У структурі Державної фіскальної служби Одеської області продовжують функціонувати схеми, запроваджені за часів керівництва Олександра Клименка. Нині ГУ ДФС Одеської області очолює Мілютін Гліб Володимирович. За інформацією джерел, нинішнє керівництво податкової служби на чолі з Глібом Мілютіним, який прибув до Одеси з Харкова, активно працює з офшорними компаніями, не нехтуючи й тими, де кінцевими бенефіціарами є громадяни держави, яка здійснює проти України збройну агресію. Відомство відшкодувало протягом кількох місяців 2016 року ПДВ, сформований ще в 2013 році від податкових ям, створених О. Клименком за вказівкою старшого сина президента Януковича — Олександра. Все це відбувалось на тлі декларованої боротьби з попереднім злочинним режимом «Сім'ї Януковича» та його поплічників. Згадаймо лише активну боротьбу правоохоронних структур у 2014 році з так званими конвертаційними центрами Арбузова — Клименка, які ліквідовувались органами ДФС та СБУ.
Наприклад, публікація «До конвертцентру причетні Клименко та Арбузов» (http://ukr.segodnya.ua/regions/odessa/k-finansirovaniyu-krovavoy-boyni-v-odesse) повідомляла: «Клименко та Арбузов причетні до бійні в Одесі, заявили в СБУ. В Одесі викрито діяльність конвертаційного центру, який фінансував масові заворушення 2 травня». Гучні заяви перших осіб та керівників правоохоронних органів повідомляли про тотальне знищення ознак старих схем з відмивання коштів, однак публікації інтернет-видань свідчать про протилежне. Давайте розберемо один з аспектів таких гучних спецоперацій, які проводяться правоохоронними органами, не просто з позиції ДФС, а з позиції найсекретнішої структури СБУ — а точніше, деяких очільників нинішнього керівного складу Управління служби безпеки України в Одеській області.
Для початку необхідно звернутись до історії кар'єрного зростання деяких осіб з цього органу, щоб провести певні паралелі з описаною вище тематикою «перевертнів в погонах» та жорстких реалій реформ, які були омріяні Майданом та розбиті після трьох років випробувань на міць власного народу чинною владою та її посіпаками. В далекому минулому, ще за часів, коли Україна мала реальні промислові та виробничі можливості, а ВВП держави хоч і не стрімко, але зростав, служив молодий військовий Олександр Калюжний. Однак Саша не просто служив, він мріяв стати справжнім військовим потужного органу в Україні — Служби безпеки України. Для реалізації своєї мети Саша робив все можливе, навіть його бойові побратими відчули цю жагу бути відданим державі, а тому періодично мали труднощі зі співробітниками військової контррозвідки СБУ. Чого не можна сказати про Калюжного Олександра, який ніколи не турбувався з цього приводу — він був еталоном військової служби та офіцерської честі. Логічне питання виникає чому, однак відповідь на це можуть знати лише Саша та деякі особи з органів СБУ, які вже давно отримують військову пенсію.
Згодом взірець військової справи Олександр Калюжний своєю відданістю та розпочатим співробітництвом з СБУ отримав можливість нового витку своєї кар'єри військового — він потрапив на службу до СБУ. І, як кажуть, понеслась душа до раю. Калюжний О. потрапляє до самого «вкусного» підрозділу СБУ — так звану відділ К, як її називають у своїх колах сбушники та інші правоохоронці. Він очолює напрямок роботи по протидії корупції в органах податкової, і саме в ці роки раніше запроваджений Азаровим ПДВ розпочинає приносити плоди для Калюжного Олександра — плоди реальні, в грошовому еквіваленті. Родина офіцера поступово стає заможною, з'являються вільні кошти для збагачення та придбання розкішних речей. Апофеозом цього збагачення було придбання двох коштовних іномарок — Тойота та придбання «пент-хаусу» у новому збудованому комплексі на Великому Фонтані. Однак як відданий офіцер та особа, обізнана з тонкощами боротьби з корупцією, Калюжний Олександр оформляє автівки на своїх родичів, бо зайва увага з боку керівництва йому не потрібна.
