Історія боротьби проти націй, які прагнули самовизначення, чітко демонструє, що принцип провокації, розділення та підкупу історично давав результати. Найбільш ефективно він діяв тоді, коли царська охранка розвалювала зсередини національний рух за самовизначення. Згодом, коли НКВД-КГБ знищували Україну та інші країни соцтабору, а нині ФСБ РФ намагається всіма способами затягти удавку, використовуються підкуп і шантаж олігархів, перерозподіл потоків, політиків, для яких створюють старі чи нові проекти, впроваджують агентів впливу.
Далі йтиметься про нелегала з псевдонімом «нарисований». Закінчивши з двома четвірками академію ФСБ РФ, цей агент був відправлений на агентурну роботу в партію «Свобода».
Пунктом входу була посада кадровика партії за протекцією лідера партії «Свобода» Олега Тягнибока. Батько Тягнибока мав зв'язки з львівським КГБ і передав сина далі своєму куратору. Дід Тягнибока був писарем у Михайла Грушевського, роль якого в історії України неоднозначна. Для забезпечення легенди нелегалу «нарисованому» передали виготовлені документи особи та вищої освіти. Щоб приховати факт навчання в академії ФСБ, було вирішено взагалі опустити період навчання в Москві, і виготовлені дипломи європейських ВНЗ. Для підтримання легенди про трудовий стаж нелегалу виготовлені документи легендованим підприємством РФ на території України, яке серйозно брало участь у первинній приватизації українських підприємств в інтересах РФ. Як видно, історичні паралелі та самі методи дій проти нації завжди зводяться до людей — консервантів та агентів впливу. І те, що нам стало відомо про цього псевдопатріота з псевдонімом, — лише початок того, що нам стане відомо надалі. Кожен такий нелегал має свою агентурну групу.
Наприклад, група «нарисованого» складається з екс-народного депутата від «Свободи», екс-міністра екології Василя Мохника, депутата Київської ради від «Свободи» Кузика, депутата Київської ради від «Свободи» Попова, депутата Київської ради від «Свободи» Кутняка, керівника Святошинської «Свободи» Антоненка, керівника Оболонської «Свободи» Гришка, мера Конотопа Семенихіна, керівника групи швидкого реагування «Свободи» Рубана. Враховуючи цю ситуацію з народними депутатами від «Свободи» Левченком, діяльність Ірини Фаріон, Володимира Тенюха та інших, чиї дії призвели до дестабілізації ситуації в Україні, згадаймо заклики Фаріон до насадження української мови в Криму та на Донбасі, її необережні заклики послати поїзди з добровольцями в Крим, що стало ідеологічною основою для російської агресії в Україні під приводом захисту російськомовного населення, а також подальші дії Тенюха, міністра оборони на той час за квотою «Свободи». Він здав Крим, не віддавши жодного наказу Збройним силам України щодо захисту території країни. Пропонуємо керівництву партії «Свобода» та особисто Олегу Тягнибоку офіційно підтвердити або спростувати своє особисте, а також керівництва партії співробітництво зі спецслужбами іноземних держав.