Коли ти керуєш одним із монопольних підприємств, а за спиною стоять люди з Партії регіонів — не якісь рядові чиновники, а сам Ринат Ахметов, залишається лише один шлях: у політику. У 2002 році Євгеній Геллер вступив до лав Партії регіонів і став депутатом Донецької обласної ради, а незабаром очолив постійну комісію з питань молодіжної політики, фізичної культури та спорту. Як уже розповідалося, свій бізнес з переробки брухту та відходів кольорових металів він передав братам Кокотюхам. Жити без «захоплення» Євгеній Борисович не зміг і забрав з «Укрспава» найцінніше — футзальний клуб «Шахтер». У 2002 році Геллер офіційно став його президентом.
На парламентських виборах 2006 року Євгеній Геллер став народним депутатом від Партії регіонів (№79 у виборчому списку). Він увійшов до комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин. Через рік на перевиборах Геллер зберіг своє крісло, посівши №77. Також він отримав посаду заступника голови комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики та Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації.
У 2009 році Євгеній Борисович приєднався до відродження, а точніше до вкладення грошей у луганський футбольний клуб «Заря». Команді потрібен був президент, оскільки її попередній керівник — «регіонал» Валерій Букаєв помер. Геллер прославився своїми досить різкими висловлюваннями на адресу Ігоря Суркіса, власника команди «Динамо». Після матчу між «Зарею» та «Динамо» у 2010 році, коли луганчани програли, Євгеній Борисович звинуватив у поразці Суркіса та його «ручних суддів». Він заявив, що судді засчитали гол у ворота «Зарі», який забили з положення поза грою. Скандал швидко забувся, але ходять чутки, що Суркіс і Геллер дуже недолюблюють один одного.
У 2010 році, як тільки Віктор Янукович сів у крісло Президента, він почав роздавати нагороди та звання в темпі, який був властивий Віктору Ющенку в останні дні його перебування на посаді. Не забув Віктор Федорович відзначити «друзів» по партії. Так Євгеній Геллер отримав звання «заслуженого економіста». У грудні 2011 року Геллер став одним із засновників неурядової організації «Європейський центр сучасної України», зареєстрованої в Брюсселі.
Вона мала відповідати за євроінтеграцію, але насправді це був центр «реабілітації» Віктора Януковича в переговорах з Міжнародним валютним фондом після того, як «уряд реформаторів» їх провалив. Тоді Україна не отримала від МВФ 15 млрд доларів вливань, оскільки не виконала головну умову кредитора — не підвищила ціну на газ для населення. Напередодні виборів 2012 року це був би політичний суїцид для ПР. Найцікавіше в історії створення центру — суми, які виділялися на його існування: у 2012 році — 800 тисяч доларів, у 2013-му — 790 тисяч доларів, у 2014-му — 120 тисяч доларів. А також той факт, що «Європейський центр сучасної України» звертався до фірм «Mercury Public Affairs» та «Podesta Group», які займаються лобіюванням у Конгресі США.
Виявилося, які законопроекти просили лобіювати в Конгресі. І це вражає. Наприклад, у 2012 році сенат закликав до негайного звільнення Юлії Тимошенко або проведення вільних та чесних парламентських виборів 28 жовтня 2012 року, звільнення опозиційних засуджених за політичними мотивами. 2013 рік був ще більш вражаючим — звільнити Тимошенко та забезпечити підтримку Євромайдану.
Виходить, що Янукович за свої ж гроші боровся сам із собою? Однак залишимо це питання без відповіді. Євгеній Геллер відзначився у 2012 році. Він був одним із тих, хто підтримав Закон України «Про основи державної мовної політики», який гарантував використання «регіональної мови» в областях. «Мовний закон» дозволив низці регіонів надати офіційний статус російській мові.
