До вечора київську штаб-квартиру СКМ на Десятинній почало буквально трясти. Клерки «Шановного» бігають через площу радитися в Міністерство закордонних справ, періодично їздять на Банкову та зв'язуються з американським посольством. У світлі арешту Манафорта всіх цікавить питання: коли ж нарешті прийдуть за Ахметовим? О 14:15 за київським часом колишній політтехнолог Партії регіонів України Пол Манафорт з адвокатом зайшов у вашингтонський офіс Федерального бюро розслідувань США. Разом зі своїм бізнес-партнером Риком Гейтсом Манафорт вирішив здатися на милість американських властей, які висунули їм звинувачення, з одного боку, в недекларованій відповідно до місцевого законодавства роботі на беглого президента Віктора Януковича та інших проросійських політиків в Україні з 2006 по 2015 роки, а з іншого — в отриманні колосального (для лобістської діяльності) обсягу коштів через численні офшорні компанії (переважно на Кіпрі). Зокрема, Манафорта звинувачують у тому, що він відмив понад 18 млн доларів через офшорні банківські рахунки, використовуючи їх для придбання майна, товарів та послуг через угоди, які він приховував від американських властей.
Твердиться, що він «використовував своє приховане закордонне багатство, щоб насолоджуватися розкішним способом життя» у США. Загалом, за даними обвинувачення, через його рахунки пройшло щонайменше 75 млн доларів з України. Екс-главі передвиборчого штабу Дональда Трампа та колишньому радникові Віктора Януковича може загрожувати до 80 років тюремного ув'язнення. Очевидно, що Манафорт — не кінцева мета цього розслідування. Спеціальний прокурор з «російської справи» Роберт Мюллер розраховує, що Манафорт і Гейтс, щоб уникнути тюремного ув'язнення, піддадуться угоді зі слідством та розкриють всю відому їм інформацію про президентську кампанію Трампа, а також про людей, які перерахували вищезгадані 75 млн доларів. Серед них видну роль відіграє «найбагатший українець». Саме Ахметов вперше, наприкінці 2004 року, залучив американця як політконсультанта для Віктора Януковича.
Ось як цей період співпраці між СКМ та Полом Манафортом навесні 2007 року описував тогочасний кореспондент українського «Комерсанта», а нині — нардеп Мустафа Найєм: «Група американських політтехнологів з'явилася в Україні задовго до початку парламентської гонки 2006 року. За нашою інформацією, в середині 2005 року, перебуваючи в еміграції, Ринат Ахметов провів низку зустрічей з кількома американськими консультантами, у тому числі Полом Манафортом (Paul Manafort). Йшлося про надання консультацій SCM Holdings щодо підготовки до розміщення акцій компанії на західних фондових біржах».
Версія про те, що спочатку американців залучали для обслуговування СКМ, стала вже практично офіційною. Її дотримується й сам Ринат Ахметов. «У 2005 році перед СКМ постала задача розробити комунікаційну корпоративну стратегію. З цією метою компанія запросила кількох консультантів, у тому числі й пана Манафорта. Крім нього, до групи консультантів входила також всесвітньо відома фірма Burson-Marstellar та європейська компанія MMD», — розповів Ахметов у коментарі «Українській правді».
Однак деякі джерела в Партії регіонів стверджують, що вперше Пол Манафорт приїжджав у Донецьк ще в першій половині грудня 2004 року — між другим і третім турами президентських виборів. «Розмова про СКМ виникла набагато пізніше, вже на початку 2005 року, — розповідає один із керівників президентської виборчої кампанії Віктора Януковича, — а Пола Манафорта спочатку запрошували для виборів, точніше, для третього туру президентських виборів. Але до виборів залишалося трохи більше двох тижнів, і Пол відкрито заявив, що вплинути на хід кампанії вже неможливо».
За словами Рината Ахметова, Пола Манафорта йому порекомендували в «одній з американських юридичних компаній». Однак за однією з версій американця протежував російський бізнесмен Олег Дерипаська. Манафорта пов'язують з кількома компаніями, що надають послуги в сфері лобіювання та політичного консультування. Він є співзасновником компаній «Davis Manafort & Freeman, Inc.», «Davis, Manafort & Stone» та «Black, Manafort, Stone, & Kelly». За інформацією джерел, SCM Holdings підписувала контракт з «Black, Manafort, Stone, & Kelly», яка спеціалізується переважно в сфері економічного лобіювання.
Сьогодні Ахметов уже не заперечує, що саме він був ініціатором співпраці Партії регіонів з Полом Манафортом та його колегами. «У певний момент, у зв'язку з додатковим досвідом пана Манафорта, він був рекомендований Партії регіонів як фахівець, який міг би допомогти партії на парламентських виборах», — розповів Ахметов «Українській правді». «Коли Партія регіонів вирішила скористатися послугами Манафорта, СКМ повністю припинила з ним свої відносини». При цьому Ахметов стверджує, що він не покривав видатки, пов'язані з залученням Манафорта до передвиборчого штабу. «Єдиними послугами, які були оплачені панові Манафорту моєю компанією, були послуги, надані паном Манафортом для СКМ», — стверджує найбагатший українець і додає: «СКМ не оплачувала жодних політичних послуг, надanih паном Манафортом Партії регіонів». Бізнес-партнер Рината Ахметова та один із найближчих друзів прем'єра Антон Приходський стверджує, що послуги американців оплачувалися «виключно з партійної каси».
