Генпрокурор Юрій Луценко заявив про подання до Верховної Ради представлення про зняття депутатської недоторканності з народного депутата Геннадія Бобова. Причиною названа неплата податків. Крім того, припускається пряма або непряма причетність до вбивства корсунського журналіста Василія Сергієнка. Однак незабаром від Луценка надійшла дивна заява про те, що Бобов готовий сплатити в бюджет неплачені мільйон доларів податків.
Це викликає питання: чи це суто прокурорський бізнес? Тобто Бобов платить мільйон у бюджет, ще пару мільйонів особисто Луценку й залишається з депутатською недоторканністю та без кримінального провадження? Як щодо невідворотності покарання? І скільки Бобов «відстегне» за вбивство журналіста Сергієнка, яке організував нещодавно арештований начальник охорони Бобова? Це надто цинічно навіть для Луценка.
Василій Сергієнко був одним із героїв Небесної сотні. Під час найстрашніших моментів протистояння, названого Революцією гідності, він перебував на баррикадах у Києві. Смерть чекала його вдома. На тілі журналіста виявили 19 ножових ран, розбиту голову, перерізане горло, переламані в колінах ноги. Руки були скуті наручниками, ноги зв'язані скотчем.
1 березня 2014 року журналіст і громадський активіст Василій Сергієнко виступив на віче в Корсуні. Він закликав відправити місцевого царя Геннадія Бобова та компанію «регіоналів» на звалище історії. Замахнувся на «святе»: запропонував повернути у власність громади колишню радянську базу «Рось» (нині — комплекс «Модус», бобовське «Межигір'я»). І позбавити господаря цукрового гіганта «Панда» звання героя України. Цю високу нагороду колишній президент Ющенко дав Бобову — очевидно, сплутавши зі званням «Герой соціалістичної праці» (формально відзначив за розвиток сільського господарства).
Маріонетки, якими олігарх керував районом, один за одним тікали зі своїх посад. Насамперед — голова району Володимир Рябошапка та прокурор району, які прикривали темні справи Бобова. Майданівці просто приходили в кабінети й говорили: «Ви не маєте морального права перебувати при владі, пишіть заяву».
Сергієнко буквально здійснив переворот у місцевій газеті «Надросся», яка за гроші місцевого бюджету славила нардепа-«регіонала». Після того як журналіст-майданівець став неформальним редактором, газета почала писати правду.
2 березня 2014 року близько 13:00 на даті мільйонера Геннадія Бобова (вона ж — «молодіжний центр Модус») відбулося «екстрене засідання» менеджерів «Панди» та приїжджих з Києва. Прізвища киян у журналі прибуття охорана, всупереч звичайному правилу, не писала, а робила позначку «до директора».
4 квітня 2014 року на 57-річного Василія Сергієнка напали у дворі у його мами. 89-річна жінка бачила початок розправи. Бандити діяли викликаючи нахабно. Їхня світла «Лада Приора» примелькалася сусідам журналіста. На пошуки зниклого товариша відправилася вся місцева самооборона. Шукали всю ніч. Знайшли — як і припускали: в околицях с. Виграєва, недалеко від «Модуса».
Підозри одразу впали на Бобова та його оточення. Палачі сподівалися, що тіло не знайдуть. Але корсунські самооборонці здійснили неможливе: буквально за кривавим слідом пройшли за викрадачами й виявили не лише могилу, але й докази — одяг і мобільний телефон убивць, які вони намагалися потопити.
7 квітня на «Модусі» відбувся обшук і були знайдені згадані АК. Менеджер ТОВ «Панда» — деякий Тромса взяв їх на себе. Вірогідно, можна було, потягнувши за цю ниточку, дізнатися немало цікавого про автомати, а можливо, й про вбивства на Майдані. Але справу Тромси виділили в окреме провадження й незабаром він отримав смішні 3 роки умовно, по справі про вбивство журналіста не проходить. Приговір по справі менеджера Тромси у реєстрі: http://reyestr.court.gov.ua/Review/40676060
Корсунські самооборонці пам'ятають, що під час виборів до ВР восени 2014 року Бобова супроводжував цілий загін «титушок», озброєних автоматами. Але слідство обрало вичікувальну тактику. За передбачуваними убивцями організували зовнішнє спостереження, прослуховували близько року. Поки бандити не отримали чергове замовлення від того ж Геннадія Бобова (посередника відстежили, «зовнішка» засекла його зустріч із замовником).
Завданням було спалити багатомільйонне майно батька й сина Приходько: чотири комбайни, кілька вантажівок і легковиків, автокран, автовишку та іншу с/г техніку фермерського підприємства в м. Тальне (Черкаська область). Та ж група, причетна до вбивства Василія Сергієнка, відправилася на тій же машині на чергове злочинство. Їх затримали з каністрою й 2 гранатами безпосередньо під час розправи над конкурентами цукрового магната. І під обшивкою «Лади Приори» знайшли сліди крові вбитого журналіста.
