27 липня Солом'янський суд розглядав клопотання про обрання запобіжного заходу щодо Дмитра Суса, колишнього слідчого Генеральної прокуратури. Суддя Владлена Лазаренко роз'яснила Сусу його права та обов'язки. На початку засідання обговорювалось питання про можливість проведення зйомки в залі суду. Прокурори наполягали на публічності процесу, тоді як Сус і його адвокати заперечували проти зйомки. Згодом Сус заявив, що засідання необхідно проводити в закритому режимі, оскільки він збирається розповісти суду про державну таємницю. Однак суд відмовився закривати процес.
Прокурор Макар викладав обставини справи. Під час розслідування незаконного грального бізнесу 28 грудня 2015 року був проведений обшук на вул. Володимирській, 81, де вилучено 8 600 гривень. 16 січня 2016 року проведено обшук у готелі «Дружба» на бульварі Дружби народів, 5, де вилучено кошти в доларах і гривнях на загальну суму 410,9 тис. грн. Ці кошти перейшли у відання держави. Власники коштів встановлені не були. 1 червня 2016 року досудове розслідування було доручено Головному слідчому управлінню органів ДФС. Речові докази передано не було. Під час розслідування давали запити в Генпрокуратуру, але отримали відповідь, що такі кошти не зберігаються і не обліковуються.
Прокурор стверджував, що Дмитро Миколайович Сус, перебуваючи на посаді, заволодів цими коштами в сумі 410,9 тис. грн та 8 600 грн. Крім того, 15 квітня 2016 року під час обшуку на вул. Набережно-Печерська дорога, 5, Сус прибув до приміщень і заволодів відеореєстратором High Vision вартістю 3 200 грн. За словами прокурора, Сус розумів, що власники цього майна не з'являтимуться за ним через кримінальну відповідальність за гральний бізнес, тому вирішив реалізувати це майно, знищивши деякі протоколи обшуку.
30 жовтня 2016 року Сус реалізував третій особі велику кількість майна на 10 тис. доларів – ігрові автомати, рулетки, крісла, статуетки. Прокурор також вказав на епізод із декларуванням недостовірної інформації. Упродовж 2016 року Сус користувався Audi Q7, який не задекларював. Найтяжчий злочин, в якому повідомлено підозру Сусу, передбачає до 8 років позбавлення волі. Оскільки злочин є корупційним, йому може бути призначена лише реальна міра покарання.
2 листопада 2016 року був проведений обшук за місцем роботи підозрюваного, під час якого вилучено відеореєстратор. На реєстраторі виявлено відеофайли. Реєстратор був підключений до камер у його кабінеті. Прокурор наголошував, що тільки Сусу відомо, з яких причин велось фіксування подій.
Прокурор представив записи з відеореєстратора. 26 вересня 2016 року в кабінеті Суса знаходився один із керівників компанії «Карпатигаз» Святослав. Під час розмови Сус запитував, чи може Святослав написати лист послу Швеції, і обговорював можливість придбання квитків у Швецію за рахунок Святослава. Прокурор стверджував, що це свідчить про те, що Сус зробив Святославу багато доброго, якщо той готовий придбати для нього квитки і бронювати готелі.
Прокурор також представив записи про можливість знищення доказів. У кабінеті присутня невідома особа говорила про те, як вони в «Укргазвидобуванні» зробили півтори тисячі тимчасових доступів, а потім мішків 30 пішло в шредер, томів десь 400 пішло в шредер. Невідомий чоловік пропонував придумати якусь командіровку, щоб опера кинули щось важке, або підпалити Либідь-плазу без жертв.
Щодо впливу на представників судової гілки влади, Сус у записі говорив: «Я бачу, коли зі мною не потрібно спілкуватися, то зі мною не спілкуються взагалі, а як тільки треба піти в суді щось порішати, то тоді вспоминають, що я ще є».
Прокурор також наводив персональну характеристику Суса. Під час відвідування Лувру Сус сказав своєму шефу: «Знаєте, шеф, я вам хочу сказати, якби так вийшло, що наш департамент був би в прокуратурі Французької республіки, повірте, що Лувр ми би обшукали. Це було би в пріоритеті. І ми би винесли звідси все».
