Ми писали про те, як Миколаївський судноремонтний завод «Океан», що перебував у процедурі ліквідації, опинився під контролем осіб, пов'язаних із найближчим оточенням Володимира Путіна та яскравими представниками українського кримінального світу. Однак розпродаж та здача в металобрухт обладнання ПАТ НСЗ «Океан» виявилися не головною метою, заради якої «замутили воду» на найменшій українській верфі.
Огромне судно під російським прапором і покровом ночі наближається до українських вод, перетинає умовний кордон і без опору берегової охорони безперешкодно причалює до покинутого порту. Скрипучи, на український причал поспішно опускається трап. Десятки ніг у грубих берцях спрямовуються на українську землю. Це вигадка? Спогади тих, хто пережив анексію Криму? Сценарій, якого так прагне Кремль для півдня України? Ні. Все це вже неодноразово відбувалося в Миколаєві навесні-літом 2017 року.
Скільки разів російські судна з'являлися в акваторії Миколаєва до 28 квітня цього року, ніхто не звертав уваги? Сьогодні ми можемо лише здогадуватися. В історію увійде 28 квітня 2017 року. Цього дня була зафіксована причалювання до причалу ПАТ НСЗ «Океан» у Миколаєві російського танкера Victoria. Цей факт підтверджувався даними портала відстеження суден у режимі онлайн marinetraffic.com. Місцеві журналісти оперативно підтвердили цю інформацію свіжими фото танкера біля причальної стінки «Океана». Розумієтеся, що причалювання російського танкера до причалу, користування яким було заборонено рішенням Печерського суду, стало новиною національного масштабу. Але на відміну від журналістів, правоохоронців ця новина не спонукала до дій.
Ні МВС, ні ГПУ, ні СБУ не поспішали з реакцією на те, що відбувалося в порту «Океана». Лише ліквідатор Ірина Сербін через свого адвоката звернулася до Генеральної прокуратури зі заявою про злочин і проханням розслідувати його. Генеральна прокуратура заяву проігнорувала, не допомогло й звернення до суду — правоохоронці та судді відмовлялися бачити в причалюванні Victoria до арештованого причалу склад злочину. Здавалося б, все очевидно: порт арештований, судно причалило незаконно, правоохоронці вот-вот почнуть реагувати, а значить, злочинці повинні були б перестати заходити в український арештований порт. Але не так сталося.
9 травня Victoria знову зайшла в українські води, причалив до арештованої стінки ПАТ НСЗ «Океан». І якщо уважно вивчити скриншоти marinetraffic.com того періоду, стане ясно, що на арештованому причалі Victoria проводила якісь маніпуляції з вантажем. Адже осадка судна, яке причалило до порту, становила 4 метри, а коли Victoria виходила з Миколаєва — осадка становила 3,1 м. За твердженням наших джерел, обидва рази Victoria заходила в Миколаїв, щоб розвантажитися контрабандою.
Далі — більше. Вже в червні миколаївські журналісти фіксують біля причалів «Океана» 5 суден одночасно, частина яких ще недавно ходила під російським прапором. За підрахунками журналістів НикВести, лише за останній тиждень червня незаконний оборот порту становив 1,5 млн дол.
Що ще потрібно для відкриття кримінальних проваджень і початку активного розслідування, прес-конференцій, які так любить Генеральний прокурор? Але ні — ні від МВС, ні від ГПУ з СБУ — ні слова. Розве що запросили Олега Деренюгу на «поговорити». Однак про це ми дізналися не від Генеральної прокуратури, а від самого журналіста: «Генеральна прокуратура. Запросили «познайомитися» і поговорити про роботу миколаївських правоохоронців».
«Обіт мовчання» до останнього часу був і у голови Миколаївської ОДА Олексія Савченка. Незважаючи на те, що користувачі Facebook навіть у коментарях під його постами привертали увагу «губернатора» до незаконного заходу в Миколаїв російського танкера, Савченко не поспішав з реакцією.
Щоб не приписувати голові ОДА голослівно самоустранення від того, що відбувалося на території області, ми вирішили уважно переглянути й порахувати всі його пости у Facebook з 28 квітня (адже Facebook для Олексія Савченка — основний канал комунікації з громадськістю, голова ОДА іноді генерує по 4 пости на день). Після 150-го поста у автора матеріалу заболів палець крутити колесо миші й він перестав рахувати. Але — жоден пост не стосувався, навіть віддалено, теми незаконної причалювання російських суден у Миколаєві. Жоден — до 30 червня.
