Що й потрібно було довести: «Суд виправдав проросійських учасників одеської трагедії 2 травня». Гаразд? Напруженість у суспільстві неухильно зростає. Прокручую в голові коронні рецепти «коктейлю Грушевського». Друзі, якщо чесно, я не хотів би брати участь у найближчі кілька років у якомусь новому Майдані. Замість цього я з нетерпінням чекаю, мрію на той час, коли в Україні представники громадськості та лідери громадської думки будуть активніше брати участь у контролі процесу реформ та ефективно впливати, наприклад, на прийняття кадрових рішень у «вищих ешелонах влади». Це більш раціонально й правильно, погодьтеся. Адже коли тиск громадськості та увага до важливих процесів, що відбуваються в країні, достатньо великі, то майже без різниці, хто є президентом, прем'єром тощо — громадянське суспільство змушуватиме представників влади діяти не в напрямку «зради», а в «переможному» напрямку. «Еволюція замість революції» — цю фразу вже писали багато блогерів. Я також приєднуюсь.
Приєднуйтеся до еволюції й ви! Повертаємось до теми судової реформи взагалі та створення нового Верховного Суду зокрема. Якраз у ці дні, хвилини цей важливий процес переживає свою вирішальну стадію — проходження 120-ти кандидатів «співбесід» у Вищій раді правосуддя (ВРП). Тих самих «найкращих в Україні» претендентів, яких відібрала Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККС). Вам напевно відомо про існування «Недобросовісної 30-ки» (список тут http://rpr.org.ua/news/15070/), яку виявила Громадська рада доброчесності (ГРД). «Недобросовісна 30-ка» — це 30 найбільш підозрілих та одіозних осіб з точки зору ГРД, які, тим не менше, змогли успішно пройти всі стадії безпрецедентного конкурсу ВККС і претендують на те, щоб все-таки стати суддями «реформованого» Верховного Суду.
На кого б я звернув увагу особливо: Борис Львов (голова Вищого господарського суду (ВГСУ) з 2014 року, суддя ВГСУ з 2004 року). Фігурант кримінальної справи за звинуваченням Павла Гречковського, члена ВРП, тобто того самого органу, який зараз перевіряє кандидатів у Верховний Суд та вносить рекомендації на підпис Президентові.
За версією слідства, П. Гречковський обіцяв громадянину Шкляру за 500 тис. доларів США вирішити питання в господарському суді (у всіх трьох інстанціях) за допомогою Б. Львова. З загальної суми хабара 500 тис. доларів США для вирішення питання на стадії ВГСУ потрібно було сплатити 200 тис. доларів США: https://hromadske.ua/…/slyzka-ryba-iak-henprokuratura-vypus… Рік тому, 21.09.2016, генеральний прокурор Луценко повідомив про затримання «великої рибки» Гречковського за підозрою у вимаганні 500 тис. доларів США хабара. Однак протягом минулого року кримінальну справу Гречковського перекваліфікували на менш тяжку (замах на шахрайство) і найімовірніше у найближчий час ми почуємо про виправдувальний вирок. «Велика рибка» Гречковський та Львов виявилися занадто ковзкими й не під силу Юрію Луценку. Крім скандалу з Гречковським, Львов та більшість суддів ВГСУ є свідками за кримінальною справою щодо втручання в автоматичне розподілення справ у ВГСУ при попередньому «донецькому» керівництві. Якщо коротко, то у 2011–2014 роках справи в ВГСУ розподілялися на заздалегідь відомих суддів, що суперечить принципу випадкової ймовірності автоматичного розподілення, а судді про це нібито не здогадувалися.
