Адреса: 61000, м. Харків, вул. Кузнецька, 104. Тел.: 067-573-24-68. У період з 2003 по 2005 рік я разом з друзями організував бізнес з реалізації засобів гігієни для ротової порожнини на території України. Для цього ми зареєстрували дві компанії — ТОВ «Премьер плюс» та ТОВ «Премьер Продукт Україна». За домовленістю між партнерами ці фірми де-факто належали нам троьом, а де-юре були розділені. На ТОВ «Премьер Продукт Україна» я був засновником та директором. Фірма закупляла в Італії засоби гігієни для ротової порожнини, зокрема зубну пасту TM PresiDENT, і поставляла їх ТОВ «Премьер плюс» для подальшої реалізації на території України. У 2015 році один із партнерів вийшов з бізнесу, внаслідок чого управління спільним бізнесом перейшло до мене та мого друга Сергія Іванович Красникова, і бізнес став належати нам двом. У 2010–2011 роках мій знайомий, працівник прокуратури Харківської області Ігор Адольфович Краснолобов (займав посади прокурора Дзержинського району, начальника прокуратури Харківської області з нагляду за дотриманням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах) виявив бажання інвестувати в наш бізнес.
У період з 2011 по 2013 рік працівник прокуратури Харківської області Ігор Адольфович Краснолобов вклав у наш бізнес 490 000 доларів США. За ці інвестиції ми були зобов'язані щомісячно виплачувати Краснолобову 24,3% річних, що становило 9 923 долари США на місяць. Я регулярно кожного 25-го числа місяця передавав ці кошти Краснолобову в будівлі прокуратури за адресою м. Харків, вул. Чайковського, 12. Після анексії Криму та військових дій на Донбасі господарська діяльність фірм почала зазнавати фінансових труднощів, частина товару та коштів залишилася на неконтрольованих територіях. Через ці обставини ми не могли виплачувати Краснолобову відсотки, що його дуже розлютило. Після цього Краснолобов потребував від нас доступу до бухгалтерії, а через деякий час переїхав до нашого офісу для керування та контролю, виганяючи з кабінету директора Сергія Іванович Красникова, і почав відвідувати офіс щодня з 9 ранку до 18 вечора. Переїхавши до нашого офісу, Краснолобов представлявся працівником прокуратури, виведеним зі штату та очікуючим призначення на посаду в прокуратурі Харківської області.
Переконавшись, що фірми перебувають у поганому фінансовому стані, Краснолобов додатково інвестував 850 000 гривень та 50 000 доларів США. Займувши кабінет Красникова, поведінка Краснолобова суттєво змінилася щодо нас. Він почав агресивно себе вести, погрожувати владою працівника прокуратури, з кожним днем морально та психологічно принижував нас, зокрема образляючи нецензурною лайкою, необґрунтовано погрожував притягнути до кримінальної відповідальності на вісім з половиною років. Погрози притягнення до кримінальної відповідальності та морально-психологічний тиск з боку Краснолобова щодо мене та Красникова щодня посилювалися, внаслідок чого ми перебували в постійному страху, але особливо погрози впливали на Красникова. Згодом Краснолобов виявив готовність додатково інвестувати в господарську діяльність ТОВ «Премьер плюс» 500 000 доларів США за умови повернення нами так званого стабілізаційного фонду асоціації прокурорів України в розмірі 850 000 гривень та 27 000 доларів США (залишок боргу від 50 000 доларів США), а також передачі корпоративних прав ТОВ «Премьер плюс» та повного управління фірмою.
Оскільки у мене та Красникова не було цих сум, ми могли їх лише позичити у знайомих на короткий термін. Краснолобов потребував від нас позичити гроші, пообіцявши протягом 3 днів повернути їх для погашення боргів перед нашими знайомими, але після передачі корпоративних прав та повного управління ТОВ «Премьер плюс». Ці вимоги Краснолобова виконувалися під сильним морально-психологічним тиском та погрозами позбавлення волі на вісім з половиною років. Перебуваючи в страху необґрунтованого позбавлення волі, ми були змушені виконати вимоги Краснолобова, позичили у друзів гроші, передали їх Краснолобову та передали також корпоративні права та управління над ТОВ «Премьер плюс».
