Жебривський і мільярди. Як «школи майбутнього» від Порошенка перетворюються на «лікарні майбутнього» від Ющенка

Рік тому Донецька обласна адміністрація отримала 3 млрд гривень на казначейські рахунки — бюджетні кошти, призначені на відновлення зруйнованої під час війни інфраструктури. І це не межа — у команди Павла Жебривського потирають руки в передчутті суми в 80 разів більшої! Тим часом замість обіцяних 50 опорних шкіл, які Жебривський пообіцяв реконструювати в поточному році, до навчального року відкриються лише чотири. Першу школу — у Булбасівці (під Славянськом) — здали в травні. А 28 серпня відбулося синхронне відкриття ще трьох опорних шкіл — у Покровську, Дружківці та Часів Ярі. Урочисті промови, гімн, огляд фасадів і трохи приміщень. Суворо за маршрутом, де напередодні навели лоск — щоб на очі Президентові та супровідникам «відбудовникам Донбасу» не потрапили недоробки. Перерізувачі стрічок обійшлися без центральних ЗМІ, які критикували владу за розтрату десятків мільйонів бюджетних грошей.Батьків і директорів, які давали «неправильні» інтерв'ю, запросили на розмову до прокуратури — так що «балаболи» прикусили язики. «Дах» недобросовісних будівельників з команди донецького губернатора терміново шукає кандидатів на посаду «козлів відпущення» — на місцевих чиновників від освіти розраховують повісити зрив навчального процесу в щонайменше 20 школах, де розпочали ремонт, але так і не завершили до Дня знань.«Укрінформ» пам'ятає, на яку кількість шкіл замахнувся Павло Іванович — тепер уже говорять про 30 «шкіл майбутнього» у 2017 році, а раніше їх було 50. Обіцянки перекреслила реальність: кровля від «ДНРівців» у здатій школі та розруха на незавершених об'єктах.28 серпня у Дружківці «школу майбутнього» відкривала міністр освіти Лілія Гриневецька з нардепом Олегом Недавою (той ще «відбудовник»). Але тріщини в штукатурці, щілини у спортзалі, стекла в нових вікнах, що продовжують тріскатися (навіть після заміни пакетів), і кабінет хімії без вентиляції — все це високим гостям не показали. Кровлю закінчили поспіхом, але питань до неї не стало менше. На стоп-кадрі нижче — як виглядала крыша 20 серпня у сюжеті ТСН. При установці важкої кровлі у Дружківській школі потріскалися стекла. Їх уже міняли, а вони знову тріскаються.Експерти «ОРД» вважають, що зроблена поспіхом кровля була неправильно розраховна. І навіть припускають, що вона грозить обрушенням. Денис Миронов, голова громадської організації «Ініціативний рух «Громадський патруль», вважає, що Департамент капітального будівництва ОГА дуже поспішав: «У липні замовник розширив підрядчику ТОВ «ОКВІН — 5» перелік і кошторис робіт з основного ремонту Дружківської школи: «Обсяг робіт виходячи з їхної суми займає приблизно чверть від загальних. Відповідно, і пролонгація робіт повинна бути адекватною. А якщо врахувати ще й те, що тендер на благоустрій території лише знаходиться на етапі збору пропозицій і аукціон за ним відбудеться 5 вересня… Варто очікувати завершення всіх робіт не раніше середини-кінця жовтня.Але мене хвилює більше не це, а відповідність проекту нової кровлі перевірочним розрахункам несної здатності зовнішніх цегляних стін і грунту». Як припускає Денис, дані для розрахунків проектувальники могли «взяти з потолку»! А покриті тріщинами нові пластикові вікна — можуть виявитися наслідком зростаючого навантаження на стіни через монтаж стропил, обрешітки та металочерепиці.У Краматорській українській гімназії, також показаній у сюжеті ТСН, панує розруха. Обладнання і меблі, куплені за гроші батьків, кудись вивезли, і тепер вирішують — як організувати новий навчальний рік для такої кількості дітей, адже безплатні шкільні автобуси в містах бюджетом не передбачені.Роботи у Краматорській опорній школі проводить фірма «Фаворит ОПТ» сім'ї Бориса Розенблата, з якою пов'язують і місцевого нардепа Єфімова. На фото — «знак якості».За словами жителя Нікольського Романа Мендріна, робітники з опорної школи в їхньому селищі втекли, після того як привели школу в повну негідність. Рятуючи ситуацію, місцеві чиновники з відділу освіти терміново придумують, як тепер 500 учнів розкидати між дитячими садками та гімназією «Софія» і організувати навчальний процес там. До початку реконструкції у Нікольській школі була потрібна нова крыша. А після горе-реконструкторів там потрібно ремонтувати абсолютно все.