За логікою, у НАБУ зараз мали б летіти голови. Причому масштабно, аж до першої особи. З Розенблатом все вийшло красиво. Але потім почалася жахлива ситуація. Агентку «Катерину» просто розсекретили, у ЗМІ повно інформації про її життя, родичів, справжнє прізвище, плюс купа липового компромату. Заразом детально розібралися з керівником операції Борисом Індиченком. Особистістю, яка не повинна бути публічною. На жаль, цей позор із розсекречуванням агента знищує всі успіхи НАБУ.
Хто тепер з вами працюватиме, якщо ви не в змозі захищати своїх працівників? Від самого початку «бурштинової халепи», головними героями якої стали депутат від БПП Борислав Розенблат, який покинув фракцію, та «фронтовик» Максим Поляков, багато народних депутатів занепокоїлися. Після оприлюднення фільмів НАБУ, присвячених спецоперації відомства, де в кадри зйомок потрапили недоторканні народні обранці, тривога представників депутатського корпусу посилилася багатократно. Виявилося, що причини їхніх переживань не такі вже й безпідставні.
Агентка Антикорупційного бюро, яка проходить у матеріалах справи під вигаданим ім'ям Катерина Сивоконь, спілкувалася ще з кількома депутатами від коаліції. Чи вдалося їй зібрати компромат на них, поки невідомо. Але встановлено — на рахунку агентки чимало операцій подібного роду під прикриттям. Видання з'ясувало, хто скривається під особиною спецагентки НАБУ «Катерини». І деталі того, хто курував роботу гарної дівчини, яка рік втиралася в довіру до парламентаріїв.
Народний депутат від Блоку Петра Порошенка Максим Саврасов заявляє, що «Катерина» спілкувалася щонайменше з трьома депутатами з президентської фракції у парламенті. І пропонувала їм щільне та взаємовигідне співробітництво. З урахуванням уже відомих взаємовідносин дівчини з Розенблатом і Поляковим виходить, що дівчина намагалася зійтися щонайменше з п'ятьма парламентаріями від коаліції. Імена ще троїх тих, з ким вона спілкувалася, невідомі. Натомість з'ясувалося, що в кожному конкретному випадку «Катерина» користувалася різними прийомами для встановлення тісного контакту та довірливих стосунків.
Наприклад, у випадку з Поляковим вона міцно подружилася з його помічницею Татяною Любонько. Дівчата, які стали приятельками, навіть їздили разом відпочивати. З іншим фігурантом «бурштинової справи» Розенблатом агентка НАБУ навіть відвідувала дитячий будинок у Житомирі, куди наприкінці грудня 2016 року привезла подарунки його вихованцям. Керівниця Житомирського будинку малюків Світлана Урсуленко розповіла, що візит Розенблата і дівчини, яка його супроводжувала, відбувся одразу після святкування Дня святого Миколая.
«Вона передала нові іграшки, ми їх оприбуткували й роздали дітям. Було дуже приємно, тим більше що подарунок явно був на солідну суму — більше 5 тис. грн., але тут краще запитати у бухгалтера. Допомогу записали як від анонімів з Києва, але це часта практика — багато хто, хто надає підтримку, так роблять», — зазначила Урсуленко.
У інтерв'ю народний депутат стверджував, що до його офісу «Катерина» потрапила ще 2015 року. Познайомив її з Розенблатом його двоюрідний брат Павло. При зустрічі з Бориславом Соломоновичем дівчина представилася як представниця компанії «Фуджейра», яка займається бурштином в ОАЕ. Через кілька днів після цього вона завела акаунт у соцмережі з відповідною згадкою про свою посаду в цій фірмі. «Вона намагалася потрапити до мене на зустріч, не знала, де мій офіс. Якось познайомилася з людьми, які знали мого брата. Він прийшов до мене в офіс і каже: є людина, яка працює в Арабських Еміратах, їй потрібно багато бурштину. Вони мають переробку, споживають дуже великі обсяги, їм потрібна легалізація цього ринку», — говорив Розенблат.
