Згідно з ухвалою Печерського райсуду м. Києва від 25 квітня щодо кримінального провадження №32013110090000107, Генпрокуратура отримала акти Держфінмоніторингу з даними підрозділу фінансової розвідки Латвії. У цих актах встановлено джерела походження коштів на рахунках компаній-нерезидентів «Imex Provider Ltd» (Британські Віргінські острови), «Industry East Europe Investments Ltd» (Великобританія), «Industry East Europe Investments PTE. Ltd» (Сінгапур), «Production Investment Management Ltd» (Великобританія) та «Rexelmo Ltd» (Кіпр). Кошти з рахунку «Imex Provider Ltd» (Британські Віргінські острови) надалі перераховувались на користь ПАТ Банк «Південний» як надання кредиту.
У тій же судовій ухвалі констатується, що правоохоронці Латвії надали інформацію про рух коштів по рахунках компаній «Industry East Europe Investments LTD», «Production Investment Management LTD» та «Imex Provider LTD», відкритих у «Regionala Investiciju Banka AS» (латвійській дочці Банку «Південний»). Під час дослідження руху коштів по цим рахункам встановлено, що кошти надходили з рахунків № 2600430133702, відкритому ПП «Стильтекс» (код ЄДРПОУ 33996073), та № 2600730133372, відкритому ТОВ «Конект-Плюс» (код ЄДРПОУ 34276097) у банку ПАТ «Реал Банк» МФО 351588, із призначенням платежу «сплата за торгово-матеріальні цінності».
З метою перевірки даних про незаконну діяльність зазначених підприємств, їх взаємовідносин та обставин отримання і використання ними грошових коштів, слідству виникла необхідність тимчасового доступу до документів про рух коштів по рахункам № 2600430133702 ПП «Стильтекс» (код ЄДРПОУ 33996073) і № 2600730133372 ТОВ «Конект-Плюс» (код ЄДРПОУ 34276097) у банку ПАТ «Реал Банк» МФО 351588, оскільки ці документи мали суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні. Судом було задоволено клопотання слідчих і надано доступ до відповідних документів.
Даними НБУ, основні акціонери банку «Південний» — Юрій Родін (38,2% акцій), Марк Беккер (23,6%) та Алла Ванецьянц (13,9%). Банк «Південний» у своїй звітності констатує, що Ю. Родін здійснює фактичний контроль над фінустановою. А. Ванецьянц є дочкою Ю. Родіна. 5,92% акцій банку «Південний» також належать дружині Ю. Родіна – Родіній Тамарі Михайлівні. За даними джерел видання «Коммерсант», вона була заступником глави правління «Всеукраїнського банку розвитку», який належав Олександру Януковичу.
За часів Януковича в ЗМІ циркулювали чутки про вплив на банк «Південний» Юрія Іванющенка (відомий також як «Юрій Єнакієвський» — один з найближчих соратників біглого екс-президента), але прямих доказів цього, включаючи документальні, не наводилося. На фоні такої інформації у 2011 році з банку «Південний» пішов глава правління і міноритарний акціонер фінустанови Вадим Мороховський (сьогодні — один з акціонерів банку «Восток» разом з власниками Fozzy Group). Ю. Родін і М. Беккер разом з Володимиром Немировським були співвласниками одеського заводу «Стальканат-Сілур». Наразі у держреєстрі кінцевим бенефіціаром підприємства значиться лише В. Немировський. Вихід Ю. Родіна та М. Беккера зі «стальканатного» бізнесу В. Немировський називав мирним розлученням. Водночас він заявляв про спроби Івана Аврамова (за часів Януковича вважався «смотрящим» за Одеською областю, близьким до Ю. Іванющенка) отримати контроль над «Стальканатом». І. Аврамов це спростовував.
Щодо компаній, які фігурують у кримінальному провадженні №32013110090000107, за даними НКЦПФР, на кінець ІІІ кварталу 2014 року компанія Production Investment Management Ltd була серед власників ПАТ «ЗНВКІФ «Нові технології». При цьому на кінець 2009 року серед власників цього фонду значилася також Industry East Europe Investments LTD. За даними НБУ, на 01.01.2016 ПАТ «ЗНВКІФ «Нові технології» було одним з акціонерів банку «ТК Кредит». У лютому 2016 року «ТК Кредит» став першим банком, який НБУ визнав неплатоспроможним через непрозору структуру власності. Як кінцеві бенефіціари банку (у тому числі через цей фонд) в інформації НБУ фігурували Віллем Мартінус Де Бір, Ібанец Ельмарі (громадяни ПАР) та Юрій Уманець (Україна). Неофіційно ЗМІ пов'язували вказані банк і фонд саме з Ю. Іванющенком. До речі, за офіційними даними НКЦПФР, ще у 2015 році в наглядову раду «ТК Кредит» входив Іван Аврамов.
Писали «Наші гроші» з посиланням на дані британського реєстру, що серед засновників Industry East Europe Investments LTD були Rollexa Limited та Pallace Limited, причому попередніми власниками першої компанії були Діана і Ірина Іванющенки, а другої – І. Аврамов. У січні 2016 року видання «Деловая столица» зазначала, що ці дві структури були ліквідовані.