Гроші позичалися нами з зобов'язанням повернути протягом 3 днів. Після отримання грошей, корпоративних прав та управління над ТОВ «Премьер плюс» Краснолобов заявив, що не повернеться нам гроші для погашення боргів і не буде інвестувати в господарську діяльність ТОВ «Премьер плюс». Через обман Краснолобова ми були дискредитовані перед своїми друзями та знайомими. Краснолобов, відчуваючи безкарність, щодня продовжував гнітити нас та чинити морально-психологічний тиск. Після передачі корпоративних прав ТОВ «Премьер плюс» Красников залишився директором фірми, тому Краснолобов, будучи засновником, щодня викликав Красникова до кабінету і протягом 3–5 годин морально знущався, погрожуючи посадити його. Внаслідок регулярних моральних знущань та погроз позбавлення волі Красников перед самогубством перебував у особливо пригніченому стані, з блідо-чорним обличчям, дрижачими губами, відчуженим поглядом і весь час мовчав. Оскільки Красников був життєлюбом, я навіть не міг припустити самогубство свого друга, хоча знущання Краснолобова були прокурорськи витонченими.
04.06.2016 року Красников покінчив з життям самогубством, викинувшись з 8-го поверху готелю «Старт» у м. Харкові. У той же день слідчий Основ'янського відділу поліції ГУ НП Харківської області Василь Геннадійович Ягнюк (м. Харків, проспект Гагаріна, 76) викликав дружину Красникова і показав їй його предсмертну записку, у якій він прямо звинувачував у доведенні до самогубства прокурора Краснолобова. Також у предсмертній записці були вказані телефони свідків, яких, за припущенням Красникова, слідчий мав допитати. При спілкуванні з дружиною Красникова слідчий не допитав її, не пояснив механізм набуття статусу потерпілого, передбачений ст. 55 УПК України, зокрема частиною 6, у якій зазначається, що якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи, то положення частин 1–3 ст. 55 УПК України поширюються на близьких родичів або членів сім'ї такої особи.
05.06.2016 року, на наступний день після самогубства Красникова, до Єдиного реєстру досудебних розслідувань була внесена інформація про вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України «умисне вбивство» за № 12016220060001263. Через три тижні — 30.06.2016 року — слідчий винес постанову про закриття цього кримінального провадження. При цьому на стадії досудебного слідства дружина Красникова не була допитана і визнана потерпілою, не були допитані свідки, вказані в предсмертній записці, а також працівники ТОВ «Премьер плюс», яким відомі обставини доведення Красникова до самогубства. Очевидно, що слідчий, маючи предсмертну записку, усвідомлював, що Красников доведений до самогубства, тому був зобов'язаний внести до ЄРДР інформацію про вчинення злочину, передбаченого ст. 120 КК України, але навмисне внес інформацію про умисне вбивство для закриття кримінального провадження. Природно, що після закриття кримінального провадження слідчий не повідомив ні дружину Красникова, ні його дітей про результати та закриття провадження.
Після самогубства Красникова Краснолобов продовжив погрожувати деяким працівникам ТОВ «Премьер плюс», зокрема передаючи погрози через них на мою адресу, одна з яких звучала так: «Я можу Зеленюку В. Г. зробити таке життя, що покінчити з життям самогубством для нього буде за щастя». 14.11.2016 року я звернувся до Генеральної прокуратури України, прокуратури Харківської області та інших районних прокуратур м. Харкова зі заявою про відомості, що свідчать про вчинення Краснолобовим злочинів, передбачених ч. 2 ст. 120, ч. 1 ст. 190 КК України. До заяви я додав документальні докази — розписки про позики грошових коштів, пояснення свідків, які чули погрози Краснолобова щодо Красникова, вказівки Краснолобова та його погрози притягнути до кримінальної відповідальності.
