Традиційно влітку, коли люди бізнесу та звичайні громадяни скорочують кількість укладених угод і реалізованих справ через бажання відпочити, для ворів «в законі» зростаюча температура стала каталізатором загострення відносин, що в кінцевому підсумку може привести до кардинальних змін у середовищі лідерів вітчизняного криміналітету.
Об'єктивно, каталізатором початку процесів трансформації в цьому середовищі стала важлива подія, яка сталася в клані так званих «общаковых» ворів, значна частина яких обосновалася на гостинній грецькій землі.
Літом 2017 року з місць позбавлення волі, а точніше з грецької в'язниці, після відбування трирічного терміну ув'язнення звільнився патріарх грузинської воровської діаспори 63-річний вор «в законі» Дато Кутаїський, у близькому колі відомий також як «Варламич». Незважаючи на істотно підірване здоров'я (з 2000 року прикований до інвалідного крісла), ветеран не втратив бадьорості духу та бажання служити воровській справі. Після звільнення з в'язниці він прибув до штаб-квартири «дідівських» ворів, розташованої в місті Салоніки, де його гостинно зустрів неформальний лідер «грецьких» Лаша Шушанашвілі, він же Лаша Руставський.
Для визнаного майстра «кримінальних інтриг» Шушанашвілі звільнення Варламича прийшлося дуже до речі. Справа в тому, що до цього моменту в регіон Афіни — Салоніки почали масово прибувати вори «в законі», витіснені з Європи (Іспанія, Італія) внаслідок жорстких операцій місцевих спецслужб. Коли їхня кількість перевалила за сотню, питання розміщення новоприбулих і їхнього утримання за рахунок місцевого «общака» стали для Руставського невирішуваною проблемою.
Необхідність забезпечення прибулих «колег» звичного їм способу життя значною мірою обумовила зниження рівня активності Лаші на інших стратегічних напрямках. З урахуванням визнаного всіма авторитету Дато Кутаїського та вищезазначених обставин Лаша негайно доручив своєму перевіреному земляку важливу функцію — збір коштів у грецький «общак», розміри якого істотно скоротилися. Ветеран негайно взявся за справу, але досяг мало, оскільки місцеві «кримінальні промисли» не приносили відчутних доходів у воровський «фонд». І в цій складній ситуації в місто Салоніки прибув з «матінки України» поважний гість. Цим гостем був новий реальний «смотрящий» за Південно-Східною Україною від донецько-руставського кримінального клану вор «в законі» Нодар Руставський (Асоян).
Хмелідзе (Хмело), коронований у віці 24 років (у 1998 році), до свого 45-річчя набув статусу «сірого кардинала» злочинного світу. До переходу на нелегальне становище та оголошення в міжнародний розшук (2012) проживав у Ростові-на-Дону, де здобув визнання та широку известність у кримінальному середовищі, передусім своїм злочинним способом життя.
За вчинення злочинів у складі ОПГ притягувався до кримінальної відповідальності за статтями 119, 158 та 162 КК РФ (погроза вбивством або завданням шкоди здоров'ю, розбій та крадіжка). За сукупністю до 15 років позбавлення волі. Після повернення в Росію Захарія Калашова Нодар, вирішивши проблеми з гнучким російським законом, переїжджає до Москви. Будучи родичем і довіреною особою Шакро-Молодого, входить у число найближчих до нього ворів, руками яких він аж до арешту проводив свою політику. Після арешту Шакро Нодар Руставський все частіше буває в Україні. У місто Донецьк відправляє свою сім'ю, члени якої проживають під опікою «хрещеного батька» Гії. Періодично відвідує столицю — місто Київ, де проживають його родичі. З початком бойових дій на південному сході України переїжджає в Крим, де й вершить воровські справи аж до 2017 року. З урахуванням стану здоров'я Г. Хмелідзе та посиленого тиску на українських ворів «в законі» з боку правоохоронних органів, грецька штаб-квартира «дідівських» ворів приймає рішення про від'їзд восени 2016 року Хмело до Греції.
Для посилення позицій вора «в законі» Лобжанідзе (Куцу) як тримача «східного общака» в регіон спрямовується новий неформальний лідер — Нодар Руставський. Останній прославився не лише особистою участю в злочинних діяннях, але й ревнивим ставленням до чистоти воровських рядів, обов'язковістю виконання рішень «воровських» сходок. Так, при його безпосередній участі воровського титулу був позбавлений ростовчанин Гагик Асатурян, який жив не за «поняттями».