У результаті за підозрою у вбивстві були затримані четверо столичних «спортсменів». Серед них — передбачуваний кіллер Володимир Воронков. Безпосередньо перед викраданням разом із спільником Валерієм Федоровим він купував лопату й рукавиці в столичному будівельному супермаркеті, а потім втратив чек на місці вбивства.
Обвинувачення говорить, що викрадачів було четверо. У беззмістному стані злодії перекладали жертву з «Лади Приори» в «Мітсубісі аутлендер» Федорова, який разом із спільником довів чорну справу до кінця.
Кіллер Федоров зник безвісти, але слідство вважає, що його немає в живих. Якось у Федорова здали нерви, й він став названивати спільникам у дусі: «Все пропало, шеф, гіпс знімають, клієнт виїжджає». Ці дзвінки допомогли правоохоронцям вийти на інших виконавців. І прискорили кінець Федорова. Убивши дружка, бандити ще й підзаробили: продали за довіреністю машину й карабін Федорова.
Під вартою разом із убивцею Воронковим — киянин Валентин Завражин і Віктор Горбенко, які викрали журналіста. Спочатку був затриманий ще один, але йому пом'якшили міру. Ще кілька осіб у розшуку. Арештовані розуміють, що можуть послідувати за Федоровим, і тому чекати від них розкаяння не доводиться. А свідки прямо вказують на зв'язок із Бобовим.
Друг убитого самооборонець Олег Собченко — один із них. Собченко назвав «ОРД» можливі мотиви цього замовного вбивства.
1. Сергієнко збирав інформацію на тему земельних схем олігарха. Говорив, що готує публікацію, яка стане інформаційною бомбою. Можливо, хтось передав місцевому царю необережні слова: «Хана Бобову».
2. Як голова координаційної ради політичних партій і громадських організацій Корсунщини, особистість і чудовий оратор, Сергієнко міг скласти Бобову конкуренцію на позачергових виборах.
3. Бобову потрібно було приструнити Самооборону, а зробити це можна було лише шляхом залякування — усунувши одного з найяскравіших лідерів. «Коли Тимошенко випустили (22 лютого), Бобов явився до нас на зібрання Самообороны, намагаючись показатися «своїм»: «А ви знаєте, що Юлю випустили?». Сергієнко на це відповів: «Знаємо», і велів Бобову очистити приміщення. Бобов намагався навіть очолити наш рух. Засилав «козачків», які пропонували гроші, машини. Але ми розуміли, що Бобов — наш природний ворог, який звик, що Корсунський район — його вотчина. А тут з'являється «якийсь» Василь, який гонить «беркутів» і шатає бобовську імперію», — говорить активіст корсунської Самообороны.
Перед вбивством за Василієм Сергієнком стежили, йому передавали погрози, рекомендували виїхати з Корсуня. Колеги з черкаського видання «Дзвін» теж почули себе мішенями — після того, як опублікували власну версію обставин вбивства Сергієнка.
Черкаські журналісти добули журнал охорони бази «Модус» і фотокопії дозволів на в'їзд із номерами машин Бобова, його партнерів і помічників. Аналізуючи отриману інформацію, припустили, що існує ціла «ОПГ Панда», члени якої підпорядковані певній ієрархії. Наприклад, боси й господарі цукрової корпорації Бобова ТОВ «Панда» мають автомобілі з номерами «00-43». Їхні підручні — номери з цифрами «71-43». І яке ж «збіг» — автомобіль «Лада приора», на якому були затримані викрадачі Василія Сергієнка, мав ті самі службові номери – АА 7143 МТ.
Джерела «ОРД» говорять, що на сходці 2 березня 2014 року в «Модусі» присутствував деякий київський авторитет на прізвище Мельник, який прибув на «Тойоті» з номером «71-43». І цей Мельник координував «титушок» у Тальному. Кіллер Валерій Федоров також був учасником «сходки» в «Модусі» 2 березня (на своїй «Мітсубісі» з номером «75-28», яка потім брала участь у вбивстві). Побував на тому «виробничому засіданні» й згаданий Тромса (менеджер з АК).
Цікаво й те, що «Лади Приори» — улюблена марка службових автомобілів у ТОВ «Панда» — ось і пан Тромса пересувається на такій. Чи убивці журналіста викрали його на службовому автомобілі ТОВ «Панда»?
