Інтерв'ю, яке Юрій Луценко дав програмі ТСН, на думку автора матеріалу, знову продемонструвало, за його словами, ніцість і брехливу сутність цього політика. Йдеться про питання щодо Калинівки. Замість детальної розповіді про здобутки слідства, Луценко почав розповідати про Балаклею. За припущення автора, якщо по Калинівці поки що неможливо оприлюднювати дані слідства, то що саме розповів генеральний прокурор про Балаклею? За його словами, схема проста — у будь-яких випадках валити все на Росію. Замість об'єктивної інформації Луценко розповів, що з боку Росії прилетів БПЛА і двома керованими ракетами чи бомбами підірвав військові склади.
Автор матеріалу ставить питання: коли починаєш розбиратися в цій інформації, виникають сумніви. Справа у тому, що у Росії немає на озброєнні ударних безпилотників, які мають можливість нести і використовувати бойові снаряди такої потужності, щоб підірвати бетонні споруди. Наприклад, найменша керована російська бомба об'ємного вибуху з лазерним наведенням КАБ-500-ОД, дія якої схожа на термобаричний боєприпас, важить 370 кг. Автор запитує: який БПЛА зможе принести дві такі бомби? За його твердженням, таких у Росії немає. Тема відсутності у Росії ударних безпилотників, за його словами, легко гуглиться. Наразі у російських військ існують лише прототипи і якісь зразки для заводських випробувань, навіть не державних, хоча на розробку важких і середніх ударних БПЛА з російського бюджету виділені чималі гроші.
Автор також звертає увагу на ще один момент. Луценко сказав, що слідством встановлено, що бетонне укриття було пробите термобаричним снарядом, після чого вибухнули самі склади. Але, за твердженням автора, термобаричні снаряди і бомби нічого не пробивають. В них інший принцип дії — підрив у повітрі вибухово-повітряної суміші у вигляді аерозольної хмари. Кумулятивним ефектом такий снаряд не володіє. І якщо атакована будівля щільно закрита, то термобаричний боєприпас їй не допоможе. За словами автора, фантазії військових прокурорів, які ніколи в армії не служили і які розслідують справи щодо вибухів військових складів, після історії з тепловізором дивувати не повинні.
Припустивши, що все було так, як говорить Луценко, автор робить висновок: тоді виходить, що Україна ніяк не захищена від дій російських ударних БПЛА, а просто фіксує їх РЛС. І це на четвертий рік війни з Росією! Автор запитує: що там розповідають про українську армію як одну з найпотужніших у світі? Крім того, за його логікою, виходить, що з території Росії, не ДНР/ЛНР, був здійснений авіаналіт з бомбардуванням стратегічного об'єкту, а від України жодної реакції і претензії до Росії. І це вже зовсім не гібридна війна, як каже Луценко. Це акт прямої агресії сусідньої держави. Хоча, за словами автора, після вторгнення російських військ під Іловайськом, неспроможність діючої влади називати речі своїми іменами з відповідною реакцією зовсім не дивує.
Автор підкреслює, що це його міркування, якщо мова йде про «російську» версію Луценка, а не, наприклад, про організацію підриву військових складів з метою знищення слідів масштабних розкрадань на цих складах.
Далі по інтерв'ю. За словами автора, Луценко вважає вину виховательки табору «Вікторія» Наталії Ячник у трагічній пожежі очевидною. І це при тому, що у судовому засіданні встановлено, що на момент пожежі Ячник у таборі вже не працювала. Автор критикує цю позицію. На його думку, розповіді генерального прокурора про майбутні підозри службовим особам з Одеського міськвиконкому — на користь бідним. Він припускає, що Ячник умисно залишають у числі підозрюваних, аби у підсумку якось пом'якшити, чи взагалі зняти відповідальність з реальних винуватців трагедії.
Щодо грошей Януковича. Було питання про конфіскацію 200 мільйонів доларів. Питання конкретне — що це за гроші? За словами автора, відповіді — нуль. Замість неї — чергові розповіді про збитки державі від діяльності Януковича на 40 мільярдів доларів. Автор називає це пропагандистськими розповідями, тому що жодного офіційного розрахунку цієї суми поки що не оприлюднено. Є тільки запевнення від Луценка і Матіоса про наявність якихось досліджень, навіть досліджень Академії наук. За його твердженням, дуже зручно волати при будь-якій нагоді про вкрадений один бюджет України злочинною владою попередників, аби ніхто не звертав уваги на розкрадання бюджету «чесними» наступниками.
Автор також зазначає, що Луценко наголосив: суди, за якими були конфісковані «гроші Януковича», були законні, а вироки вступили в законну силу. Але за словами автора, провести за 9 днів досудове розслідування і судовий розгляд справи щодо обвинувачення громадянина Кашкіна зі спецконфіскацією 1,3 мільярда доларів — це з розряду ненаукової фантастики. Точніше, це юридичний фейк.
Автор згадує, що Луценко напатякав про те, що питання по цих спецконфіскаціях виникають у тих, хто працював у відомствах Курченка і Клименка, а зараз називають себе громадськими активістами. Автор заявляє, що на сьогодні він не знає, чи розбирався з цією аферою хтось більш детально, ніж він. Він також відкидає звинувачення, що він, учасник Майдану і доброволець ЗСУ, працював у Курченка чи Клименка.
Натомість, за словами автора, є легко перевіряємою правдою, що організатор цієї афери, колишній військовий прокурор сил АТО, корупціонер Костянтин Кулик, працював разом з підставним обвинуваченим у цій справі Аркадієм Кашкіним у прокуратурі Харківської області.
Підсумовуючи тему з конфіскацією, автор додає, що оскільки голова Державної казначейської служби Тетяна Слюз у своєму офіційному листі повідомила, що на рахунок ДКСУ був зарахований гривневий еквівалент конфіскованого 1,1 мільярда доларів (тобто долари на валютній біржі ніхто не продавав), можна бути впевненим, що під прикриттям фейкової спецконфіскації «грошей Януковича» відбулася банальна емісія гривні майже на 30 мільйардів. Але все це, за його словами, є шахрайством загальнодержавного масштабу. І за нього треба нести кримінальну відповідальність. І пану Луценко — в першу чергу.
На останок про весілля сина Луценка. За словами автора, УДО діяло по закону, а журналісти — нишпорки і папараці. Так вважає генеральний прокурор. Але, за твердженням автора, ні слова про те, що УДО незаконно перешкоджало журналістам виконувати свої обов'язки, ні слова про те, що держслужбовець Луценко зіграв весілля свого сина в найдорожчому заміському закладі QUEEN COUNTRY CLUB під Києвом, який ще й належить російському бізнесу, ні слова про використання сім'єю Луценків службових автомобілів задля своїх особистих потреб. Автор називає це ніцістю і паскудством оборзєвших від безкарності і вседозволеності владних осіб. За його словами, цих людей від влади лопатою не відшкребеш. Принаймні, ведуть вони себе саме так.