ГРД «накопала» достатньо компрометуючого матеріалу на Б. Львова https://grd.gov.ua/…/conclusi…/16_05_2017/vysn/lvov_vysn.pdf Але цього виявилося недостатньо — на думку ВККС, суддя Львов заслуговує найвищих балів за професійну етику та доброчесність. Наведу один приклад того, як ВККС проводила співбесіду з Львовим: Львов тупо ігнорував питання представника ГРД щодо невнесення до декларації вартості його двох годинників Vacheron Constantin та Breguet (ціна від 18 до 53 тис. доларів США) та порядку митного оформлення годинників. Голова ВККС Козьяков замість того, щоб змусити Львова відповісти на питання, закрив засідання та прийняв рішення, що негативний висновок громадськості надуманий. Нагадаю, що члени ВККС отримують по 220 тисяч гривень на місяць зарплати з державного бюджету. Як мені напередодні стало відомо, лояльне ставлення до Львова пояснюється тим, що на Банковій йому пообіцяли посаду голови Касаційного господарського суду в новому Верховному Суді. Плюс до всього, Львов — давній друг Ігоря Бенедисюка, голови ВРП та вихідця з ВГСУ, де Львов та Бенедисюк працювали в одній «трійці», а до цього у 90-х разом працювали у військових судах.
На минулому тижні Бенедисюк заявив самовідвід при розгляді кандидатури Львова у Верховний Суд, визнавши дружні стосунки: http://sud.ua/…/108330-kto-iz-chlenov-vysshego-soveta-pravo… Фактично судова влада в Україні перебуває в руках Бенедисюка, Львова, Романюка (нинішній голова Верховного Суду України), якими традиційно керує Банкова, у останні роки в особі заступника голови АП — Олексія Філатова, колишнього працівника юридичної фірми «Василь Кисіль і Партнери». Про вихідців з цієї фірми, а також юридичної фірми «Проксен» у новому Верховному Суді — далі.
Наталія Бердник (з 2006 року працює суддею Верховного Суду України). Була у складі Верховного Суду України, який прийняв одне з найпоказовіших та найганебніших рішень (справа громадянки Бочан), яке Європейський Суд з прав людини назвав «грубим свавіллям» та «відмовою в правосуді»: https://grd.gov.ua/…/concl…/16_05_2017/vysn/berdnik_vysn.pdf Чому ВККС не звернула на це увагу під час конкурсу? Як можна в новий Верховний Суд відібрати суддю, яка приймала рішення у справі, що опозорила українську судову систему?
(одразу зазначу, таких суддів у фінальному списку переможців кілька) Відповідь судді Бердник: я не була доповідачем у справі. І за цю відповідь ВККС нагородила суддю Бердник, яка не проходила у фінальну «тридцятку» за знаннями, фантастичною кількістю балів за професійну етику. За логікою ВККС, членам колегії (крім доповідачів) не потрібно вникати в матеріали справи, не потрібно розбиратися в суті спору, достатньо погодитися з позицією доповідача. Справа Бочан — це взагалі ілюстрація роботи старого Верховного Суду, коли голова ЗСУ Романюк, молодший Пшонка, Бердник та їм подібні просто не хотіли почути, чого ж хоче позивач, і відмовилися виконувати рішення Європейського суду.
Нам потрібні ці герої у новому Верховному Суді? Очевидно, що суддя Бердник та всі 51 переможець конкурсу серед суддів нинішнього Верховного та вищих судів — приклад якісного «оновлення» Верховного Суду.
Іван Песков (адвокат). За 5 років перед конкурсом у Верховний Суд заробив аж 300 тис. гривень. Як такий скромний адвокат змогти потрапити у Верховний Суд? Дуже просто — згідно з анкетою, розміщеною на сайті ВККС, працював у юридичній фірмі «Проксен», співзасновником та директором якої був Сергій Козьяков, нинішній глава ВККС, того самого органу, що проводив 9-місячний відбір (конкурс) у ВС. Вихідцем з «Проксена» також є нинішній глава управління правової політики в Адміністрації Президента Костянтин Красовський, який працював з І. Ткачем під керівництвом С. Козьякова.
Все логічно, свої люди у Верховному Суді не завадять ні Козьякову, ні Банковій.
