«Безсмертний полк» 2017 року продемонстрував справжню кількість киян, які симпатизують агресору. «Нащадки переможців» кричали ветеранам АТО «Фашизм не пройде!» — показуючи, що кремлівська технологія пропаганди залишається ефективною й працює в Києві. У цій публікації розповідаємо про всіх організаторів та найактивніших учасників святкування перемоги за київським зразком.
Кремль тестував столицю України на колаборціонізм
Київський «БП» 2017 був найбільш масовим в Україні й зібрав близько 3 тисяч осіб. Щоб переконатися, наскільки це небезпечно, достатньо послухати цих громадян, які безмислено повторюють фразу, якою московські пропагандисти виправдовують вторгнення Путіна в Україну. Більшість цих людей, ймовірно, навіть не знає, що на державному рівні в Москві «Безсмертний полк» виник одночасно зі стартом «кримської кампанії» (російська Вікіпедія вказує точну дату — 4 лютого 2014 року), тобто з початком відкритої фази окупації України. Проте значна частина прихильників акції не приховує неповаги до нашої Держави.
Україну ці люди сприймають як щось на кшталт УРСР у складі Російської імперії. На фото видно молодіючих з кожним роком «столітніх» ветеранів. У кружку — один з організаторів київського «Безсмертного полку» Микола Мартинов. Учасники кремлівської демонстрації, думаючи, що перед ними представник РашаТВ, визнавали: «Спасибі Путіну, ми його чекаємо». Московські політтехнологи та їхні агенти в Києві, мабуть, можуть розраховувати на премії. 9 травня показало, що багатьом киянам байдуже на репресованих і розстріляних, на засланих, на вислених і розкуркулених, замучених радянською владою. Байдуже на жертвах, які український народ приніс у боротьбі за незалежність.
І продовжує приносити… Що ж вони «хочуть повторити»? Прямі втрати Радянського Союзу у Другій світовій війні становили 42 млн осіб (навіть за Горбачова називали цифру 27 млн, тоді як німці втратили 7 млн осіб). З фронту повернувся один з десяти, а правнуки тих, хто не повернувся, переповнені захватом. Діти країни невивчених уроків не сумують, вони ліцують… Власне, «повторювати» давно вже почали: щодня на сході України гинуть військові та цивільні. А ті, хто живе у відносно благополучному Києві, йдуть до парку Слави, проголошуючи кремлівські гасла на адресу українських АТОшників та молодих патріотів, які мовчки стоять біля обелісця з прапором УПА.
Уся київська «вата» — на одному путінському параді
Хто організував це святкування перемоги в столиці України, видно з публікацій активістів «БП». Проте почнемо огляд з ідеолога «Безсмертного полку», якому не вистачає заслуженого визнання.
Дмитро Скворцов
Київлянин Дмитро Скворцов — засновник нової громадської організації «Українське землячество», публіцист, який має всі ознаки православного фундаменталізму. Минулого року його затримали в аеропорту при поверненні з Москви з літературою під назвою «Сакральні смисли Новоросії». У своїх творах він розповідає, що Київ — исконно російська земля, і уявляє, що живе в Малоросії. Ось істерична спроба розповісти про це журналісту телеканалу АТR, якою сам цей публіцист дуже пишається. Скворцов розповідає про те, що Україна — це «штучний проект, запущений поляками». А всі, хто бачить Україну незалежною — це «понаїхали в Київ «галичани», чиї предки зустрічали Гітлера». Найцікавіша цитата звучить так: «Проект Україна повинен бути стертий, як антилюдський, людиноненависницький… Ось тому все, що відбувається — це правильно. Щоб потім навіть слово Україна було ганебним».
Відомий голос фейкової «Новоросії» Сергій Веселовський (ведучий) завершує діалог мрією про те, що Україна скоро буде похована, і «Навіть нічого навіть рости не буде на цьому пагорбику».