На противагу ст. 214 УПК України, усі зазначені прокуратури розглянули мої заяви в порядку Закону України «Про звернення громадян», виявивши таким чином корпоративну підтримку своєму корупціонованому колишньому колезі. Цю бездіяльність я оскаржив у суді. 20.01.2017 року слідчий суддя Червонозаводського суду м. Харкова зобов'язав працівників прокуратури Харківської області внести до ЄРДР відомості, що свідчать про вчинення Краснолобовим злочинів, передбачених ч. 2 ст. 120, ч. 1 ст. 190 КК України. У свою чергу, прокуратура Харківської області, на свій розсуд виконуючи судове рішення, внесла до ЄРДР ст. 365 КК України, очевидно для швидкого закриття кримінального провадження, як це було з вищезазначеним кримінальним провадженням № 12016220060001263 за ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудебне слідство за кримінальним провадженням № 42017220000000066 за ст. 365 КК України було доручено старшому слідчому прокуратури Харківської області Василю Анатолійовичу Горідько. На його ім'я я подав численні клопотання про допит свідків, дружини Красникова та мене в статусі потерпілих, а також про допит у моїй присутності Краснолобова та проведення інших слідчих дій. У свою чергу слідчий прокуратури Харківської області Горідько, приховуючи злочини Краснолобова протягом 5 місяців, переконував мене, що Визначення слідчого судді Червонозаводського суду м. Харкова від 20.01.2017 року про зобов'язання внести до ЄРДР інформацію про вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 120, ч. 1 ст. 190 КК України, своєчасно виконано, оскільки до ЄРДР внесена інформація про вчинення злочину, передбаченого ст. 365 КК України.
Внаслідок цього я був змушений звернутися до Генеральної прокуратури України та прокуратури Харківської області зі заявою про відомості, що свідчать про вчинення злочину старшим слідчим другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області радником юстиції Василем Анатолійовичем Горідько, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України «невиконання судового рішення службовою особою». Як і раніше, моя заява була розглянута відповідно до Закону України «Про звернення громадян», після чого бездіяльність прокуратури я оскаржив у суді. Слідчий суддя задовольнив скаргу, і 10.03.2017 року слідчий прокуратури Харківської області Олег Вікторович Богинський внес до Єдиного реєстру досудебного розслідування інформацію, що свідчить про вчинення слідчим Горідько злочину, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України (кримінальне провадження № 420172200000000200).
Як і за попереднім кримінальним провадженням, слідчий не допитав жодного свідка і не задовольнив жодного клопотання, а 26.04.2017 року винес постанову про закриття кримінального провадження. Цю постанову я оскаржив у суді, після чого вона була скасована. На сьогодні слідчий мене так і не допитав, докази, надані мною, враховані не були. На сьогодні слідчому Горідько підозра у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 382 КК України не була пред'явлена, як, до речі, і Краснолобову не була пред'явлена підозра у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 120, ст. 190 КК України.
Після доведення до самогубства мого друга та бізнес-партнера Красникова пройшло більше року. Прокуратура Харківської області не тільки не хоче об'єктивно розслідувати злочини, вчинені Краснолобовим та вищезазначеними слідчими, але й всіляко цьому перешкоджає, застосовуючи свій улюблений прийом максимального затягування досудебного слідства, чекаючи, коли всі потерпілі та свідки втомляться від численних скарг і клопотань, і кримінальні провадження спокійно можна буде закрити та похоронити, як хоронять багато подібних справ.
Вважаю, що прокурор Харківської області Юрій Броніславович Данильченко разом зі слідчим Горідько прямо зацікавлені закрити кримінальні провадження щодо Краснолобова, відбілюючи свого корупціонованого колегу. У прокуратурі області жодна справа не закривається без схвалення, а іноді без покровительства обласного прокурора, тим більше при наявності трупа, як у нашому випадку. Впевнений, якщо громадськість не звернеться пильну увагу на описаний прокурорський беззаконня, усі кримінальні провадження будуть закриті, а прокурорські мракобісники й надалі продовжуватимуть корупційний беззаконня. Також вважаю, що подібні прокурори Харківської області, такі як Данильченко Ю. Б., Краснолобов І. А., слідчі Горідько В. А., Богинський О. В., Ягнюк В. Г., Петрушко Д., мають сидіти в колоніях і своєю сумлінною роботою приносити користь нашій країні, а не керувати прокуратурою та здійснювати досудебне слідство, як це відбувається на сьогодні. І скільки подібних справ ці фігуранти закрили та втратили за період своєї корупціонованої служби.