У 2012 році народний депутат Євгеній Геллер отримав нове призначення. Він став головою комітету Верховної Ради з питань бюджету. Таку престижну посаду в народі назвали «касир». Вибір кандидата привів у здивування всіх. Людина, яка розпоряджатиметься мільйонами в країні, — малознаний депутат «регіонал», колишній крупний бізнесмен та президент футбольного клубу. Однак одразу ж заговорили про те, що саме Ринат Ахметов «посадив» Геллера на це крісло. Хоча багато хто пов'язали посаду з подякою за якісь послуги Віктору Янукович. Але Євгеній Борисович відмежувався від президентської сім'ї, заявивши: «Я з сім'ї знаю лише батька та молодшого сина».
Незважаючи на дебати, Євгеній Геллер став «третьою людиною в парламенті» і вирішував, кому, скільки та на що виділяти гроші. Перше, що зробив Євгеній Борисович після призначення — затіяв у своєму новому кабінеті в будівлі комітетів на Банковій ремонт. Очевидно, донецькому бізнесмену не сподобалися умови, в яких працював його попередник — представник фракції Литвина Валерій Баранов. Заради створення нових службових апартаментів для Геллера об'єднали три кабінети — №613, 614 та 615, облаштувавши там санвузол — ванну кімнату та туалет. Причому на 6-й поверх додатково прокладали каналізацію. А також йому облаштували кімнату для відпочинку та окремої їдальні з кухнею прямо на території Верховної Ради!
У суспільства виник питання: за які гроші робляться апартаменти чиновника? Адже згідно із законами про держбюджет на 2012 та 2013 роки кошти на проведення ремонтних робіт в адміністративних будівлях Верховної Ради не передбачалися. Але відповідь послідувала негайно — Геллер робить ремонт за свої власні гроші і залишить його потім своєму «наступнику». Але тут знову питання. Згідно з декларацією Євгенія Борисовича за 2011 рік він заробив 241 тисячу гривень, а на його рахунку — 917 тисяч гривень. Суми хоч і не як у простого робітника, але на такі масштабні ремонтні роботи він мав би спорожнити всі свої запаси.
Наступний скандал розгорівся, коли пресу з подачі Євгенія Геллера не пустили на засідання бюджетного комітету Верховної Ради, на якому розглядали питання про перерозподіл 1,7 мільярда гривень. Від журналістів вимагали спеціальний пропуск. Прозорість та відкритість — аж ніяк не конек донецьких. Євгеній Борисович крім фінансових питань встигав вирішувати й справи у своєму бізнесі.
У 2013 році Олександра Кужель конфіденційно домовилася з Геллером про закупівлю у ЗАО «Укрсплав» досить крупної партії металопрокату за собівартістю для потреб будівельної фірми, власником якої був її син — Дмитрій. Більше того, бізнесмен закладив у бюджет на 2014 рік 110 мільйонів гривень (11 мільйонів євро) на реконструкцію стадіону «Авангард», на якому грав у УПЛ його футбольний клуб «Заря». Справді, адже у команди, до речі, приватної, яка належить такій людині, мав би бути свій стадіон.
Касир міг би й далі трудитися на фінансовій ниві ПР, але плани перекреслив Майдан. Природно, 16 січня 2014 року разом з іншими тоді ще однопартійцями Геллер голосував за «диктаторські закони». Крім цього, «Європейський центр сучасної України» перевів на рахунок лобіюючого агентства «Mercury» 70 тисяч доларів, щоб просувати антиросійські законодавчі акти в Конгресі США. Наприклад, засудження російської агресії, підтримку територіальної цілісності, розширення «списку Магніцького», виключення РФ з «великої восьмірки».
Коли ситуація з Майданом та революцією дійшла до критичної точки, вірний член ПР кинув своїх і перейшов до Ігоря Коломойського, чудово вписавшись у «вертикаль» нової влади. І тут дуже цікавий момент — раптово чиновник направляє в парламент лист з проханням не оприлюднювати на сайті Ради інформацію з його декларації за попередній 2013 рік. Це в той час, коли вся нова влада хвалилася відкритістю та «близькістю» до народу. Але за запитом ЗМІ апарат надав копію декларації депутата. І виявилося, що за рік він задекларував 60,3 мільйона гривень доходів: з них 248 тисяч — заробітна плата, решта суми отримана від дивідендів, відсотків та цінних паперів. Більше того, у 2013-му Геллер купив автомобіль «Land Rover Range Rover Autobiography» за 1,4 мільйона гривень. На що заробив гроші Євгеній Борисович, залишається великим питанням.