Слід згадати, що одним із ключових рішень того, хто повернувся з Іспанії «Шакро-Молодого», оформленого рішенням Єреванської сходки (січень 2015) і завдяки якому вдалося приглушити воровську міжусобицю, стала тотальна ревізія всіх коронацій, а також домовленість не робити нових до остаточного розв'язання наявних розбіжностей між ворогуючими кланами «законників». На сходці було прийнято рішення про те, що «коронованих» з 2008 року гангстери перебувають «під питанням», тобто вони більше не вори «в законі», а «прагнучі». А підтвердити право на місце у воровській сім'ї кожен повинен індивідуально «за своїми воровськими справами» рішенням сходки (у чому не преуспів Армен Хохол).
Жорстко дотримуючись рішення сходки щодо дотримання мораторію на нові коронації, Нодар Руставський «заблокував» підготовку до коронації дальнього родича ростовським вором «в законі», нині проживаючим у Карлових Варах, Артемом Демуровим (Артюша). А в червні цього року «зупинив» претензії на воровську корону того, хто заїхав до СІЗО № 1 міста Ростова-на-Дону Артура Агабекяна, відомого в кримінальних колах як Артур Молодий.
Осмотрівшись «по Україні» та оцінивши розклад сил у середовищі її кримінальної еліти, Нодар не міг не зацікавитися проблемою — як вор «в законі» з фактично призупиненим статусом, раніше не судимий Андрій Львовський (Недзельський) став не лише тримачем «центрального общака», але й фактичним координатором процесів у кримінальному середовищі центральних та західних районів України. Але звернувшемуся за розясненнями до центрального офісу «дідівських» законнику було доведено, що відразу після єреванської сходки була проведена «робоча зустріч» «Шакро-Молодого» і дуже поважного для нього Дато Кутаїського Себискверадзе.
Нібито на цій зустрічі Варламич домігся згоди Шакро на те, що рішення сходки щодо призупинення статусу не поширюються на його «хрещеників» — гангстерів, воровський підхід до яких забезпечував грузинський кримінальний ветеран. У їхній перелік потрапив і Андрій Львовський, який отримав корону рішенням сходки, проведеної в Греції 28 жовтня 2012 року, «за рекомендацією» Дато Кутаїського.
Своїм «воровським» авторитетом Давид Варламович поручився за те, що морально-ділові якості його «хрещеників» відповідають високим критеріям, яким повинен слідувати справжній законник. Розяснення щодо персони Андрія Львовського та легітимності його повноважень були отримані, але, як кажуть, «осад у душі залишився». І лише після звільнення Дато Кутаїського у кримінального ортодокса Нодара Руставського з'явилася можливість «напружити» непотопляємого Андрія Львовського.
Слід відзначити, що той до літа 2017 року не лише укріпив свої «воровські» позиції в центральних та західних регіонах країни, але й у силу свого характеру зумів посваритися з більшістю потенційних союзників, а саме з вітчизняними (слов'янськими) ворами «в законі».
Відомі події, пов'язані з спробою Львовського взимку 2016 року коронувати свого ставленика, колишнього «смотрящего» по УІН № 62 луганського гангстера Ашота Миколи Бабичева, привели до охолодження відносин з Лерою Сумським. А політика, проводима через Диму Донецького, щодо поширення свого впливу на місця відбування покарання, остаточно їх посварила, оскільки Лера завжди вважав контингент МЛС сферою свого виключного впливу.
До конфлікту з Лерою Сумським до літа 2017 року Львовський зумів додати й сварку з зазвичай толерантним дніпропетровським «законником» Умкою. Нібито Андрій Львовський вимагав від Умки Дніпропетровського відрахувань від воровських справ у центральний «общак», на що отримав цілком резонний відповідь про те, що суми й місця внесків, що відраховуються «на благо воровське» від дніпропетровських, були обговорені ще Нариком і покійним Мамедом, і бажання щось змінювати він не відчуває. Далі Умка запропонував компроміс. Львовський уступає йому частку в полях (зокрема в тіньовому секторі бурштинового та спиртового бізнесу), за що отримує відповідні відрахування.