Логічне питання: а що керівництво не бачить фінансову стабільність свого підлеглого? Але Саша був розумний хлопчик — він передавав керівництву 5 % від «данини», отримуємої з податкових органів за роботу «конвертаційних центрів» та відшкодування «податковими ямами» ПДВ. Проте Саша забув, що в дитинстві був гарний дитячий мультфільм, який він також дивився. У цьому мультфільмі була дуже гарна фраза — «Все таємне стає явним», але набуті навички «гебіста» притупили назавжди у Сашка інстинкт самозбереження. Від нелегального заробітку та фінансових потоків з кришування податківців він почав зменшувати суми для керівництва, і, згадуючи цитату з мультфільму, все стало явним. Природні якості взірцевого офіцера Калюжного Олександра — слід зазначити, що Саня вже посів керівну посаду — у 2011 році були викриті очільником підрозділу по боротьбі з корупцією Володимиром Маркевичем, який не міг допустити, щоб його родина отримувала менше ніж родина Калюжного.
Тому Калюжний Олександр, згадавши свої родинні коріння, які вели до родини Президента України В. Януковича (на той час), і зручно скориставшись нещодавно придбаним духовним спорідненням зі своїм давнішнім товаришем по цеху — кумом Довженком Олександром, якого призначили керівником відділу по боротьбі з корупцією Донецького управління СБУ, «порішав» своє переведення на вотчину Януковича, де посів керівну посаду. Ось і пішла та сама «золота» мрія Калюжного О., та так стрімко, що він одразу був підвищений до заступника Довженка О. Слід зазначити, що Калюжний О. очолював самий «жирний» напрямок діяльності — «боротьбу» з незаконним видобутком вугілля. Тут він себе проявив як непримиримий борець з організованою злочинністю — не шляхом тотального знищення, а шляхом очолювання. Однак у Калюжного Сані була та є одна не дуже хороша риса характеру, точніше їх багато, а деякі з них перекривають інші. Саня завжди забуває про свій особовий склад, про оперів, які йому приносили «золоті яйця», а в Донецькій області — золоте вугілля. Тому у відділах, якими керував Калюжний, завжди були напівголодні опери та ситий керівник.
Але, як завжди буває, за стрімким зростанням наступає етап падіння. Ось і для Калюжного Сані настав час прощатись зі своїм другом Довженком О., тому що в останньому сам поплічник Януковича — пан Якименко (у 2013–2014 роках голова СБУ) розгледів цінного кадра та призначив його не кудись, а начальником того ж відділу, проте у м. Києві. Калюжний О., відчувши безконтрольність з боку місцевого керівництва та наявність тісних зв'язків з вищим керівництвом СБУ через кума Довженка О., зовсім розтравив залишки поняття честі та гідності офіцера, хоча вони й були в нього у рудиментарному вигляді як такі, що зовсім не потрібні у службі. Сформувавши в собі досить суттєвий капітал для вирішення питань щодо наступної сходинки своєї кар'єри, він почав постійно навідуватись до керівництва СБУ. Такі часті візити дали свій ефект, і Калюжного О. примітили на всіх рівнях. Навіть його кум примітив, що Саня забуває або поки несе розсипає по дорозі належні керівництву долі тіньових доходів. А тому Саня застопорився по кар'єрі. Довженко О. пам'ятав про духовну спорідненість, але матеріальна складова та розрахунок переміг у боротьбі, і Калюжний О. залишився у Донецьку.