Незважаючи на те, що навесні 2007 року Ахметов стверджував, що припинив співпрацю з Манафортом, це не стало перешкодою для їхньої подальшої роботи. За аналогічною схемою, то затихаючи, то знову відновлюючись, розвивалися його відносини з Олегом Дерипаською, який власне й познайомив «Пала Іванича» (так за спиною Манафорта називали в штабі Партії регіонів) з «Шановним» у 2004 році. В інтересах власника UC Rusal американський політконсультант працював не лише в Росії та Україні (де йому належали Миколаївський глиноземний завод та Запорізький алюмінієвий комбінат), але й, наприклад, у Чорногорії. У 2008 році партнер Манафорта Рик Гейтс організовував для російського мільярдера зустріч з кандидатом у президенти Джоном Маккейном, а у 2016 році Манафорт пропонував йому консультації щодо президентської кампанії у США. За час роботи з Дерипаською структури Манафорта отримали від нього 60 млн доларів у вигляді кредитів. Нині Дерипаська судиться з політтехнологом на Кайманових островах: російський мільярдер нібито передав Манафорту 19 млн доларів для інвестицій в інтересах Дерипаськи, а той привласнив їх собі.
У Ахметова «роман» з Манафортом відновився у 2008 році, коли український олігарх чергового разу занепокоївся тим фактом, що є невіз'їжджим у США через підозри у зв'язках з постсовітською організованою злочинністю. Саме тоді виникла ідея, що Ахметов може придбати якийсь крупний актив у США і таким чином отримати green card уже як солідний інвестор. Вибір впав на United Coal Company, яка якраз виставлялася на продаж і видобувала коксуючий та енергетичний вугіль одразу в 4 штатах (Західна Вірджинія, Вірджинія, Кентуккі та Теннессі). Навесні 2008 року гірничо-металургійна монополія Рината Ахметова «Метінвест» почала готувати цю угоду. Як згадував один із членів ради директорів Metinvest B.V., з придбанням вугледобувних потужностей на іншому кінці світу на внутрішньокорпоративному конкурсі потенційних інвестпроектів конкурувала порівнянна за обсягом необхідних вкладень модернізація потужностей Макіївського меткомбінату. Причому термін їх окупності тут був у півтора раза коротший. Крім того, у проекту придбання United Coal Company спочатку був недолік у вигляді необхідності будівництва для прийому американського вугілля спеціального терміналу (його потім зі скандалами кілька років запускали в нині окупованому Севастополі). Однак незважаючи на все це представники Рината Ахметова протягнули через раду директорів Metinvest B.V. варіант придбання United Coal Company.
Що ще більш дивує у всій цій історії: восени 2008 року, коли розгорівся світовий фінансовий крах, «Метінвест» не затремтів і довів цю спочатку більш ніж сумнівну з точки зору економічної ефективності угоду до «переможного» кінця. У квітні 2009 року «Метінвест» через свою дочірню структуру Metinvest US придбав 100% UCC за понад 1 млрд доларів: 443 млн доларів було сплачено одразу та ще 599 млн доларів — у вигляді рівних піврічних платежів, розтягнутих до 2015 року. А далі американський актив перетворився для Рината Ахметова на чистий «цирк з конями». Вже на момент консолідації у травні 2009 року United Coal принесла «Метінвесту» додаткову виручку в розмірі 298 млн доларів і одночасно чистий збиток у 48 млн доларів. Крім уже сплачених за компанію грошей та генерованих нею поточних збитків, UCC потребувала масштабних інвестицій. Зокрема, «Метінвест» інвестував 115 млн доларів у реанімацію шахти Affinity та будівництво нової збагачувальної фабрики потужністю 1 тис. тонн на годину.
Affinity була побудована в 1910-х роках. У квітні 1984 року шахта була законсервована її тогочасним власником Eastern Associated і не експлуатувалася понад чверть століття. У 2011 році комплекс Affinity було урочисто введено в експлуатацію. При цьому «Метінвест» приховував від українських ЗМІ, що йдеться не про будівництво нової, а про реанімацію законсервованої шахти, побудованої майже сто років тому. Вже наступного, 2012 року видобуток UCC енергетичного вугілля обвалився в 4 рази — до 507 тис. тонн. А у 2013 році американське підрозділення «Метінвесту» й взагалі припинило видобуток енергетичного вугілля. Потім він періодично то відновлювався, то знову затихав. Через це у 2012 році «Метінвест» звільнив 325 працівників UCC або кожного п'ятого працівника американської компанії. Зокрема, були закриті дві підземні шахти та один розріз Sapphire Coal Company — структурного підрозділу United Coal Company, де працювало близько 200 осіб.