У Маріуполі до числа опорних також потрапила школа, яка до реконструкції була однією з найкращих (завдяки грошам батьків), але, як і в Нікольському, як і в Краматорську — стараннями будівельників перетворилася на руїну. Тендер на роботи в сумі 40 млн грн. (у процесі бюджет збільшили до 60 млн грн.) виграла фірма «Марстройсервіс», яка має досвід ломати, але не будувати. Раніше залучалася для розбирання ветхих будинків, а не для реконструкцій. Її адресою реєстрації виявилася квартира в багатоповерховому будинку. Так «підготувалася» до Дня знань опорна школа у Маріуполі. Підряд «чудом» виграла фірма з нульовим досвідом не лише такого роду реконструкцій, але й будівництва взагалі.Але найгіршим об'єктом з усіх (куди сам же і спустив державні мільйони) донецький губернатор вважає опорну школу в Костянтинівці. Замовчуючи, що в регіоні чомусь аж 2 опорні школи, розташовані на відстані близько 1 кілометра одна від одної! Робіт у Костянтинівській школі непочатий край. Реконструкція провалена, і тому Павло Іванович прибрав рекламний банер із самопіаром: «Будуємо оновлену Донеччину разом! Павло Жебрівський». Школу № 1 у Костянтинівці вибрали як опорну тому, що там є (точніше був) басейн. Але в школі навчалося на момент початку реконструкції трохи більше сотні дітей і тому розглядалося питання про її закриття.На костянтинівську школу вже виділено 50 мільйонів і це не кінець. Навіть якщо проект коли-небудь закінчать, наскільки виправдано таке «вбухування» коштів у школу на окраїні, де всього сто учнів — на це питання ні в кого відповіді немає.Та сама Костянтинівська школа, центральний вхід. Прапор України залишився, а робітників не видно. Хто ж підрядчик? Для батьків і учнів його ім'я — державна таємниця. Дізнатися, хто ж підрядчик, відповідальний за реконструкцію Костянтинівської школи, ми не змогли — на об'єкті ні будівельників, ні прораба. Зате щит присутній біля опорної школи в с. Іллівівці, яка завершеною виглядає лише зовні. На банері зазначено, що закінчити роботи повинні були ще в травні, і що проводить їх будівельна компанія «СТЕК» (зареєстрована в Дніпрі й заснована жителями Донецька). Школа в Іллівівці — зовні гарно пофарбували й утеплили, але прибудова закриває вікна навчальних класів, та й усередині — роботи кипять. Директор школи в с. Іллівівці сподівається, що навчальний заклад відкриється в вересні. Правда, без їдальні та інших важливих приміщень, але хоча б частково.Один із найпідготовленіших класів школи в Іллівівці 25 серпня був ще без підлоги й без радіаторів. Роботи у Іллівівській школі за ситуацією на 25 серпня 2017 р.«Школу майбутнього» у селищі повинні були здати в травні.За словами самого Павла Жебривського, причина зриву грандіозних планів — просчети фахівців з проектування та недобросовісні будівельники. Стоп! А хто їх знаходив — цих недобросовісних? Не сам ли Павло Іванович разом зі своєю командою? Замовником усіх проектів є Департамент капітального будівництва Донецької обласної адміністрації.І саме йому, Жебривському, Департамент був зобов'язаний здійснювати технічний нагляд за проведенням усіх робіт! Замість цього Павло Іванович регулярно здійснює подорожі по містах і селах, ругаючи місцевих чиновників, які не мають важелів впливу на підрядчиків, оскільки їх не найнято й грошима на реконструкцію не розпоряджаються.У пошуках причин нинішнього стану речей слід починати з самої процедури конкурсів. Наші джерела в ОГА говорять, що умови тендерів прописуються таким чином, щоб уже на початковому етапі відсікати «випадкових» претендентів. Саме тому підрядчиками, яким дістаються вигідні замовлення, завжди стають одні й ті ж «вори в законі». Детальніше про те, які фірми наживаються на бюджетних замовленнях у Донецькій області можна дізнатися тут: http://acm-ua.org/poshuk.php? і тут: http://bi.prozorro.org/sense/app/fba3f2f2-cf55-40a0-a79f-b74f5ce947c2/sheet/tzpqaW/state/analysisНаступна спільна риса всіх реконструкцій опорних шкіл Донеччини — помилки проектування. Замість комплексного проекту реконструкції «школу майбутнього» створювали на папері різні групи проектувальників.