Прокурор також посилався на статтю видання Цензор.НЕТ від 20 липня 2016 року. Під час засідання в Апеляційному суді Сус попросив долучити проект рішення суду у справі. Коли копія цього проекту була надана, головуючий суддя Лашевич визнав, що дійсно такий проект готувався і в ньому є корективи, внесені суддею Лашевичем. Сус заявив, що копію ухвали йому надали детективи НАБУ. Однак прокурор стверджував, що у Суса є корупційні зв'язки серед працівників суду, які надали йому копію ухвали.
Прокурор також представив записи від 20 вересня 2016 року. Один чоловік заходив до кабінету Суса і говорив: «Хотів обсудити подальший план дій по одній ситуації і завдання пріоритетні по НАБУ – паркування». Сус відповідав: «Через 30-40 хвилин ви отримаєте по бонусній 50 тисяч доларів за те, що ви весь час були разом. Планували ще вас десь залучати».
Прокурор також показав записи від 20 вересня 2016 року, де чоловік дістає з шкарпеток пачки з грошовими коштами і складає їх там, де сидить Сус. Після цього Сус дістає їх і передає ще одній особі. 22 вересня 2016 року Сус, тримаючи в руках рюкзак, заходить до свого кабінету, де знаходиться ще одна особа, і демонструє вміст рюкзака. Через деякий час він дістає з рюкзака, ймовірно, грошові кошти та перераховує їх близько 12 хвилин під столом.
Прокурор Сергій Козачина наголошував, що ці ризики не є гіпотетичними. Він посилався на останнє засідання в Апеляційному суді Києва, де Сус оскаржує арешт свого майна. Козачина стверджував, що справа щодня закривається в сейфі і опечатується, доступ має лише керівник апарату суду, його помічник і сам суддя. Однак Сус отримав копію ухвали з невідомих джерел і надав її суду, заявивши, що це надав детектив НАБУ. Козачина запитував у Суса, який детектив передав цю ухвалу, на що той зіслався на амнезію і головний біль.
Прокурор також порівнював справу Суса зі справою Олексія Алфімова, колишнього слідчого Департаменту ГПУ, якому інкримінували заволодіння 23 талонами на бензин, вилученими при обшуку в сільраді у справі про хабар у 5 млн грн. Козачина говорив: «Оце в порівнянні з його діяльністю були цветочки».
Прокурор також представив запис від 3 жовтня 2016 року, де особа, яка була підозрюваною, а зараз обвинувачена, заходить до Суса і запитує: «Порешаем мы апелляцию или не порешаем?» Третя особа, начальник відділу, запитує: «А апеляція на скасування чи на зміну?» Відповідь: «І на скасування, і на зміну. Треба уточнять». Інша особа говорить: «Я ее подготовил». Третя особа: «Ну хорошо, это все. А кто ж тебе что говорил? Мы в пятницу еще общались и мне сказали, что будет особисте зобов'язання». Пізніше ухвалу Солом'янського суду скасували і обрали особисте зобов'язання.
Адвокат Суса Дмитро Дмитренко ставив запитання прокурорам. Він зазначив, що прокурори приділили багато часу реєстратору, але не дійшли до суті підозри щодо привласнення грошових коштів. Дмитренко запитував, хто був відповідальний за облік речових доказів у той момент. Прокурори відповідали, що особа встановлюється наказом у відповідному слідчому підрозділі, і Сус мав не внести до книжки обліку, а оглянути, переписати і передати на депозитний рахунок відповідно до постанови кабінету міністрів.
Дмитренко також запитував про епізод із нібито продажем Сусом обладнання для грального бізнесу. Він запитував, чи встановлювалась особа, яка нібито придбала гральні автомати, і чи перебуває вона на цей день у уразливому стані щодо правоохоронних органів. Прокурор відповідав, що особа встановлена, її ім'я зазначено в матеріалах, але не буде відповідати на запитання про те, чи притягувалась вона до кримінальної відповідальності. Прокурор пояснив, що дана особа неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності і в останній раз затримана Печерським управлінням міліції за підозрою у шахрайстві 26 лютого 2016 року.