У лютому 2013 року (спочатку 7 лютого, потім — 19 лютого) на нещодавно повернутій до життя Affinity сталося одразу два інциденти зі смертельним наслідком. Після цього місцеві ЗМІ з'ясували, що з моменту реанімації «Метінвестом» шахти у 2011 році тут були травмовані або загинули 16 гірників. Зокрема, 31 січня через відмову гальм вагонетка переломала ноги одному з шахтарів. Також стало відомо, що з початку 2013 року Управління з охорони праці та промислової гігієни в гірничодобувній промисловості США (MSHA) виявило на шахті «Метінвесту» 66 випадків порушення безпеки. За рік Affinity було винесено 68 попереджень та накладено штраф у розмірі 126 тис. доларів, з яких шахта Ахметова оплатила на той момент лише 16 тис. доларів. Зрештою федеральні влади США та влади штату після кількох днів простою в березні все ж таки дозволили Affinity відновити видобуток. Але за умови, що перший день роботи шахти буде присвячений перепідготовці гірників та проведенню роз'яснювальних бесід, присвячених безпеці праці.
Але що найголовніше: зрештою донецький олігарх так і не отримав можливості літати у США, оскільки, на думку американського уряду, залишився особою, причетною до організованої злочинності. Не допомогли навіть лобістські зусилля Пола Манафорта, який власне й був головним ідеологом угоди з United Coal Company.
У 2012 році оточенню Ахметова стало очевидно, що проект «інвестиції в обмін на візу» безперспективний. Було прийнято рішення кардинально попрацювати з іміджем найбагатшого українця з метою переконати влади США, що він не такий уж главар ОПГ. Про програму, народжену в надрах СКМ, стало відомо чистою випадковістю. 25 січня 2013 року з'явилося інтерв'ю журналіста Володимира Бойка, в якому він наочно продемонстрував зв'язок між вбивством Євгена Щербаня та Ринатом Ахметовим. Зокрема, багато активів Євгена Щербаня (зокрема, «Індустріальний союз Донбасу») опинилися зрештою у складі бізнес-імперії Рината Ахметова. У той же день юридична компанія Akin Gump Strauss Hauer Feld розіслала ЗМІ присвячене цьому інтерв'ю заяву, в якій пообіцяла в найближчому часі публічно спростувати неодноразово звучавші на адресу «господаря Донбасу» звинувачення. Серед іншого в заяві американських юристів стверджувалося: «Протягом більше восьми років ми виступаємо як адвокати пана Ахметова. За цей час разом з міжнародною консалтинговою компанією «Кролл» ми вичерпно провели багаторазові розслідування подібних хибних звинувачень.
Ми не виявили доказів будь-якого роду, що свідчать про те, що пан Ахметов був причетний до трагічних подій щодо пана Щербаня та інших бізнесменів. По правді кажучи, деякі з бізнесменів, які загинули в 1990-х роках, були найближчими друзями пана Ахметова. Ми також провели обширну слідчу роботу у відповідь на хибні та вводящі в оману заяви українських державних діячів щодо переходу комерційних та промислових активів під управління пана Ахметова. Ця робота включала проведення інтерв'ю з численними особами, у тому числі з бізнес-партнерами, менеджерами, родичами та спадкоємцями загиблих бізнесменів, а також збір та аналіз тисяч сторінок документації».
З того часу вже пройшло більше 4 років, однак жодних доказів невинуватості Ахметова Akin Gump Strauss Hauer Feld так і не надала. Разве що й досі продовжує залякувати вітчизняні ЗМІ загрозами позивів. У цьому випадку важливо відзначити, що саме Манафорт колись порекомендував Akin Gump Strauss Hauer Feld як юридичного радника СКМ. І цей тандем працює й досі. Саме адвокат Akin Gump Мелісса Лауренца (Melissa Laurenza) представляла американського політтехнолога в рамках спеціального розслідування з «російської справи». Причому займалася цим настільки завзято, що зрештою й сама стала однією з фігурантів цього розслідування.
Очевидно, що в ситуації, що складається, у Рината Ахметова кардинально змінюється вектор його прагнень щодо Сполучених Штатів. Якщо десятиліттями він мріяв туди потрапити, то нині його фіксація: якомога довше там не опинитися. Відтепер побувати на території США донецький олігарх може лише як обвинувачений. Очевидно, що єдиний шанс для Ахметова не потрапити за «справою Манафорта» в американську тюрму — довести свою корисність «вашингтонському обкому». Наприклад, як «ефективного вирішувача» на Донбасі. У зв'язку з цим можна припустити, що ще до кінця року ми можемо стати свідками якоїсь вражаючої зміни статус-кво на окупованих територіях України. Тим не менше, розрахуватися за свої гріхи «найбагатшому українцю» видимо доведеться. Платою можуть стати його американські активи. Перш за все, вже згадана United Coal Company. На щастя, останнім часом світові котирування на вугіль перебувають на піку. У будь-якому разі, це не така вже висока ціна за співучасть у схемах з відмивання коштів за участю американських громадян.