Олександр Налекрешвілі за кличкою «Нарик» розпочав активну підготовку до входження у велику політику, заручившись підтримкою близького до президента депутата від БПП Андрія Павелка. На тлі відсутності Ігоря Коломойського та його соратника Геннадія Корбана у країні політичний Олімп Дніпра почав хиталися. До боротьби за вплив на найбільший промислово розвинений город України включилися не лише політики різних мастей, але й кримінальні елементи. Це не сулить місту нічого хорошого напередодні гарячої виборчої гонки 2019 року.
Події 24 липня 2016 року шокували всю Україну. Того дня близько 20:00 до одного з кафе у центральній частині міста підїхала група людей на автомобілі та відкрила вогонь з автоматів. У результаті один чоловік загинув на місці, другий — у лікарні, четверо отримали поранення. За інформацією «Дзеркала Тижня», причиною перестрілки став конфлікт між членами місцевих злочинних угруповань. Джерело видання повідомило: «Бандитські розборки за борги. Дві бригади. Одна «Нарика» (кримінальний авторитет Олександр Налекрешвілі (Петровський)). Набили стрілку. Рядом ресторан «Нарика». 20 хвилин «терли» й почали стріляти. Два трупи».
Подібні перестрілки у стилі 90-х років, ще й у людному місці, у місті не траплялися давно. Проте цей випадок може виявитися не одиничним. За даними деяких ЗМІ, сам лідер найбільшої злочинної угруповання Дніпра — Олександр Налекрешвілі, колись лояльний до групи «Приват», прийняв рішення йти у велику політику. У його планах — отримати на майбутніх виборах три мандати народних депутатів і, крім того, посаду мера Дніпра. Допомагати йому в цьому буде заступник голови БПП та давній соратник Олександра Вілкула Андрій Павелко.
У Дніпрі Олександр Петровський (Налекрешвілі) більше відомий за своєю кличкою з кримінального світу — «Нарик». Уродженець Грузії з освітою в 8 класів розпочав свою «кар'єру в бізнесі» з організації дрібної ОПГ на початку 90-х років. Вже до 1993 року на його рахунку був серйозний «послужний список» з тяжких правопорушень — кілька випадків розкрадання державного та колективного майна у особливо великих розмірах, вимагання, самоуправство, погроза вчинити вбивство, три кримінальні справи за фактами хуліганства та підробки документів, незаконне отримання від фірми «АвтоВАЗтех-обслуговування» 12 автомобілів. У кримінальній справі Налекрешвілі, фрагменти якої наводить «Україна криміналь», було написано: «Обвинувачується в тому, що він, не працюючи з 1989 року й не маючи законних джерел засобів існування, став на шлях вчинення умисних тяжких корисливих злочинів».
Але у 1993 році справа «Нарика» у суді «розвалилася», і він продовжив будувати свою кримінальну імперію, обростаючи при цьому корисними зв'язками у міськраді та правоохоронних органах. Наприкінці 90-х років ці зв'язки допомогли йому прибрати до рук прибутковий речевий ринок «Металург». На той момент він уже володів цілим рядом місцевих фірм, ресторанів і банком. «Заробленими» коштами Петровський (прізвище його вітчима) вкладав у особисті бізнес-проекти, чим відрізнявся від багатьох інших «колег по цеху».
За даними УБОП, покровителем «Нарика» (принаймні у 90-х роках) був сам Умар Джебраїлов, координатор чеченських злочинних спільнот у Росії та Україні. Після кількох замахів на своє життя наприкінці XX століття бандит покинув країну й легалізував свої активи у країнах ЄС. Після цього, перебуваючи у розшуку, він неодноразово повертався в Україну, а у 2000-х навіть був затриманий правоохоронцями, але ненадовго. Кримінальному авторитету на початку 2010-х пропонували «коронуватися», але він відмовився. Замість «Нарика» почесний титул у злодійському світі отримав Сергій Олійник за прізвиськом «Умка», «права рука» Петровського.