Але його сестра Олена Розенблат розповіла, що насправді перша зустріч Катерини з парламентарієм відбулася в червні 2016 року в приймальні народного депутата у Житомирі. «Катерину» познайомила з Розенблатом двоюрідна сестра завдяки протекції «міліцейської шишки». З родичами народного депутата Катерина познайомилася тому, що за неї замовила словечко не остання на Житомирщині людина. Яка пов'язана з правоохоронними органами. Не виключено, що це було зроблено нею не просто так. Прийняти дівчину двоюрідного брата Розенблата попросив майор міліції Анатолій Корчемлюк — колишній заступник начальника обласного УБОПу та екс-начальник відділу боротьби з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності УГСБЕПу у Житомирській області. Видання не змогло з'ясувати, хто порекомендував йому «Катерину». Переданий у редакцію номер мобільного Анатолія Івановича протягом тижня був відключений.
У курсі дій «Катерини» були УГО та ЦРУ. У офіційних коментарях правоохоронці представляють «бурштинову справу» як надзвичайно успішну надсекретну операцію з залученням допомоги спецслужб США. За словами директора Антикорупційного бюро Артема Сітника, операція, фіналом якої стала сцена в ресторані «Три вилки» 19 червня, була проведена спільно з Федеральним бюро розслідувань у рамках підписаного меморандуму між НАБУ та ФБР. Яка саме допомога надавалася ФБРівцями, не уточнюється. Натомість відомо, що ще до остаточної реалізації у справі сталася утечка інформації. Як писало видання, «слив» з НАБУ дозволив Управлінню державної охорони замести сліди того, як його працівник Віктор Адобаш займався незаконним забезпеченням безпеки народного депутата Розенблата.
Також існує думка, що про «бурштинову справу» було відомо працівникам Центрального розвідувального управління. «Якщо й було чиєсь участі, то скоріше ЦРУ. Не секрет, що в НАБУ й Нацбанку сидять їхні представники, які повністю курують роботу цих органів. Раніше така практика була у всіх міністерствах і відомствах, але після обрання Трампа й зміни курсу США багатьох «кураторів» відозвали», — розповів на умовах анонімності один із колишніх високопоставлених працівників ГПУ.
Під псевдонімом «Катерина Сивоконь» скривається колишня позаштатниця МВС. Приманкою для народних депутатів, на яку клюнули Розенблат і Поляков, виступала Катерина Помикалова під кураторством екс-працівників УБОПу. Почерк «Катерини» й її керівників впізнали колишні працівники МВС Одеської області, де вона раніше використовувалася в агентурних спецопераціях міліції. Підтвердили факт того, що дівчина перейшла на роботу в НАБУ, й джерела видання по лінії СБУ. Видання знає, що в розпорядженні народного депутата Розенблата є фотографія Помикалової-Сивоконь. «Вона потрапила в кадр відеокамер, нам відомо хто це така», — зазначив опальний народний депутат у телефонному коментарі. Але відмовився надати фотокартку агентки НАБУ.
У НАБУ й САП видання отримала відмову в розголошенні якої-небудь інформації про особистість «агентки Катерини», а також організації зустрічі з нею журналістів. І не захотіла підтвердити чи спростувати відомості про те, що під прикриттям у відомстві працювала саме Помикалова. Незважаючи на наявну за нею «славу», про дівчину відомо небагато. Вона привабливої брюнетка, яка виглядає трохи старше свого віку (Помикалова — 1990 року народження). За однією з версій, яка циркулює на низці сайтів, вона тривалий час працювала штатною провокаторкою у працівників МВС і прокуратури. Косвенно підтвердив це й генеральний прокурор Юрій Луценко. Виступаючи 23 червня у Житомирі, він заявив, що знайомий з «Катериною». «Офіцер під прикриттям, яку я добре знаю по роботі в МВС, запропонувала народним депутатам змінити статті законопроекту щодо бурштину…», — говорив голова ГПУ. Про те, що Катерина Помикалова — «міліцейська торпеда», говорив з трибуни Верховної Ради й народний депутат Поляков.
