Які висновки були зроблені після вибуху на Углегорській ТЕС. Чи стало безпечніше жити в Україні?

Багато техногенних аварій, які трапляються в країні, можна запобігти. Для цього необхідно просто дотримуватися вимог законодавства та прислухатися до інстинкту самозбереження. Тоді аварій, подібних тим, що сталися на Углегорській ТЕС, можна буде уникнути. Чотири роки тому у Світлодарську Донецької області сталася одна з найбільших техногенних аварій на енергетичному об'єкті за всю історію незалежності України. 29 березня 2013 року в енергоблоці № 2 Углегорської ТЕС почалася пожежа. Унаслідок пожежі роботу ТЕС було тимчасово зупинено, збитки склали 173,5 млн гривень у цінах 2013 року. На станції були зруйновані чотири енергоблоки (з семи або всіх, що працювали на вугіллі), загинув один і постраждали 13 працівників підприємства (восьмеро з яких були госпіталізовані). За даними ДСНС, була знищена дах і перекриття будівлі на площі 1600 кв. м, тимчасово знеструмлено Новолуганський фільтраційно-очисний комплекс, який постачав питну воду в м. Світлодарськ і с. Новолуганське (15 тис. жителів). У м. Світлодарськ без теплопостачання та гарячої води залишилося 2 школи, 4 дитячих садки, 1 лікарня, 180 житлових будинків (усього порушені умови життєдіяльності 12,5 тис. жителів).Природно, що був і екологічний збиток, який завжди супроводжує подібні техногенні надзвичайні ситуації. Що ж маємо зараз? До початку військових дій у Донецькій області на станції велися відновлювальні роботи. Зокрема, в жовтні 2013 року був введений в експлуатацію перший відремонтований енергоблок (енергоблок № 1), 13 листопада 2013 року був введений в експлуатацію другий енергоблок (енергоблок № 4, який почав роботу з навантаженням у 100 мегават). 27 листопада 2013 року Кабінет Міністрів України зменшив фінансування робіт з ліквідації наслідків пожежі на Углегорській ТЕС, що сповільнило виконання ремонтно-відновлювальних робіт. На момент аварії вартість відновлення та модернізації станції оцінювали в 300 млн грн. Фактично станція досі повністю не відновлена. Комісією за результатами розслідування було встановлено, що причиною пожежі стало самозаймання вугільного пилу при розгерметизації пилосистеми. Як і належить, був знайдений конкретний винуватець. Ним став машиніст-обхідник котельного обладнання Углегорської ТЕС, який порушив правила безпеки при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, що спричинило загибель людей (ч. 2 ст. 272 КК України).Чи можна було запобігти подібній аварії? Історія, як кажуть класики, не має умовного способу, але робити висновки з подібних ситуацій — обов'язок як держави, так і безпосередніх власників об'єктів на кшталт ТЕС або, якщо говорити мовою законодавства, об'єктів підвищеної небезпеки. Чи могла б сталася подібна трагедія, якби на станції ретельно дотримувалися всі норми безпеки, а сама вона була обладнана сучасними системами захисту? Цілком можливо, що аварію можна було б запобігти, або максимально мінімізувати (локалізувати) можливі негативні наслідки. На тій же Углегорській ТЕС у рамках слідства проводилося розслідування щодо посадових осіб теплоелектростанції з метою встановлення їхної можливої вини в ненаданні належного стану безпеки на підприємстві. Тобто питання з забезпеченням системами та засобами безпеки на момент аварії були. З певною впевненістю можна сміливо стверджувати, що подібні аварії можуть повторюватися.Чому? Якщо ви відкриєте, наприклад, розділ сайту «Центренерго» (до структури якої входить згадана ТЕС) під назвою «Промислова безпека», ви зрозумієте, що це питання в структурі діяльності підприємства далеко не на першому місці й носить скоріше декларативний характер. Візьмемо для прикладу такий аспект, як обов'язкове обладнання подібних підприємств системами раннього виявлення загроз виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення. На сайті підприємства є лише згадка про те, що Українським науково-дослідним інститутом цивільного захисту розроблено ДБН (державні будівельні норми) В.2.5-76:2014 «Автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення».І ні слова про те, на яких об'єктах вона впроваджена, на яких уже отримано акт про початок роботи! Подібні системи достатньо ефективно дозволяють виявляти загрози ще на ранніх етапах. Завдяки датчикам та аналізаторам вони здатні сигналізувати про можливий катастрофічний сценарій розвитку ситуації (збільшення концентрації газів, шкідливих речовин, відхилення конструкцій від проектних параметрів тощо). У результаті ситуація просто купірується на найранніших етапах. Разом із дотриманням правил безпеки це зводить до мінімуму ризики техногенних аварій, а значить зберігає людські життя та майно. Але, тим не менше, справи з впровадженням подібних систем (незважаючи на те що це передбачено Кодексом цивільного захисту) обстоять не дуже добре. І не лише на «Центренерго». Відповідно до даних ДСНС, станом на кінець 2016 року в Україні повністю обладнані (прийняті в експлуатацію) цією системою лише 8% або 481 з необхідних 6108 об'єктів. Наприклад, у такій промисловій області як Дніпропетровська цей показник не вищий за 1%. Тому, на жаль, слід зазначити, що аварії за масштабом порівнянні з тією, що сталася на Углегорській ТЕС, і набагато менші будуть і надалі траплятися на об'єктах підвищеної небезпеки.На жаль, ми так і не зробили необхідні висновки з ситуації, що сталася 4 роки тому, по-прежнему залишаємося державою, яка погано вчиться навіть на своїх власних помилках.