«Українське землячество» (Росії)
Створене Скворцовим та компанією в березні цього року громадське рухання «Українське землячество» не приховує своєї промосковської спрямованості. «Землячество» має намір захищати права люстрованих правоохоронців та перебуваючих під слідством товаришів, звинувачених у сепаратизмі та тероризмі, чиї «подвиги» описані на сайті «Миротворець». Сама ідея всіляких внутрішньоукраїнських землячеств є технологією, дружньою до Кремля, яку використовували ПР та КПУ, для яких була вигідна й постійно експлуатувалася ідея місцевого патріотизму (у випадку Донецька — вона лягла в основу створення «незалежної республіки»).
Ветерани та «Опозиційний блок»
Київська організація ветеранів — постійний автор заявок на святкування 9 травня. Минулого року її незмінний керівник Микола Мартинов запевняв, що їхня демонстрація не має нічого спільного з московським «БП». У 2017 році, щоб уникнути заборони, ветерани вдалися до військової хитрості: змінили назву акції. Але по суті відмінностей від московського «Безсмертного полку» не було ні два попередніх роки, ні в 2017-му. Група комуністів та представників «Опозиційного блока» — природно — очолила це шествие. Про роль лідерів «Опи» вже багато розповідали.
На цьому чудовому фото — на передньому плані ветеран КПРС Мартинов та його соратниця Наталія Королевська, а на задньому — дід, який воював — Роман Шухевич. Поговоримо краще про ветеранів Великої Вітчизняної…
Кажуть, що на параді 9 травня в Києві їх було двоє. І до них Мартинов, який закінчив війну у віці 11 років, ніяким чином не належить. Хоча й отримав посвідчення учасника війни. Натомість Микола Егорович є ветераном КПРС, близьким соратником Петра Симоненка. Балотувався на виборах до ВР до війни, завдяки чому відома його біографія — у 1934 році народився в Белгородській області, у 1955 році закінчив військове училище. Був льотчиком, а потім начальником політвідділу. Після звільнення у запас «пішов на партійну роботу».
Однак у 2015 році в одному з інтерв'ю Микола Егорович говорить: «Ми, ветерани», і виступає проти декомунізації: «Якщо президент підпише закон про заборону радянської символіки, ордени мені носити не доведеться… Та й копію Прапора Перемоги в моєму кабінеті можуть не одобрити». На фото — Микола Мартинов дає інтерв'ю rian.com.ua. Ми розпитали експерта — які ж орденські планки красуються на грудях у Мартинова. І ось що з'ясувалося: «Орден Червоної Зірки — бойова нагорода, яка повністю знецінилася. Наприкінці СРСР нею почали нагороджувати всіх відданих начальству — за «великі заслуги в підтриманні високої бойової готовності військ, відмінні показники в бойовій та політичній підготовці, оволодінні новою бойовою технікою та інші заслуги в зміцненні оборонної могутності СРСР». Друга нагорода на планці — Орден «За службу Батьківщині у ЗС СРСР» 3 ступеня — глибоко повоєнна нагорода, установлена у 1974 році».
Однак у тому ж інтерв'ю поважний Микола Егорович говорить, що примиритися з ветеранами УПА неможливо — на тій підставі, що вони, мовляв, «стріляли нам у спину в роки Великої Вітчизняної». При всіх українських Президентах, як і в роки СРСР, ветеранські організації керувалися персональними пенсіонерами. Вузьке коло особливих VIP-ветеранів отримувало від влади певну кількість коштів для розподілу. І ось місяць тому ветерани АТО добилися того, що ветеранам Великої Вітчизняної доведеться проходити через прозорий конкурс. Цікаво, що Маркіян Дмитрович Демідов за бюджетні кошти побував під час війни на «антифашистському форумі» в Москві. У такому разі зрозуміло — чому для деяких ветеранів Великої Вітчизняної ветерани АТО — це «нацики».
Ірина Бережна та її «Інститут»
Громадську організацію «Інститут правової політики та соціального захисту», яку зареєструвала «регіоналка» Ірина Бережна, називають ще одним організатором столичного святкування перемоги. Постійна гостя ефірів Геббельс-ТВ Бережна поспішає справити поминки по Україні, розповідає про «звірства фашистів» на окупованих РФ територіях. І від душі піарить себе на спасінні жителів Донбасу, які втратили свої дома через таких, як Бережна, Бондаренко та подруги.