«Хто був виконавцем цього? Хто цей відомий такий суперагент? А суперагент — це людина, яка також працювала в міліції. І чоловіка її «брали» на хабарі з наркотиком», — говорив він 11 липня. Чоловік Катерини — Роман Помикалов, дійсно раніше працював у системі МВС. Він був звільнений з відомства після досить «темної історії». Борислав Розенблат заявив, що на рахунку «агентки Катерини» одразу кілька «торпед». А слава про неї в певних колах почала розходитися задовго до «бурштинової історії». «У Миколаївській області вона спровокувала на хабар голову райдержадміністрації й він отримав п'ять років тюрми. Таких прикладів кілька», — уточнив він видання.
Чи була «клубничка» у бурштиновій справі? У мережі є згадки про те, що під час своєї агентурної роботи часів МВС Помикалова нібито не гребувала методами «медової пастки». І вступала з деякими з «об'єктів» своєї діяльності в сексуальний зв'язок. Цікаво, що після початку «бурштинової епопеї» подібні подробиці почали з'являтися й щодо останньої спецоперації агентки НАБУ. Першим про це повідомив зі посиланням на якийсь джерело сайт «Інформатор». Журналісти цього видання стверджували, що під час однієї зі зустрічей з Розенблатом Катерина «вийшла за межі отриманих інструкцій». Нібито під час незапланованої слідством зустрічі з народним депутатом агентка під прикриттям вступила в сексуальний зв'язок з парламентарієм. У якого, до речі, є дружина Жанна. Про існування якогось інтимного відео пізніше заявляв і близький до Банкової політолог Тарас Березовець. Коментуючи бурштинову справу в ефірі «5 каналу», він сказав: «Це ж ще не все відео. Там ще є відео з агентом «Катериною» інтимного характеру». Через цей заяву близького до Банкової політтехнолога антикорупційні активісти хотіли зробити його «нерукопожатним».
У НАБУ заперечують наявність такої відеозаписи. Як розповів виданню джерело в Антикорупційному бюро, ніякого інтимного відео не існує й це чиїсь «хворі вигадки». При цьому самого Березовця, який стверджував протилежне, представники антикорупційних організацій запропонували поставити в «чорний список» й не брати у нього коментарі. Про відповідну ініціативу Віталія Шабуніна раніше писало видання.
Поза ним заслугами спецагентки НАБУ захоплювалися ще кілька журналістів, які займаються антикорупційними розслідуваннями. Ці представники ЗМІ закликали в соцмережах до збору коштів й купили кілька букетів квітів для «Катерини». Які передали представникам прес-служби Антикорупційного бюро.
Куратором «Катерини» виявився ветеран МВС, який повернув картину Караваджо. Ідеологом проведення «бурштинової спецоперації» НАБУ називають керівника другого підрозділу детективів НАБУ Бориса Індиченка. Який раніше багато років працював у Одесі по лінії УБОПу. І скоріше за все знав свого житомирського колегу Анатолія Корчемлюка, який влітку минулого року познайомив «Катерину» з Розенблатом.
Про самого Бориса Індиченка варто сказати, що це дуже колоритна особистість у міліцейських і прокурорських колах. Відгуки про нього можна зустріти найрізноманітніші. Член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Сергій Костенко, який раніше займав посаду заступника прокурора Одеської області, розповів видання, що, виходячи з інформації, яку він чув про роботу Індиченка, це дійсно толковий фахівець і «профі». Захищає Індиченка й голова ГПУ Юрій Луценко, з яким Борис Вікторович довгий час працював, очолюючи підрозділ МВС, який займався найрезонансними справами. «Я як генеральний прокурор хочу встати на захист керівника підрозділу, який розпочав цю справу. Борис Індиченко у мою каденцію на посту міністра внутрішніх справ очолював Управління спеціальних операцій. І не треба наговорювати його ім'я», — стверджував з трибуни парламенту Луценко.
Відомо, що саме Індиченко колись курував спецоперацію з повернення Україні викраденої картини Караваджо «Взяття Христа під варту, або Поцілунок Іуди», яку знайшли в Німеччині 2010 року. І також використовував для цього «наживку», підославши викрадачам полотна «заряджену» агентку УСО.
