18 липня стало відомо, що після 10 років на посту голови Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (АМКУ) Володимир Оніщенко вирішив піти у відставку. Як пояснив чиновник, таке рішення він прийняв тому, що система Антимонопольного комітету в країні повністю розвалена, центральний апарат відомства «не зацікавлений у показниках». Відставка Володимира Оніщенка збіглася з заявою голови АМКУ Юрія Терентьєва про скорочення 17 територіальних відділень відомства. Редакція видання вирішила розібратися в ситуації та з'ясувати, що відбувається на «антимонопольній кухні», з кадровою політикою відомства, чому йдуть професіонали та до чого приведе «реформа» територіальних відділень.
Нагадаємо, що голова АМКУ Юрій Терентьєв займає свою посаду з травня 2015 року. До початку роботи у відомстві він 15 років очолював юридичні департаменти відомих представників крупного бізнесу. У 2002 році курував юридичні питання у процесі виходу на український ринок німецького ритейлера «Метро Кеш енд Керрі».
З 2012 року перейшов на роботу в «Арселор Міттал». Після свого призначення він привів в АМКУ на ключові посади своїх знайомих та екс-співробітників. Про це розповіли на умовах анонімності працівники АМКУ. Наприклад, Дарія Чередниченко – заступниця директора департаменту – начальниця відділу аналітико-методичного забезпечення та економічного аналізу, яка до цього працювала в ТОВ «Метро Кеш енд Керрі Україна». Також низка інших людей, яким він надав особливих повноважень, закріпив особисті функції та щедро дякує їм. Основна функція Дарії Чередниченко – підгонка узгодженої з відповідачем суми штрафу до формули рекомендаційних роз'яснень. Інший працівник відомства, директор департаменту розслідування порушень законодавства про захист економічної конкуренції Юрій Литвин курує особливо «цікаві справи». У 2015 році перед призначенням Юрія Терентьєва називали людиною Рената Ахметова, тому не дивно, що в АМКУ є помічник голови, який захищає, а іноді для видимості нападає на підприємства ДТЕК, які належать Ахметову.
Це Тетяна Кулішова – директор департаменту досліджень та розслідування ринків паливно-енергетичного комплексу та житлово-комунального господарства. Як видно з відповіді АМКУ на інформаційний запит, різниця в зарплатах директорів департаментів відомства сильно відрізняється. Працівники близькі до голови АМКУ, які прийшли в Комітет рік-два тому назад, отримують мінімум у 2–3 рази більше за рахунок щомісячних премій розміром 200–300% від окладу. Також вони регулярно їздять у закордонні командування в США та європейські країни за рахунок держбюджету та міжнародних організацій. Наприклад, та сама Дарія Чередниченко в березні 2017 року отримала 37 588 грн, тоді як прем'єр-міністр Володимир Гройсман, за даними ЗМІ, за той же березень отримав всього 36 173 гривні, з них посадовий оклад — 17 272,73 гривні, надбавка за вислугу років — 5 700 гривень, надбавка за інтенсивність праці — 7 772,73 гривні, зарплата за час командування — 5 352,99 гривні, індексація — 75,2 гривні. Тобто директор департаменту АМКУ отримала на 1 415 грн більше, ніж прем'єр-міністр країни.
Видимо, що функції та обов'язки, покладені Юрієм Терентьєвим на Дарію Чередниченко, яка практично завжди у командуваннях, істотно важливіші для країни, ніж робота Володимира Гройсмана. Як видно, «звичайні» директори департаментів, не близькі до Юрія Терентьєва, так само як і керівники територіальних відділень АМКУ отримують у середньому 10–13 тис. грн на місяць. Це при тому, що показники їхної роботи істотно вищі. Полтавське обласне теротділення, яким керував Володимир Оніщенко шість років з десяти, ставало лідером за показниками серед усіх теротділень. Але зарплата Володимира Оніщенка, виходячи з його декларації, у 2016 році становила в середньому близько 10 тис. грн (130 тис. за весь рік). Це подяка за всі багаторічні заслуги роботи в Комітеті та за високі показники. Варто ли говорити, що така кадрова, зарплатна «політика», яку проводить Юрій Терентьєв, розвалює Комітет, вимиває найцінніші кадри. До речі, і в ключові області, які не торкнеться «реформа», Терентьєв призначив своїх близьких людей. Так, як стало відомо, голова Київського обласного територіального відділення – однокурсник Юрія Терентьєва Олексій Хмельницький.