Но часи руйнують все, навіть тоталітарній «Імперії Донецьких» настав кінець, початком чого слугувала історична подія — Революція Гідності. Саня, будучи розумним та запасливим хлопцем, згадав, що пригадувати своє донецьке коріння зараз є немодним, а більш того, є бар'єром для кар'єри. Він використав маленьку частину накопиченого капіталу для призначення на вищу посаду — але вже до Одеського управління СБУ. Придбаний фах та розвинені апетити не надавали спокою Калюжному О. на новому місці. Відчувавши жагу до грошей та влади, ним розпочалась нова діяльність по налагодженню злочинних зв'язків та схем в Одесі, але на відміну від Донецька, в Одесі ласощі приносить державний кордон як на землі, так і на воді. Проте й тут події в державі вносять корективи до апетитів Калюжного О. Травневі події у м. Одесі — декілька десятків загиблих під час заворушень у місті, не зрозумілі дії, точніше бездіяльність правоохоронних органів.
А що ж робить Калюжний О.? Замість активного втручання та локалізації правопорушень у місті, він призначає зустрічі з підприємцями та повідомляє про грошову залежність успішного ведення бізнесу та його лояльного відношення до їх успіхів у комерційній діяльності. Як кажуть серед співробітників, за прорахунки в забезпеченні спокійної обстановки у регіоні Калюжного О. понизили у посаді, але й тут гаманець та накопичені у ньому кошти знімають будь-які претензії. А щоб Київ був задоволений, Калюжний О. робить показники у сфері боротьби з злочинним режимом Януковича, якому він ще донедавна цокотив штиблетами та клявся у вірності.
А що ж Саня знає в цій галузі? Використовуючи свої напрацьовані раніше в Одеському регіоні зв'язки з податківцями, він нейтралізує конвертаційні центри, таким чином прибиваючи їх під своє багатогранне крило. І як показує історія, згадана вище, фірми, які нібито задіяні Арбузовим — Клименком у фінансуванні тероризму, так героїчно були поборені СБУ та ДФС, надають можливість нинішнім організаторам тіньових схем уже в 2016–2017 роках використовувати сформований ПДВ.
А що Саня? Калюжний О. розвивається та йде далі — показові гучні затримання, підвищення у кар'єрі. І головне — державний кордон, те чого йому кортіло більш за все, контролювати державний кордон. І нарешті яскрава зірка на небосхилі кар'єри Сані засяяла ще яскравіше. Пам'ятаєте його кума — Довженка Олександра? Того, якого Якименко підвищував та тягнув за собою? Ось він у травні 2017 року стає начальником обласного управління СБУ в Одеській області. Ви розумієте той, як кажуть наркомани, «приход», який накрив Калюжного О. Він отримав джокера — свого кума у якості свого керівника. НАБУ, НАЗК чи хто там контролює такі питання?
Ми ж начебто у 2014 році перемогли «кумовство»? А ні, забули. Луценко — Порошенко. Здалося, вибачаємось. З цього моменту Калюжний О., використовуючи свого кума, розставив команду на ключові посади у відділ К для організації тотального контролю за переміщенням товарів через державний кордон України — особливо з території невизнаної Придністровської Молдавської Республіки. Ось так вистроюються злочинні вертикалі Калюжного О., прототипом якої була вертикаль його наставника Якименка. Ці уроки життя Калюжний О. досить швидко вивчив та підстрахувався. Цікавим є той факт, що боротьба з контрабандою у регіоні здійснюється не представниками славного СБУ, а контрольованими Калюжним О. і Ко правоохоронними органами — поліцією та податковою. Але ці заслуги у боротьбі носять популістський характер. Схема постачання підакцизних товарів на територію України в обхід митних та прикордонних органів вистроєна Калюжним О. досить просто, але дуже дієва. А далі Калюжний О. робить математичні розрахунки та ділиться зі своїми поплічниками.