На цю пропозицію був отриманий жорсткий відмова, що привело фактично до стану «холодної війни» між вітчизняними гангстерами. Таким чином, до моменту звільнення Дато Кутаїського його хрещеник залишився фактично без слов'янських союзників, але з серйозними «косяками».
Постійний конкурент у боротьбі за центральний «общак» і рекордсмен за кількістю затримань та подальших виселень з країни, вор «в законі» Гуга Серго Глонти, прямо звинуватив Львовського в тому, що під час його останнього відвідування матінки — України його затримання силовиками (9 травня 2017 у місті Одесі) «сприяв» саме Андрій Львовський, з бажання усунути конкурента.
Далі джерела повідомляють, що Нодар Руставський не лише привітав Варламича зі звільненням, але й нібито інформував Кутаїського про становище справ в Україні та про те, які «питання» з'явилися у ворів до його «хрещеника», якого кавказькі вори назвали «переобутим сбушником». Далі, без сумніву, були озвучені й комерційні успіхи Львовського у справі збору коштів у центральний «общак» та його передбачувані розміри.
Далі все пішло за сценарієм Нодара Руставського. Стурбований наїздами на свого хрещеника, Варламич негайно викликав Львовського на особисту розмову. Українському «законнику», який прибув наприкінці першої декади червня до грецької штаб-квартири, Варламичем були озвучені претензії до нього. Далі, з урахуванням особливого характеру їхніх «воровських» відносин, Дато Кутаїський запропонував свою допомогу у розв'язанні «непорозумінь». Для цього він запропонував зібрати «воровську» сходку з контрольованих ним грузинських ворів. А від Львовського вимагалося внести вагому частку в грецький «общак» як компенсацію витрат на її організацію та проведення. Від хрещеника вимагалося крім грошового внеску бути готовим відповісти на вменяні йому «косяки».
Чи був готов Андрій Львовський до такого розвитку подій? Скоріше «так», ніж ні. У безвихідній ситуації він дає згоду на умови, висунуті Варламичем, але під приводом збору затребуваної суми просить відкласти на декаду дату проведення «сходки» щодо його персони. Скориставшись отриманою паузою та своїми компетентними джерелами інформації, Андрій Львовський з'ясував, хто насправді був ініціатором та «режисером» майбутньої дії. Знаючи репутацію Нодара Руставського, у найближчій перспективі Андрій Львовський за свої ж, хай і «общакові» гроші, мав реальну перспективу «отримати по вухам» (бути раскоронованим).
Очевидно, в відпущений йому час Львовський намагався знайти союзників та отримати гарантії збереження статусу у воровській сім'ї, але не преуспів. Не бажаючи повторити долю Лехи Краснодонського, в обумовлений час він на сходку не прибув і більше того, не повідомив про причини своєї відсутності. Далі події розвивалися передбачувано.
На зв'язок з Львовським вийшов «відповідальний» за організацію сходки Гія Кутаїський (Звіададзе), який має репутацію одного з найревнивіших прибічників воровських традицій. У властивій йому жорсткій манері та ігноруючи спробу Львовського виправдати свою відсутність «об'єктивними причинами», той фактично висунув останньому ультиматум. З поваги до авторитету Дато Кутаїського його хрещенику давалася ще одна можливість очистити свою «воровську репутацію». При цьому вже значна сума «общакового» внеску була збільшена майже вдвічі. При цьому Гія пояснив, що крім штрафних санкцій Львовському доведеться оплатити транспортні витрати, понесені «греками» через несостояну сходку, а також реабілітаційний курс лікування самого Варламича, чиє здоров'я істотно підірвалося через останню трирічну відсидку.
Дату майбутньої сходки, явка на яку буде для Андрія Львовського обов'язковою, Гія Кутаїський не назвав і приурочив її фактично до отримання «внеску» від того, хто допустив «косяк» вора. Не знайшовши вагомих союзників, Андрій Львовський опинився в практично безвихідній ситуації.
Перспектива позбавлення «воровської корони» виявилася як ніколи близькою. І тут Неделя проявив ті якості, за які його цінив покійний Мамед. Наприкінці червня цього року засоби масової інформації повідомили, що у Франції, у місті Ніцца при оформленні угоди щодо придбання нерухомості був затриманий вор «в законі» Андрій Недзельський. Поводом до його затримання та подальшого арешту послужив факт пред'явлення «законником» паспорта громадянина Угорщини, який був визнаний підробленим.