Окремий матеріал про біографію та «роботу» близьких до Юрія Терентьєва людей вийде вже дуже скоро.
«Зараз що я бачу: у кожній області України присутнє територіальне відділення, в якому працює від 15 до 25 осіб. При цьому ефективність їхної роботи — розслідування, які вони проводять, кількість рішень, якість цих рішень — у деяких випадках надзвичайно низька», — пояснював своє рішення про ліквідацію 17 територіальних відділень Юрій Терентьєв. Однак така позиція зовсім розходиться з тим, що відбувається на місцях. За словами Володимира Оніщенка, за останні 2,5 року було проведено лише одне велике засідання, на якому начальники, видимо з нових, продемонстрували «як вміють користуватися айфонами». «З нашим територіальним відділенням не було ніяких комунікацій. Ми не можемо отримати навіть методологію. Хоча це не право, а обов'язок Комітету дати методологію… Я написав заяву на звільнення 5 липня, 6 числа вона була в Комітеті, але зі мною ніхто з керівництва АМКУ навіть не зв'язувався до цього часу (18 липня – ред.), ніхто не запитав про причини», — яка може бути комунікація, риторично запитує Володимир Оніщенко.
«Система розбалансована, керівництво не зовсім розуміє завдання Антимонопольного комітету та ті завдання, які перед ним стоять. Вони гордяться тим, що якісь там протокольні меморандуми підписали, а потрібно вносити зміни в законодавство, ніхто не вносить, не працює в цьому напрямку… Нам забороняють протокольним розпорядженням проводити дослідження та розгляд справ у діях розпорядниками коштів на тендерах. А основний порушник у тендерах за завищенням вартості як раз і є розпорядниками коштів…», — обурюється Володимир Оніщенко. Ще один випадок щодо блокування розслідування тендерів Володимир Оніщенко згадав, відповідаючи на питання журналістів про конкурси на закупівлю медичних препаратів та обладнання. «Полтавське відділення цікавило, взагалі стежить Антимонопольний комітет справи щодо тендерів, які проводять медичні установи Полтавщини. Адже, як ми з'ясували, вони роками проводять фіктивні конкурси з 15-ма родинними підприємствами. У 2015 році ми почали досліджувати тендер щодо діалізу для обласної лікарні.
Коли ми направили запити, державний уповноважений АМКУ Світлана Панаіотіді прислала мені смс, де просила надати пояснення, чому ми взялися за цю справу. Мовляв, всі знають, що вона займається цим питанням та інше. Потім вона мені передзвонила. Я пояснив, що на фірмах-учасниках негде ставити печатки, а також, що за законом вона не має права давати мені якісь вказівки. На другий день прийшло розпорядження від голови АМКУ по всій системі, яке заборонило нам розглядати ці матеріали та наказало передати їх у комітет. Пройшов рік і прийшло розпорядження досліджувати тендери за 2014, 2015 та 2016 роки. Це ще одна причина, чому я йду», — констатує проблеми в АМКУ голова полтавського теротділення. Керівники двох інших територіальних відділень на умовах анонімності також підтверджують, що Юрій Терентьєв прямо або через своїх довірених людей давав вказівки про блокування деяких розслідувань та навіть скасовував рішення судів. Виходить, що вся «реформа» голови АМКУ спрямована не на поліпшення якості роботи відомства в регіонах, а на вибудовуванні ручної та корупційної вертикалі.
Посадити своїх однокурсників, знайомих на ключові посади центральний апарат та в міжобласні територіальні відділення, виплачувати їм 300% премії, відправляти в командування, вирішувати через цих працівників питання з олігархами. Хочеться запитати, куди дивиться Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), Міністерство внутрішніх справ (МВС), Служба безпеки України (СБУ) та керівництво країни. Хто і коли зупинить Юрія Терентьєва, який за 2 роки своєї «діяльності» вже розвалив Антимонопольний комітет, розбазарює державні кошти?