Но тут знову вступає характер Сані та його особисті моральні якості, переважають, і він приховує навіть від «своїх» загальні прибутки, які так охайно та бережливо складає до саме того «гаманця» — так сказати, до наступного сяйва або затьмарення в його кар'єрі на небосхилі. Тим часом Калюжний О. та його посіпаки скупають нерухомість у Південній Пальмірі, роз'їжджають на автомобілях за 50–100 тис. дол. США, живуть яскравим та повним життям. Як зазначалось раніше, Калюжний О. та його молода команда — вони ж хлопці з системи, а тому здобувши досвід у боротьбі з корупцією, досить вдало маскують придбане майно та розкішні автомобілі, оформляючи награбоване у народу України та платників податків на своїх родичів. Наприклад, Калюжний Олександр лише за останній час назбирав невеличку суму, щоб забезпечити собі доволі комфортне життя. Він придбав у самому престижному житловому районі Одеси — «Совіньйон» — маленький маєток та сарайчик на ньому розміром понад 400 м². Але ж він знає, як необхідно приховувати надбане майно та рухомі транспортні засоби. Тому Саня зробив дуже розумно, як він гадає, та оформив маєток на свою тещу.
А що, теща — людина дуже успішна, вона вже має автомобіль Тойота, а щоб було де жити, вона маєток придбала. Ну насправді, не ночувати літній людині у автомобілі. Проте Калюжний С. забув, що теща вже не є ФОП, і якщо проаналізувати її статки та заробіток за часи роботи ФОПом, то можна докопатись до невідповідності придбаного майна раніше задекларованим доходам тещі. І як завжди, тут Олександру допомагають його службові повноваження «борця» з корупцією та куратора ДФС в Одеській області. Завдяки своїй посаді, до його тещі ніколи не будуть мати питання податківці, бо вона має дуже впливого зятя. Гадаємо, що Сані необхідно співчувати. Розумієте, що дбати про такий спектр питань, які йому необхідно вирішувати по роботі, він, напевно, постійно перебуває у емоційній напрузі. Ну як це, розкласти «доходи» по кучкам, не забувши собі саму велику кучку, надати вказівки посіпакам щоб не видумували щось від нього приховати в частині тіньових доходів. А паралельно з цим бути персональним особистим водієм та «прорабом» у своєї тещи, при чому під час виконання службових обов'язків.
Бо як можна об'яснити присутність Сані у робочий день та час на маєтку тещи та ще й за кермом її автомобіля? При цьому Калюжний О. надає вказівки робочим, які роблять ремонт у маєтку тещи, а це свідчить про неабияку довіру до нього з боку його тещи. Такому зятю заздрити можна, бо не всі зяті мають такі відносини з тещою, а тут вона й машину власну довірила кермувати та ще дозволяє на ній самостійно по службовим ділам кататись.
Лише не зрозуміло чого Калюжний О. в шортах на роботу ходить? Можливо Саня так гарно засвоїв ази «гебістської» роботи та маскується під водія тещи? Та ні, то просто його духовна спорідненість з начальником Управління СБУ — а за сумісництвом кумом — Довженком О. дає можливість нехтувати зовнішнім виглядом та робочим часом заради власних неслужбових інтересів. І поки його хлопці працюють на «благо» держави, Саня встигає облаштовувати нове родинне гніздечко. Дорогий читач, дуже багато реформ було впроваджено владою. Важливо пригадати реформи у правоохоронній системі в державі та люстраційні процеси, які відбувались та повинні відбуватись в країні. Чого коштують знов створені (на партнерські кошти) НАБУ та САП, НАЗК та інші органи, які повинні боротись з корупцією. Так ось до чого цей маленький відступ. Дуже хочеться подивитись, чи може бути вищеописана інформація цікавою для новостворених органів по боротьбі з корупцією, або діяльність «маленьких феодалів у регіонах» не є предметом і пріоритетом їх роботи, а створені вони лише для політичних розправ з «неугодними» посадовцями для влади?
Шановні антикорупціонери, як ви очищаєте державу від таких персонажів та елементів злочинної влади Януковича на кшталт Калюжний Олександра? Чи «приспособленці», як він, потрібні всюди та при будь-яких реформах? Або чекаєте на створення антикорупційних судів? На останнє зазначимо лише одне — описана вище історія одного СБУшніка — це гідний приклад молодим співробітникам СБУ, як не треба служити державі, та достойна перевірка на міць для новостворених антикорупційних правоохоронних органів. Час покаже хто є хто!