«Кустова зачистка» податківців часів Клименка — це добре. Як у Булгакова: «Здавайте валюту, негідники!» Включаючи іспанську. І нерухомість теж. Але. У цьому кусті явно не вистачає кореня. Його звуть Віталій Хомутинник, який курував «площадки» за всіх влад. І менших фігур, на кшталт Мищенка чи Кайзермана. Чи Хомутинник настільки хитрий, що оформив свої специфічні послуги як «консультації» й сплатив усі податки з діяльності «площадок»?
Нагадаємо читачам, хто такий Віталій Хомутинник і в які ігри він грає. Всі пам'ятають фільм Спілберга «Список Шиндлера», так? Романтичний фільм. Але не всі знають, що існує версія, за якою насправді Шиндлер рятував євреїв виключно заради грошей. Примітно, що про це писала навіть дружина Шиндлера. Цитуємо: «Список Шиндлера був складений людиною на ім'я Гольдман. Він вписував туди людей за гроші. Немає грошей — немає місця в списку».
Грустко, так? На жаль, істина зазвичай виглядає набагато гірше порівняно з міфом. Але прикол у тому, що в Україні є послідовники Шиндлера. На жаль, історичні, а не кінематографічні. Головним «Шиндлером» нашого часу, без сумніву, можна вважати Віталія Хомутинника. Цікава біографія. Майже як у Шиндлера. Шиндлер у молодості, живучи в Чехії, активно працював на Абвер і навіть допомагав організовувати німецьке вторгнення в цю країну. Віталій Хомутинник у молодості був засновником і керівником українського Гітлерюгенда, тобто «Молодих Регіонів». Разом зі Щербанем переслідував «оранжевих» у Сумах, потім возив перших «титушок» по всій Україні. Але молодий оберштурмбанфюрер Хомутинник рано зрозумів, що ідеологія — справа минуча, а гроші — вічна цінність. І після приходу до влади «оранжевих» аж ніяк не зник у застінках Луценка й навіть не емігрував. А якось… домовився. За частку, мабуть, непомалу. Саме тоді Хомутинник зрозумів, що революції в Україні стануть частою й регулярною справою. І потрібно цим скористатися. Тобто «рятувати» за гроші «постраждалих» від чергової нової влади.
Ітак, за «оранжевих» він «рятував» регіоналів. Потім, коли до влади прийшов Янукович, «рятував» «оранжевих». Теж за гроші. І після останньої революції Хомутинник опинився не в смітнику й не за кордоном. А цілком собі при справах. Серйозний вплив на ДФС, митні справи, та й улюблену діяльність — «рятування за гроші». Кмітливий колишній оберштурмбанфюрер скоро зрозумів, що самому з цією справою впоратися складно й потрібні компаньйони. Один — хто буде «загонювати» колишніх кримінальними справами. Другий — хто буде носити «частку» на самий верх, тобто до Президента. «Загонювачами» у Хомутинника були різні люди. І в ГПУ, і в ДФС. Але останнім часом з Насировим Хомутиннику стало працювати якось неприємно. Дивний цей Насиров. Вроді й розумна людина, раз стільки грошей у Державній продовольчій корпорації розтратив, а з іншого боку — повний простак, тому що найпростіші схеми не розуміє. І вирішив Хомутинник Насирова злити, а замість нього поставити справжнього «людину схеми» й досвідченого «загонювача» Костянтина Бриля. Бриль встиг послужити за всіх режимів і у всіх силових відомствах, ставши в результаті дуже багатою людиною й видатним латифундистом.
Цінують Костянтина за чітке розуміння «таблиці ділення» відібраного. Всі визнають, що саме в цьому питанні Бриль — людина глибоко принципова й з частки «вгору» ніколи нічого не розтратить. Погодьтеся, завжди приємно працювати з людиною, у якої є принципи. Третім учасником «концесії» став Борис Ложкін. Спритний харківський хлопець, який зробив собі ім'я й гроші на газеті телепрограм «Телетиждень», також відзначався вмінням жити при будь-якому режимі. А через природне виродження місцевих «бісів» умудрився навіть стати після останньої революції главою адміністрації Президента. Потім, вчасно відчувши запах і походку грядущої катастрофи, Ложкін з цієї небезпечної посади стрибнув і став Секретарем деякої Національної інвестиційної ради. Слід зауважити, що в Україні історично склалося так, що культурне слово «інвестиція» замінює некультурне слово «розтрата». Попереднім богом українських «інвестицій» був дивовижний шахрай на прізвище Каськів, нині непогано сховавшийся в Панамі. Втім, уже у складі хомутинниківської концесії Борис Ложкін збагатив значення слова «інвестиція».
Оскільки ніяких інвестицій іноземці, природно, в Україну давно не вкладають, «інвестицією» стали називати частку, яку черговий «колишній» готовий сплатити Президентові за негласну амністію. За ще більшу «інвестицію» амністійований і реабілітований «колишній» може отримати гарну державну посаду й навіть звання «Героя України». По суті, все це — лише питання суми. Отже, Ложкін став у хомутинниківській бригаді «посередником» для Порошенка. Хомутинник своїм чутливим щурячим нюхом зрозумів, що легкі часи закінчуються й пора «обліцьовувати» всіх. Хоч Захарченка з Клименком, хоч самого, вибачте, Януковича. Особистий літак завжди готовий, а готівки мало не буває. Це лише в примітивних західних країнах злочинцеві для того, щоб почати нове життя, потрібно змінити біографію, документи, відбитки пальців і зробити пластичну операцію. В Україні достатньо сплатити Хомутиннику й Ложкіну — і можна знову стрибати у владу в надії напослідок ще щось розтратити.
А як же народ, скажете ви? А народ тим часом досвідчені шахраї відволікають сварками навколо музею на Андріївському спуску, 24-річною заступниці міністра й іншою дурницею. Хоча з досвіду попередньої революції слід зауважити, що народ у нас, звичайно, відволікаючийся, але й злий, коли його достануть. А достали вже, схоже, по самі вуха. Ну й на Кровавого Пастора надія з його ракетами. Щоб у той момент, коли літак Хомутинника з грошима підніметься в повітря — його рука не затремтіла.