Державна фіскальна служба України 31 жовтня оголосила конкурс на зайняття вакантних посад центрального апарату ДФС. Конкурс відбудеться 22 листопада. За інформацією джерела в ДФС, заступником директора департаменту та начальником управління матеріального забезпечення, закупівель та експлуатації майна Департаменту матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури ДФС України планують призначити Саченка Анатолія Ілліча. Саченко близький до родини скандально відстороненого з посади очільника ДФС Романа Насірова, а його син працює в компанії «Альтіс», власником якої є тесть Насірова Глімбовський. За ініціативою Саченка восени цього року в уряді розгорівся скандал навколо тендеру на сотні мільйонів гривень, пов'язаний із закупівлею сканерів для митниці. Загальна вартість тендерних закупівель, які так і не відбулися, сягає понад 500 млн гривень. Окрім Саченка на керівні посади цього управління, яке відповідає за усі закупівлі в ДФС, претендують й інші близькі до нього люди.
На посаду начальника відділу координації проектів міжнародної технічної допомоги управління технічних систем митного контролю та координації міжнародних проектів претендує Радченко Інна. Протягом багатьох років вона була куратором будівельних проектів у ДМСУ, Міндоходів та ДФС. Головним державним інспектором відділу експлуатації майна прагне стати Олександр Прокопенко, який є близьким другом Саченка та його кумом. Племінник Саченка Анатолій Мироненко претендує на посаду головного державного інспектора відділу капітального будівництва та реконструкції. Саченка та його партнера Рахубу вважають також «шістками» відомого аферіста Хаіма Беніша, щодо якого недавно було зареєстровано кримінальне провадження.
Буквально кілька днів тому в журналістських колах поширилася інформація про те, що Генеральна Прокуратура України провела обшуки в низці офісів компанії Benish GPS Ukraine у рамках розслідування кримінального провадження, порушеного за фактами зловживань та розкрадання державних грошових коштів посадовцями цієї компанії та колишнім керівництвом МВС України при закупівлях поліцією електронних браслетів. Результатом слідчих дій став арешт понад 30 мільйонів гривень на рахунках компанії, а також елітної нерухомості в центрі Києва, трьох яхт та цілого автопарку машин, у тому числі престижних Rolls-Royce, Mercedes та інших. За результатами журналістського розслідування, проведеного кореспондентами, встановлено, що це не єдині випадки розкрадання державних коштів у рамках цього провадження. Зловживання, очевидно, мали місце при проведенні робіт з багатьма державними структурами. Компанія Benish GPS Ukraine давно й скандально відома темними махінаціями, переважно у сфері державних закупівель.
Вона часто ставала переможцем державних тендерів, діючи за відпрацьованою схемою — створювала фіктивні фірми, які виставлялися учасниками тендерів. Потім укладалися договори на «липові» види робіт або послуг, які насправді виконувалися лише на папері. Як тільки грошові кошти надходили на рахунки компаній, вони одразу переводилися на «відмивочні» конвертаційні фірми-однодневки, а потім у вигляді готівки стікали в кишені власника фірми та автора схем Хаіма Беніша. Від дій цих тіньових махінацій та схем постраждало чимало державних структур, зокрема Служба геології та надр України, Міністерства екології, інфраструктури, внутрішніх справ, митниця. Саме про махінації з митницею було проведено велике журналістське розслідування у програмі «Гроші». Тим не менше, регулярно отримуючи значні перекази грошових коштів від державних компаній шляхом нехитрих маніпуляцій, компанія постійно офіційно представляється збитковою. Однак «збитковість» фірми не завадила їй виграти солідні державні тендери.
Лише за 2016 рік за допомогою компанії ТОВ «Риторно» Хаімом Бенішем було виведено та розкрадено понад сто мільйонів гривень. Достовірно відомо, що аналогічні схеми розкрадання грошових коштів він використовував й у інших країнах, наприклад в Азербайджані та Ізраїлі. Хаім Бениш — людина, яка ловить рибу в мутній українській воді. Зовні — благопристойний бізнесмен, по суті — аферист, який завдає нашій країні величезної матеріальної шкоди, маніпулює законами й явно їх не поважає. Крім того, цинічно керує фігурами та схемами, виходячи суто з особистої вигоди.
Хаім Бениш — людина, яка, за його твердженнями, грає на світовому рівні. За його словами, саме він організував зустріч Петра Порошенка та Дональда Трампа через Олександру Миколаєнко — колишню модель, міс Одеса та Україна, актрису, телеведучу, дружину американського мільйонера. Ця інформація залишається поза дужками, хоча сам Бениш глибокомисленно посміхається, натякаючи, що саме він причетний до цього. Крім того, саме Хаім Бениш супроводжував у поїздці по Ізраїлю Володимира Гройсмана — прем'єр-міністра України, всім своїм виглядом показуючи, що зустріч Гройсмана з прем'єром Ізраїлю — також його справа.
Діла свої в Україні пан Бениш ведеться досить відкрито й цинічно, очевидно не вважаючи за потрібне вдаватися до особливо складних схем. Хаім активно намагається проникнути в політичні кола — його вплив видно скрізь, а реклама його фірми висить, наприклад, в аеропорту «Бориспіль». Багато фірм Беніша зареєстровані на Мальті — офшорній зоні першої групи, що вже багато говорить. При цьому Бениш працює нахабно й нікого не боїться, хоча б тому, що назва фірми містить його ім'я. Він є офіційним представником мальтійської фірми ТОВ «Бениш Груп Лімітед». Хаіма Беніша не лякають ні кримінальне провадження, ні арешт майна, ні інші «дрібниці життя» — видимо, він сам повірив у своє всемогущество, що з ким з ким, а з українською владою він договориться зможе.
Все ж таки залишається надія на справедливість, адже за інформацією джерел, нинішня принциповість Генерального прокурора Юрія Луценка налаштовує на оптимістичний лад — на те, що державний підхід до оцінки таких діячів та повернення розкрадених державних грошових коштів можливий. Як можливе й викриття та покарання всіх тих, хто був у змові з Хаімом Бенішем — чиновників різних рівнів, депутатів, навіть міністрів, які врешті-решт будуть притягнені до кримінальної відповідальності.
Влада повинна зупинити міжнародного аферистра, за можливості розкрити й оприлюднити його махінації, вивести його, так би мовити, на чисту воду. Країна повинна знати своїх героїв, навіть якщо вони громадяни інших країн.