У 2015 році Геллер став рядовим членом комітету ВР з питань бюджету та депутатської «постреґіональної» групи «Відродження». Тільки ось прикладним парламентарієм Євгеній Васильович так і не став. Він усе так само по-донецьки ходив на пленарні засідання Ради — за рік з 69 засідань нардеп був лише на 4-х.
Хоча на ключові та важливі голосування Євгеній Борисович приходив і навіть трудився з подвійною силою — давив на свою кнопку та допомагав «тому хлопцю». Наприклад, так сталося під час затвердження в парламенті кандидатури Генпрокурора Віктора Шокіна, який пробув у кріслі трохи більше року.
При новій владі Євгеній Геллер повернувся до свого бізнесу, пристосувавшись та зрозумівши, як треба працювати, коли всі йдуть в Європу. Протягом 2015–2016 років «ТПК Укрсплав», що знаходиться на неконтрольованій Україною території, отримав державних тендерів майже на 8 мільйонів гривень. Держзакази були на поставку газу в Маріуполі. Нікого не смутило, що юридична адреса фірми — вулиця Новоросійська, 9, місто Донецьк. Однак Євгеній Борисович умілий вивернувся. Він пояснив, що не може змінити юридичну адресу компанії через ліцензію. Оскільки її видають за адресою, де розташовані виробничі потужності. Але бізнесмен підкреслив, що «ТПК Укрсплав» платить податки Україні та є абсолютно українською. Хоча за інформацією деяких українських ЗМІ, компанія на 2016 рік заборгувала українському бюджету 25 мільйонів гривень.
У травні 2016 року в країні розгорівся чергової корупційний скандал. На цей раз причиною стало оприлюднення чорної бухгалтерії Партії регіонів. «Амбарну книгу», що підтверджує незаконні виплати регіоналів готівкою низці колишніх та нинішніх високопоставлених чиновників, передав до НАБУ екс-перший заступник голови СБУ Віктор Трепак. Йдеться про «касу» в 2 мільярди доларів. Видатки на політичні справи розписані до копійки. Найчастіше фігурує прізвище Геллер. Якщо вірити документам, то у 2012 році Геллер отримував крупні суми грошей з різними позначками — 160 тисяч доларів з позначкою «депутати в коаліцію», 395 тисяч доларів з позначкою «Наша Україна», 500 тисяч доларів з позначкою «ЦВК», 4,9 тисяч доларів з позначкою «аванс по», майже мільйон доларів з нерозбірливим призначенням, ще два авансу та два повернення, 70 тисяч доларів з позначкою «Заневський А.П.» (саме таке прізвище мав начальник охорони президента Януковича). Найбільша сума — 1,4 мільйона доларів з позначкою «Апостол (Коаліція)».
На подив, Євгеній Борисович на викриття відреагував спокійно. Він заявив, що документи сфальсифіковані, а з сучасними комп'ютерними технологіями можна намалювати все, що завгодно. Однак тут Геллер трохи схитрив: стосунок до грошей партії він все ж таки мав. На сайті Центральної виборчої комісії є фінансові звіти регіоналів за 2012 рік. У документі Євгеній Борисович ставить підпис як розпорядник коштів виборчого фонду ПР.