У фігурантів «бурштинової історії» — своє ставлення до особистості Індиченка. Поляков натякнув на те, що під час роботи в Одесі силовик виявився замішаний у кількох скандалах. Від звинувачень в організації «крищі» для незаконної торгівлі зброєю через порти до історії з нібито знайденим у його сейфі хабаром розміром 250 тис. доларів. Та й взагалі він регулярно користувався провокаціями за допомогою «засланих козаків» для вирішення своїх шкурних інтересів. «Голова детективів НАБУ — колишній працівник УБОПу, заступник начальника обласного УБОПу Одеської області, який займався крищуванням наркотиків, який займався крищуванням зброї. Якщо ви зайдете в інтернет, це сотні посилань», — говорив Поляков.
Як би там не було, але офіційно Індиченко дійсно вийшов на пенсію 2010 року, але повернувся в систему МВС одразу після Євромайдану. У березні 2014 року він був призначений директором Департаменту оперативної служби, де-факто очоливши так звану «сьому відділ» — один із найсекретніших підрозділів міліції. Але пробув у цьому кріслі Борис Вікторович недовго. І вже пізніше працевлаштувався в НАБУ, де за даними видання дійсно курує найскладніші розслідування відомства. Відомо, що його син також працює в системі правоохоронних органів. Борис Борисович Індиченко з жовтня минулого року очолює Одеську місцеву прокуратуру №2. Призначений на цю посаду він був наказом генпрокурора Луценка.
Насильки вірогідна «кримінальна перспектива» для агентки НАБУ? Захисна лінія народних депутатів Розенблата й Полякова у «бурштиновій справі» будується на тому, що агентка НАБУ незаконно здійснювала їхню відеозйомку. І взагалі — сама неодноразово провокувала їх на отримання грошей. А оскільки провокація хабарів на законодавчому рівні в Україні заборонена, то діяння Сивоконь-Помикалової підпадають під відповідну статтю КК. Відомо, що за фактом заяв опальних парламентаріїв ГПУ відкрила відповідне кримінальне провадження, у рамках якого буде перевірятися вся діяльність НАБУ щодо Полякова й Розенблата.
Останній уже заявив видання, що 20 липня йому зателефонували з Резницької, й на наступний тиждень призначений його допит у цій справі. Він буде добиватися того, щоб діяння «агентки Катерини» кваліфікували за ч.2 ст.370 КК України. Попередньо відомо, що розслідування цієї справи доручено працівникам управління з питань злочинів, скоєних працівниками правоохоронних органів під керівництвом Віталія Хребтака. Говорячи про це, генпрокурор Луценко уточнив, що воно є серйозним, але його не вдасться провести за два-три дні. Цей пасаж голови ГПУ багато хто залишив без уваги, а даремно. Адже фактично виходить, що поряд із «бурштиновою справою» правоохоронці, при надходженні відповідної команди, будуть «рити землю» й щодо тих, хто її організував. І якщо рішення остаточно «сливати» Полякова й Розенблата так й не буде прийнято, то Генпрокуратура може спробувати організувати неприємності як самій Помикаловій, так і її керівникам. Аж до перших осіб НАБУ.
Перспективи «бурштинової справи» й реалії «бурштинової мафії». У умовах тліючого конфлікту між Бюро з одного боку й ГПУ, Банковою, а також її найближчих партнерів із «Народного фронту» з іншого боку, це означає, що «прокурорські війни» можуть вийти на новий рівень. Зрозуміло, що в таких умовах розбирання за всіма аспектами «бурштинової справи» будуть максимально затягувати. Як уже відбувається з цілим рядом кримінальних проваджень Бюро, які стосуються близьких до влади персонажів.
Тим часом партії сонячного каменю, незаконно видобутого в урочищі «Корабель» й інших приисках на Житомирщині продовжують промисловими масштабами вивозити через канал в аеропорту «Жуляни» з України в Китай. Тобто нібито обезголовлена після розоблачення Розенблата «бурштинова мафія» чудово себе почуває. За даними джерела видання у силових органах, це було очікувано. За його відомостями, Розенблат «взяв не по чину» й влізнув не в ту «тему», куди дозволено. За інформацією джерела, люди, які курують сферу нелегальної видобутку, насправді сидять не в депутатських креслах, а на Банковій й у керівництві силових структур. У їхньому розпорядженні — силовий апарат, свої люди на митниці й кілька особистих «приватних армій» з числа учасників добровольчих батальйонів. Але в цю «тему» НАБУ поки не поспішає влізати.