Депутат Іванчук та міністр Насалик нібито повторюють схеми Курченко і Ставицького для розкрадання 100 мільярдів гривень

Чи не нагадує вам депутат Іванчук Курченка? А чи не нагадує міністр Насалик Ставицького? Не нагадує? А дарма. Однак схожість не просто зовнішня. Згідно з документами, що є у розпорядженні автора, Курченко та Ставицький — це бліді тіні Іванчука та Насалика, які збираються повторити долю молодих олігархів і готові розкрасти з бюджету 100 мільярдів гривень палива та податку на додану вартість. У 4 рази більше, ніж Курченку та його оточенню вдалося розкрасти за 4 роки «злочинного режиму». Щоб у цьому переконатися, пропонується ознайомитися з постановою Кабінету Міністрів, яка надає право ПрАТ «Карпатнафтохім» (Калуш, рідне місто Насалика) ввезти легкі та важкі дистиляти, а також зріджений газ в Україну без сплати акцизів. «Благородна мета» постанови Кабміну, яка, за даними автора, виникла завдяки зусиллям Іванчука та Насалика, — завантажити зупинений завод, що раніше належав корпорації «Лукойл», виробництвом етилену: хімічної основи для виробництва поліетиленів, бензолів, олій, вінілхлориду, етилового спирту та інших речовин.Однак обсяги цього завантаження вражають: Іванчук та Насалик хочуть поставити нафтогазопродукти «в межах щорічно встановлених квот на ввіз в Україну», що означає не більше й не менше 21,3 мільйона тонн дистилятів, з яких легких (бензин) — 2,63 млн тонн, важких (дизель) — 3,3 млн тонн та зрідженого (автомобільного) газу — 13,91 млн кубічних метрів. При цьому в найкращі роки виробництво етилену на ПрАТ «Карпатнафтохім» не перевищувало 227 тисяч тонн. А максимальний обсяг переробки нафтопродуктів на ПрАТ «Карпатнафтохім» становив 800 тисяч тонн на рік.Відчуваєте різницю між мільйонами та тисячами? Іванчук та Насалик її також відчувають, оскільки вона полягає у можливості не сплатити паливний акциз та податок на додану вартість з ввезеного нібито для переробки палива. І замість переробки — продати його на АЗС. Сума на виході — просто космічна. Несплата акцизу становить 60 мільярдів гривень. Податок на додану вартість — 40 мільярдів гривень. Разом — 100 мільярдів гривень. Які вищезгадані товариші, схоже, збираються просто розкрасти. Розкрасти, використовуючи для цього схему, придуману Курченком та Ставицьким у 2012–2013 роках і реалізовану через зупинений Одеський НПЗ «Роснефті», який «сім'я» також збиралася «завантажити роботою». Різниця лише в тому, що за часів «сім'ї» схема розкрадання паливних акцизів та податку на додану вартість полягала у ввезенні нафтопродуктів за схемою переривистого транзиту для фіктивного виробництва бензину та дизелю. А за часів Іванчука та Насалика — за схемою переривистого транзиту для фіктивного виробництва етилену. Та й у сумах, звичайно. «Сім'я» розкрала таким чином з бюджету близько 1,5 мільярда доларів за курсом 8 гривень за доларом за 4 роки «режиму».«Ті, що живуть по-новому», збираються розкрасти 4 мільярди доларів. За рік. Гроші, звичайно, гарні. І вистачить, напевно, на кілька поколінь. Тільки панові Іванчуку варто пам'ятати, що в гонитві за часткою покійного Єремеєва у WOG він ініціює зміни до закону про спадщину (про виключення померлих та зниклих безвісти з засновників). Так що мільярди можна, звичайно, заробити. І навіть дожити з ними до 100 років. Але ж головне, щоб за його ж іванчуківським законом вийшло їх комусь передати у спадщину…