Дмитренко запитував, де знаходяться майно, яке нібито Сус продав. Прокурор відповідав, що воно вилучене і знаходиться в матеріалах кримінального провадження, опечатане в приміщеннях НАБУ. Дмитренко зазначив, що намагався здати ці кошти до фінансової частини ГПУ, але ініціатива щодо здачі коштів належить особі, яка їх вилучила. Якщо слідчий вилучив і не показав особі, яка веде облік, то особа не буде знати про вилучення таких коштів.
Дмитренко посилався на інформацію ГПУ від 13 квітня 2017 року щодо відсутності коштів і майна, вилучених у кримінальному провадженні, у Генеральній прокуратурі. Він зазначив, що це не відповідає дійсності. Сус звертався на ім'я начальника управління департаменту фінансової діяльності Єрховій з проханням повідомити можливість щодо прийняття коштів, вилучених під час обшуку. Лист від 16 травня 2016 року, відразу після вилучення, показує, що Сус отримав відповідь, куди йому треба звертатись, і що у фінансової частини немає можливості прийняти ці кошти.
Дмитренко запитував, чому прокурори САП не реагують на це листування, а приділяють увагу відеоматеріалам. Він також запитував про відеореєстратор High Vision і як детективи його оглядали, що навіть не встановили серійний номер. Прокурор відповідав, що реєстратор оглянуто, номер можливо в першому протоколі досить великий, детектив забув, але його оглянуто ще повторно і номер зазначено. Дмитренко наполягав, що в протоколах огляду чітко написано, що це модель, а не серійний номер.
Адвокат Крамаренко зазначив, що поява відеоматеріалів ставить під сумнів їх виникнення. Він говорив, що встановлено лише модель, не встановлено, кому належить цей прилад. Якщо подивитися на ракурс цих картинок, то складається враження, що в кабінеті була незаконно встановлена камера без відповідних дозволів на негласні розшукові дії. Крамаренко стверджував, що всі п'ять пунктів клопотання базуються виключно на цих відеоматеріалах і що розмір застави у 5 млн грн нічим не підтверджується.
Крамаренко також аналізував листування Суса з Людмилою Єрховою, екс-бухгалтером ГПУ. Він зазначив, що переписка між службами ведеться без будь-яких бланків, ставиться внутрішній номер, але Сус використовує гербовий бланк і вхідний номер. Єрхова йому відповідає. Крамаренко говорив, що ГПУ обслуговується в державному «Ощадбанку» і цінності приймаються в опечатаному вигляді, де проставляються підписи уповноважених осіб та печатка клієнта. Єрхова просить надати інформацію про те, як опечатані речові докази, крім того, необхідно вказати паспортні дані працівника, який буде здавати. Крамаренко стверджував, що це свідчить про те, що Сус знав, як треба правильно зробити.
Крамаренко також зазначив, що у запиті Суса немає того, що він вилучив кошти в такій-то сумі. Там загальна фраза, що під час розслідування Департаментом ОВС ГПУ вилучаються значні кошти та цінні речі, що визнаються речовими доказами. Відповідно до КПК, кошти передаються банку, відповідно до постанови кабміну кошти передають уповноваженому банку. Крамаренко просив повідомити, чи наявні у банку, що обслуговує ГПУ, вільні банківські комірки. Він зазначив, що у запиті ні слова нема про вилучені 410 тис грн.
На прохання адвокатів суд приєднує до матеріалів клопотання листування Дмитра Суса з колишнім бухгалтером ГПУ Людмилою Єрховою.
Дмитро Сус надав пояснення. Він зазначив, що якщо буде говорити про речі, які становлять охоронювану законом таємницю, то потрібно про це повідомити. Сус посилався на те, що хоча він уже звільнений, кримінальна відповідальність за це передбачається. Він звернувся до суду, щоб інакше він був би змушений частково давати пояснення. Сус повідомив, що у суду в цьому складі немає допуску до державної таємниці жодного рівня, і що це порушує право на захист.
Сус зазначив, що неодноразово покидав територію нашої держави, одразу після обшуків НАБУ. На виклики з'являвся за першою вимогою. Про відвідування інших країн завчасно повідомляв. Вони придбали квитки у зворотній бік. Сус говорив, що мотивів переховуватися від слідства у нього не було. Його затримали 25 липня в аеропорту «Бориспіль» о 10.50, а підозру вручено наступного дня о 10.45.