Ольга Бакуліна (суддя ВГСУ з 2003 року, власниця стандартного для суддів цього суду набору — автомобіль Toyota Land Cruiser, маючи своє житло, отримала від держави службову квартиру в центрі Києва площею 106 кв. м, фіктивний розлучення з чоловіком для цілей недекларування майна, закордонні подорожі з колишнім чоловіком після розлучення, приймала рішення про легалізацію самовільних будівель у Києві на території, внесеній до списку всесвітної культурної спадщини ЮНЕСКО, одна з найбагатших суддів за версією «Української Правди»: https://grd.gov.ua/…/conc…/27_04_2017/vysn/bakulina_vysn.pdf http://www.pravda.com.ua/news/2014/11/14/7044299/
Тетяна Дроботова (суддя ВГСУ з 1998 року — ось це оновлення!!!). Не проходила за рівнем знань у фінальну 30-ку, значить набрала максимум за критеріями професійної етики та доброчесності. Можливо за те, що її діти (точніше, дочка та зять її чоловіка) працюють у суді в Криму та прийняли присягу на вірність Росії?
Розве має значення те, що генеральна прокуратура підготувала їм звинувачення у державній зраді? Ну й стандартний набір судді — земельні ділянки під Києвом, Mercedes ML, квартири у Києві та Севастополі — все оформлено на чоловіка. http://chesnosud.org/candidate/drobotova-tetyana-borisivna/ https://grd.gov.ua/…/con…/14_04_2017/vysn/drobotova_vysn.pdf
Валерій Баранець (працює суддею з 2003 року) — заборонив журналістам знімати на відео своє судове засідання: https://grd.gov.ua/…/fil…/conclusions/vysn/baranets_vysn.pdf Такі дії взагалі-то прямо підпадають під дію частини 2 статті 375 Кримінального кодексу України з санкцією від 5 до 8 років позбавлення волі, але ВККС закрила очі на таке «безневинне непорозуміння» та нагородила суддю Баранця максимальною кількістю балів за професійну етику. Також існують приклади підозрілих «добросовісних» (не включених до 30-ки) суддів та оновлення у Касаційному господарському суді нового Верховного Суду.
Ольга Мотузка (суддя ВГСУ з 2005 року). Під час співбесід з членами ВККС пояснила, що оформлені на її сина-студента квартири у Києві насправді належать та належали не їй, а її двом сестрам, одна з яких проживає в Канаді.
Ну правда, що тут такого, все логічно — навіщо оформляти квартиру на себе, краще на племінника, правда?
Дмитро Песков, Ольга Вронська, Ігор Мищенко (адвокати, ніколи раніше не працювали суддями). Оновлення? Мабуть. Тільки є один нюанс, всі працювали раніше у юридичній фірмі «Василь Кисіль і партнери», де партнером був Олексій Філатов, нинішній «смотрящий» за судами, заступник голови Адміністрації Президента. І дивлячись на те як «протягли» у конкурсі Ігоря Мищенка, який не мав необхідного 10-річного стажу, http://resonance.ua/peremozhci-konkursu-do-verkhovnogo-sud/ є великі сумніви в тому, що Песков та Вронська залишатимуться незалежними від АП. А у компанії «Василь Кисіль і Партнери» раніше працював ще й нинішній заступник голови Вищої ради правосуддя — Вадим Беляневич. Він на днях заявив самовідвід та не захотів розглядати кандидатури Мищенка та Пескова у новий Верховний Суд, але колеги з ВРП відмовили у самовідводі й тому Беляневич буде рекомендувати своїх колишніх колег на високі посади у ВС. Це короткий аналіз переможців конкурсу серед суддів-господарників. Що стосується суддів з кримінальних, адміністративних та цивільних справ — ситуація ще гірша.
Наприклад, у Касаційному адміністративному суді оновлення — аж 12%. Тобто у новий Верховний Суд не потрапив жоден адвокат, і лише 4 конкурсанти поза судовою системою вийшли у фінал разом з 26 діючими суддями та суддями у відставці. А якщо вірити нашому Гаранту Конституції, оновлення Верховного Суду сталося на 96%. Все правильно, головне хто й як рахує.