Не упустив Євгеній Геллер можливість скористатися ОРДЛО як своєрідним офшором. Через окремі райони Донбасу він торгує брухтом та металом. Тому що ОРДЛО грає на руку всім чиновникам, які хочуть збагатитися. Це єдиний спосіб вивезти щось з України так, щоб не платити мито в бюджет та ПДВ. Більше того, в Росії за товар такого типу платять готівкою. Так що простежити грошовий потік просто неможливо. Якщо говорити про обсяги, то за 2016 рік Євгеній Борисович вивіз на територію ДНР як мінімум 8,5 тисяч тонн брухту кольорових металів. А тепер про ціну: вартість металу стартує від 1200 до 5000 доларів за тонну. Навіть якщо взяти середню ціну брухту та помножити на мінімальний вантаж, то виходить близько 22 мільйонів доларів на рік.
Що ж стосується «Зарі», то тут все не так гладко. Геллер тепер вимушений орендувати для домашніх матчів у українській прем'єр-лізі «Славутич-Арену» в Запоріжжі, а для виступу в єврокубках — київський стадіон «Динамо».
Євгеній Борисович уже третій рік наполегливо будує з себе європейського нардепа. Але, як помітили спостерігачі, іноді йому нудно на засіданнях ВР і тоді він переписується з жінками в телефоні або грає в мобільні ігри. Ще він любить з розмахом святкувати свята, особливо свій день народження. А також його широка донецька душа потребує розкоші — годинників, картин, запонок, коней, які він декларує. Наприклад, у 2015 році Геллер під час СМС-переписки зі знайомою пожалівся, що вимушений сидіти в «цирку». Якщо прочитати повідомлення, то виходить цікава картина: співрозмовниця депутата Надія докоряє йому, що він весь час зайнятий. «О 9 у мене клієнт, далі все поки незрозуміло», — написала вона. У відповідь екс-регіонал пояснив, що поки що знаходиться «в Цирку». «Чомусь вирішили, що цей тиждень робочий. Зараз зрозумію, до скільки це…», — виправдовувався він.
Наступного разу нардепа засекли під час того, як він захоплено проходив комп'ютерну гру на телефоні. Геллер грав у будівельну стратегію, а свої досягнення то й справді показував однопартійцю — лідеру «Відродження» Віталію Хомутинніку.
Євгеній Борисович, як і всі донецькі, любить розкіш та розмах. А якщо вже святкувати день народження, то нехай гудить вся столиця. Саме так і сталося у 2016 році. Донецький депутат святкував свято в ресторані «Липський особняк». На святкування прийшли перші особи країни — тоді ще голова Адміністрації президента Порошенка Борис Ложкін; олігарх Ігор Коломойський, депутат Вадим Новинський, співвласник групи Приват олігарх Геннадій Боголюбов, а також депутати з «Відродження» та «Опозиційного блоку».
До речі, у свій день народження в попередньому році Євгеній Борисович, як і вся депутатська група «Відродження», голосував за призначення на посаду Генерального прокурора України президентської кандидатури — Юрія Луценка.
Про те, що Євгеній Геллер живе на широку ногу, говорить його декларація за 2015 рік. Він задекларував доходи: 1,36 мільйона доларів, 8,6 мільйона гривень та 378 тисяч євро готівкою. З нової нерухомості у нього з'явився садовий участок площею 83 кв.м. в «українському Беверлі-Хіллз» — Козині, який полюбив Президент України Петро Порошенко. Згідно з декларацією, сім'я Геллерів не відмовляє собі в ювелірних виробах, нарядах та інших «дрібницях», що радують око. Так, у голови сім'ї задекларовані 27 творів мистецтва (17 картин заслуженого художника України Євгенія Смирнова, картина народної художниці України Валентини Цвєткової, 7 картин невідомих авторів та картина Lionel Nathan de Rotschild 1875 року), 5 наручних годинників (швейцарські хронометри Ulysse Nardin, Bovet, Patek Philippe, Breguet та Gerard Perego) та 2 пари запонок. У дружини є 5 кілець та 4 пари сережок з дорогоцінних металів, три наручні годинники, хутрові вироби та два коні вестфальської породи. Не залишилася без сережок, годинників та хутрового виробу дочка Єлизавета Геллер. До речі, дівчинка активно займається кінним спортом та вокалом.