← Назад

Банківська таємниця Віктора Полищука: як екс-власник «Михайловського» намагається уникнути відповідальності

2017-05-12 11:33 · ОРД · littoria82
Бізнес та корпоративні схеми · Енергетика · Міжнародні зв’язки · Освіта · Правоохоронні органи · Статки та декларації · Суди та судова система · Центральна влада

Відкрити оригінал

Господар скандального банку «Михайловський» може «умити руки» під час завершальної грошової зачистки цієї фінансової установи. У 2016 році після банкрутства банку «Михайловський» бізнесмена Віктора Полищука держава за рахунок держбюджету погодилася компенсувати вклади його клієнтів, які не підпадали під гарантовані державою 200 тис. грн. Тепер держава на кроці від того, щоб втратити й кредитний портфель банку, який екс-власники встигли вивести з банку напередодні введення в нього тимчасової адміністрації. Остаточне рішення — за Верховним Судом України.

«У мене син маленький є. Він приходить, говорить: «Тато, в школі кажуть, що ти банк пограбував». Ну ви розумієте, ну це ж ганьба. Одна справа — там, преса, а інша справа — ти додому приходиш, а тобі це кажуть», — скаржився бізнесмен Віктор Полищук у інтерв'ю сайту Gordonua.com наприкінці 2016 року. У травні 2016 року банкрутство «Михайловського», якому належав Полищук (він також контролює частку в бізнес-центрі «Гулівер» і мережі побутової техніки та електроніки «Eldorado»), стало одним із найскандальніших за останні три роки.

Напередодні банкрутства на банк «навісили» депозитний портфель на 1,2 млрд гривень, який довелося компенсувати державі шляхом прийняття окремого закону у Верховній Раді. На цьому неприємні несподіванки для тимчасового адміністратора та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, до якого перейшло управління банком, не закінчилися. Напередодні банкрутства з банку разом із заставами був виведений ще й ліквідний кредитний портфель на 700 млн гривень на користь фінансової компанії «Плеяда», оформленої на малознаного жителя Сімферополя Анатолія Телятникова, який діяв, за всією видимістю, в інтересах екс-власників банку.

Одразу після банкрутства «Плеяда» заявила, що відтепер вона володіє кредитним портфелем, і що тепер усі юридичні та фізичні особи, які оформили кредит у «Михайловському», зобов'язані погашати свої борги лише перед нею. У «Михайловському» заявили, що гроші повертати потрібно їм. Вже рік як це питання — предмет спору в українських судах. І весь цей час удача супутствувала аж ніяк не держустановам, а їхнім опонентам, які, за чутками, підкріплювали свої позиції в судах вагомими аргументами. Так, постановою Окружного адміністративного суду Києва від 10 серпня 2016 року, Київського апеляційного адміністративного суду — від 29 вересня 2016 року й Вищого адміністративного суду — від 12 січня 2017 року, непідкупні представники української Феміди зайняли сторону «Плеяди», відмовивши «Михайловському» та ФГВФЛ у скасуванні договорів факторингу, за якими кредитний портфель спустошеного банку уплив до «Плеяди». Яка, у свою чергу, переступила ці вимоги ТОВ «ФК «Фагор».

Проблиск надії для держустанов виник 19 квітня, коли Верховний суд України прийняв до розгляду касацію ФГВФЛ і на час розгляду призупинив виконання рішень нижчестоящих інстанцій, про що 5 травня похвалилася Прес-служба Фонду. «При таких обставинах Фонд гарантування повідомляє про те, що ТОВ «ФК «Фагор» та так звані «партнери» цієї фінансової установи безпідставно й протиправно стягували й продовжують стягувати грошові кошти з фізичних осіб — позичальників банку «Михайловський» за раніше укладеними з банком кредитними договорами…Таким чином, єдиним законним кредитором за кредитами, наданими фізичним особам, був і залишається банк «Михайловський». Лише платежі на його користь спрямовуються на погашення існуючої заборгованості фізичних осіб за кредитами», — повідомила прес-служба ФГВФЛ. У самій ФК «Фагор» поспішили розповсюдити повідомлення про те, що хоч ЗСУ й зупинив виконавчі провадження за вказаними рішеннями нижчих інстанцій, самі вони поки залишаються в силі.

«При цьому нагадуємо, що фінансова компанія «Фагор» не є стороною адміністративних судових процесів між ФГВФЛ та ФК «Плеяда», а тому рішення судів у цих спорах ніяким чином не впливають на право ФК «Фагор» приймати кошти від позичальників банку «Михайловський» — поспішили повідомити в компанії 11 травня.

Пікантності справі додає не лише питання про те, чи мало право екс-керівництво банку напередодні введення в нього зовнішнього управління уступати за договорами факторингу (з відстрочкою платежу) кредитний портфель на сотні мільйонів гривень. Але й той факт, що, згідно з матеріалами кримінального провадження №12016000000000197 від 29 червня 2016 року, яке розслідує Нацполіція, уся операція спочатку була афірою й не мала нічого спільного з економічною угодою. Справа в тому, що, за даними поліції, мінімум 19 кредитних договорів перед банком були у 15 компаній («Eldorado», «Технополіс 15», «Арма Факторинг» та ін.), пов'язаних із фактичним власником «Михайловського» Віктором Полищуком.

При цьому зобов'язання вказаних позичальників були забезпечені заставним майном (земельні ділянки, нежилі приміщення, товари в обороті, транспортні засоби, майнові права) загальною вартістю 2,15 млрд грн., яке належало також підконтрольним фактичним власникам банку компаніям. І з метою виведення вказаного заставного майна з-під застави й уникнення його стягнення на користь «Михайловського» екс-менеджери Полищука надали кредити в загальній сумі 901,4 млн грн. відверто фіктивним фірмам. Отримані кредити того ж дня, 19 травня 2016 року, були пропущені через 20 підприємств та фінансових компаній на погашення заборгованості вищезазначених 15-ти позичальників за 19 кредитними договорами. Так банк позбувся кредитів із реальними заставами на 2,15 млрд грн., отримавши натомість ніяк не забезпечені «порожнушки».

Поки що шатким гарантом того, що держава не залишиться двічі в дурнях у історії з банкрутством «Михайловського», навіть якщо його чекатиме невдача у ЗСУ, служить той факт, що з кінця 2016 року під арештом перебувають бізнес-центр «Гулівер» (оформлений на ТОВ «Три О») та активи ТОВ «Техенерготрейд» (склади загальною площею 93,51 тис. кв. м і приміщення холодильного комплексу площею 65,45 тис. кв. м у селі Квітневе Броварського району Київської області, земельні ділянки на десятки гектарів тощо). Їхній бенефіціар, як указують у Генпрокуратурі — все той же «невловимий» Віктор Полищук, а накладення арешту було мотивовано бажанням отримати компенсацію за доведення до банкрутства «Михайловського».

#БанкМихайловський #ВіктораПолищук #БанківськаТаємниця #БанкрутствоБанку #УкраїнськіСуди #ФінансовийСкандал #ОРД #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування