На початку вересня в пресі з'явилася вражаюча історія про чергових дельців, які обікрали країну на 300 мільйонів гривень. І це в той час, коли воюючій державі не вистачає коштів на базові потреби армії, яка щодня в бойових операціях втрачає своїх синів і дочок. Справді, «кому війна, а кому мати родна»… Сама по собі це була б звичайна крадіжка, чергові «поважні» бізнесмени-злодії, але привернула увагу унікальність схеми, за якою провернули цю «операцію». Унікальність, яка відкриває нові можливості для масштабного та «відносно безпечного» розкрадання державного бюджету. Унікальність, яку неможливо просто так «в лоб» викрити, а можна розкрити лише серйозним і відповідальним розслідуванням, з гарантією невтручання «сильних світу цього», але з результатом викриття всіх аферистів і «високопосадовців», а по суті, злодіїв і національних «вампірів», які під гарними й патріотичними гаслами й деклараціями просто розтягають нещасний бюджет обескровленої й розривуваної громадянською війною (офіційно називаною АТО) нашої багатостраждальної Батьківщини.
Ітак, по порядку… 22 вересня 2015 року вийшло розслідування «Хвиля монополії. Рації української армії (2015.09.22)» (https://www.youtube.com/watch?), де в цікавій манері журналістського розслідування розповідається про те, що з весни 2014 року Міністерство оборони, МВС, Національна гвардія, прикордонники та СБУ закуповують радіостанції виробництва Motorola Solutions. За договірною процедурою силовики постійно обирають одного постачальника — українську компанію «Доля і Ко» Лариси та Андрія Татаринцевих. За цей період (на 2015 рік — прим. авт.) компанія виграла тендери на понад 400 млн грн (без урахування скасованих через скарги конкурентів до Антимонопольного комітету). І все здавалося б нічого особливого, але під час розслідування з'ясувалося, що компанія монополізувала цей напрямок держзакупок шляхом отримання (а тепер уважно!:) ) «допуску до Державної таємниці»!!! «… постачальник засобів зв'язку повинен мати дозвіл на роботу з державною таємницею…».
Державною таємницею тепер й прикриваються від усіх незручних і небезпечних питань щодо фінансової складової та технічної відмінності від запропонованих аналогів зв'язку, які на порядок нижче за ціною, але несуттєво відрізняються за доцільністю використання «напханих» (знову ж таки за словами засновниці компанії Лариси Татаринцевої, без деталей і пояснень, але зі посиланням на державну таємницю) виробів Motorola, які продає компанія «Доля і Ко». Проводячи метафору — не потрібен у селі механізаторові чи трактористові трактор зі шкіряним салоном з рідкісної породи антилоп… Якщо все викласти в кількох словах, то виходить, що якась компанія пішла на договірняки з Міністерством оборони та силовими відомствами, отримавши монопольно «дозвіл на роботу з державною таємницею» і тепер просуває техніку одного бренду, щороку значно підвищуючи ціну закупки. Прикриваючись новою схемою для такого роду крадіжок державного бюджету.
Схемою, яка виражається в двох відповідальних, але дуже недоступних словах — «Державна таємниця»! І знову здавалося б все було б «шито білими нитками», як міг би подумати простий обиватель, але…. Через рік у Єдиному реєстрі судових рішень з'являється визначення Соломенського суду Києва від 17 серпня 2016 року за номером 760/14006/16-к про початок чергового розслідування в історії «Доля і Ко», але вже Антикорупційним бюро (НАБУ)! І на початку вересня виходить стаття http://1i.com.ua/nabu-na-zakupke-radiostancij-dlya-silovikov-prisvoeno-300-milli. І в якій висвітлюється, що «Як випливає з судових матеріалів, представники силових відомств України в 2014–2015 роках закупили у фірми «Доля і Ко. ЛТД» цифрові радіостанції «Motorola» загальною вартістю 811(!!!) млн гривень, незважаючи на цінові та технічні переваги інших учасників(!!!) переговорної процедури.»
Як випливає з матеріалів кримінального провадження, посадові особи кількох силових відомств — Міністерства оборони, Головного управління зв'язку та інформаційних систем Генерального штабу ЗСУ, Національної гвардії та Адміністрації прикордонної служби — закупили зазначене обладнання за значно завищеними цінами. Розмір завданої шкоди державним інтересам становить близько 300 млн гривень. Аналізом фінансово-господарської документації встановлено, що закупка радіостанцій за державний рахунок фактично готувалася під продукцію компанії «Motorola» та фірми «Доля і Ко. ЛТД», як її офіційного дистрибʼютора на території України, йдеться в матеріалах розслідування. Детективи Антикорупційного бюро наголошують, що «тендерними комітетами шість разів вносилися зміни в документацію і з формальних причин відхилялися пропозиції інших учасників торгів, які могли бути вигіднішими». Крім того, при імпорті зазначеного радіообладнання та програмного забезпечення посадовими особами «Доля і Ко. ЛТД» використовувалися офіційні документи: кореспонденція, договори поставки та інвойси, які мають ознаки підробки.
Таким чином, наполягають детективи, існують достатні підстави вважати, що силовиками та підприємцями завдана шкода державному бюджету в особливо великих розмірах. Викладені факти, переконані в НАБУ, свідчать про наявність у діях посадових осіб зловживання службовим становищем (ч. 2 ст. 364 КК України) з метою отримання неправомірної вигоди для ТОВ «Доля і Ко. ЛТД» та використання влади всупереч інтересам служби. Крім того, встановлено, що в 2016 році силові відомства розпочали закупку засобів радіозв'язку «Либідь», авторське право на яке належить тій же фірмі — ТОВ «Доля і Ко. ЛТД». За технічними вимогами Міністерства оборони, «Либідь» нібито було безальтернативним виробом, маючи підтримку режимів та наявність ліцензій HVKN4302A, HK4383A. Відповідний висновок подала Торгово-промислова палата України. Однак досудовим розслідуванням встановлено, що таке твердження не відповідає дійсності, оскільки окремі аналогічні рішення поставлялися іншими виробниками для потреб Національної гвардії України, а саме: комплекти для встановлення на бронетехніку та портативні ретранслятори ТОВ «Ві Ком» у 2015 році.
Оскільки експертний висновок про безальтернативність засобу радіозв'язку «Либідь» складений Торгово-промисловою палатою України, суд за клопотанням детектива НАБУ надав доступ Антикорупційному бюро до всієї документації, яка стала основою для його складання та видачі. (Продовження слідує)