Розберіться. Голова НАБУ з огидним посміхом читає журналістці розшифровку розмови дівчини або дружини екс-військового прокурора АТО Кулика. Розмови, яка була записана під час негласних слідчих дій, зміст і форми яких становлять державну таємницю. Тобто директор НАБУ не має жодного уявлення про те, що своїми діями він вчиняє кримінальне злочин. І не має жодного уявлення про те, що такі дії — це дії підлої людини. Слухаючи, з якою легкістю Сытник розповсюджує матеріали, що становлять державну таємницю, невільно задумаєшся про те, чи вперше він це робить.
І все лише для того, щоб сподобатися журналістці? Може, для того, щоб сподобатися Президентові це робиться щотижня? А заради заробітку? Може, записи просто продаються? До речі, цікаве питання: наскільки законно під час цих негласних слідчих дій прослуховувалася дівчина Костянтина Кулика? Про те, що НАБУ досить часто проводить незаконні негласні слідчі дії, ми писали нещодавно. І матеріали журналіста Володимира Бойка, і наведена вище аудіозапис є підставою для початку розслідування діяльності НАБУ в цілому та Артема Сытника зокрема. Якщо ж говорити не про кримінальний, а про моральний аспект, то цілком очевидно, що людина, яка використовує такі підлі методи, не може бути главою відомства, яке мало стати «совістю України». І ще про підлість. На другому фрагменті записів Сытник заявляє про те, що кримінальна справа проти Юлії Тимошенко була абсолютно законною, а Пшонка та генеральна прокуратура його часів — зразки чесності. Можливо, Сытник був просто п'яний і забув про те, що не лише Європейський суд з прав людини визнав переслідування Тимошенко «політично мотивованою розправою», але й голови практично всіх цивілізованих країн?
Або все простіше? І позиція Сытника пояснюється тим, що він був адвокатом одного зі слідчих на процесі Тимошенко? І тим, що просто гроші не пахнуть? Або все ще цікавіше, і Сytник цілеспрямовано проводить політику реабілітації режиму Януковича? Адже в тому ж інтерв'ю він заявляв про те, що награбоване Януковичем не можна було в нього конфіскувати. Не можна було використовувати на оборону країни. Враховуючи повну безпринципність Сytника як юриста і просто людини, я не здивуюся, якщо коли-небудь з'ясується, що насамперед цю людину в Україні підтримує не Сполучені Штати, а Російська Федерація. А сам Sytnik працює зовсім не на Україну, а саме на Росію. Про це свідчить вся діяльність Sytnika на посту директора НАБУ. У НАБУ були вкладені величезні гроші й покладалися великі надії. Але замість результатів — одні гучні провали, як-от справа Розенблата, де НАБУ не лише тупо провела провокацію хабара, яка є незаконною в Україні, але й тупо «спалила» свого агента Катерину Помикалову-Сивокінь. Вже за одне це розкриття агентури і Sytnik, і безпосередній начальник «агента Катерини» — Борис Індиченко мали бути відправлені у відставку як мінімум.
Але цього не відбувається. Тому що Sytnik з великим задоволенням і за невеликі (порівняно) гроші займається такими улюбленими ним «політично мотивованими переслідуваннями» у дусі улюблених Sytniком Пшонки та Кузьміна. Тому що Sytnik з великим задоволенням і за невеликі (порівняно) гроші розповість, а то й покаже зацікавленим особам матеріали негласних слідчих дій, включаючи інтимні. Загалом, зручна і потрібна хлопчик Артем Sytnik керує НАБУ. Справжній «потрібник», який завжди потрібен розбірливим у методах політикам.