Сус пояснив, що лист Єрховій готував не він. Він підписував, але в нього вже на той час були підлеглі. Єрховій не може слідчий просто так написати. Ці листи підписуються начальником управління. Щодо грошей, Сус думав, що треба питати тих слідчих, які вели досудове розслідування.
Сус зазначив, що з початку 2016 року формувався новий Департамент, в якому він працював. Підслідність у кримінальному провадженні, що йому інкримінують, була доручена іншому слідчому. У його підпорядкуванні тоді вже було більше 10 чоловік, і здоровий глузд підказує, що він не міг вже здійснювати досудове розслідування у тому провадженні. Більше того, на той момент у нього було два інших провадження – справа щодо отримання службових квартир посадовими особами ГПУ та справа про отримання грошей від США.
Сус говорив про обшуки в гральному закладі на Дружби народів, 5 у 2015 році та на початку 2016 року. Одним із осіб, у якого проводились обшуки, був Якубик Ігор. Віч-на-віч вони з Якубиком бачились наприкінці серпня на початку вересня 2016 року. Тоді розслідувалась справа про викрадення автомобілів. Було виявлено три автомобілі. На територію проведення обшуку приїхав Якубик Ігор і Андрій, прізвище якого є в клопотанні. Вони представляли жінку чоловіка, який займався викраденням авто. Сус не був старшим групи, а як учасник.
Через неділю-дві цей чоловік Андрій приїхав до Суса на роботу. Зі Сусом був Машика Валєра, начальник відділу Департаменту ОВС ГПУ. У них відбулась розмова, що Якубик і цей Андрій представляли Автомайдан, громадську організацію, і займаються виїздом на такі акції. Андрій у розмові повідомив, що за те, що вони приїхали, Якубик взяв 10 тис. доларів, хоча це не завадило проведенню слідчих дій. Сус бачився з ним рази 3-4, але ніколи не бачився з ним сам. Одного разу вони під'їхали до місця його проживання в Києві з питанням, чого він його обшукував. Виявилось, це був 2016 рік, коли Сус шукав у нього вдома, навіть не в нього вдома, а в його матері, здається.
Сус говорив, що він готовий, і не тільки він, а й усі люди, які потрібно, з Якубиком і Андрієм, хоч на поліграф, на очні ставки, хоч куди. Якубик йому гроші не передавав. Ні йому, ні будь-якій іншій особі суму в 10 тис доларів він не передавав. Сус також повідомив, що на Якубика зареєстрована заява про заволодіння шахрайським шляхом сумою у 12 тис. доларів. Він вважав це помстою за проведені обшуки.
Сус говорив, що клопотання він вважає необґрунтованим. Він ніколи не давав приводу сумніватися в чесності своєї поведінки. Він просив дати більш м'який запобіжний захід. Щодо застави, якщо поглянути на декларацію, для того, щоб бути на свободі, йому треба реалізувати все це майно. Щодо автомобіля Skoda, це вже неможливо, бо існує заборона на відчуження на 1 рік після ввезення на територію України.
Сус говорив про відеореєстратори. На них Владика, здається, Сергій мав отримати 50 тис. доларів. Він отримав цих 50 тис. доларів? Щодо інших фактів, на його думку, чи внесені відомості до ЄРДР. Немає цих відомостей внесених у ЄРДР. З приводу відеореєстратора, Сус говорив, що він не знав про його перебування в своєму кабінеті.
Прокурор Козачина запитував Суса, де все-таки кошти поділись і як ігрові автомати опинились на складах на Кирилівській, 86. Сус відповідав, що коли він уже займався іншими справами, він доручив розслідування цих проваджень іншій групі слідчих. Вони займались не тільки обшуками, а й речовими доказами і формуванням матеріалів у цих справах.
Сус говорив, що він керував колективом із 50 чоловік, всіх знав напам'ять. Він не може пояснити, звідки він міг знати, як реєстратор опинився в кабінеті, хто його поставив. Щодо відеозапису, де він говорить: «Олєжка, вирубай регістратори», Сус пояснив, що він має відношення до одного реєстратора. Одна камера стояла в нас, незрозуміло, хто її поставив. Він має свої догадки. Вона ж стояла в Гуцуляка, начальника Департаменту. Ці камери стояли в стелі. Про них він дізнався, коли хтось із прокурорів побіг з тим протоколом до Луценка. Луценко дав наганяй Гуцуляку. Гуцуляк його визвав, коли він там уже не працював.