«Свобода слова закінчилася» — написали черкаські колеги після того, як суддя по справі вбивства Сергієнка Володимир Орленко (у Черкасах говорять, що він кум «регіонала» Володимира Олійника) задовольнив прохання захисників обвинувачених і доручив поліції перевірити видання «Дзвін» на предмет джерела отриманої ними інформації. Журналісти сприйняли це як сигнал небезпеки. І скоріше за все мають рацію. А ось спільники кіллерів перебувають на волі й почуваються вільготно. У вересні група підтримки, що складалася з чоловіків «спортивної зовнішності», навіть з'явилася в суді, щоб «наїхати» на журналістів, які не залишають у спокої Геннадія Бобова.
У результаті Бобов досяг бажаного: його корсунська імперія зростає. Можливо, дещо омрачає олігархічне щастя той факт, що Василій Сергієнко не зник безслідно, як було задумано убивцями.
Осенню 2014 року він отримав таку ж найвищу державну нагороду, яка є й у Бобова. Тільки посмертно. У 2014 році район гудів від обурення — всі думали, що замовник не уникне покарання. Недалеко від місця вбивства журналіста поставили пам'ятний знак. Але тієї ж осені цукровий олігарх знову виграв вибори. А сьогодні вже ніхто не дивується, що в районі перебувають негідники, які осквернюють пам'ятник замученого майданівця.
Зате Бобов подарував школі пластикові вікна. Звичайно, не безкорисно — величезними літерами на школі написано: «Діти, любіть Україну, свою школу, рідну матір», і така ж гігантська підпис поруч: «Генадій Бобов» (щоб не забували, кому кланятися).
І виходить, що виборцям все одно, що депутат замазаний у вбивстві, і що його цукрова «Панда» травить річку в м. Тальне, а екологів на територію заводу не пускають «титушки». І що гроші, які Бобов «щедро жертвує» району, він украв у самого району: /2012/10/26/pro-rajske-zhittya-okremo-vzyatogo-pandi/
«Садик у нас новий — бачили? Церкву нову побудував. Податки там не платили, чи щось ще — нас це не цікавить: що там кому в ньому не подобається. А для нас він багато зробив. Який святок – кругом від нього подарунки», — пояснює свій вибір працівник сільського магазину.
Що ж це за олігарх такий, звідки він узявся? Говорять, що перший мільйон Бобов зколотив у рідному Василькові, у бандитські 90-ті. На Черкащині розширював угіддя рейдерством. Примушував селян віддавати паї задарма. Зазвичай все відбувалося тихо, але у 2011 році за межі району вийшов скандал у с. Тетерівка – там бійці Бобова побили обманутих власників паїв і спалили техніку. У 2012 році Бобов украв у держави цілих 20 га заповідного лісу у Василівському районі — порізав на шматки й розпродав: https://ordua.com/2012/08/31/bobovaya-panda-kak-novyij-vid-gosudarstvennogo-upravlentsa/
Політичний хамелеонство — один із секретів його успіху. За Ющенка Бобов був найзапеклішим прихильником «Нашої України», найближчим другом губернатора Олександра Черевка. Разом у 2007 році вони навіть кинули Черкаське відділення «Ощадбанку» на 60 млн грн.
А щойно Янукович зійшов на трон, як Бобов, який ще вчора співав Ющенку дифірамби (хоча злі язики вважають, що за героя України він все-таки розплатився не дифірамбами, а «зеленими») — записався в ПР і «задружив» із губернатором Тулубом. І незабаром виявився удостоєний членства в масонській ложі під назвою «Орден Святого Станіслава». Про цю дикість ми вже писали не раз: вся українська «знать» (з грязі в князі) видає себе за кавалерів і дам цього шутівського Ордена. Ось і Бобов став шевальє, як Тулуб, як Шокін із Пшонкою.
У 2013 році «регіонал» Бобов був серед активістів «Українського вибору» — у команді Медведчука виступав за «таєжний союз». У січні 2014 року попереду всіх бігав голосувати за «диктаторські закони», а 20 лютого (нагадаємо — у день «корсунського погрому») — виявився серед перших щурів, які покидають ПР. Нині Генадій Бобов входить у групу «Відродження» Віталія Хомутинника, яка об'єднує безпринципних товстосумів і злодіїв.
