються розкриттям цих схем, з приводу чого я вже звернувся до правоохоронних органів, а також до вищого керівництва правоохоронних структур країни. Сподіваюсь, що відповідні органи займуться, нарешті, розслідуванням цих фактів», — наголосив депутат.
Але справа ж не в одному Тупальському та його банді. Тупальський не зумів би так нахабно крастися навіть при найвищій «крисі», не відраховуючи належну частку особисто господину Продану. А скоріше за все й сама схема Тупальського вигадана й одобрена особисто Проданом.
Про нього писали й говорили багато ще до призначення головою ДФС. Тимчасовий в.о. (як відомо, нема нічого більш постійного, ніж тимчасове) Продан Мирослав Васильович відомий як ореховий мафіозі. На певних фіскальних корупціонерів представники бізнесу скаржаться у вищі державні структури, але їхні заяви ігноруються, чиновники залишаються працювати в системі державної влади, а бізнесменам нічого не залишається, як всупереч заповітам Байдена, сприяти корупції й давати хабарі.
Одним із таких безсмертних при всіх владах хабарником і корупціонером є відомий багатьом підприємцям і бізнесменам начальник ДФС у Вінницькій області Продан Мирослав Васильович, який скоро возглавит рейтинг найбагатших людей України за «зарплату» держслужбовця.
Продан Мирослав Васильович народився 8 жовтня 1979 року в селі Кукавка Могилів-Подільського району Вінницької області. Розпочав свою кар'єру в фіскальній службі з посади головного державного податкового ревізора-інспектора відділу організації погашення податкового боргу, управління погашення прострочених податкових зобов'язань ДПА у Вінницькій області. Потім стрімкий кар'єрний ріст. І вже з 2010 по 2012 рік Мирослав Васильович займав посаду заступника начальника державної податкової інспекції в м. Вінниці.
Почомусь йому не сиділось на місці й з 2012 року, змінивши регіон, трохи попрацювавши (з квітня 2012 по травень 2012 року) головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю Уманської ОГНІ, знову став заступником начальника, тільки вже Уманської ОГНІ.
Напригавшись по посадах за 2012 рік, у 2013 році він знову не затримується на місці, змінює регіон і посаду на більш «престижну» й стає заступником начальника ДНІ Соломенського району Києва. Але про це місце роботи замовчує й сам Продан, і ті, на кого він «працює». Тому що є указ Прем'єр-міністра А.П. Яценюка, де чітко вказано змінити всю вертикаль керівництва ДФС на рівні областей і районів, забезпечивши прихід на ці посади нових чистих кадрів, які зможуть зламати корупційні схеми. А Продан, до речі, підпадає під люстрацію.
Усе було б нічого, ну такий кар'єрний досвід у людини, якби не «функціональні» дії чиновника в межах роботи в системі ДФС, а саме: проведення договірних документальних перевірок, організація для «своїх людей» позачергових відшкодувань ПДВ з бюджету (за баснослівні суми хабарів!), забезпечення безперебійного функціонування конвертаційних центрів у Вінницькій області.
Так, у 2012 році, займаючи в той час посаду заступника начальника ДНІ у Вінниці, Мирослав Продан, чинячи тиск на директора концерну «Подолля» (що зареєстрований у м. Вінниця, вул. Зодчих, 24) Тимофія Миколайовича Гіренка, зумів придбати квартиру (за адресою м. Вінниця, бульвар Свободи, 1, кв. 59) вдвічі дешевше реально існуючих цін. Документи, що підтверджують перехід права власності на користь Продана М.В., вірогідно оформлені ТОВ «Вининвестбуд» (код ЄДРПОУ 32719099, директор В.В. Антонюк), що входить до складу концерну, й знайшло своє відображення в обліку державної реєстраційної служби. Так що в діях Продана М.В. присутній склад злочину, передбачений ст. 368 КК України.
Не зупиняючись на досягнутому й навіть розвиваючи свій злочинний досвід, протягом 2014–2015 років начальник ГУ ДФС у Вінницькій області Продан М.В. вибудовує цілу систему діючих конвертаційно-транзитних СПД (так звані податкові ями): ТОВ «Алоха Ок» (код ЄДРПОУ 38797062, обсяг реалізації у 2014 році — 335 773 тис. грн.); ТОВ «Абсолют Трейдинг» (код ЄДРПОУ 38500247, обсяг реалізації у 2014 році — 80 000 тис. грн.); ТОВ «Агро-квест» (код ЄДРПОУ 39164922, обсяг реалізації у 2014 році — 1 409 тис. грн., у 2015 році — 33 606 тис. грн. Всього — 35 015 тис. грн.); ТОВ «Агро-справа» (код ЄДРПОУ 38675602, обсяг реалізації у 2014 році — 37 258 тис. грн., у 2015 році — 46 920 тис. грн. Всього — 84 178 тис. грн.); ТОВ «Ідас Л» (код ЄДРПОУ 39370175, обсяг реалізації у 2015 році — 1 762 тис. грн.).
Таким чином, протягом 2014–2015 років у Вінницькій області діяло не менше п'яти СПД транзитно-конвертаційної спрямованості (податкових ям). І діяли вони «під патронатом» Продана М.В. із загальними обсягами реалізації у 2014 році в сумі 454 440 тис. грн., у 2015 році — в сумі 82 288 тис. грн., всього — 536 728 тис. грн. Завдяки злочинній діяльності Продана держава недоотримала в бюджет більше 89 млн грн ПДВ.
Усі розмови Продана М.В. щодо проведених документальних перевірок вищезазначених СПД нічого не варті, оскільки сформований податковий кредит уже використаний реальним сектором економіки, завдані державі збитки не відшкодовані, а розпочаті кримінальні справи закриті.
Ітак, якби законодавство в нашій країні діяло, то Продан Мирослав понесе покарання за вчинене злочин, передбачений ст. 364 КК України.
Крім того, Проданом протягом 2013–2014 років забезпечено бюджетне відшкодування ПДВ підприємству групи «Віойл». А саме, ПАТ «Вінницький маслоробний комбінат» (код ЄДРПОУ 00373758) отримав відшкодування ПДВ на суму більше 7 млн грн за взаємовідносинами ТОВ «Торговий дім Санко» (код ЄДРПОУ 32589251) /посередник/ з фіктивним підприємством ТОВ «Біофорс» (код ЄДРПОУ 36641477) (директор не має відношення до діяльності). Однак, незважаючи на надходження в ДФС у Вінницькій області акта № 153/20-34-22-01/36641477 від 10.10.2013 року ДНІ в Московському районі міста Харкова, яким не підтверджена реальність здійснення господарських відносин з постачальниками, Проданом М.В. не повернені в бюджет раніше відшкодовані кошти ПДВ ПАТ «Вінницький МЖК».
У квітні–травні 2015 року Проданом безпідставно повернено ТОВ «Вектор-М» (група «Віойл», код 32492828) на банківський рахунок близько 5 млн грн раніше сплаченого ДНІ в Печерському районі м. Києва податку на прибуток. Незаконно відшкодовуючи ПДВ, Продан розумів, що вчиняє кримінально-карне злочин, передбачений ст. 191 ч. 5, 365 КК, але особисте збагачення його цікавило більше.
До того ж, Мирослав Продан має ще й «джерело» доходу з експорту грецьких горіхів і намагається під «крисею» СБУ побудувати певну монополію, де на ринку експорту горіхів працюватиме обмежене коло «своїх» фірм. Ось неповний перелік підприємств чиновника: «Фармтрейдинвест», «Хризантема», «Атлантинвест», «Леко», «Домино-16».