У процесі реконструкції Дружківської школи, наприклад, було задіяно відразу 6 окремих проектів, які погано сполучаються один з одним. Ось чому в місцях з'єднання окремих блоків вікна впиралися в стіни. З «авторами» більш ніж сумнівної кровлі Дружківської школи справа обстоїть ще гірше. Проектувальниками виявилися… невиїзні жителі «ДНР»: мало того, що люди з окупованої території, так ще й чомусь не отримавши пропуску від СБУ на поїздку в Дружківку. Зв'язок з місцевою владою ці загадкові персонажі тримали по електронці й по телефону. А якщо припустити, що це диверсанти, які навмисне закладли в проект помилку, через яку кровля може впасти? Перебуваючи на неконтрольованій території, зручно не лише відмивати величезні суми, але й ховатися від відповідальності. Причому з інфраструктурними проектами щось подібне вже траплялося. Наприклад, у тій же Костянтинівці підрядчики з «ДНР» реконструювали стратегічний міст. Робітники, які приїжджали з Горлівки, регулярно зривали українські прапори й прапори ЄС, встановлені при в'їзді на конструкцію.А після того як горлівчани нібито закінчили всі роботи, за ними довелося переробляти.Ще одна спільна проблема опорних шкіл на Донеччині — недофінансування. У Донецькій військово-цивільній адміністрації, звичайно, це заперечують, але представники підрядчика в с. Нікольське не на камеру говорять про те, що гроші від Жебривського до них не дійшли. Скаржаться, що замовник зриває графік виплат. А після того як бригаді задовжили 2 млн грн. за вже виконані роботи, робітники махнули на об'єкт рукою. Джерела в Донецькій обл. адміністрації не виключають, що в цих поясненнях є здоровий глузд. Адже, за чутками, бюджетні мільйарди знаходяться на депозиті. Тобто, поки будівельники шукають власні фінансові резерви для закупівлі матеріалів, комусь капає відсоток за використання бюджетних коштів. Принаймні така схема працювала в Донецькій області ще до війни.Нарешті, за інформацією громадських активістів, переможцям тендеру підрядчикам Департамент капітального будівництва Донецької обласної адміністрації нав'язував субпідрядчиків. Мовляв: «Хочеш, щоб тобі дали заробити? Діліся». Ось чому у тій же багатостраждальній дружківській школі підрядчик з Костянтинівки «ОКВІН -5» (засновник Орзул Наталія Олександрівна): https://youcontrol.com.ua/ru/catalog/company_details/37544236/ ), який спочатку заявляв, що не потребує помічників, віддав 2 поверхи фірмі «регіонала» Анатолія Близнюка «КРАММІСЬКБУД»: ( https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/34546602/ При цьому є чимало претензій і до цього підрядчика, і до цього субпідрядчика. «ТОВ Будівельна компанія «КРАММІСЬКБУД» зі статутним капіталом у 41 тисячу гривень — всього з червня 2016 і до серпня 2017 перемогла в тендерах на суму понад 66 млн грн. А генеральний підрядчик – ТОВ «ОКВІН -5» є лідером у Донецькій області за сумою виграних тендерів — взявся освоїти кошти на суму 146 млн грн., маючи у статутному фонді всього лише — 5000 гривень, що саме по собі є ознакою фіктивності («Оквін» зареєстрований у звичайній костянтинівській квартирі – прим. авт.)», — говорить Денис Миронов. На близнюківський «Крамміськбуд», як виявив Миронов, уже порушено 2 кримінальні справи про розтрату бюджетних коштів.Одна стосується реконструкції будинку їдальні під центр надання адміністративних послуг по вул. Машинобудівців, 64, м. Дружківка — там встановлено факт розкрадання бюджетних коштів посадовими особами КП «Управління кап. будівництва» Дружківської міськради й ТОВ «Крамміськбуд» (розслідує Дружківська поліція): http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65184065 У другій йдеться про реконструкцію парку культури й відпочинку «Сад Бернацького» у Краматорську, де, як і в ситуації з опорною школою, «Крамміськбуд» Близнюка виступав у ролі субпідрядчика. За цією кримінальною справою претензії головного управління нацполіції полягають у нераціональному використанні 20 мільйонів гривень! Детальніше: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/66883743 З чим пов'язана вимога від людей Жебривського взяти в помічники саме цю компанію? Можливо, з лобіюванням, яке здійснює нардеп від БПП Максим Єфімов (у якого є своя зацікавленість у реконструкції опорної школи у Краматорську)?