У державних органах часто працюють цілими родинними кланами, і прокуратура не є винятком. Розглянемо детальніше родинні зв'язки в Генеральній прокуратурі України та їхній вплив на кар'єрне просування.
Олена Станіславівна Жукова обіймає посаду начальниці відділу організації науково-методичної роботи управління організаційного забезпечення ГПУ щонайменше з 2013 року, як видно з її декларацій. Однак кар'єру в органах прокуратури вона розпочала набагато раніше — в Генеральній прокуратурі працює з 2003 року. Слідами матері пішов її син Олексій Жуков, який нині займає посаду начальника другого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Київської області. До серпня 2014 року Олексій Жуков працював у прокуратурі Дніпровського району Києва та брав участь у конкурсі до місцевих прокуратур, де боровся за посаду прокурора Дніпровського району. Дивовижним чином він перестрибнув з 14-го на 1-ше місце конкурсу.
Про цей факт повідомила екс-прес-секретарка прокурора Києва Олена Яхно, пов'язавши це зі зв'язками матері прокурора. Дійсно, можливе призначення Олексія Жукова прокурором району викликало значний спротив мешканців, зокрема власників малого та середнього бізнесу, які стверджували, що потерпали від беззаконня прокурора раніше. Підприємці Дніпровського району навіть організовували акції протесту та перекривали вулиці міста з вимогою люструвати Олексія Жукова. Вони написали звернення на ім'я заступника генпрокурора Давіда Сакварелідзе, в якому стверджували, що Олексій Жуков, працюючи в прокуратурі Дніпровського району, виступав «дахом» для МАФів, які йому регулярно платили. Олексій Жуков так і не став прокурором Дніпровського району, але натомість знайшов посаду в прокуратурі Київської області, куди конкурс не проводився. Яку роль у цьому зіграла його матір, яка вже довгий час працює в ГПУ, можна лише припускати.
Щодо доходів прокурорської родини, аналіз декларацій Олени Жукової за 2013, 2015 та 2016 роки показує, що основним її доходом є заробітна плата працівниці Генеральної прокуратури. Виключенням є 2013 рік, коли Олена Жукова задекларувала понад 180 тисяч гривень у графі «інші види доходів». Щодо майна, ситуація виглядає цікавіше. Згідно з декларацією за 2013 рік, у власності Олени Жукової були будинок площею 198 кв. м., придбаний за трохи більше ніж пів мільйона гривень, земельна ділянка та квартира площею 66 кв. м. Однак у електронній декларації видно, що у власності Олени Жукової будинок площею 403 кв. м. вартістю понад 800 тисяч гривень у селі Погреби під Києвом та 2 земельні ділянки, одна з яких орендована. Таку ж інформацію знаходимо й у реєстрі майнових прав — виявляється, 198 кв. м., які раніше декларувала Олена Станіславівна, є виключно житловою площею вдвічі більшого будинку.
У своїй паперовій декларації Олена Жукова також не декларувала орендовану земельну ділянку, хоча мала це робити. Цікавим є цільове призначення орендованої ділянки — «для сінокосіння та випасання худоби», що можливо пояснює низьку вартість оренди в 361 гривню. У електронній декларації Олени Жукової не лише змінилася площа будинку та з'явилася нова земельна ділянка, але й зникла квартира, яка була видна в попередній декларації.
Варто зазначити, що зареєстрованим місцем проживання Олена Станіславівна декларує Київ, хоча жодної нерухомості в столиці в її декларації не видно. Не набагато скромнішу ситуацію з нерухомістю декларує її син-прокурор Олексій Жуков — три квартири площами 50, 42 та 50 кв. м. у Києві. Інформація щодо цих квартир відсутня в реєстрі прав на нерухоме майно. Щодо рухомого майна, у власності Олени Жукової автомобіль Hyundai Elantra 2012 року випуску, придбаний у тому ж 2012 році. Її син Олексій Жуков декларує автомобіль Honda Accord 2008 року випуску, придбаний ним у 2011 році.
Так, багаторічна робота на державній службі та скромна зарплатня не стали на заваді Олені Жуковій для придбання та утримання чималого будинку під Києвом та автомобіля. Щодо того, чи дійсно мають місце факти просування в прокуратурі Оленою Жуковою свого сина та рейдерство ним об'єктів малого та середнього бізнесу, має розбиратися Генеральна інспекція, куди надіслані всі виявлені матеріали.