А саме 30 червня відбулася публікація скандального відео, знятого Олегом Деренюгою. Кидається в очі тональність поста, написаного в акаунті Олексія Савченка 30 червня. Нагадує вимушену міру, на яку він би радий не йти, якби не назійливі журналісти. І навіть чимось схожа на виправдання: «Якщо про щось не доповідають у всеуслышание, то це не означає, що нічого не відбувається, і влада чогось не помічає». І дещо наївна фраза «як виявилося, офіційно засвідчені документи між різними відомствами і структурами у нас досі йдуть повільно…».
Але при цьому йому, як виявилося, відома позиція «керівництва генеральної прокуратури». І ніби в підтвердження своєї обізнаності Савченко повідомляє інформацію, яку правоохоронці зазвичай переважають не «світити» до останнього: «співробітники Генеральної прокуратури, які ведуть цю справу (яку саме справу — не уточнюється), вже виїхали в Миколаїв». Пост, нагадаємо, написаний 30 червня. Ні в цей день, ні після — від Генеральної прокуратури не було жодних повідомлень про виїзд співробітників у Миколаїв. Хто уповноважив Савченка розкрити переміщення співробітників ГПУ, і навіщо він це зробив — велике питання.
Ще більше питань викликає новина від 3 липня з прямою цитатою голови ОДА. «Прокуратура вже приїжджала. Були затримані судна», — сказав Олексій Савченко. Дивно, але з 29 червня по 3 липня новин від ГПУ про якісь дії, не кажучи вже про затримання суден, не надходило. До того ж залишилося неясним — прокурори затримали всі судна, які ідентифікуються в акваторії ПАТ НСЗ «Океан» (ось вони, у системі marinetraffic.com за станом на вечір 3 липня, їх шість: Aldwych, Vancouver, Dorset, Sea Breeze, Rainbow, Mayil Shikhly), чи лише деякі з них?
Напрошується висновок: або прокурорів не було (Савченка хтось ввів в оману, так буває), або прокурори не хочуть звітувати про проведену роботу (або звітувати не про що, або їх попросили помовчати). Так чи інакше, очевидно, що влада дуже неохоче ділиться з громадянами інформацією про ситуацію на ПАТ НСЗ «Океан». Тому що не контролює те, що відбувається в морських воротах України, і не хоче нести відповідальність за свої дії та бездіяльність.
По останній інформації, що надходить до нас з незаконно використовуваного ПАТ НСЗ «Океан», Леонід Шумило, директор ТОВ «Океан-судоремонт» (який намагався приховати від журналістів свої зв'язки з російським офшором), втрачає контроль над тим, що відбувається на «Океані». На це, кажуть, вплинула неспроможність Шумило «вирішити» проблему, створену ним же і товаришами: арештоване Печерським судом майно ПАТ НСЗ «Океан» законно використовувати неможна. А значить, завод з вересня — у режимі «чемодан без ручки»: захопити його захопили, грошей витратили, а законно використовувати — на жаль, не вийшло. Але також кажуть, що Шумило підкосили проведені у його домі обшуки. Так чи інакше — Шумило, схоже, більше не влаштовує кінцевих «господарів» схеми.
Замість Леоніда Шумило бразди правління на захопленому підприємстві перебирає хтось Девішев Тимур Тамерланович. Нібито саме він ведеться переговори щодо незаконного ремонту суден і операцій з вантажами. А представляє — ТОВ «Верфь Океан». Відзначимо, що це ТОВ ще на початку червня 2017 року називалося «Damien Shipyard Oceana», а його керівником значився Морозом Валерій Миколайович (виконавчий директор ТОВ «Океан-судоремонт»).
Але навіть не це вказує на прямий зв'язок між Шумило і Девішевим та контроль над ситуацією з одного й того ж місця. Кінцевим бенефіціаром ТОВ «Верфь Океан» зазначений… Ігор Туркін. Людина з такими ж іменем і прізвищем, а також громадянством, є кінцевим бенефіціаром ТОВ «Океан-судоремонт». Про це журналістам розповідав сам Леонід Шумило під час тієї ж прес-конференції у Києві, під час якої намагався обманути ЗМІ щодо відсутності зв'язків з російським офшором Zonel Operations Ltd.