«Перший козацький»
Цей ресурс є, мабуть, головним рупором святкування перемоги в Україні. «Інтер» порівняно з «Першим козацьким» — просто вісник українського націоналіста. Варто подивитися, як «Козацький» подає «Безсмертний полк», прославляючи «Новоросію». Команди не видно, але схоже, що окупацію прославляють самі ж «журналісти» так званого «телеканалу». Працюють, так би мовити, над сюжетом.
Хозяї ресурсу, розуміючи, але балансуючи на межі кримінальної відповідальності та шизофренії, приховують свої обличчя. Однак це секрет полішинеля. Принаймні «обличчя каналу» та Executive Producer at «Перший Козацький» відомо — ним є деякий Максиміліан Уразов. На скриншоті — такі «вихідні дані» сайту антиукраїнського каналу. «Козацький» просуває всі відверто кремлівські ініціативи, включаючи заяви ще одного організатора «Безсмертного полку» — представників московського «Інституту миру».
Гебня та МП
Переглядаючи відеоматеріали «Безсмертного полку», можна помітити, що з року в рік «заводять натовп» одні й ті самі ряджені. Головними провокаторами київського «БП» залишається колоритна групка ветеранів КДБ. Це соратники полковника СМЕРШу у відставці Бориса Стекляра. 94-річний Стекляр, нагадаємо, хвалився в різних інтерв'ю московським ЗМІ, що знищував членів УПА. Жалкував, що багато «просочилися крізь чекістське сито», відзначав, що вцілілі члени повстанської армії — «це наша біда». Минулого року, якраз до річниці Дня Перемоги, Стекляра нагородили в Україні медаллю «За заслуги». Але недавно ГПУ вирішила розслідувати факт вбивства художника ОУН-УПА Ніла Хасевича, який мав місце 65 років тому.
Чоловік, якого ви бачите на цьому фото (у кружку) — 1948 року народження. І він пишається тим, що давив Празьку весну на танку у 1968 році — не раз розповідав про цей «подвиг інтернаціоналіста». Його постійна супутниця — жінка з червоним волоссям приблизно того ж віку, яка з року в рік 9 травня біля ст. м. Арсенальна палко восхваляє карально-репресивну систему СРСР та особисто товариша Сталіна. Превозносить знищення українців заради трупних ідей КПРС та славить Путіна. Спрашується, чому ні разу на цю старушку не склали адміністративний протокол.
Є ще дві бабусі-близнючки з УПЦ МП, які з року в рік таскаються з величезним портретом військового злочинця та мародера Жукова, який розмінував поля, пускаючи на них піхоту, і вже після війни, у 1954 році, не пощадив 50 тисяч радянських людей. Проводив на них випробування ядерної зброї на Тоцькому полігоні. Кажуть, що старухи приїжджають із с. Гора Бориспільського району, а Жукова витягають з території Печерської лаври — місця постійної дислокації портрета кровавого полководця. Обов'язкова участь у «Безсмертному полку» прихожан УПЦ МП — одна з особливостей цього дійства. І така ж не випадковість, як і тріумф гебні.
Відсутність справжної декомунізації — причина того, що чекістські палачі та їхні нащадки ходять в Україні з гордо піднятими головами. Глибокої декомунізації, яка являє собою переосмислення та переоцінку, а не просто зміну вивісок, ми так і не дочекалися. Ймовірно, керівництво України сподівається, що якщо не лікувати хворобу, вона сама розсмокчеться?
Так само відсутність хоча б осуду від представників Держави на адресу тих духовних отців з МП, які благословляли Гіркіна та Моторолу в Славянську — причина того, що московські попи продовжують вливати в голови старушкам антиукраїнське марення. Батюшки УПЦ МП внушають, що на сході України йде «братовбивча смута», і благословляють «хресний хід» 9 травня з «образами» атеїстів, комуністів та садистів.