За інформацією різних джерел, Олександр Налекрешвілі може мати громадянство Ізраїлю та Швейцарії. До сфери його бізнес-інтересів на даний момент входять імпорт металу, агробізнес, торгівля нафтопродуктами, продаж автомобілів, обіг дорогоцінних металів та інше. Він також контролює групу депутатів у міськраді Дніпра й є засновником благодійного фонду «Солідарність». З недавніх пір Налекрешвілі має безпосереднє відношення до ще однієї «Солідарності» — президентської.
Місяць тому у столиці Австрії Відні гучно відсвяткували весілля дочки «Нарика» — Богдани. Сватом Петровського став не хто інший, як Андрій Павелко, заступник голови фракції БПП. https://site.ua/uploads/post_body_images/5915/59a1cfc8503ed.png або http://prntscr.com/gdqa0n Саме Павелко, за всією видимістю, буде допомагати новоспеченому родичу досягти бажаної мети — трьох депутатських мандатів і посади мера.
Персона Павелка в українській політиці теж далеко не однозначна. Колеги по парламенту характеризують його як «титушку» й «політичного перебіжця». У велику політику Павелко потрапив завдяки вкрай вдалому шлюбу з Аленою Сергієнко, дочкою екс-народного депутата й крупного днепровського бізнесмена Леоніда Сергієнко. У 2010 році Павелко висувався на посаду мера Дніпра від партії «Фронт Змін», але програв. У провальному політичному проекті Яценюка він не затримався й разом із тестем у 2012 році був обраний народним депутатом від «Батьківщини».
Під час своєї каденції Павелко кілька разів крупно «відзначився», чим й заробив собі дурну славу в кулуарах парламенту. Павелко й Сергієнко були серед тих депутатів, які не з'явилися на важливому для фракції засіданні, на якому голосували за відставку уряду Азарова. Вони ж підтримали сумнівну ініціативу Арбузова про введення векселів всупереч рішенню фракції. У результаті «Батьківщина» виключила Павелка й Сергієнка з партії з формулюванням «за зраду інтересів народу України й систематичне невиконання рішень фракції щодо голосувань з питань порядку денного Верховної Ради України».
Під час подій Євромайдану у Дніпрі преса неодноразово писала про причетність Павелка до організації підвозу «титушок» в інтересах небезпечного Олександра Вілкули. З останнім Павелка пов'язують тісні дружні стосунки, яких він не приховує. На виборах 2014 року Андрій Павелко очолював штаб президентської БПП у Дніпропетровській області. І тут не обійшлося без скандалу. Виявилося, що попри перемогу Порошенка на виборах, працівники штабів, підконтрольних Павелку, грошей так і не отримали. На даний момент Павелко має статус близького соратника Порошенка й поєднує посаду у парламенті з керівництвом ФФУ.
Згідно з його декларацією за 2016 рік, заступник голови БПП розпоряджається великими сумами готівки — 650 тисяч євро, 360 тисяч доларів США та 1,27 мільйона гривень.
За всією видимістю, Павелко й його новоспеченого родич «Нарик» уже активно готуються до політичної кампанії. Початок був покладений саме до Дня Незалежності. Вечором 24 серпня на президентському 5-му каналі вийшов досить цікавий сюжет. https://youtu.be/PLLKOs1Tr68 Основний лейтмотив — «Нарик» з соратниками не пустили в Дніпро «російську весну» й відстояли Україну. Примітно, що жодного згадування про роль Коломойського та інших його близьких соратників у цій благій справі у фільмі немає. Натомість чітко простежуються ті, хто, найімовірніше, увійдуть до «обойми Петровського» у майбутній виборчій кампанії. У їхньому числі й колись лояльний до «Укропу» народний депутат Денисенко.
Чи вдасться «Нарику» увійти у велику політику й якщо так, то якою ціною? Поки що сказати складно. З впевненістю можна стверджувати лише те, що Президентові з його й без того «шаткими» рейтингами подібні союзники точно на руку грати не будуть.