А можливо — з умінням платити відкати – ця функція у «старих донецьких» доведена до досконалості.Ось думка координатора громадської організації «Сильні громади» Павла Островського: «Децентралізація на Донеччині — це коли місцеві ради «добровільно» довіряють замовляти роботи єдиному замовнику, а той створює умови, щоб роботи виконували «правильні» компанії. Якщо «правильна компанія» знаходиться в окупованому Донецьку — не страшно. Якщо по компанії є кримінальні провадження за попередні замовлення — це не перепона. Якщо власники компанії — люди, пов'язані з екс-губернатором Донеччини з обойми Януковича, а також люди депутата від партії влади — це навіть плюс. Правильні бджоли дають правильний мед.» ( https://www.facebook.com/pavlo.ostrovsky/posts/1604807736255959 )А громадський діяч з Костянтинівки Олександр Меланченко взагалі вважає, що результат, до якого прагне «єдиний замовник у особі Донецької ОВА», смахує на диверсію: «Адже давно було зрозуміло, що до 1 вересня не встигнуть здати таку кількість шкіл. Навіщо ж батьків «годували сніданками»? Чому не готувалися до того, що 1 вересня в області утворяться 10 000 «безпритульних» дітей, яких нікуди девати? Тепер потрібно шукати кошти на бензин і автобуси, і так — кожен день. 10 тисяч школярів по області повинні додатково влитися в чужі школи, а це додаткове навантаження, навчання в 2-3 зміни. Це стрес! Виходить, ми штучно створили ситуацію, при якій місцеві жителі знову ругають Україну, та й нашим ворогам є про що поговорити».Опорні школи повинні були стати провідниками нової моделі освіти. А це не лише сучасне обладнання, це абсолютно нові для сумного Донбасу — європейські підходи. У тому числі — чесність і прозорість! Але виявилося, що школи майбутнього чиновники з команди Жебривського створюють за моделлю, яку запозичили з дуже болючого для Донбасу минулого. «Оновлюють Донбас» за тими ж схемами, якими грабили країну «папередники». Вірогідно, тому Жебривський і оточив себе фахівцями з освоєння «закромів Батьківщини», які трудилися «при старому режимі»?Про директора департаменту кап. будівництва Юрія Винокурова — досвідченого кадра Януковича ми вперше згадували тут. А ще у Павла Ивановича є цікавий заступник Віктор Ремський — про якого злопихатели стверджують, що саме він виконує за губернатора всю «чорну» роботу. Про цього заступника є чимало компрометуючої інформації на нашому сайті.У Донецькій ОГА пам'ятають, як незабаром після приходу Павла Ивановича на посаду на одному з апаратних засідань виник такий незручний момент. «Говорять, що я вимагаю 50 відсотків відката, так ось це брехня», — гордо заявив новий губернатор. Присутні переглянулися: таких чуток на той момент і близько не було. Зате, як видно, в голові у губернатора якісь ідеї вже роїлися.А тепер практично відкрито гуляють у коридорах Верховної Ради. «Ну що там ваш? Зовсім з розуму зійшов? Якщо я заплачу 60% відката, з чого я буду будувати — з картону?» — говорить один із представників будівельної мафії, стверджуючи, що саме при Жебривському ставки відкатів у Донецькій області злетіли до абсолютно абсурдних 60%.Не в цьому ли основна причина, по якій «відновлення Донбасу» так дорого обходиться нашій Державі? Не тому ли у губернатора Жебривського на кожну реконструкцію витрачається від 40 до 80 млн грн. — суми, за які можна було б за рік побудувати нову школу з нуля. Не тому ли замість успішної здачі в розумні терміни постійно всплива додаткові роботи, що потребують нових мільйонів? Не тому ли область перетворюється на довгобуд, а результат не радує?Є й ще один образливий чутка — про самого Павла Ивановича, який оточив себе представниками «злочинної влади» й любителями «російського світу». Павло Іванович, як той голубий вор, дуже соромиться грішити. Соромиться, але змушений. Інакше не позбутися комплексу молодшого брата, якого сестра дарує мільйонами. Як відомо, старша сестра — Жебровська Філя Іванівна — є однією з найбагатших жінок України, володіє заводом «Фармак» і вважається воротилою чорного фармацевтичного ринку (ЗМІ згадували її ім'я у зв'язку з інсуліновими війнами й виробництвом наркотичних очних крапель тропікаміду).