ОО «Братія» та «Ніхто крім нас»
Як учасників, які забезпечували силову охорону «Безсмертному полку» 2017 в Києві, згадуються дві організації — «Ніхто крім нас» та новостворені «Братія». Присутність охорони було виправдано, оскільки командир добровольчого батальйону «ОУН» напередодні заявив, що перетворить «БП» на «смертний полк». І 9 травня його бійці все-таки влаштували провокацію — забросавши шествие картоплею та димовими шашками.
Але те, що саме ці дві організації взялися за охорону московської акції, теж не схоже на випадковість. Прапори «Ніхто крім нас» були й у колоні КПУ та «Опозиційного блока» в Херсоні, а також у інших містах. Лідер організації Олександр Ковальов запевняє, що ніякого стосунку до «БП» не має, просто у нього є особиста позиція — покласти квіти на пам'ять про павших у роки Великої Вітчизняної. А ось як він описує своє ставлення до війни на Донбасі на сайті організації: «У Донецьку проходили багатотисячні мітинги під жовто-блакитним прапором, проукраїнські. А як тільки пішла нездорова ситуація, мовляв, ми приїдемо до вас і почнемо вказувати, як варити борщ, люди, природно, ощетинилися. А цим скористалася третя сторона, яка й довела цю ситуацію». Тобто, «ощетинилися» люди, які були під жовто-блакитними прапорами, а не ті, які їх за ці прапори вбивали (наприклад, у Донецьку 13 березня 2014 року)? Позиція у дусі «внутрішньої смути», про яку говорять настоятелі УПЦ МП.
Треба відзначити, що члени організації «Ніхто крім нас» у нинішній війні розділилися. Частина з них відчайдушно воюють на боці України, але є й ті, що виступили на боці бойовиків «Л-ДНР». Перше публічне топтання української символіки сталося в Донецьку 9 травня 2011 року. З мовчазної згоди лідерів «НКН» майбутні «ополченці» того дня показово поглумилися над чорно-червоним прапором. А потім протягли його по Донецьку, привязавши до коліс автомобіля.
Що ж стосується ОО «Громадянська солідарність «Братія» — це група спортсменів, які на акції «Безсмертний полк» йшли під прапором «Українського вибору», що належить куму Путіна. Тобто, міцні хлопці зовсім не приховували роботодавця. На фото — «братки» під прапором Віктора Медведчука в Києві 9 травня 2017 року. Раніше ОО «Братія» (українською мовою вони «Браття») були помічені в заходах, оплачених «завхозом» імперії Януковича Андрієм Кравцовим. І «Безсмертний полк» — це не перша їхня спільна акція з «Ніхто крім нас».
«Віра та пам'ять», Артур Журбенко
Артур Журбенко — координатор ОО «Віра та пам'ять», представники якої напередодні 9 травня завітали під виглядом «українського народу» до директора Українського інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича. В'ятрович говорить, що нічого не знав про Журбенко — до того, як йому принесли запрошення на «Безсмертний полк». І дуже здивувався, коли потім прочитав антисемітську заяву представника «Віри та пам'яті» — про те, що в нас у країні йде «війна, яка нав'язана сіоністами Америки».
Пан Журбенко трансльює кремлівські байки про громадянську війну: «Влада відправила (на інакомислячих) збройні сили, і вже 3 роки питання не урегульовується, я закликаю до пошуку діалогу з людьми на території ОРДЛО. Раз вони захотіли відчалити, тоді потрібно зрозуміти, що ними рухає, і знайти альтернативне рішення». Він не говорить таких дурниць, як його компаньйон по «українсько-російському землячеству» пан Скворцов, хоча так само бачить Україну російською окраїною… На його прикладі мімікрія сучасних рашистів особливо помітна: вони освоїли українську мову, і партбілети у них уже не ПР, і не КПУ. Журбенко пов'язаний з депутатом Київради з БПП Володимиром Гончаровим. А той є топ-менеджером сім'ї Герег, так само страждає ознаками православного фундаменталізму та вважає Крим російським (під час передвиборної кампанії на рекламі цього Гончарова карта України виявилася без Криму).
«Віра та пам'ять» — ще один проект, тісно пов'язаний з Московським патріархатом. І він досить активно стартував у Києві — автопробігами (поки без прапорів РФ) та графіті з символікою Червоної армії.