Кримінальне провадження №32013110090000107 було порушене за фактом шахрайського заволодіння чужим майном та придбання права на майно ТОВ «Промтоварний ринок» (одеський ринок «7-й кілометр») шляхом обману у 2010 році групою невстановлених осіб. Раніше в Генпрокуратурі заявляли, що 27 вересня 2016 року Ю. Іванющенку та двом іншим особам було повідомлено про підозру в кримінальному провадженні за фактом організації вимагання за попередньою змовою групою осіб частки у статутному фонді ТОВ «Промринок», що завдало матеріальної шкоди потерпілим у великих розмірах, та організації підписання за попередньою змовою групою осіб завідомо підробленого документа. За даними ЗМІ, після приходу Януковича до влади Ю. Іванющенко з близькими людьми отримали контроль над 25-відсотковою часткою «7-го кілометра», згодом збільшили її до 56%. Керівництво ринку у вересні 2016 року заперечувало зв'язки з Ю. Іванющенком.
У лютому 2017 року генпрокурор Юрій Луценко заявив, що Верховний Суд закрив всі кримінальні провадження щодо Ю. Іванющенка. Водночас Верховний Суд заявив, що не робив цього. У березні Ю. Іванющенко був виключений із санаційного списку ЄС. ГПУ повідомляла, що закрита судами справа Іванющенка реанімована: кримінальні провадження об'єднані в одне, досудове розслідування триває. У травні Ю. Луценко заявив, що ГПУ не може завершити слідство у кримінальній справі стосовно вимагання Іванющенка на ринку «7 кілометр» поблизу Одеси, оскільки ключовий свідок згодом відмовився від своїх показів. «Коли ми спробували підтвердити його покази в суді, він від них категорично відмовився і на цьому ця справа зупинилася», — констатував керівник ГПУ.
У жовтні 2016 року видання Forbes писало, що НБУ включив латвійський Regionala Investiciju Banka у перелік європейських банків, «діяльність яких пов'язана з проведенням ризикових фінансових операцій» (разом з уже відомими банками Meinl, Winter та іншими установами). НБУ пояснював це тим, що виявив «фінансові операції, проведені клієнтами банків України через рахунки в іноземних банках, які свідчили про підвищений ризик використання цих банків із метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом».
Водночас у банку «Південний» констатували, що «в листі НБУ йдеться про підвищений ризик, а не про конкретні факти порушень у сфері АМЛ (протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом). На нашу думку, потрапляння Regionala investiciju banka (RIB) до цього списку пов'язане, насамперед, зі значними обсягами операцій. Це зумовлено активною роботою банку на українському ринку, де RIB має три офіційні представництва. RIB є дочірнім банком акціонерного банку «Південний», що займає провідні позиції в південному регіоні України, й обслуговує значний обсяг експортно-імпортних контрактів», — повідомила прес-служба «Південного».
На кінець березня 2017 року банк «Південний» займав 14-е місце в банківській системі за обсягом активів (20,2 млрд грн). За підсумками І кварталу банк «Південний» задекларував прибуток 17,4 млн грн (за весь 2016 рік – 69 млн грн, за 2015 рік – 53 млн грн, за 2014 рік – 97 млн грн). За даними НБУ, резерви банку «Південний» покривали кредити юрособам лише на 9,2%, фізособам — на 26,9%.
Чистий процентний дохід банку в січні-березні склав 174,3 млн грн (тоді як у І кварталі 2016 його процентні витрати перевищили процентні доходи на 4 млн грн). Витрати на формування резервів під знецінення кредитів – 97,8 млн грн (тоді як у І кварталі 2016 банк декларував дохід від розформування резервів на 6,4 млн грн). Кредитний портфель зріс до 14,1 млрд грн (з 13,6 млрд грн на початок року) на фоні зниження обсягу вкладень у депсертифікати НБУ до 160 млн грн (з 500 млн грн на початок року). У І кварталі банк списав як безнадійні кредити юрособам на 182 млн грн (у І кварталі 2016 – на 29,7 млн грн).
Наприкінці листопада 2016 року Fitch називало обмеженою здатність банку «Південний» абсорбувати збитки, вказуючи, що до кінця 2017 року планується помірна докапіталізація. Агентство прогнозувало, що тиск на капітал банку «Південний» буде лишатися значним, а фінрезультат буде стримуватися витратами на формування резервів (хоча вони поступово знижуватимуться). Глава правління Банку «Південний» Алла Ванецьянц повідомляла, що на кінець березня показник достатності регулятивного капіталу банку склав 10,34%. «Необхідний обсяг регулятивного капіталу на кінець 2017 року буде досягнуто у повній відповідності до зобов'язань, визначених у програмі капіталізації. За результатами 2017 року банк планує отримати чистий прибуток 75 млн грн», — констатувала банкір.
У квітні повідомлялося, що холдинг «1+1 Media Group» (основний акціонер – Ігор Коломойський) почав переводити зарплатний проект з Приватбанку в Банк «Південний».