У нинішній якості нардепа ефективність цього «самовисуванця» прямує до нуля. 60% засідань, за даними сайту ВР, він прогулює. Всього один раз виступив з місця. У роботі над законопроектами, які поліпшують життя народу, не помічений. Зате за 2015 рік задекларував 41 млн 616 тис грн дивідендів від цукрового гіганта «Панда», і ще 60 млн 613 тис грн заробила на «Панді» його дружина. «Державний ощадний банк України» зберігає 100 млн грн заощаджень депутата + 4,3 млн доларів: https://public.nazk.gov.ua/declaration/e63bae21-2839-4a0b-8e0b-07c3d10156a9
Бобови володіють двома квартирами й двома будинками в Іванковичах (Київська область) та квартирою в Києві. Але зареєстрований депутат у гуртожитку власного заводу в селі Селище, Корсунь-Шевченківського району, Черкаської області. А ще в електронній декларації Бобова чотири картини, яйця Фаберже, 4 чоловічих годинники й 2 жіночих, 9 екземплярів мисливської зброї, кільця з бріллієнтами й ювелірні гарнітури, «Мерседес S 500» 2010 р.в., «RANGE ROVER» 2012 р. Акції ПАТ «Корсунь-Шевченківське ХПП» і ТОВ «Панда». Геннадій Бобов — кінцевий бенефіціар у 30 аграрних підприємствах, і ще 4-ма володіє його дружина. Однак ці дані неповні (нагадуємо: брехня в електронних деклараціях – це стаття УК).
Зокрема, від «всеукраїнського оздоровчого молодіжного бізнес-центру «Модус» Бобов відбивається руками й ногами. Хоча, заглянувши в держреєстр, легко переконатися, що засновником «Модуса» є ТОВ «Панда».
Немає в бобовській е-декларації й його синів (у складі сім'ї зазначені дружина й дочка). А ж один із них – Роман Бобов – не лише працює у батька, але й є близьким другом убивці журналіста Валерія Федорова! Говорять, що Роман був єдиним, хто шукав Федорова, коли той зник (труп кіллера так і не знайдено). Син депутата допитувався по справі про вбивство Сергієнка, і при обшуку у нього знайшли незареєстрований пістолет.
Статус депутата потрібен Бобову для лобіювання бізнес-інтересів, а недоторканність – щоб ні за що не відповідати. Адвокат Небесної сотні Євгенія Закревська (яка представляє вдову вбитого журналіста) вважає, що якщо щодо вбивства докази проти Бобова непрямі, то в частині підпалу йому давно пора висунути підозру. Фермери, як тільки дізналися, що їхнього хотіли спалити, побігли до генерального директора «Панди», думаючи, що це він замовив.
«Як же так, ми з тобою їли-пили?! …» І притиснутий до стіни директор визнав: «Це не я, це Бобов і Савченко (бізнес-партнер з Корсуня)». Про це суду розповіли фермери Приходько.
У чому полягав конфлікт? Латифундисту вічно мало землі. Геннадій Бобов задекларував близько 3 га землі в Нетребках, 2 га землі у Вільшані й 3 га в Корсуні (все це на Черкащині), ще 4 га володіє він у Крушинці (Київщина). Але місцеві говорять, що це ніщо — у порівнянні з самовільно захопленими гектарами, якими цей аграрій розпоряджається й за які не платить ні оренди, ні податків. Власне, це й була головною темою розслідування Василія Сергієнка. «3000 га земель, тобто майже всі землі резерву в Корсунському районі почесний громадянин Бобов безплатно використовував протягом багатьох років, завдаючи збитків державі в десятки мільйонів гривень лише тому, що прикривав його нині покійний кум Рябошапка, якого ми «звільнили»», — говорить Олег Собченко.
Весною 2015 р. Татяна Чорновіл, для якої «справа Сергієнка» стала справою честі, публічно назвала Бобова замовником вбивства й організатором корсунських «титушок». Вимагала від ГПУ реакції. Наполягала на позбавленні Бобова недоторканності. Влітку того ж року були арештовані кіллери, а в березні 2016 року, як тепер часто говорять — «прилетіла відповідка». Начальника Черкаської поліції Владислава Пустовара, який грозив, що посадить не лише виконавців, але й замовника, затримали за спробу дати 2 тис доларів хабара (нібито за допомогу в переатестації). Колеги Пустовара вважають, що це підстава, організована за замовленням Геннадія Бобова. Як і за Януковича, у депутата-олігарха є свої люди й у ГПУ, й у МВС. І ці люди забороняли Пустовару слухати певні номери.
На виборах 2012 року Бобов був настільки впевнений у собі, що прямим текстом заявив селянам, що завжди порушував закон, і ніхто не може заборонити порушувати його герою України.
У поданій у Центризбирком біографії кандидат Бобов тоді заздалегідь написав про себе: «народний депутат». Самовпевненість пояснювалася просто: купив собі округ у Януковича. Не змінилася ця ганебна традиція й за президента Порошенка. Нині господар «Панди» ніжно дружить уже з губернатором Черкащини від «Удару».
«Контрреволюція перемогла — це видно з того, як влада в районі поступово прибрали до рук люди Бобова. Тільки вони вже говорять: «Слава Україні», — зауважує Олег Собченко.