Будучи депутатом ВР, молодший лобіював інтереси сімейного бізнесу, а тепер настав той зоряний час — коли й сам може виявити на сімейній раді добуті на державній службі мільйони.НАЗК і НАБУ у зв'язку з витратними бюджетними проектами з «відновлення Донбасу» слід з особливою увагою підійти до вивчення доходів і видатків Павла Ивановича. Поки що у публічній декларації донецького губернатора цікавого не так уж багато, але ми знайшли кое-що. За 2016 рік у Павла Ивановича задекларовано: зарплата, трохи акцій і дивідендів від підприємства сестри «Фармак», 100 тис. дол. + 65 тис. євро заощаджень, ЧП «Ян», у якому йому належить 100% корпоративних прав, «Лексус» 2008 року, «ВАЗ» 93-го, прикраси дружини, яка працює у фірмі чоловіка «Ян». З нерухомості: ділянки в 29,5 тис. кв. м + 3,8 тис. кв. м на Житомирщині, дві ділянки по 1,5 тис кв. м у престижному Київ-Святошинському районі Київської області. Дім у 900 кв. м, гараж і 10 соток у столиці. https://public.nazk.gov.ua/declaration/2083343e-6127-4e02-b608-fed4d970e03f Але після початку масштабних реконструкцій — у грудні 2016 — Павло Іванович доповнив свою декларацію такими відомостями: від іноземної компанії «F.I & P. Holdings Limited» (основний акціонер фармацевтичної компанії старшої сестри) Жебривський отримав дивіденди на суму 1 млн 430717 гривень: https://public.nazk.gov.ua/declaration/5273e025-582e-4419-96fe-80639bc18927 У електронній декларації, поданій у березні цього року, у Жебривського змінилася модель «Лексуса» — на сучасний NX 200T випуску 2016 р. вартістю в 1,5 мільйона гривень, зазначено розмір дивідендів у 1 млн грн. від власної фірми «Ян» (оптова торгівля фармацевтичними препаратами й виробництво медичних товарів), і ті ж дивіденди від сестри – 1,4 млн грн: https://public.nazk.gov.ua/declaration/72d26d2d-3de8-4ad8-b6be-1b8fed4c8e4a А ось наприкінці минулого місяця Павло Іванович внесе ще одну уточнювальну декларацію, де зазначив незрозумілий подарунок – 1 мільйон і 50 тисяч гривень. Нібито знову від сестри. https://public.nazk.gov.ua/declaration/182e0923-448b-46fd-acad-52cafc48e66e Що це? Чергове проявлення сестринської любові? Або форма легалізації тіньових доходів?А тим часом Жебривський розійшовся не на жарт. Анонсував будівельний бум на 20 років уперед, і перебуває в очікуванні коштів від Європейського інвестиційного банку. Позначив обсяг потреб області, які готовий освоїти — у 250 мільярдів грн.! Справлятися з такою радістю намірений не один, а в компанії з господарем кампанії GERC Ротовим, до якого мають стосунок деякі колишні «міністри ДНР», як пишуть ЗМІ ( http://www.theinsider.ua/business/54f83f9227d5b/ )Жебривський і представник Сім'ї Олександр Ротов – голова ради директорів Конфедерації будівельників України підписали договір на багато років і багато грошей. Школи — це лише видима частина «айсберга» під назвою «відновлення Донбасу». А ось ремонт і будівництво доріг — це, за словами фахівців — просто безденна бочка. Нібито саме цю тему й доручать людині Сім'ї панові Ротову, якому у реалізації поставлених завдань напевно допоможуть заводи, що залишилися в т. зв. «ДНР».ЄС і Україна виділяють сьогодні Донбасу такі фантастичні кошти — яких цей нещасний край ніколи не бачив. Можна було б «купити любов» всіх «ватників» Донбасу й перетворити регіон на вітрину європейської України, яка, як магніт, манила б жителів окупованої території й наближала б визволення від російських «братів» (для яких ця війна = грабіж місцевих).Лише за ціною однієї з опорних шкіл Павла Ивановича (на школу у Покровську витратили 70 млн грн.) можна було б закрити питання з питною водою для 60 тисяч жителів Торецька, які поки залежать від води з «ДНР». І вирішити ще масу інших життєво важливих для донбасців питань, якими хронічно нехтували феодали з ПР.Замість цього освоєння бюджетних і грантових мільйонів сприяє виникненню нуворишів з БПП й укріплює «економіку Донецької республіки» (жителі якої отримують замовлення з великої України), а у найвідчайдушніших ентузіастів проукраїнського оновлення опускаються руки.