Що стосується Ігора Туркіна, нам не вдалося добути документального підтвердження, але наші джерела стверджують, що Туркін — близько знайомий з Юрієм Іванющенком. А інтерес його людей до ПАТ НСЗ «Океан» — досить детально описаний у попередньому розслідуванні.
Таким чином, незважаючи на шум у ЗМІ і створення видимості перестановок у рядах «захопленців», територію ПАТ НСЗ «Океан» (а значить, і причали) контролюють люди, контрольовані людьми, близькими до Кремля. І роблять вони це з мовчазної згоди та невтручання правоохоронних органів.
По факту: судноремонтний завод паралізований прокремлівською групою осіб, деякі з яких особисто (а також їхні «куратори») фігурують у українських кримінальних хроніках. Як наслідок — морські ворота України опинилися без належного контролю. А це означає, що не лише з України можна безконтрольно вивозити найрізноманітніші товари, минаючи всі необхідні платежі й досмотри — але й можна ввозити в Україну те, що через «законний коридор» не пройде.
Скільки ходок було зроблено до порту «Океана» судами, які контролюються російськими громадянами або російською владою? Ми готуємо відповідні запити до Міністра транспорту та інфраструктури Володимира Омеляна, до ДФС і прикордонників.
Але будуть ли чиновники готові розкрити цифри, і володіють ли вони цими цифрами? У нас є сумніви — оскільки кожен захід судна будь-якого водовимірювання означатиме порушення рішення Печерського районного суду Києва. А це — кримінальний злочин. І комусь доведеться нести за нього відповідальність.
А поки у чиновників є час подумати або знайти крайнього — поділимося своїми побоюваннями, чим може закінчитися ситуація, яка склалася на території ПАТ НСЗ «Океан». Україна офіційно не перебуває у стані війни з РФ, але є жертвою російської агресії. І будучи жертвою — легковажно дозволяє пропускати в акваторію підконтрольні росіянам судна, які заходять до арештованого порту, який незаконно утримує група осіб, пов'язана з російським бізнесом та істеблішментом. При цьому як порт використовує територія судноремонтного заводу, який є заблокованим цими ж прокремлівськими суб'єктами.
Все це вкладається в логіку ворога України: судноремонтництво паралізовано; в Україну йде потік контрабанди, який підриває українське виробництво; в руках у ворога зберігається контроль над потужною перевалочною базою, яка сьогодні, припустимо, використовується для контрабандного вантажу, а завтра — для зброї.
Припустимо, сьогодні захопленцями рухає лише алчність. Але де гарантія, що завтра ці ж люди не отримають розпорядження від своїх російських «кураторів» зайти за українською кукурудзою не порожніми, а прихопити з собою пару сотень головорізів? Думаєте, якщо сьогодні російським судам у українських водах сходить з рук відключення супутникової навігації (а так було з Victoria), то їх будуть ретельно досматривати на рейді?
І згадуючи історію минулого століття, нескладно провести паралель. Перед атакою на Радянський Союз у червні 1941 року фашистська Німеччина організувала доставку в тил майбутнього ворога диверсантів з числа батальйону Бранденбург-800. У тому числі у вагонах з подвійним дном (на роль вагонів у історії з «Океаном» — цілком підійдуть сухогрузи). Підривна діяльність диверсантів зіграла вирішальну роль для стрімкого просування армії III Рейху вглиб СРСР. Раніше така тактика була випробувана в Данії, Бельгії, Голландії, Югославії та Греції. І назвіть хоча б одну причину, чому РФ не може повторити випробуване під час Другої світової війни сьогодні, контролюючи морські ворота України?
До речі, автор матеріалу не перший, хто бачить у ситуації на ПАТ НСЗ «Океан» щось більше, ніж просто отримання вигоди з захопленого активу групою підприємливих осіб. Пам'ятається, ще восени 2016 року голова комітету кредиторів ПАТ НСЗ «Океан» Ігор Волошин називав рейдерський захват «Океана» — «блискуче проведеною операцією ФСБ з знищення українського судноремонтництва». Події травня-червня, при повному мовчанні правоохоронців, повністю підтверджують замовний і геополітичний характер того, що відбувається в Миколаєві.