Як з'ясувалося, навесні 2017 року силовиками у місті Ужгороді була викрита злочинна група, члени якої на сучасному обладнанні виготовляли підроблені документи, включаючи паспорти. Один з таких виробів і був презентований Андрію Львовському. У результаті обшуків, проведених за адресами проживання та «трудової діяльності» членів ОПГ, був отриманий список осіб, які скористалися їхніми послугами. У їхньому переліку й опинився Андрій Львовський. Далі все було справою техніки. Список «паспортоотримувачів-угорців» був спрямований угорським спецслужбам, які оформили запит до штаб-квартири Європолу. Рішенням Європолу на весь список з 300 осіб був оформлений «Європейський ордер на арешт», на підставі якого й був арештований Неделя.
У найближчий час Андрію Львовському передстоїть екстрадиція в Угорщину, оскільки «Європейський ордер» передбачає видачу злочинця країні-ініціатору без попередньої перевірки висунутих йому звинувачень. Згідно з законодавством Угорської республіки вору «в законі» загрожує до 5 років позбавлення волі. Таким чином, «французький арешт» з боку Андрія Львовського був відмінним тактичним ходом. Отримання ним статусу «під слідством» за воровським кодексом означає неможливість «заочного» позбавлення звання «вора» особи, яка перебуває в місцях позбавлення волі. Це можна зробити лише після його звільнення або в МЛС, де утримуються інші члени сім'ї, дав можливість особисто прояснити «непорозуміння». З огляду на те, що у в'язницях Франції та Угорщини ворів «в законі» не спостерігається, Неделя може бути спокійний щодо «внутрішньокамерних розборок». Але виникає інше, дуже істотне питання. Хто залишиться на «господарстві», поки господар у в'язниці.
Незважаючи на вменяні Андрію Львовському недоліки, особи, які з ним спілкуються, відзначають його безсумнівний талант ефективного менеджера, який зумів створити міцну систему контролю за функціонуванням як тіньових сегментів бізнесу, так і відрахувань у «общак» частки з «воровських справ».
Поки на господарстві залишається Дима Донецький, але дата його зміщення близька, оскільки не за чином. І тут знову виникає питання — хто з нині діючих «ворів» візьме на себе функцію «смотрящего» за центральним «вугільком». «Ярлик на князювання» в Україні може легко отримати Нодар Руставський, але це автоматично означає потрапити під тиск українських спецслужб. Йому явно не хочеться стати «гібридним» вором «в законі» № 1 з відповідними наслідками.
Після арешту Недзельського джерела відзначають активізацію іншого слов'янського «законника» — Умки Дніпропетровського. При підтримці вора «в законі» Принца у липні цього року він провів кілька сходок лідерів кримінального середовища, зокрема у місті Запоріжжя. На сходках, поряд з «робочими темами», обговорювалося й питання щодо ситуації, яка склалася навколо Андрія Львовського. Було відзначено, що Львовський «як для вора» став неприлично багатим, не допускаючи братів менших до хлібних тем. З огляду на це було прийнято рішення Львовському допомогу не надавати й чекати рішення щодо його «статусу» на великій сходці. А поки в пріоритеті — взяття під контроль «львовських тем» у бурштиновому, спиртовому, контрабандному та інших бізнесах.
Але реально авторитет та вплив Умки відчутні лише на території Дніпропетровської, Запорізької та Харківської областей. Останній це прекрасно розуміє й на більше (поки) не претендує, сконцентрувавшись на комерційних проектах.
Як звичайно, протягом останніх кількох років свої претензії на центральний «общак» готов поновити Гуга (Глонти). Але за кількістю затримань та подальших депортацій він вичерпав усі ліміти терпіння з боку вітчизняних спецслужб. Тому наступне затримання Гуги за несанкціонований в'їзд на територію України цілком може закінчитися екстрадицією в ту саму Угорщину (яка давно добивається його видачі). Так що припущень вистачає. Тут і кандидатура Антимоса, проти якої багато хто з «общаковых» ворів. Але питання розв'яжеться лише після прояснення ситуації, яка склалася навколо Львовського, або після його повернення в рідні пенати. Чекаємо й оперативно проінформуємо читача про події не менш гарячої вітчизняної (воровської) осені 2017 року.