Їхня «радянська Пасха»…
А що ж було 9 травня на споріднених акціях — «парадах Перемоги» в Москві та Донецьку? І там, і там у якості «дідів, які воювали» в авангарді колон пройшли «солдати Новоросії». Терористи Гіві та Моторола затьмарили павших у Великій Вітчизняній. Характерно, що серед організаторів московського «Безсмертного полку» — внук Молотова — В'ячеслав Ніконов, він же голова правління путінського фонду «Російський світ». Прямий нащадок того самого В'ячеслава Молотова, пособника нацистів, який за наказом Сталіна підписав пакт про розділ з гітлерівською Німеччиною східної Європи. У радянських підручниках не писали, що СРСР був союзником Гітлера й розв'язав війну, у якій ціною неймовірних жертв… за влучним виразом одного з колег — Гулаг переміг Бухенвальд.
Але нинішні росіяни — не просто чули, вони знають, і повністю одобрюють нацистську політику Кремля. А також — повернення до традицій, у яких солдата було наказано не жаліти, а полководців трохи розумніших за Жукова — розстрілювати. Діалоги з людьми, які прийшли на «Безсмертний полк» у Києві, говорять про те, що деякі з них думають так само — Сталін та Путін для них зовсім не вороги. А ось до українських патріотів, які зупинили рашистське нашестя у 2014 році, вони ставляться приблизно як Стекляр — до знищених ним у 1952 році повстанців. Вважають «фошиздами», але поки не наважуються піднімати прапор Росії в Києві… Або, може, це помилка, а не заявка на зраду?
Донецькі ватники могли помилятися навесні 2014 року — сподіваючись на безкровне приєднання до Росії за типом Криму. Але після того як Путін залив кров'ю Донбас, тільки вірний штик Кисельова та Соловйова готовий «за ціною не постояти»…
Події 9 травня 2017 року ще раз довели, що не особлива ватність або схильність до сепаратизму того чи іншого регіону — причина війни. Причина — у відточеній до досконалості технології гібридної окупації, чия головна складова — пропаганда. І, звичайно, у слабкості влади, яка все ще боїться або не здатна проводити справжню національну державну політику. «Безсмертний полк» необхідний Росії для приховування своїх злочинів, включаючи на українській території. Це абсолютно російська технологія, інформаційна зброя проти України, — поділився думкою з «ОРД» Володимир В'ятрович. Говорячи про характер «БП», він нагадав, що Москва намагається повністю монополізувати перемогу над нацизмом, про що свідчить відома заява — про те, що перемога над Німеччиною була можлива й без України. Один з найстійких та найпопулярніших міфів путіністів, на які вони спираються у боротьбі проти України — колаборціонізм українських повстанців.
А що думає історик про це? Можливе ли справжнє примирення між нащадками воїнів УПА та внуками героїв Радянської армії — діди яких вимушено воювали один з одним? «Під час Другої світової УПА в структурі українського визвольного руху боролася проти нацизму. У нас є маса документів — німецьких, радянських та УПА, які це доводять. А «СС Галичина» була створена німцями. І РФ навмисне влаштовує цю мішанину. Що ж стосується примирення між нащадками УПА та Червоної армії, то воно не просто можливе, а сталося на сході. Там — де внуки тих і інших разом захищають Україну», — вважає Володимир В'ятрович, якого Москва звинувачує в посяганні на «сакральне свято».
Прославлення тероризму та виправдання подальшої агресії Росії — ось справжній сенс «Безсмертного полку», який є маркером російської присутності та впливу — в кожній країні, де б ця акція не проходила. При цьому офіційна Москва все більше ізолюється. Цивілізований світ відсторонюється від кремлівських невменяшок настільки, наскільки це можливо.
З іноземних гостей на «парад Перемоги» до Путіна у 2017 році не приїхали навіть Лукашенко та Назарбаєв. Свою дикість цивілізованому світу Росія довела в черговий раз, влаштувавши штурм картонного макета Рейхстагу. Ощущають загрозу від «збирача земель» уже й найближчі соратники — у Білорусі та Казахстані розуміють, що на них «збирач» нападе вслід за Україною…