Сус говорив, що з приводу реєстратора і ще однієї камери він не може в цьому засіданні нічого сказати. На запитання про те, чи встановили йому спецслужби апаратуру в кабінет – дві камери, Сус відповідав, що він сказав з приводу однієї камери і реєстратора. Якщо прокурорам більш цікаво, та камера стояла біля його ліктя, зліва. Це з приводу тої камери, про яку він знав, і реєстратора в його кабінеті, про який він знав. Він цілком добре знає, хто його встановлював, але не може відповідати.
Щодо камери, що була в його кабінеті в стелі, а також в кабінеті Гуцуляка, Сус чітко знає, що в кабінеті Гуцуляка була камера. Під час минулого допиту детектив ставив питання з приводу відеореєстратора, він навіть на моніторі показав йому зображення Гуцуляка, який чітко знав, що в нього в кабінеті є камера, бо він якраз поліз її знімати. Після чого, як у протоколі зазначено, відеозапис закінчився. Сус говорив, що його можна на поліграф, будь-куди, він ті камери собі не встановлював.
На запитання про те, де вилучили реєстратор під час обшуку в його кабінеті, Сус відповідав, що він не знає. Прокурор запитував, чого ж він лукавить. Сус говорив, що реєстратор завбільшки з папку. Можна таку папку в стелю вмонтувати? Він був на відкритому місці. Сус кажу, що він не знає. Інших камер вони не знайшли, крім тих, що підключені до цього реєстратора.
Прокурор запитував Суса, чому він 5 місяців не здійснював як слідчий повноваження, а були як керівник, то на якій підставі він передавав речові докази особі, яку зараз намагаються дискредитувати як свідка. Сус відповідав, що з клопотання він не побачив, що саме він займався передачею речових доказів. Натомість є прізвище іншого слідчого, тоді заступника начальника слідчого відділу, який займався передачею тих речових доказів. Якщо прокурор зараз зможе показати прізвище Суса, якусь фотографію чи відеозапис, де він передає-отримує, він схилить голову.
Прокурор говорив, що люди на нього вказують. Сус відповідав, що добре, він не хоче зараз. Адвокат Суса просив суд призупинити прокурора, оскільки зараз іде виступ його клієнта. Суд надав можливість прокурору поставити запитання, і це була відповідь клієнта на запитання прокурора.
Прокурор запитував Суса, чи був у нього слідчий на ім'я Олег. Сус запитував, чи прокурор має на увазі Білика. Прокурор говорив, що поки так. Олег є чи був? Сус відповідав, що прокурор спитає в Департаменті, чи в них був хтось крім Білика. Щоб він не пригадував. У його безпосередньому підпорядкуванні, брав участь в обшуках. У його підпорядкуванні було порядку 30-40 чоловік в залежності від періоду. Він керував колективом із 50 чоловік, всіх знав напам'ять. Він там з вересня працює. Він не може пояснити, звідки він міг знати, як реєстратор опинився в кабінеті, хто його поставив.
Прокурор говорив, що він знайомий з протоколами. Там є красномовний відеозапис його обличчя. Він говорить: «Олєжка, вирубай регістратори». Сус пояснив, що він має відношення до одного реєстратора. Одна камера стояла в нас, незрозуміло, хто її поставив. Він має свої догадки. Вона ж стояла в Гуцуляка, начальника Департаменту. Ці камери стояли в стелі. Про них він дізнався, коли хтось із прокурорів побіг з тим протоколом до Луценка. Луценко дав наганяй Гуцуляку. Гуцуляк його визвав, коли він там уже не працював. Виявляється, він ще й за Гуцуляком слідкував. А з приводу реєстратора і ще однієї камери він не може в цьому засіданні нічого сказати.
Після повернення із нарадчої кімнати суддя Лазаренко оголошує, що до Суса буде застосовано домашній арешт у квартирі в Хмельницькому. Також він має здати у Державну міграційну службу документи для виїзду за кордон, зобов'язаний не відлучатися з місця, де зареєстрований, проживає чи перебуває, мусить з'являтися за першим викликом правоохоронних органів, повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну місця роботи і проживання.