Про те, що захопленцям, можливо, вже сьогодні є що приховувати від сторонніх очей, і що в цьому замішана генеральна прокуратура, говорить інцидент, який відбувся на проходній ПАТ НСЗ «Океан» 29 травня. Тоді люди, які представилися охороною ПАТ НСЗ «Океан», не пустили Ігора Волошина і його адвоката Євгена Грушовця на територію заводу. Хоча Волошин мав право оглянути майно заводу як голова комітету кредиторів і особа, визнана потерпілою у справі «Океана». Цікаво, що охоронці представилися співробітниками ТОВ «Група Гепард», яка, судячи з інформації на проходній, з 10 квітня 2017 року контролює ПАТ НСЗ «Океан» нібито на підставі постанови слідчого ГПУ.
По факту — ТОВ «Група Гепард» пов'язана з російським офшором «Zonel Operations Ltd» і скандально відомим українським бізнесменом Юрієм Іванющенком (Енакіївським). Про це свідчать дані державного реєстру. А саме, склад засновників компанії. Так, часткою 50% капіталу в ТОВ володіє Ігор Олександрович Овсянніков. Як раніше повідомлялося, Ігор Овсянніков є довіреною особою в Україні офшорної компанії «Zonel Operations Ltd» (яку ЗМІ пов'язують з функціонерами ПАТ «Газпром» і найближчим оточенням Володимира Путіна). Також Ігора Овсянникова можна вважати довіреною особою скандально відомого бізнесмена Юрія Іванющенка (Енакіївського). А саме, Ігор Овсянніков, нагадаємо, був членом наглядової ради обанкротленого банку «Інтеграл». Інформація про це досі на сайті банку. «Інтеграл» входив в орбіту впливу Юрія Іванющенка. Також нагадаємо, що крім Ігора Овсянникова, інтереси «Zonel Operations Ltd» в Україні представляє ще один екс-член наглядової ради банку «Інтеграл» — Ігор Ігнатов. Ігнатов, у свою чергу, пов'язаний з ще однією яскравою фігурою кримінальних сводок.
Він — фактично довіреною особою Євгена Анісімова (кличка — Анісім). Ігор Ігнатов фігурує як віце-президент компанії Mulder International LLC (реєстрація — Вашингтон, США). А як писали «Наші гроші», інформація про кінцевого власника компанії Mulder International LLC була розкрита влітку 2013 року. Бізнесом володіє… Євген Анісімов. При цьому сам Анісімов перебуває в розшуку.
Таким чином, нібито своєю постановою від 10 квітня 2017 року слідчий ГПУ С.В. Куций по суті передав все майно ПАТ НСЗ «Океан» представнику в Україні компанії «Zonel Operations Ltd» Ігору Овсянникову. Тобто російському офшору не потрібне рішення суду, щоб контролювати ПАТ НСЗ «Океан».
Зачем суд, якщо є така прилежна Генеральна прокуратура? Ах так, чуть не забули. Один із співробітників ГПУ на засіданні Печерського суду заявив, що в Генеральній прокуратурі ніхто не видавав постанови про передачу майна ПАТ НСЗ «Океан» під охорону ТОВ «Група Гепард». Але якщо це так і документи підроблені — чому «гепарди» досі на підприємстві? Де гнівні релізи й заяви геніальної прокуратури?
На жаль, все, що залишається нам сьогодні, це запитувати: хто несе реальну відповідальність за дотримання законності й збереження спокою в південному регіоні? Чому руками прокурорів російські господарюють на стратегічному об'єкті й тримають морські двері в Україну нараспашку?
Поки матеріал готувався до публікації, стало відомо про шосте судно, яке незаконно причалило до причальної стінки ПАТ НСЗ «Океан». Як пишуть НикВести, у арештованого причалу «Океана» причалив танкер з нафтопродуктами — «Atlantik Glory» під прапором Мальти. Судно також підписане як «FMT Knidos». Танкер був побудований у 2010 році, має розмір у довжину 136 метрів і ширину 21 метр. Валовий тоннаж становить 8391 тонну. У Миколаїв «Atlantik Glory» прибув з Констанци, Румунія. Попередніми портами захода за даними автоматичної системи ідентифікації (AIS) танкер заходив у Гібралтар.
Ах так, чуть не забули. Все це відбувається в той момент, коли, за словами Олексія Савченка, прокурори вже затримали судна, причалені до арештованого причалу ПАТ НСЗ «Океан». А що, якщо «Atlantik Glory» прийшов сам здатися українським прокурорам? Шоу повинно тривати…