Петро Олексійович нарешті прозирнувся й усвідомив, що Служба зовнішньої розвідки України вже понад рік бадьоро, але безглуздо рухає кінцівками подібно курці без голови. Що, власне, не дивує, враховуючи, що з 29 квітня 2016 року ця структура у країні, яка перебуває у стані війни, існує без голови. СВР в Україні взагалі хронічно не везе. То взагалі без голови, то ще гірше – з Маломужем замість голови. Схоже, Петро Олексійович вирішив повторити подвиг Віктора Андрійовича й призначити на посаду голови СВР такого ж видатного шпигуна й організатора, як Маломуж. Але тепер за прізвищем Божок. Егор Божок, в. о. начальника Місії України при НАТО. Максимальна чисельність підрозділу, яким коли-небудь командував молодий Божок, становила 18 осіб. Але чи це має значення, якщо Божок є випускником alma mater Президента – розсадника мажорів під назвою Інститут міжнародних відносин Університету імені Тараса Шевченка?
Біографія майбутнього головного шпигуна країни скупа, як і бюджет розвідки. Народився 6 вересня у Києві. У 2002 році закінчив Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 2000 році закінчив магістерську програму з європейської політики у Брюссельському вільному університеті. Магістр міжнародних відносин та європейської політики, референт-перекладач. Володіє українською, англійською, французькою та російською мовами. У 2002–2005 роках — спеціаліст, аташе, третій секретар Департаменту контролю над озброєннями та військово-технічного співробітництва Центрального апарату МЗС України. У 2005–2009 роках — третій, другий секретар з політичних питань Місії України при НАТО у Брюсселі. У 2009–2010 роках — перший секретар Департаменту НАТО Центрального апарату МЗС України. У 2010–2013 роках — начальник Відділу юстиції, свободи і безпеки Департаменту Європейського Союзу Центрального апарату МЗС України. З 2013 року — радник-посланник, заступник голови Місії України при НАТО. З червня 2015 року — в. о. голови місії України при НАТО.
Почему-то одразу згадуються інші вундеркінди у спецслужбах України. Перший голова СВР Олег Синянський. Або смішний шахрай і заступник голови СБУ Кисленський. Егор Божок зі своїм досвідом служби напевно продовжить ці славні традиції. Тим більше, що судячи з його послужного списку й численних інтерв'ю, основна сфера діяльності Божка – піар і комунікації, але аж ніяк не шпіонаж. І в СВР при правильному підході він міг би претендувати хіба що на посаду прес-секретаря. Але то чи Петро Олексійович паніцею боїться «змови силовиків» й призначає на серйозні посади безпечних малюків, то чи Божка протежує хтось із близьких. У будь-якому разі назвати такий підхід державним – не виходить.